План конспект уроку з української літератури 7 клас 

Тема. Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади.

Мета. Розкрити роль Захара Беркута — ватажка тухольської громади як патріота, принципи групування персонажів у творі, розвивати в учнів навички пообразного аналізу твору; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: схема аналізу художнього образу, текст повісті.

Хід уроку

І. Осмислення нового матеріалу.

1. Бесіда з учнями про групування персонажів твору.

— Які дійові особи виведені у творі?

— На які фупи, що ведуть між собою боротьбу, їх можна поділити?

— Чи випадкове таке групування? Доведіть.

(Не випадкове, воно має важливе значення. Тухольці, Захар Беркут, Максим — волелюбні члени давньої родової громади, сильної своїм порядком, заснованим на рівності та праці. Справедливість тих порядків зрозуміла і сприйняла дочка боярина Тугара Вовка — Мирослава. Тухольці — справжні патріоти.

Представники ворожого табору — боярин Тугар Вовк, Бурунда, Пета — жорстокі тирани, що намагаються побороти тухольців не тільки силою, а й підступністю.)

— Як І. Франко змальовує у повісті тухольців, а як — завойовників?

(Співставлених висновків учнів зі статтею у підручнику «Групування персонажів в епічному творі».)

2. Робота над образом Захара Беркута.

Ділова гра «Погляд»

(Учні працюють у групах цитатників та аналітиків за самостійно складеним планом. Цитатник за певний проміжок часу повинен знайти відповідну до певного пункту плану цитату.)

— Чесність Захара Беркута.

(«Скоро тільки Максим буде свобідний, ти лише кивни на нас, а ми всіх інших пішлемо на дно раків годувати. — Ні, — сказав обурений Захар. — Се було, б нечесно. Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові».)

— Підкорення особистих інтересів загальнонародним.

(«Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю».)

(Аналітики визначають, яку рису героя підтверджує знайдена учнями другої групи цитата.)

— «Бурунда-бегадир велить вам сказати, що сила його велика і непоборна, нічим ви не врадите проти його сили».

— «Видно, що твій Бурунда починає нас боятися, коли задумав нас лякати». (Глибока мудрість і розсудливість Захара Беркута.)

— «А в слідуючій хвилі зашуміло повітря, і величезний камінь, кинений з тухольської метавки руками Захара Беркута, з лускотом грюкнув на купку ворогів». (Велика сила волі Захара Беркута.)

Текстуальне дослідження образу Захара Беркута

(Учні при вибірковому читанні з'ясовують, які складові характеристики персонажа ними не досліджено).

1. Портрет («Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний», ч. III. (Учні записують у зошит.))

2. Освіта і самоосвіта персонажа. (Не тільки від землі предків перейняв Захар Беркут мудрі закони життя. Він подорожував, був освіченою на той час людиною, добрим знавцем суспільного життя.)

3. Основне життєве покликання героя твору. (Безнастанна праця на користь народу: навіть у похилому віці допомагає громаді своїм досвідом, лікарськими знаннями. «Сад, пасіка й ліки — се була його робота».)

4. Мова персонажа. (Переконливістю, життєвою мудрістю віє від виступів Захара Беркута перед громадою. З Тугаром Вовком він тримається як з рівнею і перемагає його силою свого слова (зачитати). Коли Беркут звертається до громади, його тепла, сердечна мова мобілізує народ на боротьбу. У мові відображаються внутрішній світ і переконання Захара Беркута.)

5. Ставлення Захара Беркута до релігії. (Захар Беркут і тухольці вірять у Бога, Божу кару, але вірять і в магічну силу слова та звичайних предметів. Уже давно було прийнято християнство на Русі, але залишки первісної язичницької віри були на той час ще досить живучими. Захар Беркут поклонявся Сонцю як невичерпному джерелу всього живого на землі, тухольці обожнювали природу передусім через свою близькість до неї. Звідси і їхнє поетичне сприйняття природи, ставлення до неї як до живої істоти.)

3. Формулювання ідеї повісті.

— Що автор у творі схвалює, а що — засуджує?

— Що I. Франко хотів сказати своєю повістю читачам, до якого висновку підвести?

(І. Франко висловив у творі віру в перемогу народу над загарбниками. Він вважав сучасне йому життя початком нової доби, підкреслюючи, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольська громада боролася з монголами. Тухольці не лише захищали свої інтереси, а й думали про життя сусідів.)

II. Узагальнення вивченого.

Слово вчителя. Отже, Захар Беркут — патріот Тухольщини; його остання промова враховує уроки історії попередніх і наступних часів. Автор наділив мудрого ватага власним несприйняттям доби неволі, коли український народ був покірним слугою «забагів наїзників і їхнім робочим волом». Гарантом національного відродження України є пам'ять про давнє громадівство у творі. Якщо говорити по-сучасному, то Захар Беркут був і оратором, і психологом, і лікарем, і інженером-будівельником, і дипломатом та стратегом. І все це не тільки завдяки вродженому хисту, а й наполегливості та невтомності у пізнанні.

III. Домашнє завдання.

Випишіть цитати для характеристики образів Максима, Мирослави, Тугара Вовка (за рядами).