ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Б. ГРІНЧЕНКО «СІРКО»

Мета:  поширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Б. Грінченка; проаналізувати твір «Сірко», з'ясовуючи при цьому його ідейно-тематичне спрямування, композицію, зміст; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, ува­гу, спостережливість, уміння робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, подяки до митців Харківщини, їх творчої діяльності; інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Б. Грінченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чому, на ваш погляд, Б. Грінченко вважається письменником нашо­го рідного краю?

Чи ми можемо пишатися тим, що маємо письменників Харківщини? Чому?

Охарактеризуйте казку як літературний жанр.

Які бувають казки? (Народні і літературні, соціально-побутові, фан­тастичні, про тварин)

Назвіть відомі вам казки. Які з них ваші улюблені?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Я хочу, щоб казка була правдоподібна, а не схожа на безладний сон, щоб у ній не було ні банальностей, ні дурниць.

А найбільше мені хочеться, щоб під серпанком вимислу проникливий погляд міг упізнати в ній глибоку істину...

Вольтер

1. Вступне слово вчителя

Скільки митців слова зростила рідна Харківщина для нашої країни. Їх твори є дійсно шедеврами, вони варті того, щоб ними пишалися, під час читання — відчували насолоду, задоволення, радість. На творах цих літературних чарівників виховується, розвивається, навчається життю наше майбутнє.

Сьогодні ми вирушаємо у казковий світ Б. Грінченка, письменника нашого рідного краю.

Біографія і творчий шлях Б. Грінченка (матеріал для вчителя)

Грінченко Борис Дмитрович (псевдоніми — Василь Чайченко, П. Вартовий, Б. Вільхівський та ін.) народився 9 грудня 1863 року на ху­торі Вільховий Яр, поблизу с. Руські Тишки (тепер Харківського району Харківської області) в сім'ї незаможного поміщика. Навчався в реальній школі в Харкові. У 1879 році був виключений з неї і ув'язнений за по­ширення нелегальної літератури. У 1881 році екстерном склав іспити на народного вчителя. Учителював на Харківщині, Сумщині, Луганщині. Спілкувався з відомою діячкою народної освіти Х. Д. Алчевською. На її запрошення разом із дружиною працював у народних школах Харкова і с. Олексіївки поблизу Луганська.

У 1887 р. переїхав до Чернігова, працював у Чернігівському земстві, займався культурно-освітньою діяльністю. Із 1902 року жив у Києві, був головою Київського товариства «Просвіта», одним із організаторів Укра­їнської радикальної партії (УРП).

Як учений, виявив себе у багатьох галузях науки. Особливо цінними є його збірники етнографічних і фолькльорних матеріалів («Думи коб­зарські» (1897), три томи «Етнографічних матеріалів») та чотиритомний «Словарь української мови» (К., 1907—1909).

Як діяч народної освіти, Грінченко писав підручники, педагогічні розвідки тощо. Автор першої книги для читання в школі українською мовою «Рідне слово».

Помер 6 травня 1910 року в Оспадалетті, Італія, похований у Києві на Байковому кладовищі.

Робота над казкою Б. Грінченка «Сірко»

Виразне читання казки.

Тема: зображення собаки Сірка, який намагався заробляти собі на життя «легкий хліб» за вовчими законами, але не зміг.

Ідея: возвеличення чесності, порядності, працьовитості; засудження ледачості, підступності, корисності.

Основна думка:чесна і сумлінна праця сприяє повноцінному життю; заперечує злочинність, крадіжку; прикрашає людину.

«Дурно хліб не можна їсти, Треба заробляти!»

Жанр: літературна казка про тварин.

Проблематика твору:

добро і зло;

вірність (дружба) і зрада;

працьовитість і ледачість.

Композиція.

Експозиція: знайомство з Сірком, його обов'язками у людському гос­подарстві.

Зав'язка: дорікання чоловіка про ледачість Сірка. Собака вирішує покинути господаря і шукати кращого місця. Зустріч Сірка з вовком. Кульмінація: собака за скоєний злочин був побитий. Розв'язка: повернення Сірка додому; собака незабаром зробився працьовитим.

Обговорення змісту казки. Бесіда за питаннями:

Назвіть обов'язки Сірка у чоловіка.

(Од вовків глядіть худобу, Звіра одганяти, А удень, як наїсися, То лягай і спати)

Чи можна виправити ледачу поведінку собаки? Чому?

Як ми можемо охарактеризувати чоловіка-господаря собаки? (Пра­цьовитий, добрий, чемний, вміє прощати зло)

Чому собака називає вовка братом?

Чим пояснити «радість» вовка щодо «дружби» з Сірком?

У чому виявляється хитрість і підступність вовка?

Що відчув собака, коли зрозумів зраду вовка? А вас, шановні шко­лярі, хто-небудь зраджував? Як на це ви реагували?

Як зрозуміти таке дорікання людей Сіркові: «Коли ти собака, — ка­жуть, — так не лазь з вовками!»?

