Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». ВОЄННЕ ДИТИНСТВО в ПОВІСТІ

Мета:     продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г. Тютюн­ника «Климко», зосереджуючи увагу на ІІ розділі повісті; дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; розви­вати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, ува­гу, пам'ять, вміння грамотно висловлювати власну думку; навички аналізу епічного твору; формувати кругозір, сві­тогляд школярів; виховувати важливі гуманні якості люди­ни — чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки)

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Розгадування кросворду

«Сторінками життєвого і творчого шляху Г. Тютюнника»

По вертикалі: 1. Назва села, де народився Г. Тютюнник. (Шилівка) 2. Професія батька письменника. (Тесля) 3. Після ув'язнення батька Г. Тютюнник живе у його брата на... (Донеччині) 4. Тітка, яка запропонувала у неї жити Климку після того, як він залишився самотнім. (Мотя) 5. Місто, в якому письменник навчався у ремісничому училищі. (Харків) 6. Ім'я брата письменника. (Григорій) 7. Місце, де жили Климко і дядько Кирило. (Барак)

По горизонталі: 6. Як називали Славку? (Гармоністом) 8. Назва повісті авто­біографічної трилогії. («Климко»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

!V. Основний зміст уроку

Ото щастя — написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо: ще є, ще й на завтра зостанеться.

Г. Тютюнник

Його герої вражають громадянською мужністю, високим талантом, красою слова й милосердям душі, в якої не було «зерна неправди за собою».

Р. Вітренко

1. Воєнне дитинство в повісті

Розповідь учителя.

Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.

Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце мешкання, їжу, одяг.

Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть.

Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за вер­статами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.

Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час.

Бесіда за питаннями.

Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмоти­вуйте.

Через що він залишився самотнім?

У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни?

Що змусило хлопця вирушити у подорож? Чи була вона небезпечною? Чому?

Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить?

Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до жит­тя, зважаючи на складність і небезпечність того часу.

Чи розповідали вам дідусь, бабуся, батьки про страшні часи воєнного лихоліття? Що саме?

Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни. Який з творів вас найбільше схвилював? Чому?

Як українці вшановують пам'ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі?

2. Опрацювання змісту II розділу повісті

Переказ найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповід­ною аргументацією.

Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста.

Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, пра­цьовитості (на прикладі подорожі Климка).

Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди.

Композиція.

Експозиція: знайомство з дідом Бочонком. Зав'язка: червиві сухарі, пошуки їжі. Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування. Розв'язка: хлопець побачив велике місто у долині.

Сюжет.

Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п'ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині.

Бесіда за питаннями.

Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів то­вариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...»)

Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характе­ризує Бочонка?

Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб«...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспі- ріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна з колодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...)

Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...»)

Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!»)

Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто карто­пельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!»)

Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори? («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м'яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою»)

Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кири­лом? («... Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...»)

Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб'ячого бешкету разом з тоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив'язано ниткою»)

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Яких істот бачив хлопець під час подорожі?

а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів.

Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу: а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба;

в) шматок сала і часник.

Діда називали Бочонком, через його:

а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти; в) манеру вимовляти слова і бубоніти.

Яке лихо сталося з Климком під час подорожі?

а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття.

До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин у кількості:

а) п'ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох.

Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули:

а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці; в) човни на узбережжі озера.

Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечорі побачив велике місто? а) В копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні.

Коли Климко біг до школи, він частенько:

а)            купував солодощі;

б)            звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком;

в)            любив послухати гру і спів старого бандуриста.

Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок? а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю;

в) через їх неприємний смак.

Якої пори року здійснював подорож хлопець? а) Восени; б) влітку; в) взимку.

«Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність: а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка;

в) торговця базару.

Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики? а) Чорного; б) жовтого; в) білі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож? Відповідь вмотивуйте.

Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їх вирішення. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

Краплі якого короля дід Бочонок-аптекар обіцяв приготувати хворому торговцю:

а) англійського; б) датського; в) шотландського. Картка № 2

1. Дослідіть, які риси характеру виявилися у Климка, коли він подо­рожував до великого міста. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади з твору.

Висловіть власне ставлення щодо рис характеру, поведінки діда Бо­чонка? Чи можна вважати допомогу діда Климку щирою? Відповідь вмотивуйте.

Який художній засіб використано Г. Тютюнником у фразі: «А вгорі над струмком дрімала... тиша осені»?

а) Метафору; б) епітет; в) алегорію. Картка № 3

Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожуючий. Свої спо­стереження узагальніть.

З чим пов'язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села. Власні міркування, обґрунтовуючи, вмотивуйте.

Цілими днями, навіть у неділю, дід Бочонок просиджував: а) на базарі; б) в аптеці; в) на залізничній станції.

V. Підсумок уроку

VL Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VM. Домашнє завдання

Опрацювати зміст ІІІ розділу повісті; підготувати малюнки на тему «Мій улюблений епізод з твору «Климко» Г. Тютюнника», вміти його прокоментувати.