ТРАГІЧНИЙ І ГЕРОЇЧНИЙ ПАФОС КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ «ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ», «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ», «ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ»

Мета:    ознайомити школярів з особливостями козацьких пісень, з'ясувати їх трагічний і героїчний пафос; проаналізувати програмові пісні про козацтво; розвивати вміння грамот­но, послідовно висловлювати власні думки, почуття, спо­стереження, обстоювати їх, наводячи переконливі докази та обґрунтування, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір школярів; виховувати почуття по­шани, поваги до народної пісні, історичного минулого на­шої країни; позитивні риси характеру, допитливість; при­щеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: бібліотечка творів про козацтво, портретна галерея гетьма­нів України, «Запорозький марш» М. Лисенка (музичний твір) дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Чому пісня — вид української культури?

Які соціально-побутові пісні вам відомі?

Чим відрізняються соціально-побутові пісні від календарно-обрядових?

Чому народ складав пісні про козаків, їх ватажків?

Яким ви уявляєте сучасного козака? Як він зображений у художніх

творах?

Які твори про життя і боротьбу українського козацтва вам відомі?

Чим вони вражають читача?

Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

!V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

З усіх видів української культури пісня завоювала найбільшу популярність у народів світу і є найвагомішим внеском нашої нації у міжнародну духовну скарбницю, що одностайно ствердила зарубіжна громадськість...

Григорій Нудьга Куди козака доля не закине,— все буде козак.

Народна мудрість

1. Загальна характеристика козацьких пісень, їх особливості.

Матеріал для вчителя

Козацькі пісні пов'язані з історією народу; найдавніші з них оспі­вують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. «Моя прекрасная, могучая, вольнолюбивая Украина туго начиняла своим вольным и вражьим трупом неисчеслимые огромные курганы,— з романтичною піднесеністю і захопленям писав Шевченко,— она своей славы на поталу не давала, ворога-деспота под ноги топтала и — свободная, нерастленная — умирала.

Не напрасно грустны и унылы ваши песни, задумчивые земляки мои. Их сложила свобода, а пела тяжкая одинокая неволя».

У козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне, тому й покидала різні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».

У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя,— це, переважно, тужливий настрій самотнього, безталанного козака, безрідного сироти, якому — степ широкий — рідний брат, а шабля й люлька — вся родина.

Єдиний вірний товариш, що оплакує зраненого помираючого коза­ка,— його бойовий кінь:

...що в головах ворон кряче, а в ніженьках коник плаче...

Кінь сповіщає рідню про героїчну загибель козака:

...не плач, мати, не журися, та взяв собі панночку, в чистім полі земляночку...

Козацькі пісні відзначаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю, яка досягається, зокрема, і тонко підібраними асонансами й алітераціями.

Улюблена метафора козацьких пісень — це зображення смерті як одруження або як непробудного сну: «заснув в степу він, сердега, довіку»; битви — як засіву чи кривавого бенкету. Окремі образи, символи, мета­фори й мовні кліше з поетичного арсеналу козацьких пісень зустрічаємо в інших циклах та жанрах, бо вони, виявляючи народний ідеал, якнай­краще відповідають його естетичним смакам та уподобанням».

2. Аналізування програмових козацьких пісень

2.1. «Ой на горі та женці жнуть».

Виразне читання пісні.

Тема: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, ко­зацького війська.

Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися су­спільним (Сагайдачний і його дружина).

Жанр: козацька пісня.

Опрацювання змісту твору у формі бесіди за питаннями:

Яким ви уявляєте козака, читаючи цей твір?

Що вам відомо про мужність, героїзм, винахідливість цих людей?

Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» — це козацька пісня.

Куди, на ваш погляд, йшли козаки? Що про це свідчить?

Чим пояснити те, що Сагайдачний перебував позаду війська?

Чому для Сагайдачного у поході найважливіше мати тютюн і люльку,

ніж жінку?

Для чого у пісні більше уваги приділяється козакам, а не женцям?

Ким були Сагайдачний і Дорошенко для козацтва? Що ви можете

про них розповісти?

Художні особливості твору.

Повтори:

«Гей, долиною, Гей, широкою» «...Женці жнуть», «Гей..»,

«Під ними...», «...Необачний!»

Риторичні оклики:

«Веде своє військо,

Веде запорізьке хорошенько!»

«...Необачний!»

«Не журися!»

«Під ним кониченько»

Під ним вороненький,

Сильне-дужий!»

Епітети: «зелена гора»;

Звертання:

«Гей, вернися, Сагайдачний», «Гей, хто в лісі, озовися».

Додатковий матеріал. (Історична довідка).

1) Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий П. Конашевич-Сагайдачний.

Петро, син Конона, а тому званий Конашевич, був родом з Самбір- ського повіту в Галичині. Його батько був заможним шляхтичем і хотів виховати Петра розумним чоловіком. Тому віддав його до найкращої тоді школи на Україні, до Академії в Острозі.

Сагайдачний вчився там 8 літ і, мабуть, там дістав прізвище Сагай­дачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у са­гайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався якось в 1614 році з кількома товаришами з Академії на Січ. Там незабаром виявилося, що Сагайдачний не тільки дуже розумний і освічений чоловік, але також дуже відважний вояк у битві. Тому козаки вибрали його в 1616 році кошовим Січі і гетьманом.

Сагайдачний бачив, як козаки зубожіли і як терплять через те, що король не дотримав своїх присяг. Він задумав зробити так, щоб Польща знову потребувала помочі козаків, бо тим чином думав зібрати велике козацьке військо і таки отримати від Польщі великі полегшення не тільки для козаків, але й для всього українського народу.

Щоб збагатити трохи козацьку касу та й зробити козацьке ім'я славним на всю Європу, гетьман почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. На нових чайках-човнах він кілька разів перепливав Чорне море аж до Царгорода, несподіваним нападом нищив турецьку столицю і увільняв багато козаків з турецької неволі. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато і то на різні міста Туреччини і Криму: на Царгород, Кафу, Синоп, Трапезунд та інші.

Козаки також урятували Польщу під Хотином від турецької навали. Багато це коштувало козацької крові, а Сагайдачний скоро потім помер через ту битву. Він був тяжко ранений під Хотином і поїхав до Києва лікуватися, але даремно, бо весною 1622 року вмер. Київські «братчики» і школярі влаштували гетьманові величавий похорон і поховали його в церкві Богоявленського Братства в Києві.

Так помер славний і розумний кошовий і гетьман України Сагайдач­ний, що про нього і донині співається в багатьох піснях. Він щиро хотів допомогти своєму народові і за те віддав своє життя.

Михайло Дорошенко.

У 1626 році посилає послів до Варшави наступний гетьман — М. Доро­шенко, щоб сейм затвердив ті привілеї і права, які обіцяв Сагайдачному.

Та сейм наче забув про ті недавні обіцянки і зовсім відвернувся від козаків. Тоді козаки вже на власну руку починають знову походи на турків і татар. М. Дорошенко водив козаків до Царгорода — та в однім поході на Крим йому не пощастило й він загинув у битві з татарами в 1628 році.

Козак — вільна людина із селян чи міської бідноти або утікач від утиску феодалів, житель Запоріжжя, Дону.

2.2. «Стоїть явір над водою».

Виразне читання поезії.

Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від'їзду його до Московщини.

Ідея: співчутливе ставлення до молодого козака, який загинув на Московщині.

Основна думка: народ завжди пам'ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

Жанр: козацька пісня з трагічною кінцівкою.

Композиція.

Поезія складається із семи строф по чотири рядки. Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від'їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.

Обговорення змісту пісні за питаннями:

Що вам відомо про явір як дерево?

Чому явір порівнюється з молодим козаком?

Над чим журиться козак? Які часи зображені в творі?

За допомогою яких слів описано козака?

З чим, на ваш погляд, пов'язано те, що козак поїхав у Московщину?

Чи можна козака вважати зрадником?

Що символізує калина? Для чого козак просить посадити цю рослину у себе на могилі?

Для чого народ склав цю пісню?

До якого виду пісень належить даний твір? Чому? 2.2.8. Художні особливості поезії.

Метафори: «Стоїть явір», «явір... в воду похилився», «вода корінь миє», «...серденько ниє»;

Звертання:

«Не хилися, явороньку...», «Не журися, козаченьку...»

Риторичні оклики:

«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісті!»

Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «коза­ченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

2.3. «Гомін, гомін по діброві».

Виразне читання твору.

Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну зем­лю від турецько-татарських загарбників.

Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на ві­йну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, ви­нахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

Композиція.

Пісня — це діалог між матір'ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.

Жанр: козацька пісня з героїчним пафосом.

Обговорення змісту пісні за питаннями:

Чому, на вашу думку, зчинився гомін по діброві?

Чим пояснити поведінку матері: спочатку вона виганяє сина з дому у військовий похід, а потім його «призиває»?

Які стосунки склались у козака з ворогом? Про що це свідчить?

Через що син відмовляється повернутися додому?

Розкажіть, що вам відомо про мужність і відвагу козаків? Мікрофон: Як, на ваш погляд, міг закінчитися похід козака? Висловіть

свої припущення. 2.3.8. Художні особливості пісні.

Риторичні оклики:

«Мене кіньми наділяють!» «Нехай тебе орда візьме!» «Нехай тебе турки візьмуть!» «Сріблом, золотом наділяє!» «Тоді брат твій з війська прийде!»

Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»

Повтори: «Нехай тебе...», «гомін, гомін...»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене...»

Звертання: «Іди, сину...»; «мене, нене...»; «вернись, синку...»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».

Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри».

Епітет: «буйні вітри».

Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «до­долоньку»; головоньку».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування «Ой на горі та женці жнуть»

Козацьке військо йшло:

а) через лан; б) біля лісу; в) попід горою.

Попереду козацьке військо вів:

а) П. Сагайдачний; б) Б. Хмельницький; в) М. Дорошенко.

У кого серед козацтва був кінь вороний?

а) І. Богуна; б) пана хорунжого; в) полковника.

За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:

а) проміняв жінку на тютюн та люльку; б) загубив шаблю в бою; в) не співав разом з усіма.

Сагайдачного у творі названо:

а) розгубленим; б) байдужим; в) необачним.

«Стоїть явір над водою»

Над водою нахилився: а) юнак; б) дуб; в) явір.

Продовжіть рядок твору: «Не рад козак журитися — так серденько...»: а) мліє; б) тліє; в) ниє.

3. Козак молоденький поїхав у:

а) Туреччину; б) Московщину; в) Німеччину. «Гомін, гомін по діброві»

Мати сина з дому на початку твору:

а) проводжала; б) проганяла; в) виштовхувала.

Чим наділяє козака турчин:

а) смарагдами; б) кіньми; в) сріблом, золотом.

Яка із сестер випитує у брата: «Коли з війська прийдеш?» а) старша; б) підстарша; в) менша.

Що відповів син на таку промову матері: «Нехай тебе орда візьме»? «Мене... орда...»:

а) в чистім полі об'їжджає; б) сріблом, золотом наділяє; в) до себе жити підмовляє.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Висловіть власне ставлення стосовно того, чи легко керувати ко­зацьким військом? Яким повинен бути козацький ватажок? Свої міркування обґрунтуйте.

Як, на ваш погляд, поезія «Стоїть явір над водою» пов'язана з іншими творами художньої літератури про козаків? Власні думки, спостере­ження узагальніть.

Як веде своє військо Дорошенко («Гомін, гомін по діброві»)? а) Хорошенько; б) впорядковано; в) легко.

Картка № 2

Прокоментуйте рядок з твору «Стоїть явір над водою»:

Не рад козак журитися» Так серденько ниє!

Свої міркування вмотивуйте.

Доведіть, що пісня «Гомін, гомін по діброві» належить до усної на­родної творчості. Свої думки обґрунтуйте.

Україну в пісні «Стоїть явір над водою» названо: а) любою; б) єдиною; в) милою.

Картка № 3

Яким, на ваш погляд, повинен бути козак? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з уже відомих творів.

Обґрунтуйте, чи можна вважати козацькі пісні історичними. Власні міркування підтвердіть конкретними прикладами, фактами.

Пісня «Гомін, гомін по діброві» побудована на: а) діалозі матері з сином; б) монолозі матері;

в) зіставленні минулого і майбутнього.

VL Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VM. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст коломийок «Дозвілля молоді», «Жартів­ливі коломийки», вміти їх проаналізувати.