Урок № 3 Тема уроку: Родинно-побутові пісні, їх види. Місяць на небі, зiроньки сяють, «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько» , «В кінці греблі шумлять верби»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 9-09-2013, 10:48

Урок № 3

Тема уроку:   Родинно-побутові пісні, їх види. «Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько» , «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду»

Мета уроку: ознайомити учнів з народними родинно-побутовими піснями, у яких розповідається про кохання та родинне життя, поглибити знання школярів  про особливості даного різновиду пісень, їх ідейним багатством; розвивати навички виразного читання  родинно-побутових пісень, аналізу їхнього змісту, образів, настрою, пафосу; виховувати бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації  до пісень, опорні таблиці «Різновиди пісень».

Епіграф:

Пісня ні  в добру, ні в злу годину не покидає людину.

'                                                       Народна творчість

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.                Перевірка домашнього завдання

2. Експрес-опитування

1.Фольклор – це...

2.До епічних фольклорних жанрів належать ...

3. Ліричні фольклорні жанри:...

4.До епічних фольклорних жанрів відносяться...

5.Народна пісня – це...

6. Народні пісні поділяються на такі різновиди...

7. До родинно-побутова лірика належать...

III. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.                слово вчителя.

Пояснення вчителя з використанням таблиці "Основні особливості народних пісень".

Основні особливості народних пісень:

• вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

• стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

• висока поетичність мови;

• відповідність мелодії словесному тексту;

• віршова форма;

• наявність неримованих рядків;

• виконання співом;

• одночасне виникнення слів і мелодії;

• усне поширення та зберігання;

• варіантність тексту та мелодії;

• малий обсяг. (За О. Бандурою та Г. Бандурою).

Народна пісня "Сонце низенько" оспівує кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей — вірність та чесність, ніжність. Хлопець називає дівчину "моє серденько", дівчина — "мій голубочку". їхні почуття такі глибокі, що закохані не уявляють собі життя одне без одного. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні-слова та інші засоби виразності.

Народна пісня "В кінці греблі шумлять верби... " змальовує ліричну картину, як молода дівчина полюбила козаченька, а той "поїхав за Десну" виконувати свій військовий обов'язок. Служба у козака важка, небезпечна — не повернувся козак, як обіцяв, а дівчина сумує, плаче, переживає, їй всяке "діло не мило". Дівчина працьовита, моторна — і верби посадила, щоб греблю закріпити, й вирощує огірочки, а доля неприхильно поставилася — не прислала того, хто серцю милий. Пісня мелодійна, емоційна, з повторами та окличними реченнями, з паралельним зображенням картин природи та явищ людського життя.

Родинно-побутова пісня "За городом качки пливуть " побудована на протиставленні та діалозі парубка й дівчини. Народна мораль утверджує думку про те, що пару собі треба обирати з любові, а не за багатство, статки. Хоч кожна мати хоче для сина "королівни", а собі багатої невістки, син прислухається до свого серця і сватає доньку бідної вдови, бо "нащо мені на подвір'ї воли та корови, як не буде в моїй хаті любої розмови!" Пісня трохи задерикувата, з уживанням прийому паралелізму ("качки пливуть — вбогі заміж ідуть, каченята крячуть — багаті плачуть").

Пісня "Світи, світи місяченьку..." змальовує класичний "любовний трикутник" — дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що "й сухі дуби цвіли", а потім і "зелені пов'яли", як закохані розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.

Жартівлива пісня "Лугом іду, коня веду " побудована у формі діалогу дівчини, до якої козак залицявся, та перебірливого козака. Козак не проти свататися, але хоче багатшої дівчини, незважаючи на те, що сам "ледачий". Поки перебирав, молоденька дівчина вийшла заміж, а козак постарів нежонатим.

У пісні вжитий прийом паралелізму, казкові примовки, колоритні порівняння, які розкривають головну думку твору — обирають пару не для збагачення кишені, а для збагачення душі, для розради серця, а хто перебирає, залишається ні з чим).

Часто в ліричних піснях інтимна задушевна атмосфера створюється за допомогою пейзажів. Усе відбувається на тлі майже казкової природи — квітучого вишневого садка: "Ой у вишневому садочку там соловейко щебетав"; вечірнього гаю: "Ой у гаю при Дунаю соловей щебече"; зоряної місячної ночі: "Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе".

2.          "Місяць на небі, зіроньки сяють"

 2.1. Виразне читання твору.

 2.2. Тема: оспівування палкого кохання козака до дівчини.

 2.3. Ідея: возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин.

 2.4. Основна думка: Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов.

 2.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.

 2.6. Художні особливості твору.

 Метафори: «серденько мре», «очі вкоротили вік», «очі навчились заводить людей».

 Епітет: «пісня люба... мила», «очі дівочі темні... ясні».

 Повтори: «...очі, очі, очі...».

 Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».

 Звертання: «Ви ж мені, очі...».

2.7. Опрацювання ідейно-художнього змісту пісні. Бесіда за питаннями:

 • Хто такі козаки? Яких видатних ватажків доби козаччини ви знаєте?

 • Де відбуваються події твору? Яка краса зображена в ньому?

 • Про що співала дівчина? Як козак сприймав її спів?

 • Чому, на ваш погляд, могли розлучитися закохані?

 • Що означає фраза твору: «...зійшлися навіки знов»?

 • Чому пісня названа милою і любою?

 • Як у творі зазначено про дівочі очі? Які художні засоби при цьому використані? («Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день»)

 • Через що очі вкоротили вік козакові?

— Яка картина постала у вашій уяві, коли ви слухали пісню?

— Про що співає дівчина, пливучи в човні місячної ночі?

— Як реагує на пісню дівчини її коханий? Чому?

— Прочитайте останню строфу (куплет) пісні. Поясніть, як ви розумієте рядки:

Ой очі, очі, очі дівочі.

Темні, як нічка, ясні, як день.

— Знайдіть у тексті повтори, пестливі слова, епітети та визначіть їхню роль у пісні

2.8. Творче завдання. Словесно відтворіть портрет дівчини, застосовуючи слова з пісні і власну уяву.

З’ясувати, у чому полягає  метафоричність назви твору.

Словесно вітдворіть портрети ліричних героїв пісні, викоритсовуючи цитатний матеріал.

Знайдіть народнопетичні символи у пісні, які відіграють важливу роль у творі.

.(Родинно-побутова пісня "Місяць на небі, зіроньки сяють"змальовує чудову картину розмови сердець двох закоханих. Дівчина співає, пливучи в човнику місячної ночі, козак це чує, і його серце завмирає від радості й щастя, він сподівається, що його почуття взаємні. Кажуть, що очі — дзеркало душі. Отже, саме вони "звели з розуму" парубка. Пісня ніжна, лагідна, з багатьма пестливими словами, повторами, порівняннями та епітетами. Користується популярністю й донині).

2.9. Робота з підручником. Бесіда за репродукцією картини І.Гончара «Під вечір».

-Чи співзвучний з сюжет картини з аналізованою піснею? Чому? 

3. Виразне читання та самостійний аналіз пісні "Цвіте терен, цвіте терен" за планом:

 (Терен — символічна рослина і в літературі, і в фольклорі. Це символ перешкод, страждання. Дівчина полюбила того, хто, можливо, не вартий її кохання, бо поїхав "іншої шукати ". А може, це тільки ревнощі, і дівчина вірить, виглядає милого. Любов — це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні співається, що "хто з любов'ю не знається, той горя не знає ", усе ж без любові, навіть нерозділеної, людині не можна, вона не пізнає справжнього щастя. Пісня має характерні ознаки фольклору — повтори, звертання, риторичні питання, зменшувально-пестливі слова).

Тема: оспівування страждань дівчини через те, що «миленький поїхав іншої шукати».

 3.1.Ідея: засудження зради у палкому коханні.

 3.2. Основна думка: Хто з любов’ю не знається, / Той горя не знає.

 3.3. Жанр: пісня, інтимна лірика.

 3.4. Художні особливості пісні.

 Повтори: «Цвіте терен», «нехай їде», «очі, мої».

 Метафори: «Очі не дрімали», «очі наробили», «очі полюбили».

 Риторичні запитання: Що ви наробили / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?

 Звертання: Очі мої, очі мої, / Що ви наробили...

 3.5. Бесіда за питаннями щодо опрацювання ідейного змісту твору.

 • Яке значення у творі має цвіт терну?

 • Від чого страждає героїня пісні? Як про це зазначено у творі? (Візьму я крісельце, / Сяду край віконця, / Іще очі не дрімали... / Десь поїхав мій миленький / Іншої шукати)

 • Чим можна зарадити дівчині?

 • Як вона сприйняла зраду коханого? (Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Коли повернеться)

 • Чи вправі дівчина дорікати хлопцю за свої страждання? Відповідь вмотивуйте.

 • Чому очі дівчини стали причиною її страждань? (Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?)

 • Як довго, на ваш погляд, буде страждати героїня твору?

 • Чи можна їй у майбутньому гарантувати щасливу долю?

 • Яким уявляла своє життя дівчина?

 • Чи здійсняться, на вашу думку, слова героїні пісні, звернені до Господа? Чи не є це жорстоким?

3.6. «Мікрофон»: надайте пораду нещасній дівчині.

4. Сонце низенько, вечір близенько».

 4.1. Ознайомлення школярів з піснею.

4.2. Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих.

4.3. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець.

4.4. Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку.

4.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.

4.6. Твір побудовано на діалозі двох закоханих.

4.7. Художні особливості пісні.

 Повтори: «Ой прийди, прийди».

 Метафора: «Спішу до тебе, / Моє серденько».

 Звертання: «Серденько моє».

 Епітет: «Кохання вірно, чесно, примірно».

4.8. Римування: паралельне.

4.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

 • Чому побачення закоханих найчастіше відбуваються ввечорі, коли «сонце низенько»?

 • Що свідчить про щирість кохання ліричного героя до своєї дівчини? («Спішу до тебе, / Моє серденько»)

 • Якою, за словами хлопця, була обіцянка коханої? Чи є вона щирою? («Ти ж мені обіцяла / Мене любити...»)

 • Про що згадує коханий? («Як ми обоє / Кохались вірно, / Чесно, примірно»)

 • Як хлопець ставиться до своєї коханої?

 • Якої шкоди обіцяє заподіяти герой твору у разі зради дівчини?

 • За якої умови героїня буде вважати себе винною? («Як буде кривда, / Я буду винна»)

 • Як кохана зустрічала свого милого? («Ой як впускала, / То й цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала»)

 • Яким буде життя цих закоханих? Відповідь аргументуйте.

 5. «В кінці греблі шумлять верби, що я посадила».

5.1. Виразне читання або виконання пісні.

5.2. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим козаком.

5.3. Ідея: возвеличення почуття кохання, що змушує страждати і сумувати.

5.4. Основна думка: «Не бачу я миленького — і діла не маю!»

5.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.

5.6. Римування: паралельне.

5.7. Художні особливості твору.

 Метафори: «шумлять верби», «плачуть карі очки», «серденько поникло».

 Епітет: «карі очки».

 Повтори: «нема... козаченька», «рости, рости», «ждала, ждала...», «болять, болять», «...миленький», «карі очки».

 Звертання: «рости, рости, дівчинонько».

 Зменшувально-пестливі форми: «миленький», «дівчинонько», «очки», «козаченька», «зелененькі огірочки», «жовтенькі квіточки», «серденько».

 Риторичні оклики: «Нема ж того козаченька, що я полюбила!», «Рости, рости, дівчинонько, на другу весну!», «Полюбила козаченька я, й місяцю стоя!», «Зелененькі огірочки, жовтенькі

 квіточки!», «Нема мого міленького, плачуть карі очки!».

5.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

 • Хто і для чого посадив верби?

 • Що символізує це дерево?

 • Яке народне свято, пов’язане з вербою, ви знаєте? Як його відзначають?

 • Чим пояснити страждання дівчини?

 • Куди виїхав козак? Чому, на ваш погляд, він не повернувся?

 • Прокоментуйте рядок пісні: «Росла, росла дівчинонька, да й на порі стала».

 • Через що плакала дівчина? Чи допомогло їй це повернути свого коханого?

 • Стисло опишіть внутрішній стан героїні у зв’язку із ситуацією, в якій вона опинилася?

 • Чи варта героїня твору співчуття? Що ви порадили б їй?

Завдання пошукового характеру. Знайдіть народнопетичні символи у пісні, які відіграють важливу роль у творі.

6.З’ясування особливостей римування ліричного твору. Пісня «За городом качки пливуть»

6.1. Обмін  враженнями про пісню.

6.2.. Виконння ідейно-художнього аналізу пісні.

Тема пісні – зображення убогої, зате гордої дівчини, яка сміливо відмовила у сватанні багатому парубкові.

Ідея пісні – возвеличення  торжества кохання наперекір майновій нерівності, засудження тогочасної дійсності, яка робить нещасливими  людей різних соціальних станів.

Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.

6.3. Визначення образів-символів, які увиразнюють мотив соціальної нерівності.

6.4..З’ясування особливостей римування ліричного твору.

7 .З’ясування особливостей римування ліричного твору. Пісня «Лугом іду, коня веду».

7.1.Виразне читання ліричного твору. Лугом іду, коня веду,

Обмін  враженнями про пісню.

7.2. Виконння ідейно-художнього аналізу пісні.

Тема пісні – зображення нещасливого кохання, причиною якого стала соціальна нерівність.

Ідея пісні – возвеличення  справжнього морально чистого кохання, якому не може завадити соціальна нерівність.

Аналіз художніх засобів (лексичних, синтаксичних, фонетичних), за допомогою яких влучно передається ідейний зміст пісні.

7.3. Визначення образів-символів, які увиразнюють мотив соціальної нерівності.

7.4.З’ясування особливостей римування ліричного твору.

7.5. Робота з підручником. Бесіда за репродукцією картини М.Пимоненка «Суперниці».

І.Соколова «З базару».

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Інтелектуальна розминка

1.Коли відбувалися події, відтворені в аналізованих родинно-побутових піснях?

2.Що об’єднує сюжети цих творів?

3.Яка пісня вас найбільше вразила і чому?

2. Метод ПРЕС. Пісня, яка не залишила байдужим.

VІ. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Дві родинно-побутові пісні вивчити напам’ять (на вибір).

Дайте письмову відповідь на запитання: "Чим приваблює українська народна пісня сучасну молодь?"

 

 

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів