І. БАГРЯНИЙ «ТИГРОЛОВИ». СИЛЬНИЙ ТИП УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ - ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ПИСЬМЕННИКА

Мета:   продовжити опрацьовувати зміст пригодницького роману, визначаючи основні ідеї, мотиви твору, роль патріотизму в його сюжеті; охарактеризувати головного героя роману як сильного типу україн­ської людини; розвивати логічне і критичне мис­лення; вміння доводити власну думку, її обґрун­товувати, мотивувати, робити виважені підсумки; формувати світогляд школярів; виховувати патрі­отів України, почуття любові до національних тра­дицій, звичаїв і обрядів, інтерес до історичного ми­нулого рідного краю. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Багряного, текст роману, творчі роботи школярів за його змістом, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГУРОКУ

Організаційний момент.

Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями уривків із власних творчих робіт, які необхідно було написати вдома. Стислий коментар почутого, ви­словлення вражень.

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Герой роману І. Багряного «Тигролови»

За наведеними цитатами-характеристиками необхідно визна­чити літературного героя твору.

«Високий, дебелий красень. Молодий — років 25. На ньому вій­ськовий, старенький френч. На ногах ічаги, на голові набикир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться». (Гриць Сірко)

«Чорнобривий, з м'ясистим носом, віком понад тридцять літ... виглядає, як саме втілення могутності, сили і гонору своєї «пролетарської держави». (Майор Медвин)

«Не дід, а вусатий дідуган, дебелий, високий, червоновидний, волохаті груди випинаються з білої пазухи. На ногах ічаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливській ніж». (Дід Сірко)

«І пре туди, куди й чоловік не насмілиться. Звели їй до відь­ми в зуби полізти — і полізе. їй би треба хлопцем родитись». (Наталка)

«їй понад п'ятдесят років, а вона виглядає ще молодо й ба­дьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий го­стрий, якийсь тепліший, ближчий». (Сірківна)

«...був у людей старого гарту — гостинний і привітний, з чут­тям власної гідності». (Макієнко)

«І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини тут, як у пан­тери, чи в рисі, чи в тигра». (Наталка)

«Гість виплутався з кущів і підійшов, розпливаючись в широку радісну посмішку цілим своїм квадратовим косооким обличчям. Присадкуватий і добродушний...». (Тунгуз Пятро Дядоров)

«Він прожив все життя отак, сам-один, як палець, на вели­чезні простори. Мисливив і був повним господарем. В нього вже не було зубів, а сам він — як сухенький зморщений гри­бок. Жив він з того, що ловив рибу, а іноді і вивірку...» (Іно- кентій Петрович)

«О, старий дідуган стільки надивився за життя, стільки думав над усім і розумів навіть, чим що дише, що міг би консульту­вати багатьох вчених і професорів з цих питань». (Дід Сірко)

«Бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плю­гавий злодюжка, порушник закону нетрів». (Медведин)

«Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова трем­тить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються по­летіти». (Григорій Многогрішний)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи.

І. Багряний

Тільки вільний народ своє щастя кує, Тільки вільний народ і бере, і дає...

О. Олесь

Вступне слово вчителя

Шановні друзі!

Гортаючи сторінки роману І. Багряного «Тигролови», ми не мо­жемо не захоплюватися мужністю, винахідливістю, порядністю його головного героя — інженера-авіаконструктора Григорія Мно­гогрішного. Він патріот рідного краю, який дійсно довів це своєю синівською вірністю, вчинками і справами.

Тож на уроці спробуємо дослідити, як головний герой твору бореться проти порушення елементарних прав людини, намага­ється протистояти тоталітарній системі, яка панувала у ті часи.

Григорій Многогрішний — сильний тип української людини. Характеристика образу

2.1. Цитатна характеристика героя.

«Той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу. Той божевільний, той маніяк вистриб­нув... вистрибнув на ходу поїзда. Стрибнув у певну смерть, але не здався».

«Всі знали подробиці про того «диявола», про того юнака, на двадцять п'ять літ каторги приреченого, що переступив «три­бунал» і вистрибнув у смерть зі скаженого поїзда».

«Григорій Многогрішний — образ як символ непокірної і гор­дої молодості, символ тієї волелюбної і плюндрованої за те Вітчизни».

Медвин про Григорія: «Це ж той диявол. Це ж той, що він з ним негоден був дати ради і що стоятиме йому у віччю все життя, либонь». «Він пригадує ту виняткову епопею перед двома роками... над тим зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини». Очі замордованої, розчавленої, але не переможеної жертви.

«Вирвавшись із пазурів смерті, він летів, як на крилах. «Воля! Воля!». «Широко роздимаючи ніздрі, він захлинався нею на бігу, розривав грудьми зелену стіну. Всі двадцять п'ять літ в ньому зажили враз».

Зовнішність під час втечі: «В нього не було ні вогню, ні зброї, в нього не було нічого, навіть шапки й черевиків, лише напів­зотліле тюремне лахміття, та й те геть обривалось і лишалось шматками на кущах».

«Був живучим і витривалим на диво».

«Його везли етапом з України на Колиму. Присудили 25 ро­ків каторги і везли десь поховати в сніги».

«Як один хоробрий і сміливий п'ять разів переміг смерть, ви­дерся з пащі дракона і, гнаний буйною радістю, доніс свою голову аж сюди, доганяючи щастя».

«Боже, скільки змін відтоді, як бачив себе востаннє голеним! Аж самому стало себе шкода, шкода того безжурного, моло­дого, веселого обличчя, що колись зводило дівчат з розуму. Шкода молодості, шкода втраченого безповоротно того, що вже ніколи, ніколи не повернеться».

«Обідраний, худий, аж чорний, із ножиком. Ні — що не по­ламане, руки, ноги, голова — цілі, а мертвий...»

«Доля його не відстає від нього».

«Нащадок славного роду — закинений з далекої, далекої землі химерною долею».

Сірко про Григорія: «Це, мабуть ти, козаче (до Григорія), щас­ливий такий. Дай Боже!»

«Він був щасливий біля неї (Наталки). Він відчував, як у нім кипіла і вирувала кров від самого звучання її голосу. Голос той відгукувався у нім дивним, багатим відгуком, з болем, з мукою. І це було щастя. Болюче, але велике, майже недо­сяжне для розуму щастя».

«Мавши вроджений нахил до спостережень, виросши серед природи, він мав в тім велику втіху».

«Цей пес відбивав мені печінки, ламав кості, розчавлював мою молодість, і намагався подряпати серце, якби дістав. І все за те, що я любив свою батьківщину, любив свій нещасний край і народ. Стрибнув у ніч, у смерть, на щастя».

2.2. Загальна характеристика образу (матеріал для вчителя й учнів) Головний герой твору — інженер-авіатор, доля якого у романі є трагічною. Гордий нащадок першого каторжанина Сибіру, пра­внук гетьмана Дем'яна Многогрішного — Григорій Многогрішний не скорився, не змирився зі своїм нав'язаним насильно статусом

в'язня. І хоч на кожній зупинці поїзда-дракона охоронці робили перекличку, він утікає від смерті, усвідомивши для себе головне: ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи. Вистрибнувши на ходу із черева вогненного дракона-поїзда, Многогрішний відчув себе людиною, хоч і голодною, обірваною, скаліченою, але вільною і від цього щасливою.

Опинившись наодинці із пралісом, юнак шукає їжу, ласує горішками бурундука, знаходить дикий часник, однак від го­лоду знесилюється і часто марить. Раптом випадково біля річки знаходить ніж і радіє йому як дитина. Григорій голиться, готу­ючись до далекої дороги у непрохідній тайзі. Та доля готувала йому нове випробування.

Григорій врятовує від ведмедя дівчину Наталку Сірківну із сім'ї переселенців. Довго хворіє, але любов до життя перема­гає. Він не просто стає братом і сином, чесним і сміливим мис­ливцем. Однак юнака не залишає ще одна проблема — знищити отого Людолова-Медвина, щоб такі, як він, не розмножувалися, як пошесть, не отруювали своїм існуванням світ. Бо рано чи пізно всякі злочини будуть оцінені справедливо, бо немає зла, яке не було б покараним. І борець здійснює вирок над злочинцем, зустрівши його раптово в тайзі. Григорій прагнув це здійснити і в тюрмі, і коли втікав з ешелону, і коли став тигроловом. Мета знищити Медвина як зло — це сенс його життя. Перемога Мно­гогрішного — не є помста, це виконання обов'язку, яким керу­ється у своєму житті головний герой.

Сім'я Сірків стала для нього рідною, а старий Сірко — більш ніж батько. Глибока внутрішня порядність і культура поведінки Григорія простежується у всіх його вчинках та задумах. Понад усе цінуючи волю, виборюючи її з останніх сил, ризикуючи життям і безмежно люблячи його, він піклується, щоб не накликати біди на інших, не завдати комусь найменшої шкоди. Григорій не до­зволяє собі бути нахлібником у добрих Сірків, опановує складне мисливське ремесло, ходить із сім'єю на полювання, хоч цим наражається на небезпеку. Та інакше не може. Піти з гостин­ної хати, не попрощавшись, не подякувавши за хліб-сіль, теж не може, і тому вертається назад, йде всю ніч, долаючи втому та бездоріжжя. І хоч смертельна загроза, що зависла над голо­вою, стає при цьому ще ближчою, муки совісті зняті: «Григорій стяг шапку і опустився на коліна... та зміг видушити одне жалке слово: «Мамо. Простіть, коли чим завинив, може, вже й не по­бачимось... ».

Відповідно до традицій народної моралі Григорій просить про­щення, виявляючи тим свою повагу і доброзичливе ставлення до Сірків.

«У сміливих щастя завжди є»,— говорять збагачені життєвим досвідом Сірки, передбачаючи тим самим долю Наталки і Григо­рія. У пошуках щастя закохані переходять укриті снігами про­стори тайги, долаючи прикордонні перепони.

2.3. Бесіда за питаннями.

Що ви дізналися з перших сторінок твору про Г. Многогрішного?

Хто був його предком? Відповідаючи, посилайтеся на факти з іс­торії.

Яких страждань зазнав інженер-авіаконсруктор від Медвина, перебуваючи в ув'язненні?

Чому Григорію вдалося втекти від охоронців потяга?

Які нові випробування його очікували у тайзі?

Що сприяло з'явленню Григорія в родині Сірків? Як вони по­ставилися до нього?

Чому навчився герой роману, перебуваючи серед українців- переселенців?

Чим пояснити жорстокість і ненависть Многогрішного у по­єдинку під час зустрічі з Медвином?

Через що Григорій вирішив залишити Сірків та емігрувати за кордон?

Про що свідчить лейтмотив твору: «Сміливі завжди мають

щастя ».

Мікрофон. «За що українці повинні шанувати Г. Многогріш­ного ».

Григорій Многогрішний

Складання інформативного ґрона щодо характеристики героя твору. (Робота у малих групах)

Професійний інженер-авіаконструктор; Відповідальний і чесний; Вихований і культурний; Розумний і кмітливий; Мужній і рішучий;

Здатний на самопожертву і щире почуття кохання;

Спостережливий і уважний;

Любов до природи, повага до народних

традицій.

2.6. Вправа. Висловіть власні міркування.

Розмістіть героїв твору на умовних сходинках залежно від їх­нього впливу та місця в житті Григорія Многогрішного.

3. Робота над змістом твору

Розділ IX.

Зима. «Перед великим полюванням»

У чому виявилися особливості полювання Сірків узимку?

Яке значення для Григорія мало полювання у тайзі? Як воно впливало на внутрішній стан героя? (У мисливстві намагався забути про все — про свою дурну долю, про невідоме майбутнє, намагався не дивитися вперед, забувши про весь світ. Ліпше не думати, жити, поки можна, дихати, дивитись на сонце...»)

Про що свідчить майстерність і вправність Наталки під час полювання на рись?

«Ціною дружби. «Злодюжка».

Яка несподівана сутичка сталася у Григорія з вепрем-ватажком?

Як поводив себе герой, коли загубився у тайожному лісі?

Що свідчить про турботливість, а може і любов Наталки до «інженера».

«Різдво в пралісах».

Чим вразила Григорія поведінка людей біля бараку?

Чому паритися в лазні для «інженера» — екзекуція?

Як колядування старого Сірка вразило Григорія?

Яким чином Сірки святкували Різдво?

Чим пояснити бажання Григорія «побавитись з долею в пі­жмурки», збираючись поїхати разом із Грицьком до Хаба­ровська?

Розділ X.

«Рейд на Хабаровськ».

Через що у Григорія виникло велике бажання разом з Грицьком ви­рушити до Хабаровська — «глянути на той заборонений світ»?

Яку гостинність до хлопців виявив тубілець?

Чим спів Кім-Гі-Сауна вражав його гостей? Чому пісня, яку виконував господар «набула враз якогось виїмкового значення і змісту»? Наведіть переконливі аргументи.

«Експрес, «котрий возіт дрова і лес».

Чому не так просто було тайожним мешканцям дістатися до міста?

Як І. Багряний характеризує експрес? («Довжелезний — ва­гонів на 50. Половина вагонів товарових, а половина пошто­вих — всі ж вони несли функцію пасажирських. Ніяких дров він не возив. Вся та валка вагонів була натоптана пасажи­ром до одказу, так що людські руки і голови, навіть ноги ви­пиналися з вікон і з тамбурів»)

Яким чином Грицько і Григорій потрапили до «експресу» і скористалися його послугами?

Хто були пасажирами потяга? Про що свідчить характерис­тика тих, хто їхав в «експресі»?

Як пасажири «експреса» зреагували на тих, хто їхав в еше­лоні і з заґратованими вікнами?

«Хабаровськ». «Смішні й печальні походеньки».

Чим Хабаровськ вразив хлопців?

Про яку неприємну новину проінформував хлопців Вася По- таюк? (Хлопці не знали, що на цім світі зайшла епідемія арештів. І то не тільки тут — в цім краї,— а й по цілій «шостій частині світу»)

Через що виникли труднощі щодо оформлення дозволу на право користування зброєю у Грицька Сірка?

Чим викликана поведінка Грицька до Григорія, коли вони обоє опинилися у приміщенні НКВД?

Про що допитувалися працівники НКВД у Грицька, коли той з'явився до них для отримання дозволу на користування зброєю під час відвідування японського ресторану?

Чому Григорій зневажливо ставився до тих, хто перебував у залі ресторану? («Дивився на всі ті обличчя мальовані, на все те претензійне, засмоктане зборище, на ту виставку жі­ночої краси й вроди та мужської пихи і гонору — і зціплював губи. Понурий, налитий болем і презирством заперечення. Його стоптано, випхано геть з життя, викреслено»)

Чим пояснити те, що Многогрішний серед шуму ресторанної музики повсякчас вчував сміх Наталки, гавкання Заливая, шум горної річки?

«Не ходи босий».

Що трапилося з хлопцями, коли вони залишили ресторан?

Чому у героїв «вернувся добрий гумор, упевненість і душев­ний спокій», коли вони знову опинилися у лісовій хащі?

Як Наталка сприймала розповіді брата про його поїздку до Хабаровська?

За що дорікала героїня хлопців, які щойно повернулися з міста? («Ані тобі з дівчатами не вміли добре потанцювати, ані пістоля їй в подарунок забрати... А то навезли казна-чого, ніби вона якась панянка мальована...»

3.3. Розділ XI.

3.3.1. «На кішку».

Через що полювання на кішку було небезпечним?

Яке враження справив на Григорія напис, що був на снігу? (Медвин — це ж прізвище його колишнього ката. Так, це було прізвище начальника відділу одного управління НКВД.

Прокляте прізвище викликало зливу страхітних спогадів, приспаного гніву, пекельної, непримиренної, вічної ненависті)

Що розповідає автор читачеві про Інокентія Петровича? Чому цю людину він називає дитям природи?

Як старий охарактеризував здібності Многогрішного-мис- ливця? (Правда, за весь час він мав багато нагод перевірити Григорія, і цей юнак перед ним склав усі іспити, та ще й най­ліпше. І старий був певен його здібностей)

Про які особливості полювання на кішок розповів старий Сірко Григорію?

Для чого під час полювання на тигрів необхідно було голосно кричати? («Вона від людського крику дерев'яніє, її трясця б'є, нерв у неї не витримує, бач. Губиться і силу свою втрачає»)

Яким чином закінчилося полювання на тигрів?

Чим зумовлена різка народжуваність серед тваринного світу? («Отже, щоб мишачий рід не перевівся, треба, щоб вони швидко і багато плодилися. А вже ведмідь або й оця кішка — їх жо­ден звір не їсть. Навпаки, їм самим треба багато харчу, того вони так помалу й плодяться»)

Як І. Багряний характеризує досвідченість старого Сірка? (О, старий дідуган стільки надивився за життя, стільки думав над усім і розумів навіть чим що дише, що міг би кон­сультувати багатьох вчених і професорів з цих питань»)

Що змусило Григорія вирушити на пошуки того, хто порушив закони тайги?

Який самосуд вчинив Многогрішний над Медвиним?

Як Григорій охарактеризував свого ката? («Цей пес відбивав мені печінки, ламав кості, розчавлював мою молодість і на­магався подряпати серце, аби дістав. Так довгих-довгих два роки він мене мучив. А потім відправив до божевільні. І все за те, що я любив свою батьківщину»)

Які риси характеру Наталки приваблювали, вражали Григо­рія? («Горда... Дика... Наївна і ... надзвичайна»)

Що відчув герой, вирішивши залишити родину Сірків і виру­шити до Маньчжурії? Як на це зреагувала Наталка? («Серце Григорієве ніби хто поклав у жорстокі лещата. Він стояв, зціпивши зуби до хрусту, щоб не ревнути дико, нестямно. А по щоці повзла помалу сльоза»)

3.4. Розділ XII.

3.4.1. «Навзаводи з щастям».

Що свідчить про вдячність Григорія Сіркам? («Йому несила так піти геть. Він мусить піти туди, глянути, побачити, востаннє ж. Побачити батька, побачити матір. Це, може, єдині рідні, може, на цілому світі. Попрощатись. Стати навколішки і хай благословлять у далеку путь — у темне, страшне, невідоме...»)

Чому герой вагався, вирішуючи залишити сім'ю Сірків? («Але ж як він піде геть, не попрощавшись з цими людьми? Але ж як стане перед нею і не пожаліє її серця? Ліпше було б роз­битися ще тоді, з поїзда стрибавши!»)

Чим пояснити рішення Наталки вирушити у небезпечну путь із коханим?

Чого побажав старий, благословляючи Григорія і На­талку? («Нехай же шляхи вам будуть рівні, люди привітні і щастя довіку,— щоб ні сили темні, ні око злеє, ні куля во­рожа...»)

Про що свідчить ритуал благословення батьків дочки з коха­ним у далеку дорогу?

Якими подарунками наділила мати Наталку, розлучаючись з нею? («І висипала їй з пригорщі в пригорщу дрібнички — ду- качі стародавні, обручки, сережки золоті. Потім зняла з себе золотий хрест і наділа дочці на шию»)

3 якою промовою-проханням звернулася сестра до брата? («А мати й батько — тобі, і ти відповідаєш за них головою. Так? Дай же слово, що ти берегтимеш їх. І одружившись, бу­деш коло них»)

До яких хитрощів удався Григорій задля перетину кордону?

Яким чином Наталка повідомила батьків про подолання кор­дону?

Як преса проінформувала про смерть Медвина і ще одного військового?

Чому старий Сірко, слухаючи про диверсію, що вчинила «банда» на кордоні з Японією, «гомерично реготався»?

Які відчуття проймали родину Сірків через відсутність На­талки і Григорія?

Як на українську родину з тайги вплинула «депеша» від дочки?

Над чим змушує поміркувати читача цей твір?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Розділ XI. «Зима». «Перед великим полюванням»

1. Зима гаряча пора для полювання мисливців на :

а) рибу; б) оленів; в) ізюбрів; г) всякого хутряного звіра.

Під час полювання разом із Сірками Григорій:

а)  намагався не думати про своє минуле;

б)  мав можливість вдосконалити знання і навички мисливства;

в)  постійно відчував якусь небезпеку;

г)   був уважним і кмітливим.

Яку тварину під час полювання Наталка піймала живцем? а) білку; б) вивірку; в) рись; г) зайця.

Розділ XI. Ціною дружби. «Злодюжка»

«Химерна незрозуміла дівчина!» — так охарактеризував На­талку:

а) Грць; б) Григорій; в) її батько; г) один із промисловців. X розділ. «Рейд на Хабаровськ»

Що зумовило Грицька і Григорія виїхати до Хабаровська?

а)  Необхідність переоформлення дозволу на користування зброєю;

б)  купити новий одяг;

в)  влаштуватися на роботу; г) відвідати збори мисливців

Єдина «руська» пісня, яку вмів виконати Кім-Гі-Суана.

а)  «Реве та стогне Дніпр широкий»;

б)  «Розпрягайте, хлопці, коней»;

в)  «Широка страна, моя родная»;

г)   «Любіть свій рідний край».

X розділ. «Експрес, «котрий возіт дрова і лєс»

Експрес, за допомогою якого хлопці мали потрапити до Ха­баровська, І. Багряний називає:

а) цивілізованим транспортом; б) республікою на колесах; в) великим всесвітом; г) випробуванням долі.

Ешелон із заґратованими вікнами — це потяг: а) горя і проклять; б) страждань і лиха;

в) страшних випробувань; г) неймовірних катувань. X розділ. «Хабаровськ». «Смішні та печальні походеньки»

Хабаровськ — столиця Далекосхідного краю цього: а) промислового гіганту; б) химерного ельдорадо;

в)  невимовно привабливого тайожного міста; г) красеня-міста.

Гордістю Хабаровська вважався:

а) ДеВеБанк; б) «Дальзаготхутро»; в) приміщення НКВД;

г)   міський ресторан.

Про кого у творі зазначено: «...цей примітивний і простоліній- ний хлопчик був, як вовк, як дикий гордий, свободолюбивий горал » ?

а) Гриця Сірка; б) Григорія Многогрішного; в) Васю Потаюка; г) старого Сірка.

X розділ. «Не ходи босий»

До кого було адресоване звернення: «Не ходи босий?» а) Військового; б) начальника залізничної станції;

в) Григорія Многогрішного; г) одного із пасажирів потягу. Розділ XI. «На кішку»

Подорожуючи нетрями тайги, Григорія вразив: а) слід тигра; б) напис на снігу;

в)  неприємний погляд старого Сірка;

г)   великий дуб, що розрісся біля річки.

З яким проханням звернулися Сірки до Інокентія Петровича?

а)  Доглянути коней;

б)  розповісти про особливості полювання на тигрів;

в)  дати мотузку і сокиру; г) нагодувати своїх собак.

Головне, що на думку Сірка, слід враховувати під час полю­вання на тигрів:

а) вміння діяти швидко, вправно; б) хитрість і вправність;

в)  сильний крик; г) особливість поведінки тварин.

Неподалік від місця полювання мисливці побачили: а) водоспад; б) уламки від скелі; в) собор;

г)   фортецю для ув'язнених.

Вбиту кішку працівники прийомної бази продають:

а) всім бажаючим; б) до зоопарку; в) у Китай; г) татарам.

Хто з героїв твору висловив думку: «Сміливі завжди мають щастя»:

а) Сірківна; б) Мороз; в) Наталка; г) Грицько.

Помстившись Медвину, Григорій вирішив податися до: а) Бесарабії; б) Китаю; в) Маньчжурії; г) Польщі.

XII розділ. «Навзаводи з щастям»

Народний обряд, який було вчинено героєм твору під час його розставання із Сірками:

а) поцілував хліб; б) присів на дорогу; в) став на рушник; г) прочитав молитву.

Героя, якого літературного твору нагадував старий Сірко, про­щаючись із Многогрішним:

а)  Тараса Бульбу (М. Гоголь «Тарас Бульба»);

б)  батька Катерини (Т. Шевченко «Катерина»);

в)  М. Залізняка (Т. Шевченко «Гайдамаки»);

г)   Латина (І. Котляревський «Енеїда»)

Прислів'я, що використав у своїй промові-благословінні ста­рий Сірко до Григорія з Наталкою?

а)  «Козакові — козацьке діло»;

б)  «Смерті ж і конем не об'їдеш»;

в)  «Козак журби не має, з біди не заплаче»;

г)   «Бог не без милості, козак не без щастя». 23. На щастя-долю Сірківна подарувала Наталці:

а) червону хустку; б) срібну обручку; в) золотий хрест на шию; г) в'язану спідницю. 24.3 яким проханням звернулася Наталка до брата, залишаючи родину?

а) писати їй листів; б) оберігати батьків;

в)  бути уважним під час полювання;

г)   погано не думати про неї.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Як на ваш погляд, чому Сірки-українці, перебуваючи далеко за межами рідного краю, дотримувалися вітчизняних народ­них звичаїв і обрядів?

Висловіть власну точку зору стосовно розуміння головним ге­роєм твору щастя. Яким чином він трактує це поняття, по­чуття, стан?

Яким чином Наталка намагалася поінформувати батьків про успішний перетин кордону?

а) Поштою; б) за допомогою Заливая; в) емігрантів; г) військових. Картка № 2

У    чому, на ваш погляд, виявлялася любов Григорія Много­грішного до батьківщини? Наведіть переконливі аргументи.

Доведіть, що сім'я Сірків — це не лише гарна родина, ай — міцне родовідне дерево української нації. Свої міркування узагальніть.

3.3а жанровою спрямованістю «Тигролови» І. Багряного — це роман:

а) соціально-психологічний; б) соціально-побутовий; в) пригодницький; г) філософського спрямування. Картка № З

Висловіть власну точку зору, стосовно перемоги у творі добра над злом? Наведіть переконливі аргументи.

Порівняйте фактичний матеріал роману і біографії письмен­ника. Висловіть власні припущення щодо належності роману до автобіографічного. Відповідь обґрунтуйте.

3. Хто був взірцем для Наталки і Грицька?

а) мати; б) батько; в) Кім-Гі-Суан; г) Мороз.

Підсумок уроку

Оголошення результату діяльності школярів

Домашнє завдання

Повторити інформацію про візуальну (зорову) поезію давньої літератури і порівняти її з теперішньою;

Дібрати цікавий матеріал про життя і творчість М. Мірошни­ченка, В. Женченка, М. Сарми-Соколовського, А. Мойсієнка.