А. ЧАЙКОВСЬКИЙ «ЗА СЕСТРОЮ». НАПРУЖЕНИЙ ДИНАМІЧНИЙ СЮЖЕТ ГЕРОїКО-РОМАНТИЧНОї ПОВІСТІ

Мета:    продовжити роботу над опрацюванням ідейно-художньо­го змісту повісті, зокрема проаналізувати ІІІ, FV розділи твору; дослідити і виявити особливості динаміки сюжету «За сестрою»; розвивати творчу уяву, здібності, пам'ять, культуру зв'язного мовлення; збагачувати активний слов­ник учнів; формувати їх кругозір; виховувати у школярів на прикладі лицарських чеснот героїв твору, почуття па­тріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, спра­ведливості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет А. Чайковського, учнівські малюнки до твору, текст повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

хід уроку

Організаційний момент

Перевірка домашнього завдання

Огляд учнівських малюнків з відповідним коментарем.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадати кросворд на тему

«Сторінками життя і творчості А. Чайковського»

По горизонталі: 1. Назва одного з творів письменника. («Богданко») 2. Країна, в якій твори А. Чайковського мали широкий читацький резонанс. (Канада) 3. Посада, яку обіймав майбутній письменник після закінчення Львівського університету. (Адвокат) 4. Місто, де народився А. Чайковський. (Самбір) 5. Жанр твору «За сестрою». (Повість) 6. Письменник, який позитивно оцінив перші твори А. Чайковського. (Коцюбинський)

По вертикалі: 7. Ім'я письменника. (Андрій)

2. Бесіда за питаннями

Дайте визначення сюжету художнього твору. Назвіть його складові.

Що впливає на розвиток сюжету твору «За сестрою» А. Чайковського?

Як реальні події у творі влучно переплітаються з художнім вимислом письменника?

Якими у творі зображені козаки? Що нового ви про них дізналися?

Як козаки ставляться одне до одного? Про що це свідчить?

Чи хотіли б ви стати козаком? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

!V. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

...Той любов'ю повниться, хто рідну землю має під собою.

М. Вінграновський

Роде мій красний, роде мій прекрасний.

Народна творчість

Або волю добути, або дома не бути.

Народне прислів'я

1. Опрацювання змісту III розділу твору

Виразне читання найцікавіших, на думку учнів, епізодів.

Тема: зображення кмітливості, винахідливості, спритності Непорад- ного при захопленні у полон татарина.

Ідея: засудження хитрості, підступності ворога (татарин); уславлен­ня прагнення козацтва йти у бій з поневолювачами, захищаючи рідну землю, свій народ.

Основна думка.

Тільки в злагоді, впорядкованості, дружній підтримці, порозумінні між козаками — сила запорожців.

«Хай буде один ватажок, бо де дві ґаздині, там хата неметена».

Композиція.

Експозиція: татарин тишком-нишком пробрався до козацького табору, коли запорожці відпочивали.

Зав'язка: С. Непорадний за допомогою аркана спіймав татарина, тим самим зберігши життя багатьом козакам.

Кульмінація: сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою; хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.

Розв'язка: козаки вирушили у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.

Сюжет.

Під час відпочинку козаків до їх табору наближався татарин. Він хотів всіх перерізати, але його вислідив і спіймав Непорадний за допомогою аркана. Полонений татарин розповів про напад орди на Спасівку.

До козаків прибув загін на чолі із сотником Андрієм Недолею. Між Андрієм і Остапом виникла сварка стосовно того, хто буде керувати козацьким військом.

Татарин має велике бажання обмінятися з Павлусем сідлами. Хитрість і підступність татарина викриває козак Непорадний.

Козацтво вирішує вийти у похід на татар, користуючись інформацією полоненого.

Обговорення змісту ІІІ розділу за питаннями:

Як Непорадний вислідив татарина? («Непорадний сховався в траву, аби його не помітив ніхто, і пильно зиркав за татарином. Коли він на­близився до могили, Непорадний держав уже на поготові рушницю...»)

Для чого татарин з'явився у козацькому таборі? Якої шкоди він хотів йому завдати? («Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос»)

Яким чином С. Непорадний захопив ворога у козацькому стані? («Ар­каном фуркнув у повітрі, став блискавкою розгортатися і впав на голову татарина, коли той брав ножа із зубів у руку. У Непорадного бігали руки, як у ткача. Він великими куснями стягав аркан до себе, а відтак сіпнув з усієї сили, і татарин упав горілиць на землю. ...Миттю підскочив до нього... Скрутив татарина з усієї сили»)

Чому С. Непорадний намагався боротися із татарином без допомоги товаришів?

Для чого дід Панас пропонував козацтву залишити татарина живим? («Живий все ж більшу ціну має, ніж мертвий, не руш його»)

Чим козаки залякали татарина? («Хочеш бути живий, то говори правду, про що тебе буду питати, а то буде з тобою лихо. Козаки не знають жартів. Не то щоб тебе вбили, ще мучитимуть спочатку. ...Трохи припечемо п'ятки, то скаже, все виспіває»)

Що розповів полонений татарин козакам про напад орди на Спасівку? («Ми були цієї ночі в Спасівці. В нашому загоні було чотириста чоловік. Ватажкував нами славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Дев- лет-гірея. Ми пішли на Вкраїну на свою руку грабити й брати ясир. Що зі Спасівкою сталося, чи багато взяли бранців, я не знаю, бо я стояв за частоколом на варті...

Ми знали про Спасівку, що там живе багатий люд. Це донесли нам крамарі, татари. На це село ми довго збиралися. Де тепер наш кіш, я не знаю. Мабуть, додому повертається»)

Через що виникла суперечка між Андрієм Недолею та Остапом Тріс­кою?

Як ви ставитеся до діда Панаса? Чому?

Для чого полонений татарин запропонував Павлусеві обмінятись сідлами? Чому це не відбулося? (Непорадний татарину: «Тобі не по­братимства хочеться, а червінців, що в сідлі заховані, ось що!»)

Що вирішили козацькі ватажки, отримавши інформацію від полоне­ного татарина? («...Постановили підійти під татарський кіш»)

2. Робота над змістом IV розділу повісті

Переказ учнями улюблених епізодів з розділу.

Тема: зображення битви козацтва з татарами, в результаті якої пере­могу отримали запорожці.

Ідея: уславлення мужності, героїзму, винахідливості козаків, їх лю­бові до рідного краю, народу; засудження підступництва, жорстоко­сті татар.

Основна думка: сила козаків у їх завзятості, рішучості, прагненні здо­бути перемогу над ворогом, жертвуючи своїм життям.

Композиція.

Експозиція: розмова Павлуся з Петром перед битвою. Зав'язка: за допомогою полоненого татарина козацтво підступило до татарського ківша.

Розвиток дії: битва козаків з татарами.

Кульмінація: перемога козацтва, полонений молодий Мустафа-ага. Розв'язка: полонений татарин отримує волю.

Сюжет.

Хвилювання Павлуся перед битвою. Під час військових подій Петро намагається бути з братом.

Козаки у стані ворога. Битва. В бою гине Тріска, багато козаків. По­ховання загиблих. Перемога над ворогом. В полон до козаків потрапляє молодий Мустафа-ага.

С. Непорадний відпускає полоненого ним татарина на волю.

2.7. Бесіда за питаннями:

Якою уявляв Павлусь битву козаків з татарами? («Побачить, як коза­цтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці»)

Про кого турбувався Петро перед боєм? («Ти, братику, вважай, аби де в купу не попав. Держися сотника або діда Панаса. Держи добре коня») Чому? («Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей. Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє остатись позаду та пильнувати брата»)

В чому виявилася радість Петра перед боєм?

Погодні умови сприяли чи перешкоджали битві козаків з татарами?

(«Був полудень. Сонце страшенно пекло. І коні, і люди попріли. Земля гуділа глухо від кінського ступання. Коні обганялися довгими хвостами та головами від мух, що роєм літали над ними»)

Через що козаки не змогли зненацька захопити татарський табір? («Татари, не побачивши на могилі дозорця, затривожились...»)

Яким ви уявили татарський кіш? Виразно прочитайте, як про це зазна­чено у творі. («Перед ним був татарський кіш. Коні лежали в траві. За ним стояли рядком козацькі вози. До возів з другого боку поприпинані були воли, що лежали в траві. А далі стояли татарські гарби поміж татарами»)

Чим був вражений Павлусь після бою? («Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалось правдою. Тепер татари не здавалися йому такими страшними, як учора. Козаки сильніші. Коли б так було вчора, не вбили б вони дідуся й маму, не взяли б сестру в полон»)

Яку тактику обрав Тріска під час бою?

Як під час битви відображена завзятість, взаємопідтримка козаків?

Стисло опишіть битву козаків із татарами.

Як повів себе полонений молодий Мустафа-ага? («Не смій, гяуре, зневажа­ти його світлість хана ханів, бо він вас усіх переріже або в полон візьме»)

Чому полонений молодий Мустафа-ага, на думку Недолі, мав велику цінність? («Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога. Полковник наказав мені неодмінно дістати якого знатного татарина. Від нього він гадає дізнатися дещо про намір орди»)

Яким чином здійснювалося поховання козаків? У чому особливість цього ритуалу? («Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі»)

Що здобули козаки після перемоги над татарами? («З цієї битви здо­були козаки чимало користі. У татар знайшли багато червонців, талярів, піймали більше сотні добрих коней і забрали татарську зброю»)

• Чому Непорадний відпустив полоненого татарина? Як на це зреагував сам татарин? («Татарин радів дуже. Він не надіявся такого кінця і почув себе дуже щасливим»)

VІ Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань ІІІ розділ повісті

Непорадний був митцем:

а) гарно співати; б) смачно готувати їжу; в) орудувати арканом.

Під час боротьби з татарином С. Непорадний не хотів: а) виявити свою слабкість; б) думати про власну смерть; в) застосовувати ніж.

Серед гурту козаків татарську мову знав:

а) Петро; б) дід Панас; в) Семен Непорадний.

Скільки чоловік налічував татарський загін, що здійснив набіг на Спасівку?

а) Тисячу; б) чотириста; в) сімсот.

Чому татари напали на мешканців Спасівки? Оскільки спасівці: а) не оплачували їм податків; б) були багатими;

в) провокували їх на це.

Загоном татар, що здійснили набіг на татар, керував: а) Ібрагім; б) Гасан; в) Мустафа-ага.

Андрій Недоля за необережність козаків у степу назвав їх: а) пташенятами; б) чабанами і крамарями;

в) безпечними і неорганізованими.

На думку діда Панаса, «де дві ґадзині, там...»:

а) постійні сварки і лайка; б) злагода і щастя; в) хата неметена.

Воєнною здобиччю С. Непорадного був татарський: а) ніж; б) кінь; в) амулет.

Павлусь і татарин домовились між собою про те, що:

а) хлопець віддасть йому сідло; б) вони обміняються конями; в) татарин допоможе Павлусю знайти сестру.

Татарин наближався до обозу, як: а) лис; б) кіт; в) вовк.

На думку татарина, коли людина спить на сонці, то: а) її тіло засмагне або обгорить; б) сон її важкий;

в) вона повинна мати при собі розряджену зброю. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. Wрозділ твору

Татари у творі названі:

а) демонами; б) вовкулаками; в) чортами.

Козаки йшли на бій з татарами, наче на:

а) свято; б) зустріч з давніми знайомими; в) рицарський турнір.

Що відчував Павлусь перед боєм козаків з татарами?

а) Радість і піднесеність; б) байдужість до всього; в) жах.

Тікаючи від татар, що палили Спасівку і знищували її населення, Павлусь встиг захопити:

а) печеного хліба; б) бубликів з медом; в) смажених пиріжків.

Яка річка протікала неподалік від місця зупинки татар? а) Донець; б) Самара; в) Каяла.

Татарське військо перед боєм розташувалося:

а) колом; б) півмісяцем; в) невеличкими купами.

Кидаючись до бою, татари викрикували:

а) «Аллах!»; б) «З нами Аллах!»; в) «Бий русичів!»

Під час бою татари роїлися, мов: а) бджоли; в) шершні; в) оси.

Після закінчення бою дід Панас:

а) відшукував у татар здобич; б) пильнував коней; в) перев'язував поранених.

Козаків татари називали:

а) русинами; б) гаурами; в) гіреями.

Після закінчення бою:

а)            козаки пограбували татар; в) татари поранили Павлуся;

б)            у полон до козаків потрапив молодий Мустафа-ага.

Після битви з татарами козаки здобули чимало користі, а саме: а) піймали більше сотні добрих коней; б) забрали килими;

в)            визволили полонених.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Дослідіть, в чому виявилася мужність, винахідливість, кмітливість козаків під час бою з татарами? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

Поміркуйте, чи варті козаки поваги, слави у нашого народу? Яким ви уявляєте сучасного козака? Свої думки обґрунтуйте.

Підкрадаючись до поснулих козаків, татарин хотів:

а) порізати запорожців; б) викрасти Павлуся; в) забрати своє сідло.

Картка № 2

Охарактеризуйте С. Непорадного. Яке враження він справив на вас?

Прокоментуйте, що мав на увазі дід Панас, говорячи: «...Де дві ґаздині, там хата неметена». Свої міркування вмотивуйте.

«Гей, козаки! Уставайте! — кричав захриплим голосом Непорад­ний.— Маємо гостя». Про якого гостя йдеться мова.

а) Б. Хмельницького; б) діда Андрія; в) татарина.

Картка № 3

В чому, на ваш погляд, виявилась підступність, хитрість татарина? Чи бу­вають такі «татарини» у нашому суспільстві? Власні думки обґрунтуйте.

Дайте власну оцінку поведінці козаків під час бою з татарами. Через що вони подолали ворожу силу? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору та власні спостереження.

Між якими героями твору відбулася сварка у козацькому середовищі?

а)            Остапом Тріскою та Андрієм Недолею;

б)            дідом Панасом і Семеном Непорадним;

в)            Андрієм Недолею та Петром.

VІІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями

Які епізоди твору вас найбільше вразили? Чому?

Чи хотіли б ви бути героями цього твору? Свою відповідь вмотивуйте.

Якому герою повісті ви симпатизуєте, а до якого ставитеся зневаж­ливо? Власний вибір обґрунтуйте.

VІІІ Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Ознайомитися із змістом V, V розділів повісті, вміти висловлювати свої думки про вчинки та поведінку героїв твору.