Урок № 54. Осуд, біль і гнів поета-громадянина («До рідного народу»). Кредо митця, його романтична лірика «Троє схотінок», «Заворожена криниця»
Мета: виявити особливості кредо митця, романтичну спрямованість його ліричних творів; опрацювати їх ідейно-художній зміст та тематику; розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу фантазію, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, формувати естетичні смаки; виховувати почуття поваги до особистості людини, її прагнень, бажань; любові до краси природи рідного краю.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Літературний диктант «Сторінками життя і творчості»
Продовжіть речення.
• П. О. Куліш народився … (8 серпня 1819 року в містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер Шосткін-ського району на Сумщині).
• Ще з дитинства майбутній письменник захоплювався… (народною творчістю, переказами, піснями про козацьку минувшину).
• Навчальний заклад, у якому П. Куліш розпочав здобуття освіти… (повітове училище)
• Перша літературна спроба — … (оповідання «Циган», що являє собою обробку почутої від матері казки).
• Професійна діяльність майстра слова… (вчителювання)
• «Можна сказати, що це зійшовся низовий курінник, січовик із городовим козаком-кармазинником»,— так зазначав П. Куліш про себе і … (Т. Шевченка)
• Псевдонім дружини Пантелеймона Олександровича, яка теж була письменницею… (Ганна Барвінок)
• Письменник, про якого П. Куліш написав двотомну працю «Записки о жизни…» (Николая Васильевича Гоголя)
• Перебуваючи у Петербурзі, митець заснував власну … (друкарню)
• П. Куліш очолював відділ критики журналу… («Основа»)
• Визначіть поетів світової літератури, твори яких було досить майстерно перекладено Пантелеймоном Олександровичем — це … (Й. Ґете, Г. Гейне, Ф. Шіллер, Дж. Байрон, В. Шекспір, О. Пушкін, О. Кольцов)
• Разом з І. Нечуєм-Левицьким, львівським видавцем та професором І. Пулюєм П. Кулішем було здійснено … (видання українського перекладу Біблії).
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
1. Опрацювання поезії П. Куліша «До рідного народу…»
1.1. Вступне слово вчителя.
Перекладацька діяльність П. Куліша — це справді подвиг на ниві рідної культури. У роки валуєвщини та горезвісного Емського акту перекладати шедеври світової літератури упослідженою, проскрибованою українською мовою — це був воістину вияв і громадянської мужності, і мистецького новаторства.
Своєю перекладацькою діяльністю П. Куліш твердо ставив українську літературу в коло світової. Він доводив, що українською мовою можна відтворити всі багатства світової культури, всю глибину людської думки, а українська література цілком природно, на рівних, як своє приймає в себе вершини і європейського, і взагалі світового красного письменства.
П. Куліш намагався адекватно передати і зміст, і форму творів класиків світової літератури, зокрема і В. Шекспіра.
Рідну мову П. Куліш вважав «життя основою», «народолюбності основою», вогнищем, спільним для всіх українців, роз’єднаних тоді трьома кордонами. Цей мотив, характерний для творчості поета з особливою яскравістю висвітлений у його творах на цю тему.
Описуючи по-біблійному страшні події минулого, Куліш застерігає свій народ від повторення Великої Руїни, до якої після смерті Хмельницького призвели ті, хто намагався завоювати свободу й незалежність рідного краю вогнем і мечем, а не шляхом розумної злагоди, братерського взаєморозуміння і взаємопідтримки.
Персоніфікований образ рідного слова виступає безкомпромісним суддею відступників-нащадків, які нехтують мовою батьків і дідів, прирікають її на відмирання. Образ Слова-судді П. Куліш узяв з однієї з проповідей Ісуса Христа й вклав у нього інший зміст: якщо Спаситель говорив про Слово Боже, тобто християнське віровчення, то поет мав на увазі мову своєї нації.
1.2.Виразне читання поезії, коментуючи її зміст.
11.3. Тема: звернення поета до народу всупереч жорстокості самодержавства захистити рідну мову, не дати можливості царизму перетворити українців на «малоросів» і позбавити їх єдиного скарбу.
1.4. Ідея: заклик шанувати і оберігати найцінніше, що є у народу — рідну мову, не дати «сусіднім хижакам» її знищити.
1.5. Основна думка:
а) доки існує мова — доти живе нація;
б) Єдиний скарб у тебе — рідна мова, / заклятий для сусідського хижацтва: / вона твого життя міцна основа, / певніша над усі скарби й багатства. /
1.6. Жанр: громадянська лірика.
1.7. Художні особливості поезії.
Звертання: «Народе без пуття…», «О варвари!..»
Епітети: «предків диких», «безумної одваги», «гірких п’яниць», «розбишак великих», «луччих предків», «душ святих», «сором тяжкий», «великий добродій», «зеркало всесвітнє», «розбоєм лютим», «путь скверний».
Риторичні оклики: «Гірких п’яниць та розбишак великих!», «О варвари!..».
Метафори: «жене неволя», «з рідним словом тулишся».
Порівняння: «з словом тулишся мов злодій».
1.8. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями.
• Яке значення мають епіграфи до поезії П. Куліша? Як за їх допомогою читач має можливість осмислено сприймати зміст вірша?
• Чим пояснити, що дана поезія — переклад «шекспірового твору»?
• Чому П. Куліш вважає, що українці не мають честі і поваги?
• Яку правду заповідали «предкі дикі» співвітчизникам?
• Через що народ «постав з безумної одваги»?
• Яку мову ви вважаєте рідною? Чим це зумовлено?
• Чому мова для «сусідського хижацтва» є заклятим скарбом?
• Що автор говорить про тих, хто загинув заради розквіту нації, культури, мови? («Се голос луччих предків з домовини, / Тих душ святих, що марно погибали»)
• Які часи Великої Руїни мав на увазі П. Куліш, згадуючи їх у поезії?
• Кого у творі названо варваром? Чим це пояснити?
• Яких страждань зазнали українці, перебуваючи у неволі? Як це вплинуло на розвиток мови, рідної культури?
• Чим пояснити прагнення ворога всіляко позбавити народ його мови?
• До чого закликає П. Куліш наприкінці твору? Про яку сім’ю культурників він зазначає?
• У чому полягає різниця між державною і рідною мовами?
• Що зазначено про мову в Конституції України? Як цей закон знаходить своє втілення у сучасному житті?

2. «Троє схотінок».
2.1. Виразне читання твору з відповідним коментарем.
2.2. Тема: Висловлювання благородних бажань (схотінок) поета, протиставляючи їх всьому цьому, що панує у суспільстві.
2.3.Ідея: Возвеличення прагнень письменника власне життя зробити духовно багатим, щирим, добрим, корисним на благо інших.
2.4. Основна думка: Ні скарби, ні високе положення в суспільстві, ні «світові утіхи» роблять людину щасливою, веселять її душу і серце, а порядність, чесна праця, «сонце доброти», людська повага — ось що підносить особистість над усім дріб’язковим і нікчемним у житті.
2.5. Жанр: Громадянська лірика.
2.6. Художні особливості поезії.
Епітети: «вертоградів пишно-прохолодних», «добрий лад», «мислі благородні», «світові утіхи», «олухи великі», «веселий в серці сміх», «палати тихі», «хмарні минути».
Повтори: «Я не хотів би…», «Аби у мене був…».
Метафора: «сміх був в серці».
Звертання: «О сонце доброти».
Риторичний оклик: «Сіяла ти мені в мої хмарні минути!».
2.7. Ідейно-художній аналіз вірша. Бесіда за питаннями:
• За яких умов у людей виникають бажання?
• Про що свідчить епіграф до твору? Яку картину мав на увазі О. Пушкін?
• Чому П. Куліш не бажає мати таких палат як у царя? Як це його характеризує?
• Що зазначає поет про свою гармонію з власною душею? Чи є вона дзеркалом внутрішнього стану людини?
• Як ви розумієте фразу «світові утіхи»? Чому вони не приваблюють митця?
• Хто, на думку поета, є «олухами великими»? Чим викликане його негативне ставлення до такого типу людей?
• У чому вбачає насолоду П. Куліш, перебуваючи у своїх палатах серед власне написаних книжок?
• Чим викликане зневажливе ставлення митця до багатства, популярності, висоти соціального становища?
• Яке значення має для поета образ Мадонни?
• Які «хмарні минути» мав на увазі письменник? Мікрофон для спостережливих! «Чи дотримувався П. Куліш
У власному житті тих критеріїв, викладених у поезії?» Відповідь лаконічно вмотивуйте. 2.8. Рубрика «Творча майстерня учня».
Скласти власні «схотінки», які мають для вас суттєве значення, розміщуючи їх на умовних сходинках залежно від їхнього впливу на власне життя.
3. «Заворожена криниця».
3.1. Сприйняття змісту поезії.
3.2 Тема: відтворення чарівної краси квітучого саду та незвичайної криниці «серцю на відразу».
3.3. Ідея: уславлення краси природи, що здатна впливати на душевний стан людини, заворожуючи її не тільки ароматами квітів, а й прохолодою чистої джерельної води.
3.4. Основна думка: вода — символ життя, яка надає наснагу ліричному герою, сприяє його романтичному настрою.
3.5. Жанр: пейзажна лірика.
3.6. Художні особливості поезії.
Метафори: «квіти зоряють, плавлють», «тихо процвітає сад».
Епітети: «любий сад», «дивні солодощі», «бджоли золоті», «за-
ворожена й заклята криниця», «вітре тихий, буйний, крилатий».
