План конспект Леся Українка «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві та суть людського щастя
Мета: Продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах і мотивах твору; охарактеризувати образи героїв, порівнюючи їх; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість; уміння висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; виховувати почуття поваги, любові до творчості Лесі Українки; шанувати мистецькі здобутки українців.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Опитування учнів щодо знання напам'ять уривка з поеми Лесі Українки «Давня казка».
III. Актуалізація опорних знань
1. Проведення міні-дискусії. Обговорення питань
• Про що свідчить закінчення твору? Чи можна вважати, що у творі Лесі Українки «Давня казка», як і у звичайній казці, добро перемагає зло?
• Хто в поемі-казці є уособленнями добра і зла? Свої міркування обґрунтуйте.
• Яку поему ми називаємо ліро – епічною?
( Ліро – епічна поема – це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).)
Вчитель: Молодці, діти! Ось ми і пригадали, який твір ви вивчали на попередніх уроках і хто є його автором.
А зараз ми з’ясуємо, як ви засвоїли біографічні відомості з життя Лесі Українки. Я пропоную вам пограти в гру і граючись перевіримо ваші знання.
2.Перевірка домашнього завдання.
Літературний диктант
1. Дівоче прізвище Лесі Українки (Косач)
2. Край, який поетеса називала рідним куточком (Волинь)
3. Поема про роль поета і поезії в суспільстві («Давня казка»)
4. Місто, у якому похоронена Леся Українка (Київ)
5. Місто у Грузії, де часто бувала і померла поетеса (Сарамі)
6. Ім'я старшого брата Лесі Українки (Михайло)
7. Прізвище чоловіка Лесі Українки (Климентій Квітка)
8. Місто, у якому народилась майбутня поетеса (Звягель)
9. Кого з дітей Косачів називали спільним ім’ям Мишолосіє?
10. Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»?(тітці Олені – батьковій сестрі-революціонерці)
11. Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої сестри. («Стародавня історія середніх народів»)
12. Гурток, одним із керівників якого булла Леся Українка. («Плеяда»)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
Ми пригадали вивчене про життя і творчість поетеси.
3. Гра «мозковий штурм», завдяки якій ми перевіримо як ви зрозуміли незнайомі вам слова в поемі «Давня казка». Я буду говорити звичні вам слова, а ви називатимете мені те слово, яке використала в своїй поемі Леся Українка.
«Мозковий штурм».
(Словникова робота) за поемою «Давня казка»
Отже, починаймо штурмувати: (Словникова робота) за поемою «Давня казка»
1. Задоволений. (Догодний.) 2. Обов'язково. (Конечне.) 3. Мисливець. (Мисливий.) 4. Пані, в Італії так шанобливо звертаються до жінки. (Донна.) 5. Пісня про любов, яку виконували під вікном коханої. (Серенада.) 6. Той, хто повідомляв про важливі події. (Герольд.) 7. Струнний щипковий музичний інструмент. (Лютня.) 8. Дурниця, щось пусте. (Байка.)
(За кожну правильну відповідь учень отримує фішку).
IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Леся Українка була поетесою-борцем. її цікавили люди героїчні. Вона писала про їхню відданість справі, про їхні поривання до волі. Героєм її творів став борець, обдарований поетичним, мистецьким хистом. Його думки і вчинки близькі та рідні самій поетесі. Велика художня і громадсько-політична сила цього узагальненого образу полягає в тому, що він втілює в собі те краще, що відзначило передових людей її часу.
Життя для Лесі Українки та героя її поезій — це безупинне змагання, боротьба, дружба і кохання. Люблячи добро, мусили пристрасно ненавидіти зло, боротися з ним в ім'я добра.
Такими у творі виступають два діаметрально протилежні образи — поет і лицар.
Діти, сформулюйте тему, яка пронизує кожне слово поеми «Давня казка» (відповіді учнів) (Тема твору: роль поетичного слова у житті суспільства)
2. Характеристика образів твору
2.1. Поет.
2.1.1. Бесіда за питаннями:
• Коли ви вперше у творі зустрічаєтеся з поетом?
• Які враження про нього у вас склалися?
• Що є найціннішим для цього героя? Заради чого він живе?
• Як до поета ставляться прості люди, Бертольдо?
• Чому герой твору на зло відповідає добром?
• Через що поет байдуже ставиться до золота, слави?
• Яку допомогу надавав митець Бертольду? Чи була вона корисною?
• Чому поет помирає? Яку справу він залишив по собі?
• Чи можна ототожнити образ митця з Лесею Українкою? Свої міркування доведіть.
Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з життям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною».
Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед народу, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз
приходила молодь слухати пісні. Зв'язок з народом надавав поетові сили і
натхнення для творчості.
Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір'я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів:
Нас таки чимале військо,
Маєм свого отамана,
Він у нас одважний лицар...
Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею. Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поета-співця соціальної війни між класами, а не народами.
В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсяк¬денному житті в боротьбі проти визискувачів.
2.1.2. Інформаційне гроно до характеристики образу героя.
гордий, впевнений у своїх діях і вчинках стійкий, сміливий, мужній, відданий народові нещасний, але талановитий «...божа людина» «...навесні... оживляв сумну діброву» гордий не вмів співати «лиха не боюся» «завжди вільний» «Я на крилах думки лину» поважне ставлення до простого люду на жорстокість відповідає добром не приваблює золото, лаври
2.2. Лицар Бертольдо.
2.2.1. Бесіда за питаннями:
• Як ви сприйняли лицаря, вперше зустрівшись з ним на сторінках твору?
• Чому він так зневажливо поставився до поета під час свого полювання?
• Яким зображений пан, коли він прийшов до митця з проханням скласти пісню для своєї коханої?
• 3 чим був пов'язаний військовий похід під керівництвом Бертольда?
• У чому виявилася жорстокість героя до простого люду після повернення з війни?
• Чим Бертольдові не подобався митець?
• Через що поет став небезпечним пану?
• За що лицар пропонував поетові золото? Як це його характеризує?
• Ув'язнення поета — це помста Бертольда за добрі справи митця? Відповідь обґрунтуйте.
• Що вас вразило у цьому образі?
В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі.
Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь. Практичний в усьому, позбавлений творчої фантазії, лицар вбачає у цьому «диявольське наводження», чаклування. Поет для лицаря — ворожбит, хоч і допоміг палким і чулим словом привернути до нього горде й неприступне серце панни Ізидори.
Бертольдо вирушає воювати чужі міста. Його військо супроводить пісня про рідний край, який завжди у серці незважаючи на розлуку. Щасливий і сп'янілий від перемого лицар не чує тих пісень, думаючи про власну звитягу. Та коли щастя відвернулося од нього і в війську почалися чвари, а слухняні раніше вояки рвуться повернути зброю проти нього, його рятує глумлива пісня військових співців про недбалого вояка. І знову пісня домоглася свого: вона повернула воякам відвагу, а з нею й перемогу в бою. Перемогла не Бертольдова хоробрість, а поетове слово.
Граф Бертольдо зображений жорстоким експлуататором, пихатим і гоноровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задовольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину.
Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги:
Бачте,— крикнув,— що за птиця! Чи не встав би ти, небоже?
Коли поет глузливо відмовився від милостині пана, той, знову спалахнувши, «крикнув згорда»: «Годі жартів! Бо задам тобі я гарту!».
Переляканий революційними піснями, в яких поет закликає «пробити пану груди», Бертольдо наказує:
Гей, ловіть співців, в'яжіте! У тюрму його, в кайдани!
Непокірному поетові Бертольдо загрожує:
...в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине!
Поряд з погрозами, якими пан хоче примусити поета замовкнути, він вдається до підкупу і лицемірства.
Я його талан співацький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю.
Такою мовою Леся Українка характеризує Бертольда як жорстокого деспота й експлуататора.

2.2.2. Інформаційне гроно до характеристики образу Бертольда
Бертольдо – «Лихий такий, крий Боже»; гордий, завзятий, упертий; прагнення до збагачення; улесливий і підступний; корисливий; зневажливе ставлення до простого люду; «сліпа» любов до Ізідори; бездушний; лякливий, не сприймає революційних пісень.
Висновок: ми охарактеризували героїв поеми і визначили їх місце в суспільстві, а тепер працюючи з підручником, згадаємо зміст самої поеми.
3. Подальше опрацювання ідейно-художнього Змісту твору. Бесіда за питаннями.
ІІІ розділ
- Чому Бертольдо не запросив поета до себе на весілля?
- Яке лихо настало для лицаря?
- Що свідчить про жорстокість і жагу до збагачення Ізідори? (Забажалось королеві Звоювать чужеє царство)
- Куди був спрямований військовий похід під керівництвом Бертольда? (Подалося геть за море Все одважнеє лицарство; Там за морем десь лежало Бусурманське господарство)
- Яке значення мала пісня для воїнів? (Та коли вже надто тяжко Туга серце обгортала, То співці співали пісню, Пісня тугу розважала)
- Як воїни сприймали розлуку з рідним краєм? (Рідний край щиріш любити Научає нас розлука)
- Що зазнало військо Бертольда у походах на «бусурманське господарство?» (Край чужій, ворожі люди, Голод, злидні, військо гине...)
- З приводу чого виник бунт серед вояків? (Нащо ти сюди на згубу Підманив нас за собою? Чи ти хочеш, щоб усі ми Наложили головою?)
- У чому було призначення поета? (Він зостався, щоб піснями Звеселять рідну країну, Там він має розважати Не одну сумну родину)
- Яку винагороду пообіцяв дати Бертольдо поету? (Срібла, золота насиплю Я співцеві дорогому!)248 Усі уроки української літератури у 8 класі 249 Світ української поезії (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка)
IV розділ

- Яким чином змінилося життя Бертольда після його повернення з військових походів? (Знов у нього в пишнім замку Почалося вічне свято,— О, тепер було у нього Срібла, золота багато!)
- Чим розважався пан? (Що ж, напитки та наїдки Та убрання прехороші, Та забави, та турніри, А на все ж то треба грошей)
- Як перебування пана на війні вплинуло на його ставлення до народу. (Та й по всіх далеких війнах Граф привчився до грабунку, А тепер в своїй країні Він шукав у тім рятунку. Почалися нескінченні Мита, панщина, податки Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки)
- Прокоментуйте, про що свідчать рядки з твору: Люди мучались як в пеклі, Пан втішався як у раю.
- Як сприйняв поет страждання простого люду від гніту Бертольда? (І в серденьку к поета Озивався він луною)
- Про яке лихо повідомила сторожа пана? (Що співці по місті ходять І піснями люд морочать, Все про рівність і про волю У піснях свої торочать)
- Які пісні, що виконувалися простим народом, почув Бертольдо? (В мужика землянка вогка, В пана хата на помості — Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів біліші кості! У мужички руки чорні, В пані рученька тендітна; Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів і кров блакитна!)
- Про що свідчать слова народу, звернені до пана: Вловиш нас сьогодні десять Завтра двадцять знов настане!
- Якої послуги, наданої поетом, не забув Бертольдо? (Що я досі пам’ятаю, Як пісні його втішали Нас колись в чужому краю)
- Що вирішує запропонувати Бертольдо співцю аби той не складав бунтівничих пісень? (...Співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. ... Ви скажіть, що він у мене Буде жити в шані, в славі, Тільки, звісно, хай забуде Різні вигадки лукаві)
- Як зреагував поет на пропозицію пана? (...Заплати не бажаю, Бо коли я що дарую, То назад не одбираю ... Ви скажіть, що я не хочу Слави з рук його приймати, Бо лихую тільки славу Тії руки можуть дати)
- У чому вбачає поет своє призначення? (Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті. ... Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! ... е подумаю довіку Зброї чесної зложити)
- Чому поет називає свої пісні чесною зброєю?
- Чим погрожує Бертольдо поетові? Чи не є це слабкістю пана? Відповідь обґрунтуйте.
- Чому митець вважає, що навіть перебуваючи у тюрмі, він буде вільним? Як про це зазначено у творі? (Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі ... І мого прудкого слова Не затримає темниця Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця)
- Яким чином було покарано поета за його пісні, вільне слово? (Так довіку у темниці Довелось поету жити За тюремний спів він мусив Головою наложити)
- Через що після вбивства повстанцями Бертольда, панство продовжувало існувати? Чим це зумовлено? (Та зостався по Бертольду Молодий його нащадок, І пиху його й маєтки Він забрав собі у спадок)
- Яка боротьба ведеться між нащадками графа і поета? (І тепер нащадки графські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують)
- Прокоментуйте, про що свідчить останні рядки поезії: То скінчиться давня казка А настане правда нова! Відповідь обґрунтуйте.
4. Доберіть цитати з твору, які нагадують про його казковіть.

• «їдуть, їдуть, врешті бачать,— Три дороги розійшлися Розлучились тут найстарші»
• «Тож, коли хто з вас цікавий, Сядь і слухай давню казку, А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в'язку»
5. З поданих прислів'їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які —

пана:

• За рідний край і життя віддай.
• Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.
• Хто людям добра бажає, той і собі має.
• Ласий на гроші, як кіт на сало.
• На язиці медок, а на душі льодок.
• Один гроші складає, а другий мішок шиє.
• Мудра голова не любить лихії слова.
• Рідна земля і в жмені мила.
VI. Підсумок уроку
Отже, служіння літератури поневоленому народові, Лесі Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. Тому в образі героя «Давньої казки» ми пізнаємо риси характеру самої Лесі Українки. Його шлях до народного поета — це шлях самої письменниці.
Він (як і Леся Українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде впродовж віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. І лише тоді, коли ця боротьба скінчиться,
То скінчиться давня казка, А настане правда нова.
Тобто письменниця доводить, що рушійною силою історії суспільства є трудящі, які виборюють свою волю у жорстоких битвах зі своїми класовими ворогами.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної контрольної роботи № 3.