План конспект 9 клас РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. «ЗАГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ», «СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ», «ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 7-03-2013, 10:39

РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. «ЗАГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ», «СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ», «ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ»

Мета:   поглибити знання про особливості родинно-побу­

тових пісень, проаналізувати тексти програмових творів, визначити їх мотиви, тематику, художньо- поетичні засоби; розвивати культуру зв'язного мов­лення, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння виразно читати і виконувати пісні, висловлювати судження про їх зміст; виховувати повагу до ро­дини як осередку суспільства, давньої культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: міні-виставка «Фольклор слов'янських народів»; тексти програмових пісень, їх грамзапис; дидактич­ний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Перевірка домашнього завдання

Проведення міні-конкурсу народної творчості «Найкращий ви­конавець». Учні виконують у музичному супроводженні народні пісні, які вивчили вдома.

Підведення підсумків, виявлення найкращих виконавців.

Актуалізація опорних знань

1. Літературно-музична вікторина «Пізнай пісню»

Учні, уважно слухаючи уривки пісень, повинні визначити їх назву:

Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили. («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)

Нема ж того козаченька, що я полюбила! / Ой немає коза­ченька — поїхав на Десну... («В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»)

Ой як впускала, / Той цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала. («Сонце низенько»)

Не журися, дівчинонько, рута зелененька: / Цей покинув, другий буде, другий буде кращий. («Лугом іду, коня веду, роз­вивайся, луже»)

Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну знати, / Хоче собі бага­тую / Невістку шукати! («За городом качки пливуть»)

«Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Гос­подь щастя, / Куди повернеться. («Цвіте терен, цвіте терен»)

Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день, / Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей? («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

Вбогі дівки заміж ідуть / 3 чорними бровами, / А багаті дівки сидять / 3 кіньми та волами. («За городом качки пливуть»)

Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька. («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»)

Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали, / А ви полюбили? («Цвіте терен, цвіте терен»)

«Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов, / Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов. («Місяць на небі, зіроньки сяють»)

Ти ж обіцяла / Мене любити, / Ні з ким не знатись / Для мене жити. («Сонце низенько»)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Міні-дискусія «Від чого залежить щастя в родині»

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

В пісні те лиш живе, що життя дало...

І. Франко

Пісня — душа моя, вона і серце звеселяє, і жалю завдає, і до помсти кличе Т. Шевченко

Вступне слово вчителя

Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і най- почесніше місце належить пісенній творчості.

Народні пісні мають чудову здатність полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати, надихати у праці, тамувати ду­шевні болі, множити сили в боротьбі. До пісні звертаються в най­різноманітніших життєвих ситуаціях. У ній повсякчас можна по­чути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів та затаєних думок, золотий промінь на­дії, слово мудрої поради і тихої ласки. Тому й любимо свою пі­сенність, пишаємося нею перед світом.

«Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і лі­тература, і музика, і образотворче мистецтво, без якого вони б за­сохли»,— зазначав М. Рильський у своїй статті «Краса і велич народної творчості».

Опрацювання ідейно-художнього змісту програмових соціально-побутових пісень

2.1. «За городом качки пливуть».

Виразне читання твору або прослуховування її виконання у грамзаписі.

Тема: зображення різної долі під час сватання бідних і ба­гатих дівчат.

Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є перешкодою до щасливого подружнього життя, возвеличення справжньої дівочої краси.

Основна думка:

любов — почуття, на яке не повинні впливати гроші, матері­альний стан закоханих;

Нащо мені на подвір'ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!

Жанр: соціальна, родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Композиція.

Експозиція: Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть. Зав'язка: Чи чула ти, дівчинонько, / Як я тебе кликав, / Че­рез твоє подвір'ячко / Сивим конем їхав?.

Кульмінація: Нащо мені на подвір'ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови.

Розв'язка: Оце вдова своїй доні / Весілля справляє.

Художні особливості твору.

Протиставлення: «Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті пла­чуть. / Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті дівки сидять».

Повтори: «Вбогі дівки заміж ідуть», «А багаті...», «Нехай знають...»

Риторичне запитання: «Чи чула ти, дівчинонько?..». Риторичні оклики: «Темна нічка — петрівочка — / Вийти бо­ялася!», «Бо я хлопець молоденький / Не зрадив нікого!», «Хоче собі багатую / Невістку шукати!», «Як не буде в моїй хаті / Лю­бої розмови!».

Епітет: «люба розмова». Метафора: «скрипка витинає».

Звертання: «Чи чула ти, дівчинонько?», «Ой не бійся, ді­вчинонько...».

Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

Про що свідчить різна майбутня доля вбогих і багатих дівчат?

3 якою метою у пісні, описуючи дівчат, використано прийом контрасту? Наведіть приклад.

Яким ви уявляєте хлопця? Чому, на ваш погляд, він обрав для одруження вбогу дівчину, а не багату?

Як у пісні зазначається про порядність молодого? (Ой не бійся, дівчинонько, / Не бійся нічого, / Бо я хлопець молоденький, / Не зрадив нікого!)

Що, на погляд дівчини, було перешкодою для одруження? (Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну, знати, / Хоче собі ба­гатую / Невістку шукати!)

Яким було весілля молодих? (Ой десь гуде, ой десь грає, / Скрипка витинає: / Оце, вдова своїй доні / Весілля справляє)

Чим пояснити щасливе закінчення твору? Чи можемо ми спо­діватися про подальше гарне подружнє життя молодих? Від­повідь вмотивуйте.

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз».

Виконання пісні у музичному супроводі.

Тема: зображення страждань дівчини через те, що її зали­шив коханий заради іншої, висловлення проклять з приводу цього.

Ідея: засудження тієї, яка розлучила коханих.

Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.

Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Художні особливості твору.

Повтори: «Світи, світи...», «прийди, прийди...», «я бо до тебе», «щоб ті...», «мій миленький».

Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою мій міленький».

Контраст: «...сухі дуби цвіли — зелені пов'яли».

Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:

3 яким проханням звернулася дівчина до місяця і коханого? («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, / Прийди, прийди, мій миленький, до мене хоч раз»)

Чим зумовлене те, що хлопець відмовився прийти на поба­чення до дівчини? (Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший буде, / Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде)

За яких умов, ставши птахом, героїня прилетіла б опівночі до хлопця і для чого? («Ой коли б я крила мала ще й солов'я очі, І Я б з тобою, мій миленький, розмову повела»)

Чому дівчина прагне стати птахом?

Як розуміти фразу з твору: «...кохалися, як дуби цвіли»?

Яким чином природа сприймала кохання, а потім розлучення молодят? Чим це зумовлено?

Про що свідчить закінчення твору? Чи можна його вважати прокляттям? Чи здійсниться воно? Відповідь вмотивуйте.

«Лугом іду, коня веду,розвивайся, луже».

Виразне читання пісні.

Тема: розповідь про примхливого козака, який за велін­ням батьків хотів обрати для одруження виключно багату ді­вчину.

Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і вну­трішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.

Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!

Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.

Римування: паралельне.

Композиція.

Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком. Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже. Зав'язка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька. Кульмінація: «Не журися, дівчинонько, рута зелененька... / Цей покинув, другий буде кращий».

Розв'язка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла... / Старий козак, як собака, й досі не женився».

Художні особливості.

Звертання: «...розвивайся, луже», «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько...», «Ой коли б я, козаченьку, «Бо­дай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не жу­рися, дівчинонько».

Повтори: «Ой коли б...», «Цей покинув, другий буде...», «Ста­рий козак, як собака».

Метафора: «Слава не пропала». Епітет: «бита доріженька». Порівняння: «Старий козак, як собака».

Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько», «багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».

Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

Чому дівчина першою виявила ініціативу залицятися до ко­зака?

Що на думку козака, було основною вимогою для його одру­ження? («Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька»)

Якою була реакція молодої на промову козака щодо одру­ження? («Ой коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплю­вала б я на тебе й на твого батенька»)

Чим хлопець не подобався дівчині? («То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла»)

Яку долю провіщали герої пісні одне одному? («Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж пішла, / Як край битої дороги рута- м'ята зійшла. Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився, / Як у млині на камені кукіль уродився»)

Кому з героїв твору надається перевага? Чим це зумовлено? Що про це зазначено у пісні? («Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде,— ще ж ти моло­денька! / Цей покинув — другий буде, другий буде кращий, / А цей буде у болоті над чортами старший»)

Як склалася подальша доля молодих? («Молода дівчинонька та вже й заміж пішла. / Старий козак, як собака, й досі не женився»)

Чому козак, який вчасно не одружився, порівнюється із со­бакою?

Хто з героїв твору вам імпонує? Чим саме? Надайте розгор­нуту відповідь.

Чому вчить вас ця пісня?

Додатковий матеріал.

Народні прислів'я про парубків і дівчат

У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.

Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав!

Тоді він буде женитися, коли бики почнуть телитися!

У дівчини стільки ласки, як на тихім ставу ряски.

Горобець — молодець, а ластівка краща.

Єпівай доню, дома, бо в людях наплачешся.

Дівка, як верба: її не поливають, а вона росте.

Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови!

Рукавом сльози витирає, а очима на парубків зиркає.

Як до роботи — дитина, як заміж — дівка.

Вилилася вода, як дівоча ласка.

Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«За городом качки пливуть»

Заміж, за змістом пісні, йдуть дівки:

а) багаті; б) бідні', в) ті, які мають вищу освіту; г) що вміють господарювати.

Що на придане мають багаті дівки?

а) Безліч тканого полотна; б) велику суму грошей; в) коней і волів; г) повний двір качок.

Чому дівчинонька не вийшла на побачення до хлопця? Бо вона: а) вже була заручена з іншим; б) не кохала його;

в)         слухалася своїх батьків, які їй забороняли це зробити;

г)         боялася нічку-петрівочку.

4. Що було перешкодою для одруження молодят? а) Кріпацтво; б) соціальний стан дівчини;

в)         непорозуміння із суперницями молодої;

г)         заборона батьків коханої.

«Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»

З яким проханням дівчина звернулася до хлопця? Щоб він: а) не залишав її; б) прийшов до неї;

в)         поцілував і заспокоїв кохану; г) забув іншу.

За яких умов любляча героїня прилетіла серед опівночі до свого коханого? Якщо б:

а) крила мала; б) вітром стала; в) була чарівницею;

г)         він їй дозволив це зробити.

Дівчина хотіла мати очі:

а) іншої коханої; б) солов'я; в) свого коханого; г) добрі і щирі.

Цвіт дерева, що символізував кохання тих, що розлучилися: а) дуба; б) липи; в) каштана; г) берези.

«Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже»

Прохання, з яким звернулася дівчина до козака:

а) «Проведи мене до бору»; б) «Подаруй смарагдове намисто»; в) «Сватай мене»; г) «Запроси мене на свято».

Негативна риса козака, за яку дорікає йому дівчина:

а) брехливість; б) улесливість; в) ненажерливість; г) ледачість.

Козак одружився на дівчині, якщо б вона:

а) вміла гарно співати і танцювати; б) грати на скрипці; в) вишивати хрестиком; г) була багатою.

Рослина, що зійшла край битої доріженьки після того, як дів­чина заміж пішла:

а) ковил; б) ромашка; в) рута м'ята; г) барвінок. Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка М 1

1.3 чим, на ваш погляд, пов'язано те, що «миленький» став кохати іншу дівчину («Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз»)? Наведіть переконливі аргументи з життя.

Доведіть, що в народі найбільше цінується не багатство мо­лодої, а її врода, краса, привабливість, працьовитість («За го­родом качки пливуть»). Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя, змісту твору.

Неодружений старий козак («Лугом іду, коня веду, розви­вайся, луже») по вулицях ходив, наче:

а) поранений птах; б) собака; в) привід; г) зацькований.

Картка М 2

Висловіть свої припущення щодо того, як склалася подальша доля героїв народної пісні «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже». Власну думку вмотивуйте.

Як ви вважаєте, хто повинен вирішувати подальшу долю мо­лодят: вони самі чи їх батьки («За городом качки пливуть»)? Відповідь обґрунтуйте.

Яке прокляття висловила зраджена коханим дівчина? Щоб повсихали ті:

а) квіти; б) дерева; в) річки; г) трави. Картка М З

На прикладі однієї з пісень доведіть, що вона є твором народ­ним і належить до родинно-побутового циклу. Свої міркування узагальніть.

Як ви вважаєте, чому молодий козак («Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже») так і не одружився, будучи вже старим? Відповідь обґрунтуйте.

Найгучніший музичний інструмент, гру на якому можна було почути на весіллі:

а) гітара; б) арфа; в) флейта; г) скрипка.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності

Домашнє завдання

Вивчити ще дві пісні (на вибір) напам'ять, дібрати цікавий матеріал про весільні обряди.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали