Урок №31. М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка».

Мета уроку: вдосконалити знання учнів про М.Шашкевича, зачинателя нової української літератури на західноукраїнських землях, одного з організаторів «Руської трійці»; розивати уважність, логічне мислення; виховувати любов і повагу до літературної спадщини минулого.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменника, виставка літератури, ілюстрації до твору.
хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань
1. Прослуховування віршів і напам’ять і визначення переможця.
2. Вправа «Плутанка»
3. Завдання: підберіть цифровий код, за яким визначете автора поетичного твору.
1.М.Петренко.
2.В.Забіла.
3.П.Гулак-Артемовськийю
4.Є.Гребінка.
5.М.Костомаров. 1. «Рибалка».
2. «Соловейко».
3. «Соловей».
4. «Небо».
5. «Українська мелодія».
Цифровий код: 1-4; 2-3; 3-1; 4-5; 5-2.
3. Розподільно-цифровий диктант
«Пізнай митця-романтика»
Завдання: заповнити таблицю «Митці-романтики», вносячи у графу номер того формулювання, яке відповідає одному з трьох письменників.
1. Відбувши рік у Петропавлівській фортеці, він був засланий у Саратів.
2. Виховувався нянею-кріпачкою.
3. Син поміщика.
4. Псевдонім — Ієремія Галка.
5. Перший в українській літературі познайомив читачів з романтичним жанром балади.
6. Хвороба очей, яка перешкоджала діяльності цього поета-романтика.
7. Службова кар’єра перешкоджала подальшому розвитку творчості поета.
8. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства.
9. В останні роки життя розпочав готувати до видання зібрання своїх творів.
10. Кого мав на увазі П. Федченко, зазнаючи: «Чудове знання українського фольклору забезпечує успіх принципового художнього експерименту»?
11. Предок запорожців.
12. За блискучі здібності під час навчання отримав прізвисько «чудесна дитина». 13. Мріяв створити словник української мови.
14. Брав безпосередню участь у викупі Т. Шевченка з кріпацької неволі.
15. Дослідник творчості письменників ХІХ ст. (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка).
16. Перекладач поеми О. Пушкіна «Полтава».
17. Сюжет твору — популярний у фольклорі багатьох народів.
18. Співробітник журналу «Украинский вестник».
19. Написав Євангеліє української національної правди.
20. За його сприяння видано «Кобзар» Т. Шевченка.
21. Автор збірки «Украинские баллады».
22. Чиновник комісії духовних училищ і водночас учитель.
23. Письменник, який увів у літературу жанр романсу, пісні, медитації.
24. Викладав французьку мову в Інституті шляхетних дівчат, польську — в університеті.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.
Ключ до відповіді

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.
ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя про особливості розвитку літератури на західноукраїнських землях.
2. Опрацювання життєвого і творчого шляху М.Шашкевича.
Дитинство, юність, роки навчання
М. Шашкевич народився в селі Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, побут якої був близьким до селянського. Маючи добру пам’ять, Маркіян ще в дитинстві засвоїв багато пісень, казок та інших фольклорних творів.
Початкову освіту хлопчик здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
1829 року Маркіян вступив до Львівської духовної семінарії і водночас записався вільним слухачем на філософський відділ університету. Він одержав місце в семінарській бурсі, харчування й одяг, що було дуже важливо для нього, бо його батько мав ще шестеро менших дітей, а підліська парафія відзначалася великою вбогістю.
У семінарії були дуже суворі порядки, зокрема слухачі могли виходити з її стін лише з дозволу начальства і тільки на визначений час. Якось Маркіян загаявся і повернувся трохи пізнішевід визначеної години. Ця незначна провина спричинила сувору кару: юнака звинувачено у вільнодумстві й у лютому 1830 року виключено із семінарії. Хлопець залишився без будь-яких засобів до існування, бо його батько, розгнівавшись на «неслухняного» сина, відмовився йому допомагати, а незабаром... помер. Маркіяна прихистив рідний брат його матері, теж людина небагата.
Унаслідок тривалого клопотання перед консисторією Шашкевича в 1834 році було поновлено в семінарії. Серед семінаристів Маркіян виділявся своїм гострим розумом, талантами, освіченістю. Коли він був на останньому курсі, Перемишльський єпископ запропонував йому після закінчення семінарії залишитися при консисторії, що давало можливість досягти високих духовних чинів. Проте Маркіян Семенович волів стати простим священиком на селі, щоб вести просвітницьку роботу серед простого люду, шляхом освіти поліпшити його долю.
Закінчивши семінарію, 1838 року, Шашкевич одружився з дочкою священника Крушинського Юлією і дістав парафію в селі Гумниськи, а згодом — Новосілки.
Самоосвіта Маркіяна Семеновича
Крім відвідування лекцій на філософському факультеті, багато працює в університетській бібліотеці та приватній книгозбірні магната Оссолінського. Тут юнак читав праці з історії України, зокрема про Запорозьку Січ та боротьбу проти іноземних загарбників. Дуже захопившись державним подвигом Б. Хмельницького, готував до друку його біографію, хоч ім’я видатного українського гетьмана й полководця в Польщі було заборонене. Вивчав також історію і культуру інших слов’янських народів, багато приділяв уваги опануванню іноземних мов. Ці знання давали йому можливість перекладати твори польських, сербських, чеських авторів, а також із церковнослов’янських книг.
Саме в бібліотеці Оссолінського натрапив на перше видання «Енеїди» І. Котляревського, незабаром ознайомився і з граматикою О. Павловського, «Ластівкою» Є. Гребінки, двома томами творів Г. Квітки-Основ’яненка, збірками українських народних пісень, виданих на Наддніпрянщині. Переконавшись, що в Східній Україні вже започатковано літературу народною мовою, Шашкевич замислив продовжити цю справу й у Галичині, але йому не вистачало знань про побут власного народу. Він почав записувати фольклорні твори, вивчав народний побут, розшукував старі рукописи, збирав усілякі пам’ятки української старожитності.
Творча діяльність
Ще гімназистом почав складати вірші, присвячуючи їх родинним та релігійним святам. Писані вони були «язичиєм», яке в ті часи вважалося мовою руської (української) літератури. Художній доробок М. Шашкевича складається з ліричних віршів, історичних поем, балад, байок, оповідання «Олена». Усі ці твори мають яскраво виражений романтичний характер. Провідні мотиви громадянської лірики — любов до Батьківщини, захист прав трудового люду, утвердження рівноправності рідної мови та культури з іншими, заклик до єднання всіх сил нації на відродження України.
Значна частина віршів поета пройнята громадянською тугою, що було цілком природним в умовах багатовікового національного й соціального гніту («Веснівка»).
Важливим чинником для пробудження в народі національної свідомості Шашкевич справедливо вважав пізнання своєї власної історії, а тому саме цій темі присвятив більшість своїх віршів і балад («Ярослав», «Хмельницького обступлення Львова», «О. Наливайку», «Згадка», «Погоня», «Споминайте, брате милі» та ін.).
Не цурався письменник і особистої (інтимної) лірики, ці вірші мають тужливий характер («Думка», «Сумрак вечірній», «Туга за милою», «Лиха доля», «Розлука» тощо). Писав Шашкевич вірші й для дітей, вони вміщені в одному з розділів його «Читанки».
Значну частину художнього доробку письменника становлять байки, писані і прозою, і віршами. Це — реалістичні твори. Історичний твір «Олена», названий самим автором «казкою», є першим у новій українській літературі прозовим твором романтичного характеру.
Одним із джерел збагачення та розвитку українського письменства, зокрема на стадії його становлення, були переклади з інших літератур. До нас дійшло чимало перекладів М. Шашкевича сербських народних пісень, творів сербських, чеських, польських поетів, ритмічною прозою він переклав «Слово о полку Ігоревім».
Творча спадщина.
Наукові праці. Останні роки життя
За життя М. Шашкевича з його художніх творів було надруковано близько десяти. Пізніше, вже після смерті письменника, коли хвиля боротьби за вільний розвиток української культури піднеслася значно вище, його літературна спадщина стала дуже популярною, а тому окремі твори часто з’являлися в альманахах, збірках, в журналах та газетах.
Велике значення для національного відродження мали й наукові праці Маркіяна Семеновича. Одну з них — «Передслів’я» — вміщено в «Русалці Дністровій». Ще в стінах семінарії написано полемічну працю «Азбука і abecadlo», яка 1836 року вийшла в Перемишлі польською мовою. Вона була спрямована проти настирливого прагнення польської шляхти й католицьких клеркалів упровадити латинський правопис у видання українських книг. Митець твердив: «Письменство у кожного народу — це образ його життя, його способу думати, відображення його душі, воно повинно сформуватися і вирости з глибин рідного народу й розквітнути на його ж таки ниві...».
Постійні нестатки, напружена праця, гострі сутички з начальством згубно позначилися на слабенькому здоров’ї М. Шашкевича. В останні місяці життя він осліп й оглух, дуже страждав від надсадного кашлю, болю в грудях та задухи. 7 червня 1843 р., на 32-му році його життя обірвалось. Похований він був у селі Новосілках, а в 1893 році — в 50-ті роковини з дня смерті — останки вірного сина України перенесено на Личаківське кладовище у Львові, на якому здавна ховають видатних людей.
3. М. Шашкевич «Веснівка» (1835–1836).
3. 1. Виразне читання поезії в ролях.
3.2. Тема: зображення турботи матері за свою дитину, застереження доньки, яка прагне швидше подорослішати.
3.3. Ідея: уславлення молодості і краси; важливість поважного ставлення до матері та бажання прислухатися до її порад і настанов.
3. 4. Основна думка: возвеличення краси, яка прагне протистояти лиху.
3. 5. Жанр: літературна веснянка (М. Шашкевич започаткував цю традицію в українській літературі).
3. 6. Композиція: діалог між квіткою і весною.
3. 7. Алегорична спрямованість твору.
Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг скрасила», щоб була, «як сонце, ясна, як зоря, красна...» Звичайно ж, веснівка алегорична. В ясній долі М. Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю. Пророцтво Шашкевича повністю збулося: мороз притиснув — «і краса змарніла». Україна втратила свій національний колорит, стала безликою під пресом тоталітарного режиму.
Веснівка письменника завершується сумно: «Жаль серцю буде». Цей сум і досі проймає наші серця.
3. 8. Художні особливості твору.
Звертання: «Нене рідная!», «Доню, голубко!».
Риторичні оклики: «Нене рідная!», «Доню, голубко!», «Весь світ до себе!».
Порівняння: «була, як сонце, ясна, як зоря, красна».
Зменшувально-пестливі слова: «ненька», «раненько», «любко», «личко», «голівонька», «листоньки».
Метафори: «вихор свисне», «мороз потисне», «буря загуде», «краса змарніє», «личко зчорніє».
3. 9. Ідейно-художній аналіз поезії. Бесіда за питаннями:
• З чим у вас асоціюється весняна пора року?
• Чому весна — це відродження всього нового, доброго?
• Які погодні умови притаманні ранній весні? Що про це зазначено у творі?
• Чому М. Шашкевич називає весну матінкою?
• З яким проханням квітка звернулася до нені?
• Від чого застерігала весна красуню?
• Про що свідчить закінчення поезії?
• Яким настроєм пройнята «Веснівка»? Музикою якого характеру можна передати зміст твору?
• Визначте особливості романтизму в поезії, наводячи переконливі обґрунтування.
• З якою метою М. Шашкевич написав «Веснівку»?
• Завдання творчого характеру методом ПРЕС.
У чому алегоричність змісту поетичного твору?
4.Діяльність «Руської трійці»
На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання «Руська трійця». Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів — студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811—1843), І. Вагилевич (1811—1866) та Я. Головацький (1814—1888), які активно виступили на захист рідної української мови (термін «руська» для галичан означав українська).
У 1823 році вони заснували гурток «Руська трійця», який ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і доступних малоосвіченому люду науково-популярних праць досягти національного відродження Галичини, вибороти громадянські права, відновити єднання з Наддніпрянською Україною.
Гуртківці «Руської трійці» збирали усну народну творчість, укладали рукописні збірки, дещо друкували в польських збірках, вивчали історію України, готувалися працювати серед народу, нести йому знання засобами рідної мови.
Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833), ), у якій вже досить чітко пролунали заклики До народного єднання та національного пробудження.
Наступним кроком «Руської трійці» став підготовлений до друку збірник «Зоря» (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспівування козацьких ватажків — Б. Хмельницького та С. Наливайка. Для молодих авторів забороненої «Зорі» розпочався період переслідувань, обшуків, доносів, звинувачень у неблагонадійності.
Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будин (зараз Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Він написаний живою народною мовою, фонетичним правописом, «гражданським» шрифтом. На звороті титульної сторінки збірки наведено слова видатного чеського вченого Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розквітає надія». Відкривався «Передслів’ям» (передмовою) М. Шашкевича, де автор доводив, що руська (українська) мова є не діалектом польської, а самобутньою мовою великого народу, закликав до єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу.
Зміст «Русалки Дністрової» визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича, якого переслідувала світська і церковна влада. У1848 р. перейшов на пропольські позиції І. Вагилевич, який починає проповідувати ідею польсько-українського союзу під верховенством Польщі. Довше від інших обстоював ідеї «Руської трійці» Я. Половецький. Проте й він під впливом М. Погодіна приєднується до москвофілів і 1867 р. емігрує до Росії.
V. Узагальнення і систематизація знань

Тестове завдання.
1. Натхненник, ідеолог і організатор «Руської трійці» – …
а) І.Вагилевич;
б) Я.Головацький;
в) М.Петренко;
г) М.Шашкевич.
2.Перша рукописна збірка львівських семінаристів – …
а) «Над Дністром»;
б) «Воля»;
в) «Син Русі»;
г) «Соловейко».
3. Цензура заборонила видання «Руської трійці», яке назвали…
а) «Відгомін»;
б) «Зоря»;
в) «Русалка Дністрова»;
г) «Син Русі».
4. За словами І. Франка, «явище наскрізь революційним» – це...
а) «Русалка Дністрова»;
б) «Руська трійця»;
в) «Син Русі»;
г) «Зоря»;
5.Поетична спадщина М.С.Шашкевича складає понад…
а) сто поезій;
б) триста поезій;
в) десять поезій;
г) тридцять поезій.
6. Вперше в Україні М.Шашкевич переклав українською мовою…
а) Біблію;
б) «Слово про похід Ігорів»;
в) Київський патерик;
г) «Повість минулих літ».
7. М. Шашкевич першим звернувся до інтерпретації народних календарно-обрядових пісень, які називаються…
а) колядки;
б) щедрівки;
в) обжинкові пісні;
г) веснянки.
8. Перлина пейзажної лірики М.Шашкевича –…
а) «Соловей»;
б) «Щедрик»;
в) «Веснівка»
г) «Цвіте калина».
9.Найкращий музичний супровід до поезії «Веснівка» М.Шашкевича створив композитор…
а) А. Кос-Анатольський;
б) О.Білаш;
в) М.Ткач;
г) М.Березовський.
10. Невеликий за обсягом вірш і музичний твір про кохання, призначений для сольного співу з інструментальним акомпанементом – це…
а) елегія;
б) романс;
в) романсеро;
г) балада.
11. Найчисленнішою була школа романтиків з центром у …
а) Києві;
б) Львові;
в) Чернівцях;
г) Харкові.
12.Хто зайвий?
а) І.Франко;
б) І.Вагилевич;
в) Я.Головацький;
г) М.Шашкевич.
Відповіді: 1г. 2в. 3б. 4а. 5г. 6б. 7г. 8в. 9а. 10б. 11г. 12 а.
М. Шашкевич «Веснівка»
1. Поезія написана у формі:
а) монологу; б) діалогу; в) полілогу; г) медитації.
2. У творі М. Шашкевич намагався відобразити:
а) красу весняної природи; б) алегоричні образи;
в) погодні умови, які характерні для ранньої весни;
г) взаємостосунки між батьками і дітьми.
3. Характеризуючи квітку, митець зазначив про неї, що вона:
а) розкішна; б) красива;
в) здатна протистояти будь-якому лиху; г) дрібна.
4. Своїм квітом героїня «Веснівки» бажає:
а) подолати весняні заморозки; б) розвеселити подруг;
в) скрасити луг; г) збагатити природне довкілля.
5. За яких умов героїня «згорне весь світ до себе»? Якщо:
а) буде схожою на сонце;
б) стане улюбленою квіткою всіх жінок;
в) зачарує будь-кого своїми пахощами;
г) знатиме чарівне слово.
6. Сила природи, яка не загрожує життю квітки:
а) рясний дощ; б) вихор; в) мороз; г) буря.
VІ. Підсумки уроку. Оцінювання та самооцінювання знань.
VІІ. Повідомлення домашнього завдання:
1) опрацювати матеріал підручника з даної теми;
2) зробити конспект життя і творчості М.Гоголя.