Урок № 53. Пантелеймон Куліш – письменник, перший український професійний критик, автор підручників для школи, першого українського правопису «кулішівка». «Українець у Європі, європеєць в Україні».

Мета: познайомитися із основними віхами життєвого і творчого шляху письменника, пояснити вплив на П.Куліша ідей європейського просвітництва, розкрити його романтичний світогляд, ентузіазм і жертовність  у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації;  розвивати вміння працювати з додатковою інформацією, аналізувати і осмислювати її; виховувати патріотизм, наполегливість і працьовитість для досягнення поставленої мети.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети, підручник,  збірки творів.

Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно,
Поки мова твоя голосна у піснях, як срібло чисте дзвенить.
На що глянеш, усюди згадаєш твого бідолашного сина;
Туподумство людське, моя нене, від тебе його не заслонить.
                                                                  П. Куліш

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

III. Основний зміст уроку

1.      «Маршрутний лист» життя і творчості П.Куліша

•        Дитинство і юність

•        Після університету. Самостійне життя

•        Життя і творчість на хуторі, у Петербурзі

•        За кордоном

•        Повернення до Петербурга. І знову в Мотронівці

Матеріал для вчителя

Пантелеймон Олександрович Куліш (1817-1997)

                             1.  Дитинство і юність

·         походив із козацько-старшинського роду, який проживав на Глухівщині (нині Сумська обл.): дворянство було втрачене з нез’ясованих причин, господарі-середняки працювали разом із наймитами і їли за одним столом, говорили по-українськи;

·         7 серпня 1819р. народився в м. Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії в день святого Пантелеймона (на Паликопу – жнивне свято);

·         чув пісні, казки, легенди, перекази з вуст матері Катерини, сестри Лесі,  яка навчила його й грамоти;

·         померли мати і сестра; батько вдруге не одружувався;

·         сусідка-аристократка й ідеалістка поміщиця Мужиловська Уляна Терентіївна давала читати книжки, прищеплювала високі ідеали;

·         у 14р. закінчив повітове училище;

·         навчання у Новгород-Сіверській гімназії: захоплення літературою, вивчив напам’ять народні пісні зі збірки М.Максимовича,   написав перший твір – оповідання «Циган»;

·         праця домашнім учителем у поміщицьких родинах;

·         1839р. – студент Київського університету: зблизився з ректором Михайлом Максимовичем, який сприяв надрукуванню «Малороссийских рассказов» та п. «Огняний змій», виявив хист до англійської, французької, німецької, італійської, іспанської, латинської, грецької та слов’янських мов;

·         1841р. виключений із університету через неможливість документально засвідчити своє дворянське звання.

        2.Після університету. Самостійне життя

* праця учителем російської словесності та історії в Луцькому дворянському училищі, згодом – у Київській та Рівненській гімназіях;

·         захопився романтизмом, створив першу поему «Україна», але твір виявився художньо недосконалим;

·         1843р.–1845р. – знайомство з М.Костомаровим, В.Білозерським, Т.Шевченком; організація Кирило-Мефодіївського братства;

·         1845р. – викладач російської мови в Петербурзькому ун.-ті; друк перших розділів р. «Чорна рада»;

·         наукова праця;

·         1847р. – дослідження історії, культури та мистецтва в Україні за дорученням Академії наук; одруження з Олександрою Білозерською (письменниця Ганна Барвінок);

·         наукове відрядження за кордон;

·         арешт у Варшаві за участь у братстві;

·         повернення дружини, втрата дитини;

·          заслання на службу до Тули: «Історія Бориса Годунова та Дмитра Самозванця», роман у віршах «Евгений Онегин нашого времени», романи «Петр Иванович Березин», «Северяки»;

·         1850– повернення із заслання; праця у Міністерстві держмайна; підписував твори Николай М.:«История Ульяны Терентьевны», Яков Яковлевич», «Алексей Однорог», «Записки о Южной Руси», монографія «Опыт биографии Николая Васильевича Гоголя».

             3. Життя і творчість на хуторі, у Петербурзі

* формування хуторної філософії;

* публіцистичні статті «Листи з хутора»;

* відміна заборони на друкування творів;

* відвідує столицю, живе там;

* відкриває власну друкарню, оприлюднює твори українських митців, заснував серію «Сільська бібліотека»;

*1857р. – видав «Граматику»– перший у Східній Україні буквар і читанку;

*1857 – перший історичний український роман «Чорна рада»;

*1860 – видання альманаху «Хата»;

*1861-1862рр. –  вихід ж. «Основа», очолює відділ критики;

* писав твори «кулішівкою» – новим правописом;

*1862р. – збірка поезій «Досвітки».                

4. За кордоном

* у Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Італії вивчає культуру і побут різних народів;

*1864р. – праця у Варшаві на посаді директора відомства духовних справ та члена комісії для перекладу польських законів; змінюються погляди на визвольний рух українського народу; проводить русифікаторську політику;

* виїзди в Галичину, зокрема у Львів, дружба із І.Франком;

*кошти для ж. «Правда»;

* друкує свої твори;

* співпраця з професором філології Омеляном Огоновським, вченим Іваном Пулюєм над перекладом «Нового Заповіту» українською.

5. Повернення до Петербурга. І знову в Мотронівці

* редактор журналу міністерства зв’язку;

* робота над «Історією українського козацтва»(«История воссоединения Руси»);

*перекладає Гете, Гейне, Байрона, Шекспіра – зб. «Позичена кобза»;

* переїзд у Мотронівку, яку перейменував на Ганнину Пустинь;

*  зб. публіцистики та художніх творів «Хуторская философия и удаленная от света поэзия»;

* 3-томна історична праця «Отпадание Малороссии от Польши»;

* пожежа на хуторі: згорів повний переклад Біблії, знову робота над нею, яку продовжив І.Нечуй-Левицький;

*частина поезії у зб. «Хутірські недогарки» вийшла у Харкові після його смерті;

*14 лютого 1897р. помер за робочим столом з олівцем у руках на х. Мотронівка, там і похований.

ІV. Систематизація, узагальнення за своєних знань, умінь та навичок

1. «Гронування»

П.Куліш

* письменник

* критик

* перекладач

*історик

*викладач

*громадський діяч

*вчений

* мовознавець: автор граматики й букваря; першого українського правопису – «кулішівки»

*видавець

2. Складання таблиці «Спадщина П.Куліша»

 

Сфери діяльності	Напрацювання
Література
Фольклор
Публіцистика
Мовознавство
Переклади
Видавнича справа       Історія

 

 

3.Дидактична гра з елементами змагання «Влучна відповідь». Дати відповіді на питання

 

–       Які чинники формували світогляд П.Куліша?

–       Чи були його погляди державотворчими?

–       Чому він розійшовся у світоглядних позиціях із кирило-мефодіївцями?

–       Яким він був видавцем?

–       А громадська діяльність заслуговує на увагу?

–       Які найвиразніші риси характеру митця?

 

 

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1.   Прочитати роман «Чорна рада».