Чи потрібна була така «наука» Сіркові, щоб знову стати працьови­тим, порядним? Власні думки прокоментуйте.

Чи співчуваєте ви Сіркові, якого було сильно побито? Відповідь вмо­тивуйте.

Що перемогло, на вашу думку, у казці: зло (ледачість) чи добро (пра­цьовитість)?

Яким ви уявили собі Сірка після читання казки?(Кудлатий, лінивий, а потім працьовитий). Зробіть усний малюнок.

Дискусійне питання.

— Згадайте українську легенду «Чому пес живе біля людини?» Що єднає цей твір з казкою «Сірко» Б. Грінченка.

Завдання-гра: дібрати якомога більше слів для характеристики Сір­ка, вовка.

Наприклад: Сірко — ледачий, необачний, наївний. Вовк — хитрий, підступний, улесливий, жорстокий, брехливий, злий.

Цитатний план твору.

Був колись Сірко Собака, Жив у чоловіка.

Та Сірко наш був лінивий, Спав і день, і нічку..

Чоловік Сіркові каже: «Дурно хліб не можна їсти, Треба заробляти»

На хазяїна розсердивсь Наш сірко кудлатий

І біжить до лісу.

«А здоров, мил вовче-брате!» Будем ми з тобою жити.

До комори вдвох полізли: «Тут нам здобич буде».

А Сірко .вовкові викидає Вже вівцю ситеньку.

Вовк вівцю схопив та драла

«Одурив мене вовцюга.» (Сірко)

Плиг ізнов тоді в кошару, А в кошарі люди.

І Сіркові упійматись Зараз довелося.

А Сірко кричить: «Не вовк я.» Та дарма! По спині в нього Вже гуля ломака!

Мабуть би, і вбили.

Та Сірко побачив дірку — Плиг туди щосили.

14. То нікуди вже не бігав Він ніколи з дому... Береже комору й стайню Звіра одганяє.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Розв'язання тестових завдань (Б. Грінченко «Сірко»)

У кого жив Собака Сірко?

а) Пана; б) старця; в) чоловіка.

В який час доби у Сірка було найбільше роботи? а) Вночі; б) вранці; в) вдень.

До обов'язків Сірка належало:

а)         гавкати на кожного, хто підійде до нього;

б)        стерегти худобу від вовків; в) полювати на зайців.

Яка риса характеру найбільш притаманна Сіркові? а) Ледачість; б) відповідальність; в) жорстокість.

Хто завдав шкоди господарю, коли Сірко спав? а) Злодій вовк; б) сусіди; в) горобці.

За що Сірко образився на господаря?

а) Забороняв спати псові; б) не давав вчасно їжі;

в)        перестав виводити на прогулянку.

Що вирішив шукати Сірко, покинувши господаря? а) Теплу оселю; б) кращий світ; в) смачну їжу.

Вибігаючи з двору, собака вирушає до:

а) сусідської худоби; б) сміттєзбірника; в) лісу.

Через що собака і вовк побраталися, коли Сірко втік із дому?

а)         Собака, як і вовк, став вільним;

б)        мали схожість у своїй подобі;

в)        удвох займалися хибною справою — полювали на людську худобу.

Куди полізли Сірко з вовком поночі? а) До курника; б) кошари; в) комори.

Яку «подяку» отримав Сірко від людей, скоївши нічний злочин? а) Пригостили смачною їжею; б) побили; в) втопили у річці.

Де знайшов притулок Сірко після «вдалого полювання»? а) У вовчій норі; б) на узбережжі ставка;

в) в соломі рідного двору.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота за картками Картка № 1

Чи можна вважати, що в образі тварин (собака, вовк) Б. Грінченко на­магався показати людей? Власну думку обґрунтуйте.

Доведіть, що «Сірко» Б. Грінченка — літературна казка, враховуючи особливості цього жанру.

За що люди дорікали Сірку?

а) Лаяв поночі; б) лазив з вовками; в) кидався на дітей.

Картка № 2

Яке значення має праця в житті людини? Як Б. Грінченко у творі «Сір­ко» засуджує ледачість і возвеличує працьовитість?

Чи можна зрозуміти поведінку Сірка, який завдав шкоди людям, а по­тім намагається виправдати свої хибні вчинки? Доведіть це, посила­ючись на текст твору.

Через що собака став працьовитим?

а)         Не любив ледачих;

б)        намагався виправдатися за заподіяну шкоду;

в)        дуже захотілося їсти. Картка № 3

Як через образ вовка Б. Грінченко викриває хитрість, підступність, улесливість? Вмотивуйте власну думку, наводячи приклади з тексту твору.

Прослідкуйте ставлення самого автора до своїх героїв. Що саме цією казкою хотів донести Б. Грінченко?

Яка домашня тварина не згадується у творі Б. Грінченка «Сірко»? а) Кішка; б) теличка; в) ягня; г) гуска.

Підсумок уроку

Оголошення результатів роботи VIN. Домашнє завдання

Підготувати усний твір-мініатюру на тему «Праця — краса людини»