План конспект 7 клас Є. ГУЦАЛО «СІМ'Я ДИКОЇ КАЧКИ». ЛЮДСЬКА ДОБРОТА І ЖОРСТОКІСТЬ, МИЛОСЕРДЯ І СПРАВЖНЯ ТУРБОТА ПРО ПРИРОДУ
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 6-03-2013, 12:59

Є. ГУЦАЛО «СІМ'Я ДИКОЇ КАЧКИ». ЛЮДСЬКА ДОБРОТА І ЖОРСТОКІСТЬ, МИЛОСЕРДЯ І СПРАВЖНЯ ТУРБОТА ПРО ПРИРОДУ

Мета:     дослідити, як у творі Є. Гуцала «Сім'я дикої качки» на прикла­ді героїв оповідання зображена людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу; охарактеризувати образи Тосі і Юрка; розвивати логічне мислення, увагу, спо­стережливість, пам'ять, уміння надавати об'єктивну оцінку по­діям, вчинкам героїв, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги до творчості Є. Гуцала, любові до природи, її складових; риси доброти, ми­лосердя; зневажливе ставлення до жорстокості, брехні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, текст твору, ілюстративний матеріал на тему охорони природи, дидактичний матеріал (тестові зав­дання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворду «Сторінками життя і творчості Є. Гуцала»

По вертикалі: 1. Прізвище автора твору «Олень Август». (Гуцало)

По горизонталі: 1. Євген Пилипович закінчив Ніжинський педінститут ім. М. (Гоголя) 2. Професія батьків письменника. (Учителі). 3. Діяльність Євгена Пилиповича окрім письменницької. (Кіносценарист) 4. Назва дитячої книжки письменника. («Саййора») 5. Книга без початку і кінця зі скрині баби Ликери. (Біблія) 6. Прізвище англійського письменника, твори якого полюбляв читати Є. Гуцало. (Лондон)

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

2. Бесіда за питаннями

Який художній твір називають оповіданням? (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого застосований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох)

На що звертає увагу Є. Гуцало у творі «Сім'я дикої качки»?

Яке значення приділяє письменник перебуванню людини у природному середовищі. Свої міркування доведіть, посилаючись на текст твору.

Які риси характеру намагається виховувати Є. Гуцало у читача на при­кладі свого програмового твору?

Для чого на території України та багатьох інших країн світу створені заповідники? Які з них вам відомі?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Основний зміст уроку

Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа.

Народне прислів'я

Головним завданням людини у будь-якій діяльності — бути людиною.

В. Белінський

1. Вступне слово вчителя

Одвічні поняття добро і зло, милосердя і жорстокість, над якими за­мислюється кожна людина. Вона, до речі, і є уособленням цих понять.

Доброта у кожної людини асоціюється з любов'ю, щирістю, чуйністю, а зло — жорстокістю, жадністю, бездуховністю. Щоб краще зорієнтуватися у цих поняттях, читачеві надається можливість оцінити вчинки, поведінку героїв, їх ставлення одне до одного. Висловити свої почуття, враження, спостереження. Саме таким є оповідання Є. Гуцала «Сім'я дикої качки», де ми засуджуємо Юрка, захоплюємося Тосею, співчуваємо качці і її дітям.

Словникова робота

Складові добра:

доброзичливість — щире бажання людям добра, приязне ставлення до людей, прихильність до них;

людяність — співчутливе, зацікавлене ставлення до інших;

чесність — відверта, щира поведінка з людьми;

сміливість — здатність переборювати труднощі;

ввічливість — дотримання добрих манер, вихованість, люб'язність. Уважність у поводженні з іншими людьми.

Компоненти зла:

боягузтво — пасування перед труднощами;

грубість — некультурна, неввічлива поведінка;

егоїзм — себелюбство, нехтування інтересами інших людей заради задоволення власних забаганок;

злість — недобре, сповнене злоби ставлення до інших;

зазнайство — вияв зверхності, зневажливе ставлення до інших;

скупість — надмірна ощадливість, що викликає осуд.

Характеристика образів твору

3.1. Образ Юрка.

3.1.1. Цитатна характеристика.

«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»

«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»

«Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»

«Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»

«Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм това­ришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»

«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, по­обіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»

«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».

«А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...»

Орієнтовний план характеристики образу Юрка.

Юрко — міський хлопець.

Риси характеру героя: а) брехливий і жорстокий; б) грубий у став­ленні до Тосі; в) байдужий до страждань качки-матері та її дітей; г) хвалькуватий та підступний.

Юрко — уособлення людської жорстокості.

Бесіда за питаннями.

Які враження виникли у вас від першого знайомства з Юрком?

Чому спілкування з Тосею дратувало хлопця?

Для чого Юрко розповідав побрехеньки дівчині?

В чому виявилася жорстокість хлопця до качки та її дітей?

Яким вчинком Тосі був незадоволений Юрко?

Чим пояснити самостійність хлопця наприкінці твору?