Порівняння: «квіти, як в Божім раю», «гудуть бджоли золотії, мов з Едему тихі дзвони».
Повтори: «зорями… зорять», «нехай ллється».
Риторичні оклики: «Вітре тихий від заходу!» «Вітре буйний Аквілоне!»
3.7. Словникова робота.
Пояснення власних назв у фразах: «Божий рай», на Тигрі да Евфраті», «Мов з Едему тихі дзвони», «Вітре буйний Аквілоне».
3.8. Робота над змістом поезії. Бесіда за питаннями:
- У чому полягає значення криниці для природного середовища?
- Чи є у тій місцевості, де ви живете, криниця? Як люди користуються нею?
-Через що проблема питної чистої води є питанням актуальним на цей час? Яку роль відіграє вода у житті людини?
-Про що свідчить початок поезії і епіграф до неї? Чому сад перебуває під огорожею?
- Які рослини і квіти полюбляє ліричний герой поезії?
-Як він ставиться до свого перебування у саду?
-Чому чарівні і духмяні квіти для героя — Божий рай?
- Що мав на увазі П. Куліш, порівнюючи квіти із зорями?
- Із чим, на ваш погляд, пов’язане таємниче місцезнаходження криниці? («Щоб не знали люде ходу»?) У чому її призначення? («Мойому серцю на відраду»)
-Ви можете відчути смак води з криниці? Як це вам вдалося зробити?
-Про що свідчить настрій ліричного героя? Яким чином він насолоджується красою саду і криничною водою?
- Згадайте з біографії письменника про ставлення до нього сестри Лесі? Чи не вона (за змістом поезії) оберігала красу, відтворену у творі, для свого брата Панька?
-З якою метою герой звертається до вітру? Що символізує цей стихійний образ?
- Які риси романтизму властиві для цієї поезії? (Відтворення світу сильних почуттів героя, показ його винятковості, духовного благородства).
- У чому полягає виховне та естетичне значення цієї поезії?
Мікрофон одкровення: «Чи є у вас сестра, яка теж, як і у творі, намагається зберегти довкола вас красу, гармонію, затишок, любов? Якщо так, то яким чином?
3.9. Складання інформативного ґрона для образів поезії. (Робота у малих групах відповідно до варіантів: І — сад; ІІ —криниця; ІІІ — вітер).



3.10. Скарбничка для допитливих. Українські прислів’я про воду.
-Без води і не туди, і не сюди.
- Вода ума не мутить та й голови не смутить.
- Вивели його на чисту воду.
- Він, як вода, скрізь просочиться.
-Із води сухим вийде.
-Товче воду в ступі.
-Вчорашньої води не доженеш.
-Водою не розлити.
-З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
- Не спитавши броду, не суйся у воду.
-Пролиту воду назад не збереш.
-Стояча вода — калюжа. _ Вода крапля по краплі і камінь довбає.
- Що вам відомо з народознавства про роль води у ворожінні?
V. Закріплення вивченого матеріалу
Робота на картках
Картка № 1
1. Як ви вважаєте, чи реальне бажання висуває для себе поет (П. Куліш «Троє схотінок»)? Що для них є характерним?
2. Дослідіть, що дає можливість читачу поезії П. Куліша «Заворожена криниця» не тільки уявити сад, а й відчути солодкі аромати квітів, їх надзвичайну красу. Наведіть переконливі
аргументи, посилаючись на зміст поезії.
3. Художні засоби, які переважають у поезії П. Куліша «Заворожена криниця»:
а) риторичні оклики; б) порівняння; в) епітети; г) метафори.
Картка № 2
1. Як, на ваш погляд, чи можна вважати П. Куліша майстром пейзажу? Висловіть власні припущення, зважаючи на його поезію «Заворожена криниця».
2. Що є спільним між бажанням П. Куліша («Троє схотінок») і вашими життєвими орієнтирами? У чому полягає розбіжність? Відповідь умотивуйте.
3. У другій «схотінці» («Троє схотінок») П. Куліш прагне:
а) мати в серці радість; б) багатство і популярність;
в) великий розум і талант;
г) щоб у нього був з душею добрий лад.
Картка № 3
1. Дослідіть, яким чином «схотінки» («Троє схотінок») П. Куліша — це його мистецьке кредо. Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя і творчості письменника.
2. Чи можна вважати твір П. Куліша «Заворожена криниця» поетичною казкою? Відповідь умотивуйте.
3. Вода у криниці (П. Куліш «Заворожена криниця») не тільки заворожена і заклята, але й:
а) цілюща; б) чиста і прохолодна;
в) сповнена багатьма мікроелементами;
г) ароматна, наче запах квітів саду.
VI. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Написати міні-твір «Мої схотінки», опрацювати зміст роману П. Куліша «Чорна рада».