План конспект 6 клас ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. МАРКО ВОВЧОК «ДЕВ'ЯТЬ БРАТІВ І ДЕСЯТА СЕСТРИЦЯ ГАЛЯ»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 5-03-2013, 14:14

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. МАРКО ВОВЧОК «ДЕВ'ЯТЬ БРАТІВ І ДЕСЯТА СЕСТРИЦЯ ГАЛЯ»

Мета:  ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Мар­ко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору письменниці, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; порівнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, вихову­вати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, худож­нього слова; прищеплювати риси доброти, чуйності, по­рядності; інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Марка Вовчка, бібліотечка її творів, дидактичний матеріалів (тестові завдання, картки).

хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чому більшість письменників мали псевдоніми? Наведіть приклади.

В яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уяв­ного і реального?

У чому користь творів художньої літератури для кожної людини?

Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору?

Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Марко Вовчок — найбільший талант нашої дотеперішньої літератури,

найбільший майстер нашого слова.

І. Франко

У коханні, як у битві, у кожного своя доля.

Т. Драйзер

1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (матеріал для вчителя)

МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА

(1833-1907)

Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вов­чок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і стар­шому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташову­вався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна, ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила україн­ську пісню.

Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько. У сім'ї з'явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті осе­лилося п'янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім'єю), роз­гули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дру­жини, вітчим покинув сім'ю, а мати з трьома дітьми переселилася до своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва.

Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату. Талановита, кмітлива, Марія вчи­лася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною». На жаль, на­вчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки.

У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Пет­рівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала що­тижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артис­ти, художники. Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомо­го фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з роз­кішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена ко­роною на голові. Така звичка залишилась в неї на все життя.

Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подо­рожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім в Немиро- ві. Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. «Якщо не су­дилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».

2. Опрацьовування твору Марко Вовчок «Дев'ять братів і десята сестриця Галя»

2.1. Виразне читання твору; переказування окремих епізодів опові­дання.

Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з де­сятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).

Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси україн­ського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови).

Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство люди­ни, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв.

Жанр: соціальне оповідання-казка.

Композиція.

Твір складається з 7 частин.

частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймиту­вання старшого сина та повернення його додому.

частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають ма­тір і Галю, вирушаючи на заробітки.

частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жін­ки; Галя йде на заробітки.

частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розпо­відь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчан­ня молодих; Галя від'їжджає разом з козаком до села Глибова.

частина — життя братів у скелях.

частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали.

частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чо­ловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Ми­хайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стри­бає з великої скелі у Дніпро.

Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів.

Зав'язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі.

Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Ми­хайла братами Галі.

Розв'язка: самогубство Галі.

Характеристика образів твору.

План до образу братів.

Дев'ятеро синів удови.

Портретна характеристика. («Івродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки наймен­ший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці...». «...чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють...»)

Риси характеру братів:

а)         шанобливі (до матері, Галі);

б)        чуйні та справедливі;

в)        добрі та щирі;

г)         працьовиті;

д)        з часом жорстокі, неусвідомлені.

Брати-грабіжники;

Пошуки братами щастя закінчуються трагедією.

План до образу Галі.

Галя — улюблениця в родині.

Портретна характеристика дівчини.

Риси характеру:

а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира;

г)         роботяща;

д)        любляча сестра, дружина;

е)         здатність на самопожертву.

Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Які часи зображено у творі? (Кріпацтво)

Чому життя вдови було гірким?

Що у творі сказано про вбоге життя удови? («...такого вбожества безпомічного, яке удова собі мала, то хоть би і у глухій глуші пошука­ти, там, де людського житла не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути... нема... кому помогти, ані зарадити; нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись»)

Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити?

Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови. («...що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покриви­лася; як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий.

І не огороджена хатинка і нема сіней, ані комори, нема садочка, ані го­рода коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною»)

Про що свідчить опис самої хати вдови? («Нічого нема, опріч лавок та вузенької полочки, де стояла миска з ложками. Піч потріскалася й осі­ла; на припічку перевернений горщик, два кілочка у стіні, що на їх нічого не висить; стіл із розколаною упродовж посередині; що на ньому нічо­го не стоїть; у куточку іконка з гладженим ликом, що повита сухими й свіжими квітками»)

Чому мати поверталася з роботи «помученою»?

Кому і для чого мати принесла приношені черевички?

Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в най­мах? («Як будеш добре служити, заслужиш собі ласку, вислужиш запла­ту. Дасть Бог милосердний, то потім собі й кожушок справиш... Хазяїн твій, здається, чоловік хороший буде, а як що там і впаде тобі у служ­бі... яке там лихо-горе, то ти приймай за добре... Коханий, ти пере­терпи...»)

Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми?

Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала си­нові піти у найми? («Вже більш мати нічого не примогла казати: го­лосу в неї не хватило, неначе важка рука душила 'її. Вона сиділа вже мовчки, а тільки дивилася на старшого сина, та все тісніш та тісніш душила її важка рука тая...»)

Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми?

Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям?

Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата?

Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати?

Що у творі сказано про господаря старшого сина?

Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він роз­повів про службу?

Як мати сприйняла повернення старшого сина?

Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми?

З чим пов'язано те, що люди під час свята йшли до церкви?

Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку?

Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову?

Як мати охарактеризувала шлях у горах?

Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям?

Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок?

До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля?

Як дочка господаря образила середнього брата?

Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку?

Яке лихо сталося зі старою жінкою?

Чому Галя вимушена була піти на заробітки?

Про що відбулася розмова Галі з іншою бідолашною молодицею, коли вони пололи?

Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге?

Від'їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла?

Чим займалися брати, переховуючись у скелях?

Чому молодята заблукали?

Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом?

Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова?

Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена?

Чи можна виправдати самогубство Галі?

Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язання тестових завдань

Удова, яка мала дев'ять братів і десяту доньку, жила неподалік від: а) Миргорода; б) Києва; в) Полтави.

Сини удови порівнюються:

а) з соколами; б) орлами; в) могутньою скелею.

Найбільше Галя любила брата:

а) старшого; б) середнього; в) меншого.

Свою хату вдова вважала:

а) за землянку; б) хижку; в) курень.

Чим була небезпечна місцевість, де була хата вдови?

а) У лісі жили вовки; б) з гори на хату міг впасти камінь; в) неподалік була річка, яка навесні могла затопити житло.

Про яку річку згадується у творі? а) Дунай; б) Дніпро; в) Каялу.

Маленьку Галю захоплювала казка:

а) про котигорошка; б) Івася; в) зайчика.

Галя полюбляла перед сном послухати пісеньку:

а)         про яскраве сонечко і зелені луки;

б)        червону калину біля кринички;

в)        цибатого журавля, який дивне диво бачив.

Повернувшись з роботи, мати готувала дітям: а) борщ; б) куліш; в) кашу.

У зимову неділю, коли мати була вдома, діти любили: а) покататися на санчатах; б) пограти у сніжки;

в) погуляти у маминій одежі на вулиці.

Діти були здивовані, коли одного разу мати принесла: а) бублики; б) приношені чоботи; в) шкіряні рукавиці.

Як мати охарактеризувала старшому сину службу в наймах? а) Доброю і милосердною; б) тяжкою і серйозною;

в) вимушеною і важливою.

Менший брат пообіцяв Галі, що для неї у наймах він заробить: а) хусточку; б) кожух; в) чобітки.

Яким було першочергове завдання у старшого брата в наймах? а) Вимести у хаті; б) наносити води; в) нагодувати худобу.

Хазяїн у старшого брата був:

а) шевцем; б) фермером; в) торговцем м'яса.

Через що старший брат повернувся з наймів?

а) Його вигнав хазяїн; б) того захотіла сестра Галя; в) не зміг більше терпіти знущань над собою.

Під час свята вся родина вдови пішла:

а) до міста; б) у церкву; в) гуляти на луки.

Що просила Галя у матінки купити на ярмарку?

а) Чоботи; б) медовика; в) різнокольорові стрічки.

Яке фруктове дерево росло біля удовиної хати? а) Вишня; б) яблуня; в) груша.

До кого старший брат пішов у найми вдруге? а) Баштанника; б) хлібороба; в) молочника.

Навіщо брати вирішили піти з дому?

а) Шукати щастя та долі; б) найнятися до пана на заробітки; в) поїхати до міста навчатися.

З яким питанням не звертався козак до Галі, вперше зустрівши її?

а)         «Скільки ж часу ще крокувати до міста?»;

б)        «А дійду я тією доріжкою до міста?»; в) «А де ж тут у вас криниця?».

Яку роботу виконувала Галя на заробітках?

а) Доглядала панське немовля; б) полола; в) випасала кіз.

Для чого козак знову повернувся до міста? а) Вести торгівлю; б) навчатися;

в)        розважатися, на дива усякі подивитися.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Прослідкуйте, як у творі відображено знедолене життя українського народу.

Вмотивуйте, чому Галя, отримавши щастя, раптово його втратила. Чи є в цьому якась закономірність? Обґрунтуйте власну думку.

Як звали козака, чоловіка Галі?

а) Миколою Серпним; б) Михайлом Нарадою; в) Петром Лісничим. Картка № 2

Висловте власне ставлення до діяльності братів наприкінці твору. Що змусило їх стати на хибний шлях?

Чим, на ваш погляд, зумовлені страждання старшого брата у наймах і врешті-решт передчасна смерть? Свої думки підтвердіть, посилаю­чись на зміст твору.

З якою пропозицією звернувся козак до Галі, від'їжджаючи додому вдруге?

а) Писати йому листи; б) подарувати щось на згадку; в) стати його дружиною. Картка № 3

Доведіть, що страждання вдови є свідченням тяжкого життя україн­ського народу в часи кріпацтва. Відповідаючи, наведіть переконливі аргументи.

Чи можна вважати, що «Дев'ять братів і десята сестриця Галя» Марко Вовчок — твір-трагедія? Чому не судилося щасливого життя героям цього оповідання?

Розбійниками, які напали на Галю і її чоловіка, були:

а) турецькі загарбники; б) дев'ять братів; в) селянські повстанці.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Проаналізувати твір Нитченко-Чуба. «Вовченя», скласти питання до оповідання.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали