С. Олійник «ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ»

Мета:  продовжити знайомити учнів з творчістю С. Олійника, уза­гальнити та систематизувати знання учнів про гумор, са­тиру, іронію; проаналізувати гумореску «Чудо в черевику», визначаючи її ідейно-тематичне спрямування, художні особливості тощо; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дій­сності й самого себе; грамотно висловлювати власні дум­ки, почуття, спостереження; формувати естетичні смаки; виховувати почуття пошани до С. Олійника, його гу­мору, власної навчальної діяльності, необхідність здо­буття знань; прищеплювати інтерес до наслідків влас­ної праці.

 Тип уроку: комбінований:

Обладнання: портрет С. Олійника, бібліотечка його творів; фотокартки шкільного життя учнів; дидактичний матеріал (тестові зав­дання, картки).

Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.

Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олій­ник?

Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: «Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого.».

Чи вірите ви в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастич­не, казкове?

Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трап­ляються?

Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

!V. Основний зміст уроку

Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів, але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник.

Остап Вишня

Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує...

Остап Вишня

Коли людина сміється, вона зла не робить.

К. Паустовський

теорія літератури

Іронія (eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкуван­ня, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнів­ною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Гіпербола (гр. hyperbole — перебільшення) — троп, що полягає в нав­мисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.

Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).

Опрацьовування гуморески С. Олійника «Чудо в черевику»

Виразне читання твору.

Тема: зображення Васі, який намагався скористатися «чудом справді чарівним» для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь- яких зусиль і старань.

Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до пра­ці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу.

Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному став­ленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не споді­ватися на випадкове чудо.

Сюжет твору.

Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною по­радою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на «відмінно», необхідно п'я­так приліпити в черевик під ліву п'ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п'ять двійок і надавив мозоль.

Композиція.

Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п'ятірки. Зав'язка: Вася зробив все так, як йому порадив друг. Кульмінація: замість чуда —у класі сміх.

Розв'язка: Вася отримав п'ять двійок і надавив від п'ятака собі мо­золь — такий результат чуда.

Характеристика образу Васі Боровика. Орієнтовний план

Вася Боровик — учень п'ятого класу.

Риси характеру хлопця:

а)         ледачий (несерйозно сприймає навчання);

б)        наївний (живе марними сподіваннями);

в)        безтурботний (вірить у велике чудо);

Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.

Аналізування змісту гуморески за питаннями:

Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування?

Як автор ставиться до ледачих?

(Ждуть легенької удачі, Без труда щоб їм повезло!»)

Яким ми уявляємо Васю на початку твору?

Що за чудо вразило хлопця?

Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому?

Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи?

Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках?

Поясніть фразеологізм «ні в сих ні в тих». Як він стосується Васі Бо­ровика?

Чому п'ятак у черевику був морокою для хлопця?

Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше?

Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу?

Чи цінує Вася дружбу? Змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п'ятьох двійок?

Чи є у нас в класі такі учні, як Вася?

Які «ліки» ви б запропонували проти ліні?

У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних шко­лярів?

Художні особливості твору.

Епітети: «легенька удача», «чарівне чудо», «велика морока».

Порівняння: «приліпи його, мов латку».

Риторичні оклики: «Під п'ятою ж є п'ятак!»; «П'ятак надавив йому мозоль!»;

«А у сумці, стільки ж двійок!»

Фразеологізм: «ні в сих, ні в тих».

Метафори: «п'ятак відіграв роль, надавив мозоль».

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему «С. Олійник "Чудо в черевику"»

1. Розв'язування тестових завдань

Всі ледачі, на думку автора, очікують:

а)         отримання результату за допомогою чаклунства;

б)        легенької удачі; в) спокою і щасливої миті.

В якому класі навчається Вася?

а) П'ятому; б) шостому; в) другому.

Про що розповів Васі його друг?

а)         Цікаву пригоду, що з ним трапилася на канікулах;

б)        чарівне чудо; в) отримання квитка до цирку.

Що необхідно було зробити Васі для того, щоб без будь-яких старань отримувати п'ятірки?

а)         Мати зразкову поведінку;

б)        до черевика покласти під п'ятку п'ятак;

в)        промовляти чарівні слова.

Чому хлопець повірив своєму другу?

а) Це було вже перевірено; б) Вася дуже довіряв другові; в) не було іншого варіанту.

Який фразеологізм має місце у творі?

а) Ні холодно ні жарко; б) ні риба ні м'ясо; в) ні в сих ні в тих.

Куди приліпив п'ятак Вася, йдучи до школи? а) Під п'ятку; б) коліно; в) черевик.

Що було незвичайного у ході Васі по дорозі до школи? а) Припадав на ліву ногу; б) підстрибував на правій нозі; в) вона була дуже швидкою.

На яких уроках хлопець намагався перевірити дію чуда?

а) Читання і фізкультури; б) малювання і української мови; в) арифметики і географії.

Відповідаючи на першому уроці, Вася п'ятак: а) потер; б) натис; в) підкинув.

На другому уроці поведінка Васі викликала у класі: а) обурення; б) схвильованість; в) сміх.

12. Яку «роль відіграв п'ятак» для хлопця?

а) Надавив йому мозоль; б) зіпсував взуття; в) забруднив шкарпетки. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

З якою метою, на ваш погляд, С. Олійник починає гумореску з нега­тивної оцінки Васі Боровика? Особисту думку обґрунтуйте.

Доведіть, що навчання для кожного школяра — головний обов'язок. Чому Вася цього не розуміє?

Яке із зазначених прислів'їв відповідає ідейному змісту гуморески?

а)         «Хто не навчивсь, не буде знать»;

б)        «Кожний майстер колись був невмілий»;

в)        «Не берися не за своє діло». Картка № 2

Висловте ваше ставлення до Васі? Що необхідно зробити хлопцю для того, щоб він осмислив значимість навчання?

Порівняйте, як ставитесь до навчання ви і Вася Боровик? Власні спо­стереження узагальніть і зробіть відповідний висновок.

Друга Васі, що запропонував йому чарівне чудо, звали: а) Петром; б) невідомо як;

в) так, як і головного героя твору, Василем. Картка № 3

У чому Вася вбачає для себе чудо? Поясніть, чому хлопець повірив у його чарівність?

Дослідіть, як сам автор ставиться до свого героя? Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з тексту твору.

По закінченню уроків учні:

а) співчували Васі; б) сміялися над хлопцем; в) розбіглися хто куди.

VL Підсумок уроку

VN. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VML Домашнє завдання

Знати ідейний зміст твору П. Глазового «Тарас Бульба в Києві», скласти план до нього.