Про що свідчить бажання хлопця побачити сім'ю дикої качки перед від'їздом до міста?

Яким, на ваш погляд, буде Юрко, коли стане дорослим? Відповідь вмотивуйте.

Чи можна вважати Юрка уособленням зла?

Що б ви запропонували для перевиховання героя?

3.2. Образ Тосі.

3.2.1. Цитатна характеристика.

«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»

«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі по­чувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».

«Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».

«Випусти... бо вони повмирають без води».

«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».

«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».

«Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю... Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір'ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».

«Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мсти- лися невідомо за що. спускала на воду й благала душею й очима».

«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли. — Пливіть, рідні, пливіть, нена­глядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».

«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не на­важувалась».

Орієнтовний план характеристики образу Тосі.

Сільська дівчина, яка прагнула пізнати міське життя.

Риси характеру: а) чемна і порядна; б) чуйна і добра; в) здатна до співпереживання; г) вміє прощати образи Юрка, його зневажливе ставлення до неї;

д) любить природу, турбується про неї.

Тося — уособлення людської доброти, милосердя.

Бесіда за питаннями.

Чим Юрко приваблював Тосю?

Чому дівчина повсякчас прощала зневажливе до себе ставлення з боку Юрка?

Що відчувала Тося, коли хлопець «полював» на малих диких каченят? Чому вона не змогла заборонити Юркові чинити шкоду сім'ї дикої качки?

Які факти свідчать, що Тося розумілася з природою?

Що спонукало дівчину віднести каченят до води?

Яким чином Тося намагалася «оживити» каченят?

Чому, коли Юрко від'їжджав додому, дівчина хотіла підійти до нього, але не наважувалася це зробити?

Яким духовним скарбом Є. Гуцало наділив свою героїню?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Після того як Юрко наловив малих каченят, він вважав себе: а) проворним; б) щасливим; в) енергійним.

Де тримав хлопець каченят?

а) У клітці для кроликів; б) великому ящику; в) курнику.

Від якої небезпеки захищав каченят Юрко: а) кішки; б) щурів; в) ворони.

Якої страви не давав хлопець малечам: а) пшона; б) вареної картоплі; в) каші.

Тося полюбляла слухати Юрка, коли він розповідав їй про: а) місто; б) свої пригоди в таборі відпочинку;

в) життя диких качок.

Щоб не спілкуватися з Тосею, бо дівчина набридла Юрку, він:

а) сів на велосипед і поїхав до хлопців; б) пішов допомагати бабусі; в) вирушив у мандрівку для пошуку качки-матері.

З деревини якого полінця Тося робила для себе свистка: а) дубового; б) кленового; в) вишневого.

Дикі каченята простилались на воді і нагадували квітки: а) троянди; б) мальви; в) кульбаби.

Хто допомагав Тосі підтримувати кволих каченят на воді: а) Юрко; б) батьки Юрка; в) сільські хлопці.

Перед від'їздом додому Юрко бігав до:

а)            Тосі і просив у неї вибачення;

б)            річки, щоб побачити сім'ю дикої качки;

в)            сільських хлопців і запрошував їх до себе в гості.

Через що затримував Юрко від'їзд на вокзал? Бо він казав батькам, що: а) ліхтарика забув; б) хоче проститися з Тосею;

в) має велике бажання напам'ять сфотографуватися з малими каче­нятами.

Що відчував Юрко, від'їжджаючи додому?

а) Болісний сором; б) піднесеність і радість; в) страх. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Чому, на ваш погляд, сільські хлопці вирішили допомогти Тосі врятувати каченят і змінили своє ставлення до Юрка? Відповідь вмотивуйте.

Дослідіть, як Тося розумілася з природою. Чи є щось спільного героїні і Планетника (Б. Харчук «Планетник»). Свої міркування обгрунтуйте.

Юрко у своїй невдалій рибалці звинуватив:

а) сільських хлопців, які плавали по річці на човнах; б) Тосю; в) диких каченят, які плюхалися у воді неподалік від нього. Картка № 2

Порівняйте вчинки і поведінку Тосі і Юрка. Чим вони зумовлені? Зробіть висновок.

З якою метою, на вашу думку, Є. Гуцало протиставляє у творі людську доброту і жорстокість. Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.

Розповідаючи Тосі побрехеньку, Юрко зазначив, що одного разу в озері він на вудку спіймав:

а) черепаху; б) змію; в) крокодила. Картка № 3

1. Чим зумовлено бажання Юрка задовго до від'їзду додому й перед самим від'їздом збігати до річки для того, щоб побачити сім'ю дикої качки. Свої міркування обґрунтуйте.

Про що свідчить прагнення Тосі «душею й очима» допомогти вижити каченятам? Чому дівчина була впевнена у порятунку дітей качки?

Вранці Юрко йшов до річки стежкою, яка пролягала між зарослями: а) лепехи; б) конвалії; в) кінського щавелю.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Підготувати власну версію подальшого розвитку подій твору Є. Гу­цала.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів