Т. ШЕВЧЕНКО. «ПРИЧИННА», «ЛІЛЕЯ». УМОВНІСТЬ У БАЛАДАХ, ТРИВОГА ЗА ЖІНОЧУ ДОЛЮ

Мета:   закріпити знання школярів про баладу як літера­турний жанр; розкрити на прикладі програмових творів образи жінок, їх долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обря­дів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислен­ня, увагу, спостережливість, уміння виразно чита­ти поетичні твори, коментувати їх ідейно-художній зміст, грамотно висловлювати власні думки і роби­ти висновки; виховувати почуття пошани до твор­чості Кобзаря, волелюбність, доброту, щирість, ві­рність у почуттях.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

 Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета ран­нього періоду творчості, учнівські малюнки до зміс­ту програмових творів, дидактичний матеріал (тес­тові завдання, картки), аудіозапис творів.

ПЕРЕБІГУРОКУ

Організаційний момент

Перевірка домашнього завдання

Виставка учнівських малюнків до творів «Причинна», «Лі­лея». Школярі демонструють свої роботи, стисло коментуючи їх зміст.

Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»

Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологічній послідовності.

а)  Перебування в казематі.

б)  Солдат-засланець в Орській фортеці.

в)  Кухарювання за наказом управителя панських маєтків.

г)   Ув'язнення в Новопетрівській фортеці на березі Каспій­ського моря.

д)  Пастух у дядька Павла.

е)  Нижній Новгород. Знайомство з О. Герценом, Анненко- вим.

є) «Школяр-поппхач» у дячка Богорського.

ж) Діяльність в «Современнике».

з)   Козачок у пана Енгельгарда.

и)  Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, і) Викуп із кріпацтва.

ї) Закінчення Академії мистецтв і приїзд на Україну. Ключ-відповідь

 

2. «Мозкова атака»

Фольклор — це... (Усна народна творчість)

Балада — жанр... (Ліроепічної поезії фантастичної, історико- героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом)

Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя голов­ного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Не­величка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Вір­шова форма)

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Владна над люблячим тільки любов!

Й.-В. Гете

Любов — це краса, це сумна в'язниця, Бог від якої заховав ключі.

П. Сорокін

1. Вступне слово вчителя

У 30-ті роки панівним в українській літературі був роман­тизм, що й позначився на перших творах поета-початківця. Ви вже знаєте, що серед усіх жанрів почесне місце належало баладі. Шевченко був добре обізнаний із творами цього жанру, писаними українськими, російськими та польськими авторами. З дитячих років знав багато народних балад. Засвоївши досвід своїх попе­редників, він пише оригінальні твори, надаючи давньому жанру нових якостей.

Геніальність Т. Шевченка виявилася в тому, що він зумів природно, органічно, без видимих зусиль наситити свої поетичні твори фольклорною образністю, що вироблялась, відшліфовува­лась віками. Тут могутнє авторське начало активно вбирало в себе начало фольклорне, і саме на цій межі змогло відтворитись таке величезне за своєю значимістю явище, як твори Кобзаря.

Тож давайте розглянемо балади митця і виявимо в ній тради­ційне й оригінальне, своєрідне.

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»

Виразне читання, прослуховування прологу поезії в аудіоза- писі.

Історія написання та джерела.

Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840).

Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наяв­ність фантастичного, народних звичаїв та повір'їв, пісень, мов­них засобів фольклорної поетики).

Використав традиції написання балад своїх попередників у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського «Людмила», «Кассандра», «Світлана»), так і в українській літературі (П. Гу- лак-Артемовський «Рибалка», Л. Боровиковського «Маруся», твори А. Метлинського).

Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засу­дження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.

Основна думка: людина, яка здатна сильно й істинно про­являти кохання, відданість, вірність, приречена на трагічний кінець.

Жанр: романтична балада.

Автор, реформуючи цей жанр, змінює традиційну ідейно-те­матичну структуру твору: поряд із елементами фантастичного зо­бражено реальних людей, їх реальні дії. Значно розширені межі поетики твору, більше використано засобів художньої виразності. Тому припускають, що «Причинна» за жанровою специфікою дуже близька до соціально-побутової поеми.

Віршування твору.

«Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша. Поет вільно володіє коломийковим ритмом (4 + 4 + 6 складів з цезурою (паузою) після восьмого складу: В таку добу під горою, / Біля того гаю...), силабічним і тонічним віршем. При зміні настрою і характеру розповіді він змінює і ритмічну структуру вірша. Чотиристопний ямб на початку балади «Реве та стогне...») змінюється далі коломийковим розміром («В таку добу під горою...»), а потім амфібрахієм («Така її доля...»), потім знову ямбом, коломийковим ритмом і т. д. поет глибоко і тонко відчував залежність мелодійності поезії від її змісту.

Особливості назви твору.

Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслі­док того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороб­лено», в даному разі — ворожкою.

Сюжет «Причинної».

Сюжет твору простий, дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота на­стільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «при­чинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору май­стерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коха­ного, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дів­чину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають.

Композиція.

Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною.

Зав'язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв по­вернутися до неї з походу.

Кульмінація: смерть героїв.

Розв'язка: епілог (поховання закоханих).

Художні особливості твору.

У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного похо­дження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного похо­дження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мови.

Новаторство твору.

Новим у жанрі балади були ліричні відступи, у яких Т. Шев­ченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій. Українська поезія до митця не зазнала такої безпосеред­ності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вира­ження народних уявлень.

Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів.

Фантастичне поруч із реальним.

У баладі «Причинна» є явища реальні та фантастичні. Твір спо­ріднюється не з фантастикою поетів-романтиків, відірваною від життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Шевченка використовував у своїй творчості М. Гоголь.

Так, з води серед ночі виходять русалки — і тут потрібна не ві­тряна ніч, а навпаки, спокійна, місячна, така, яка буває в «ру­салчин тиждень», коли літо вступає у свої права, а земля і вода набувають найбільшої сили і все навкруги — гаї, луки, поля — буйно зеленіє.

За народною уявою, русалки — це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Утоплениці-русалки на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в та­ємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю.

Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, вони ви­ходять на берег. Русалки не мають на собі одягу, вони голі, у них біле й знекровлене тіло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава, стан високий і гнучкий, а очі палкі й сині, як морська глибінь. На голові у кожної русалки — вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сіда­ють на березі, розчісують своє довге волосся або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді ру­салки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні: хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а русалки тоді зама­нять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно.

З дерев русалки найбільше люблять клен і дуб. Гойдаючись на гіллі, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нитки, що їх крадуть у тих жінок, котрі заснули без молитви.

Серед русалок є й лоскотнпці — це душі дівчат, що померли зимою, вони з'являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат і хлопців, якщо ті потраплять до них. Також вважають, що ру­салки — померлі нехрещені діти, іноді цих істот називають «дніп­ровими дівчатами».

2.14. Робота в малих групах. Характеристика образу героїні твору.

Бесіда за питаннями:

Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя?

Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відві­дини вплинули на самопочуття героїні?

Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей?

Чому молодиця вірить у повернення коханого? Як це її ха­рактеризує?

Чим пояснити бажання причинної влізти на дерево?

Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти?

Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить?

Допоміжний матеріал для аналізу образу. Дівчинка-сирота живе серед чужих людей, настроєних до неї вороже, ні в кого не знаходить співчуття. І не дивно, що, поко­хавши такого ж сироту і знайшовши в ньому вірного друга, вона всім серцем прив'язалась до нього. Під час розлуки заглибилася у свій внутрішній світ, жила надією на спільне з милим май­бутнє. У своєму почутті вона черпала сили, щоб терпіти наругу чужих людей, які розлучили її з коханим і можуть поглумитися над її інтимними переживаннями.

Довга відсутність коханого, гірка самотність і принижене ста­новище вичерпали духовні сили нещасної сироти, і вона змушена була звернутися до ворожки.

Більшого наближення до образу причинної не відбувається — цього не потребує жанр романтичної балади. Єдине, що дозволив собі поет, створюючи образ причинної, це вказати на її красу: «Довго, довго дивувались...».

Так само, як і в казках, героїні в баладах повинні бути дуже красиві.

Дівчину й козака «поховали громадою як слід, по закону» (тобто у згоді з обрядом поховання), але нема кому запитати, «за що їх убито», бо сироти. За народними звичаями, на могилі дівчини садили калину — символ дівчини, а нежонатого па­рубка — явір, ялину чи дуб — символ хлопця.

2.15. Опрацювання ідейно-художнього змісту втору. Бесіда за пи­таннями:

Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Від­повідь обґрунтуйте.

Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла руса­лонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати)

Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина хо­дить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить)

Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й вигля­дала / Козаченька молодого, / Що торік покинув)

Що означає слово «китайка» у фразі: «Не китайкою покри­лись козацькі очі»? (Китайка — синя, рідше червона бавов­няна тканина; червоною китайкою, за народним звичаєм, накривали померлих козаків).

3 якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (Орел вийняв карі очі... Біле тіло вовки з'їли)

Як автор характеризує сирітське життя героїні? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька)

Для чого дівчині потрібні орлині крила?(3а синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла)

Хто порушив нічну тишу? Що символізують ці істоти?

Як русалка пояснює своє походження? (Мене мати породила, / Нехрещену положила)

За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спусти­лася до землі?

Що було причиною смерті героїні? (Кругом дуба русалоньки / Взяли її, сердешную, / Та й золоскотали)

Чому кінь козака по дорозі додому «насилу ступає, споти­кається»? Поясніть цю прикмету, згадавши твір «Слово про Ігорів похід».

Якими були передчуття козака? (Коло серця козацького / Як гадина в'ється)

Як зреагував парубок, побачивши кохану мертвою? (Зарего­тавсь, розігнався — / Та в дуб головою!)

Чи можна виправдати його самогубство?

Що подумали дівчата, які йшли в поле жати і побачили мо­лодят, що лежали біля дуба?

Опишіть, застосовуючи текст твору, поховальний обряд над сиротами.

Для чого на могилі хлопця були посаджені явір та ялина, а у дівчини — червона калина?

Чи можна очікувати наступної жертви після того, як Т. Шев­ченко зазначив наприкінці твору Поки тії русалоньки / 3 Дні­пра грітись вийдуть.

Якими почуттями пройнята балада? Над чим вона змушує за­мислитися читача?

2.16. «Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?

3. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 p., Київ)

Виразне читання твору, коментування його змісту.

Історія написання.

1846 p.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з чле­нами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього.

Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, зни­щити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов'янські на­роди від гніту самодержавства.

Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би цар­ській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.

Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.

Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

Жанр: балада.

Композиція.

Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту.

Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».

Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили? Зав'язка: Я не знала, що байстря я.

Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною про­цвіла / Цвітом при долині...

Розв'язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й ма­тір?

3.8. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

У який час відбувалися події, відтворені в баладі?

Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?

За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?

Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Ца­рівною називають, / Очей не спускають / 3 мого цвіту? Ди­вуються / Не знають, де діти!)

Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розпла­катися перед Королевим цвітом?

Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще була людиною?

Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?

Хто такі байстрюки?

Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.

Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?

Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси / Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Тай ще регота­лись. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)

Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?

Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?

Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?

Як коханий квітки сприймав її горе?

Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?

3.9. «Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити

смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа? 3.9. Робота в малих групах.

Завдання: дібрати матеріал до характеристики образу Лілеї і відповідно до змісту таблиці розподілити його.

Лілея

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування за програмовими творами Т. Шевченка

«Лілея»

Художній прийом, який використав поет, починаючи свій твір:

а) гіпербола; б) риторичне запитання; в) звертання; г) анафора.

У панських палатах Лілею вітали і називали:

а) святою квіткою; б) цвітом краси і духмяності; в) королівною; г) царівною.

«Братиком» у баладі, якому героїня розповідає про трагедію власного життя, є: а) могутній дуб; б) розкішний бузок;

в) королевий цвіт; г) місячний промінь.

Мати героїні до пана виявляла:

а) повагу і чемність; б) стриманість і байдужість;

в)  ненависть і презирство; г) полум'яну любов і щирість.

Якої шкоди завдали люди багатію, коли той «поїхав десь да­леко»? Вони йому:

а)  припинили сплачувати податки і постійно грабувати його маєток;

б)  спалили будинок; в) покалічили худобу.

г)   знищили озимину на панських землях;

Як познущалися селяни з панської сироти? Вони:

а)  над нею вчинили самосуд;

б)  зацькували її прокльонами;

в)  примусили привселюдно вибачатися;

г)   ледве не втопили дівчину в річці.

Лілея воскресла після смерті і тим самим:

а)  довела, що є сильною істотою;

б)  прагнула підтвердити свою зверхність над злом і жорсто­кістю;

в)розвеселила                гай;

г)   відродила віру, надію і любов.

Селянські дівчата називали героїню:

а) Білосніжкою; б) Сніжним сяйвом; в) Біляночкою; г) Снігоцвітом.

З яким питанням наприкінці твору звернулася квітка до «бра­тика»?

а)  «Для чого мені веселити людей, які завдали мені багато шкоди?»;

б)  «Чи маю я право бути пошанованою після стількох прини- ЛСбНЬ і знущань?»;

в)  «Чому милосердний, святий Боже, не захистив мене і мою матінку?»;

г)   «Як мені жити далі, залишившись самою-самісенькою си­ротою?».

Як реагував Королевий цвіт на розповідь Лілеї про свої страж­дання?

а)  схилив свою головоньку до личенька квітки;

б)  плакав і співчував сестрі;

в)  не виявляв будь-яких емоцій; г) цілував їй рученьки.

Чим у сюжеті балади є цей уривок: А мене пан / Взяв дого­дувати. / Я виросла, викохалась / У білих палатах. / Я не знала, що байстря я, / Що його дитина?

а) Ліричним відступом; б) епілогом; в) прологом;

г)   зав'язкою.

Укажіть троп, яскраво виражений в уривку:А весною, мов на диво, / На мене дивились:

а) гіпербола; б) порівняння; в) метафора; г) алегорія. «Причинна» 1. Сюжет балади містить:

а) один ліричний відступ; б) пролог та епілог; в) два прологи; г) постпозицію.

Через що русалки були небезпечними для людей? Бо ці істоти могли їх:

а) оповити марою; б) налякати;

в)  перетворити молодь на старців;

г)   залоскотати до смерті.

Для чого дівчина звернулася до ворожки?

а)  Намагалася протистояти русалкам;

б)  хотіла бути причинною;

в)  щоб швидше дочекатися милого;

г)   прагнула помститися людям, що ображали її.

«За що ж ти караєш її молоду?» — з цим питанням зверта­ється автор у творі до:

а) ворожки; б) матінки-русалки; в) чорнобрового молодця; г) Бога.

Дівчина «сумує, воркує, білим світом нудить», наче: а) ластівка; б) синичка; в) голубка; г) солов'їха.

З якої причини, на думку героїні балади, досі не повернувся її коханий?

а)  Він вирішив присвятити все своє життя військовій службі;

б)  через чари ворожки; в) бо, може, іншу покохав; г) у зв'язку з важкою хворобою.

Які тропи використано в цьому уривку Широкий Дніпр не го­монить, / Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпо­чить?

а) Епітет і метафору, б) метафору та алегорію;

в)  алегорію та порівняння; г) порівняння та гіперболу.

«Причинна» споріднюється з фантастикою фольклорною, на­родною, яку так майстерно ще до Т. Шевченка використав у своїй творчості:

а) Г. Квітка-Основ'яненко; б) П. Гулак-Артемовський;

в)  М. Шашкевич; г) М. Гоголь.

За народною уявою, русалки — це дівчата або жінки, які:

а)  не дотримувалися заповідей Бога;

б)  були прокляті матерями; в) під час купання втопилися;

г)   зрадили чоловіків.

Міфічні істоти вилізали вночі з Дніпра не берег, щоб:

а)  згадати своє життя, коли вони були людьми;

б)  погрітися під місячним сяйвом;

в)  зустрітися з ворожкою; г) побачити і залоскотати козака.

Русалки знову поверталися до води, коли:

а) загавкав собака; б) піднявся вітер і розпочався дощ; в) закукурікали півні; г) закувала зозуленька.

12. Який ворог українців «ходив, де чорніє гай над водою»? а) Татари; б) половці; в) печеніги; г) t/hfLXU' * Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Як,         на ваш погляд, чи можна вважати Лілею (Т. Шевченко «Лілея») жертвою розбещеного панства? Свої міркування об­ґрунтуйте.

Дослідіть, яким чином описи природи допомагають розкрити внутрішній стан героїні балади Т. Шевченка «Причинна».

Ознака, що передбачала лихо для козака (Т. Шевченко «При­чинна»), коли він повертався до милої:

а)  чорні хмари затулили сонячне світло;

б)  на узбережжя Дніпра злетілася зграя воронів;

в)  кінь насилу ступав;

г)   гадюка переповзла шлях. Картка № 2

Кого, на вашу думку, називає Т. Шевченко «людьми чужими» у творі «Причинна»? Вмотивуйте, чи можна їх вважати вин­ними у смерті дівчини?

Спростуйте або підтвердіть думку: «Знущання людей з героїні балади Т. Шевченка «Лілея» —розплата за панську жорсто­кість і зневажливість». Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

У минулому Лілея (Т. Шевченко «Лілея») була в панському маєтку:

а)  байстрям;

б)  ув'язненою пташкою;

в)  лялькою-забавлянкою;

г)   служкою. Картка № З

Дослідіть на прикладі твору Т. Шевченка «Лілея», як простий люд намагався протистояти панському свавіллю і тим самим сприяв поступовому скасуванню кріпацтва.

Чому, на ваш погляд, дівчина та її коханий приречені на смерть (Т. Шевченко «Причинна»)? Чи можна було запобігти трагедії? Наведіть переконливі аргументи.

Дерево, яке посадили люди біля могили козака (Т. Шевченко «Причинна»):

а) клен; б) осика; в) дуб; г) явір.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності

Домашнє завдання

Дібрати історичний матеріал про Коліївщину, опрацювати ідейно-художній зміст розділів твору «Гайдамаки» Т. Шевченка — «Інтродукція», «Галайда», «Конфедерати», «Титар», «Свято в Чи­гирині», «Треті півні».