9 клас
Урок №51. Ідейно-художній аналіз одного із творів Тараса Шевченка
Мета: повторити основні етапи ідейно-художнього аналізу; розвивати вміння самостійно аналізувати твори за поданим планом; прищеплювати любов до творів Т.Шевченка; виховувати почуття гордості за визначних постатей України.
Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
• Що таке тема твору?
• Які є види жанрів твору?
• Що таке сюжет?
• Які є елементи сюжету?
III. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
IV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя.
2. Виконання ідейно-художнього аналізу твору Т.Шевченка за планом.
2.1.План аналізу прозового твору
1. Життєва основа та історична епоха.
2.Історія створення.
3.Жанр.
4.Тема твору(про що ).
5.Ідея(основна думка твору про предмет чи явище, в ньому описане).
6.Проблематика( сукупність проблем , тим чи іншим чином порушених у творі)
7.- Сюжет (те,що відбувається у творі, і те, як воно відбувається , система основних подій, вчинків і конфліктів, характерних для малих епічних форм) або
-Сюжетна лінія( ряд подій та вчинків ,через які розкрито формування характерів, історія життя персонажів ,характерне для великих епічних форм).
Елементи сюжету:
А)Експозиція(введення в дію),
Б)Зав”язка( початок руху сюжету)
В)Розвиток дії
Г)Кульмінація(момент найвищої напруги дії, вершина конфлікту)
Д) Розв”язка( заключний момент у розвитку дії художнього твору).
8.Композиція ( побудова художнього твору):
А)Частини, розділи( їх значення),
Б)Епіграф,пролог,епілог(їх значення).
9.Система образів.
10.Художні засоби(стиль твору).
11.Художні особливості(пейзаж, внутрішні монологи, опис, тип оповіді( від якої особи йдеться)).
12.Ваше ставлення до художнього твору.
2.2. План аналізу ліричного твору.
1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний).
2. Тему (мотив), ідею.
3. Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).
(Примітка: для учнів 8-11-х класів:
– жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);
– жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж).
Учні даних класів визначають і вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна)).
4. Поетичні образи та картини.
5. Тропи (епітети, порівняння, метафора) (для учнів 7-х класів).
Для учнів 8-11-х класів:
а) прості:порівняння, епітет, оксюморон;
б) складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія ( синекдоха, гіпербола, літота, перифраз).
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
8. Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
9. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Повторити творчість Т.Шевченка. Підготуватися до контрольної роботи.