Урок №36.
Тарас Шевченко. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Умовність у баладі, тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея», «Думка (нащо мені чорні брови)»
Мета: відтворити і поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях
Т. Г. Шевченка; розкрити красу і неперевершеність ранніх балад Т. Шевченка; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти, сприймати розвиток літератури в історичному контексті; сприяти вихованню почуття співпереживання, поваги до творчості Кобзаря, любові до рідного слова.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, тексти творів, учнівські малюнки до творів.
Хід УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
Гра «Назви подію» (учні по черзі дістають картки з датами , стисло розповідають про подію)
-9 березня 1814 р.(народився Т.Г.Шевченко)
-22 квітня 1838 р. (викуп з кріпацтва)
-1843 р. (перший приїзд на Україну)
-1840 р. (видано перший «Кобзар»)
-5 квітня 1847 р. (арешт)
-1848 р. (взяли художником для « знімання видів» Аралу)
-1857 р. (звільнення Шевченка)
-3 травня 1859 р. (востаннє відвідав Україну)
-10 березня 1861 р. (смерть поета)
2. Запитання До Учнів.
— Назвіть прізвища людей, які сприяли викупові Шевченка з неволі. Що ви знаєте про міф, який говорить, нібито Шевченка викуплено з кріпацтва лише завдяки царській сім'ї? (Насправді деякі члени царської родини, не знаючи мети цього заходу, брали участь у лотереї, в якій розігрувався написаний Карлом Брюлловим портрет В. Жуковського — відомого російського поета й вихователя царевича.)
3. «Мозкова атака»
- Фольклор — це... (Усна народна творчість)
-Балада — жанр... (Ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом)
- Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма)
ІII. Оголошення теми, мети уроку.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя

У 30-ті роки панівним в українській літературі був романтизм, що й позначився на перших творах поета-початківця. Ви вже знаєте, що серед усіх жанрів почесне місце належало баладі. Шевченко був добре обізнаний із творами цього жанру, писаними українськими, російськими та польськими авторами. З дитячих років знав багато народних балад. Засвоївши досвід своїх попередників, він пише оригінальні твори, надаючи давньому жанру нових якостей. Тож сьогодні на уроці ми розглянемо балади «ПРИЧИННА», «ЛІЛЕЯ» і з’ясуємо, що в них в них є традиційного та своєрідного.
2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»
-Історія написання та джерела.
Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики).
-Особливості назви твору.
Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.
-Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.
-Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.
-Жанр: романтична балада.
Фантастичне поруч із реальним.
У баладі «Причинна» є явища реальні та фантастичні. Твір спо
ріднюється не з фантастикою поетів-романтиків, відірваною від
життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно
ще до Шевченка використовував у своїй творчості М. Гоголь.
Так, з води серед ночі виходять русалки — і тут потрібна не вітряна ніч, а навпаки, спокійна, місячна, така, яка буває в «русалчин тиждень», коли літо вступає у свої права, а земля і вода набувають найбільшої сили і все навкруги — гаї, луки, поля — буйно зеленіє.
За народною уявою, русалки — це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Утоплениці-русалки на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю.
Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, вони виходять на берег. Русалки не мають на собі одягу, вони голі, у них біле й знекровлене тіло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава, стан високий і гнучкий, а очі палкі й сині, як морська глибінь. На голові у кожної русалки — вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні: хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а русалки тоді заманять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно.
З дерев русалки найбільше люблять клен і дуб. Гойдаючись на гіллі, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нитки, що їх крадуть у тих жінок, котрі заснули без молитви.
Серед русалок є й лоскотниці — це душі дівчат, що померли зимою, вони з’являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат і хлопців, якщо ті потраплять до них. Також вважають, що русалки — померлі нехрещені діти, іноді цих істот називають «дніпровими дівчатами».
-Бесіда за питаннями (учні зачитують відповідні місця з тексту):
- Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька)
-Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відвідини вплинули на самопочуття героїні?
- Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей?
-Чому дівчина вірить у повернення коханого? Як це її характеризує?
- Чим пояснити бажання причинної вилізти на дерево?
- Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти?
- Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить?
_ Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла русалонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати)
_ Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина ходить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить)
_ Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й виглядала / Козаченька молодого, / Що торік покинув)
_ Що означає слово «китайка» у фразі: «Не китайкою покрились козацькі очі»? (Китайка — синя, рідше червона бавовняна тканина; червоною китайкою, за народним звичаєм,накривали померлих козаків).
_ З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (Орел вийняв карі очі… Біле тіло вовки з’їли)
_ Для чого дівчині потрібні орлині крила?(За синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла)
_ Хто порушив нічну тишу? Що символізують ці істоти?
_ Як русалка пояснює своє походження? (Мене мати породила, / Нехрещену положила)
_ Що було причиною смерті героїні? (Кругом дуба русалоньки / Взяли її, сердешную, / Та й золоскотали)
_ Чому кінь козака по дорозі додому «насилу ступає, спотикається»? Поясніть цю прикмету, згадавши твір «Слово про Ігорів похід».
_ Якими були передчуття козака? (Коло серця козацького / Як гадина в’ється)
_ Як зреагував парубок, побачивши кохану мертвою? (Зареготавсь, розігнався — / Та в дуб головою!)
_ Чи можна виправдати його самогубство?
_ Що подумали дівчата, які йшли в поле жати і побачили молодят, що лежали біля дуба?
_ Для чого на могилі хлопця були посаджені явір та ялина, а у дівчини — червона калина?
-Якими почуттями пройнята балада? Над чим вона змушує замислитися читача?
-Робота в парах (виписати художні особливості твору)
-Робота з таблицею «Реальне й фантастичне у творі»
Реальне Фантастичне
Дівчина Малі діти, що повиринали із Дніпра
Козак Мати
Ворожка Русалоньки
Дівчата

-Робота в малих групах
1. Характеристика образу героїні твору (Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики причинної).


• Скласти сенкан до образу Причинної.

«Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?

3. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ)
Історія написання.
1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи
від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би
царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.
-Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.
-Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.
- Жанр: балада.
-Композиція.
Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».

-Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:
- У який час відбувалися події, відтворені в баладі?
- За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?
- Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)
- Чому згадка Лілеї про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?
- Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще була людиною?
- Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?
- Хто такі байстрюки?
- Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.
- Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?
- Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)
- Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?
- Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?
- Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?
-Як коханий квітки сприймав її горе?
-Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?
4. Опрацювання поезії «Думка» («Нащо мені чорні брови…») (1838 р., С.-Петербург).
Виразне читання поезії.
Тема: розповідь про нещасливе кохання дівчини та її сирітське життя серед своїх.
Ідея: висловлення співчуття героїні твору, яка вимушена страждати, плакати через «зраду чорнявого».
Основна думка: Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?
Жанр: інтимна лірика.
Римування: перехресне.
Сюжет поезії.
Вірш Т. Шевченка «Думка» («Нащо мені чорні брови...») вперше було опубліковано 1843 року в альманасі «Молодик».
За жанром це елегія, написана у формі монологу. Вродлива дівчина-сирота з чорними бровами, карими очима схвильовано розповідає про свою нещасливу долю. Її зрадив коханий — «чорнявий», і вона страждає від свого безталання: «Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?». У роздумах дівчини протиставляється її краса і нещаслива доля.Молода дівчина, героїня твору, плаче, серце в неї «в’яне», вона «нудить світом», оскільки її залишив чорнявий. Тепер вона не бачить сенсу свого подальшого життя. Навіть близькі люди виявляють байдужість до її сліз, квилінь. Дівчина хоче, щоб її сум, жалість «вітри почули і понесли за синєє море, чорнявому зрадливому на лютеє горе».
Художні особливості вірша.
Анафори: «Чого…», «Нащо…», «Нема…», «Нехай…», «Щоб…».
Епітети: «літа… веселі», «тяжко жити», «лютеє горе», «вітри буйнесенькі».
Повтори: «літа молодії», «очі плачуть», «чого серце…».
Риторичні оклики: «Нехай плаче сиротина, / Нехай літа тратить!», «Чорнявому зрадливому / На лютеє горе!».
Метафори: «Літа пропадають», «очі плачуть», «серце в’яне, нудить світом», «очі плачуть», «серце хоче… воркує», «вітри почули».
Порівняння: «нуждить світом, як пташка без волі», «як голубка, день і ніч воркує», «свої люди — як чужії», «серце, як голубка… воркує».
Звертання: «плач же, серце, плачте, очі».
Риторичні запитання: «Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?», «Та й нащо питати?».
Зменшувально-пестливі форми: «буйнесенькі», «чорнявий».
Обговорення ідейно-художнього змісту поезії.
Питання для «круглого столу»:
- Якою ви уявляєте героїню твору? Чи є цей портрет типовим для багатьох українок?
- Через що дівчина так страждає, плаче?
- Чому поет сум героїні порівнює з птахом, позбавленим волі?
- Яке значення дівчина приділяє власній долі?
- У чому виявляється сирітство героїні? Як вона сприймає байдужість до свого горя з боку оточуючих?
- Чи можливо якось зарадити стражданням героїні?
- За допомогою яких художніх засобів поет зображує горе молодиці?
- Як, на ваш погляд, чи можна вважати останні рядки твору прокляттям дівчини, зверненим до коханого? Чи почує він його?
- Якою ви вбачаєте подальшу долю дівчини? Чи співчуваєте їй?
- Доведіть, що основний мотив даного твору Т. Шевченка — почуття самотності, сирітство.
• Робота в малих групах.
- За допомогою інформаційного ґрона, застосовуючи текст твору, створіть образ головної героїні поезії: «чорні брови від вітру линяють»; карі очі; літа молодії; сирота; красива.
V.Узагальнення вивченого матеріалу
1. Що спільного і відмінного у баладах «Причинна» та «Лілея»?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Намалювати малюнки до опрацьованих на уроці творів. Дібрати історичний матеріал про Коліївщину, опрацювати ідейно-художній зміст твору «Гайдамаки» Т. Шевченка.