Урок № 56. Пантелеймон Куліш. Показ протистояння сил державотворення і руйнівництва. Дійові особи - носії різних ідей
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 27-04-2014, 15:06

Урок № 56. Пантелеймон Куліш. Показ протистояння сил державотворення і руйнівництва. Дійові особи - носії різних ідей

Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору П. Куліша «Чорна рада», охарактеризувати образи головних героїв твору, досліджуючи протистояння сил державотворення і руйнівництва; розвивати навички індивідуальної характеристики літературних персонажів, критично оцінювати їх поведінку; вміння оцінювати прочитане та висловлювати власні думки з цього приводу; виховувати повагу до творчої особистості П. Куліша; національну самосвідомість, прищеплювати любов до Вітчизни.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Бесіда за питаннями:

1. Чому П.Куліш написав історичний роман?

2. У чому особливості розповіді у творі?

3. Які основні ознаки роману-хроніки?

4. Як автор поєднує засудження доби руйнації і заклик до єднання українського суспільства?

5. Чи можна провести паралелі подій роману і сучасного життя?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Основний зміст уроку

  1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми з вами проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Прийнято вважати, що однією з особливостей художнього образу є монолітність сплаву у ньому індивідуального і типового, одиничного і загального. Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес.

Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюб Брюховецький, яле і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.

Після невдалих виборів настала похмура ніч Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.

2. Розповідь учителя

Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі.
Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць - Іванець використав усі можливості бути вибраним.

Після поразки на Ніжинській "чорній" раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали Іванцеві, який не забарився приректи в'язня до смерті.

Отже, ми бачимо, що між історичною особою і літературним героєм було як багато розбіжностей, так і багато спільного.

Пропоную учням попрацювати групами.
Завдання. Зіставте, будь ласка, почуту інформацію і зміст тексту і визначте розбіжності і спільне між історичною особою та літературним героєм.

 (1-й ряд знаходить розбіжності, а 2-й - спільне).
Розбіжності:
1.    Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.
2.    Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в "Чорній раді" він поміркована людина, прагне автономії України.
3.    Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.
4.    Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

Спільне:
1.    Виражав погляди козацької старшини.
2.    Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший.
3.    І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана.
4.    Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі.

Аналізувати образ Якима Сомка ми будемо за літературною версією.

Оскільки ми сьогодні складемо порівняльну характеристику образів Якима Сомка і Івана Брюховецького, то пропоную вам поділити листочок пополам.

- Знайдіть у тексті і зачитайте портрет Якима Сомка. (с.364)
- Знайдіть і зачитайте цитати, які розкривають образ Сомка. (с.359, 386,388)
- Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю - прочитайте епіграф, хто сказав ці слова?)
- Чому після прагнення Кирила у двобої з Петром гетьман сказав страшні для Лесі слова, але, очевидно, втішаючи для Тура слова: "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде"? (Сомко дотримався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

• Яким чином Я. Сомко потрапляє на політичну арену? Що вам відомо про його минуле? (Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Б. Хмельницького. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Б. Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Яким Семенович активно прагнув зібрати чорну раду, бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі)

• Чи можна вважати його продовжувачем справи Б. Хмельницького? Відповідь умотивуйте. (Я. Сомко — продовжувач справи Б. Хмельницького. Про це свідчать слова наказного гетьмана: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва… Приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна»)

• Чому Я. Сомко був лише наказним гетьманом? (На лівобережній Україні козацька старшина висунула на гетьмана переяславського полковника Я. Сомка. На старшинській раді в Козельці Сомка обрано наказним (тимчасовим) гетьманом. Але царський уряд не затвердив цього обрання)

• Про що мріє народний ватажок? Чим пояснити те, що Я. Сомко — рупор поглядів самого П. Куліша? (Він виступає як мудрий державний діяч. Його ідеал — соборна Україна, об’єднана під єдиною гетьманською булавою, звільнена від усіляких ворогів. Він бачить її не підлеглою Москві, а рівноправним спільником. Це, власне, сокровенні думки самого Куліша, а Сомко — рупор тих поглядів. Згідно із задумом автора, то мав бути ідеал гетьмана («розумом і славою узяв над усіма»))

• Що найбільше цінує герой у людях?

• Які стосунки склалися між Я. Сомком і Лесею? Через що вони не побралися?

• Як Я. Сомко ставився до черні? Відповідь обґрунтуйте.

• Які вади характерні для героя? (Не цурався писати доноси на своїх конкурентів царю)

 

• Чим пояснити відмову героя отримати вільну, запропоновану для нього Кирилом Туром? (Як справжній лицар, не допускає думки про власний порятунок ціною життя Тура)

- Опишіть Якима у в'язниці.
- Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць, які не минучі в новому виборюванні булави).
2 учні відтворюють діалог у в'язниці між Якимом і Кирилом. С.397.
- Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?

Портрет і зовнішність героя:

• «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»;

• «високий, огрядний собі пан»;

• «кругловидний, русявий»;

• «голова в кучерях, як у золотому вінку»;

• «очі ясні, веселі, як зорі»;

• «чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи».

 Риси характеру, вдачі:

• взірець лицарства, мужності, відвертості, благородства;

• «щирий і незлобливий»;

• не любив жартів;

• «щира козацька душа»;

• «гордий, пишний і розумом високий».

 Політичні погляди:

• не мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми;

• відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки;

• у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі;

• прагне об’єднати обидві частини України і триматися договору про возз’єднання з Росією;

• мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

 

Яким Сомко для Пантелеймона Куліша:

• спрощений, надуманий, схематичний герой;

• рупор, через який письменник проголошує свої погляди про старшинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.

 

3. Яка ж історична постать Івана Брюховецького.

- Давайте попрацюємо над літературним образом Івана Брюховецького.

(Спрямувати роботу учнів такими питаннями)

1.    В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів? С.382. с.387.

2.    Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потакав таким як і сам морально звироднілим особам).

3.    За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? Прочитайте і проаналізуйте уривок с.393. Зрадив козацьким законам, моралі)

4.    Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

5.    Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і властолюбиву натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності.

Риси характеру:

• лукавий і підступний;

• хитрий і підлий;

• вразлива, мстива і властолюбива людина;

• здатність до демагогічного маскування перед народом;

• облудний;

• «чарівник-чорнокнижник;

• «наче собі чоловік простенький, тихенький»;

• «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату»;

• втирався у довір’я простолюду, на який опирався у боротьбі за гетьманство;

• намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним;

• «по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж»;

• «химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою»;

• «мов який чарівник-чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари»;

• політичний авантюрист без честі й совісті.

 

Зовнішність:

• коротка старенька свитина;

• «полотняні штані»;

• чоботи шкапові, протоптані;

• «шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа»;

• «і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська»;

• «наче собі чоловічок простенький, тихенький».

 

4. Бесіда «Познайомимося ближче з Іваном Шрамом». Обговорення питань.

 

• Коли читач вперше зустрічається з цим героєм на сторінках романсу? Хто він такий? (Колись узяв за жінку туркменю-бранку, виховав трьох синів-патріотів, отже, у подружжі панувала злагода і взаємна повага. Брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську Хмельницького. Був і пізніше залишився полковником)

• Через що син попа Чепурного отримав реєстрове прізвище Шрам? («Його вздовж і впоперек під час військових подій за часів Хмельниччини пошрамовано, тому козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище»)

• З якою метою він із молодим сином Петром вирушив у подорож?

• Чим пояснити його прагнення підтримати Я. Сомка?

• Чому майбутня доля України не байдужа герою? (У розмові Шрам часто говорить про долю України: «привернем усю Україну до одної булави, зніметься пожежа по всій Україні, ляхи та недоляшки душили її, тепер на території рідного краю повно барабашів».

• Яким ви уявляєте Шрама? У чому виявилась його зверхність до черні?

• Як полковник ставився до багатства? (Коли інша козацька старшина прагнула до наживи, захоплювала земельні маєтності, то Шрам вів скромне життя)

• Що свідчить про прагнення героя об’єднати Україну?

• Чому особисте Шрама не переважає над державним?

• Як склалася подальша доля героя після старти Я. Сомка? («Шрам паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як бунтівника. На смерть осудити й, осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти»)

• Що узагальнює цей образ у творі? (У романі Шрам є представником кращої частини улюбленої автором козацької старшини)

Іван Шрам

Портрет і зовнішність:

• сива борода;

• шаблюка під рясою;

• пістолі за поясом;

• на виду шрами.

Особиста доля, соціальний стан:

• син поволоцького попа;

• учився в Київський братській школі;

• «зимовник дикого степу на Низу»;

• «жінка бранка туркеня»;

• проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким;

• реєстрове його прізвище Шрам, оскільки його пошрамовано вздовж і впоперек;

• два сини під час Хмельниччини полягли в боях за визволення України;

• «побував він на полі й на порі з низовцями»;

• «як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу»;

• особа, що має історичний прототип.

  Риси характеру і вдачі:

• чесний і скромний;

                                    • стійкий і наполегливий;

• патріот;

• «гарячий був чоловік»;

• людина цільної, мужньої, суворої вдачі;

• байдужий до збагачення, власного добробуту;

• небайдужий до долі країни, її народу;

• загартований і пошматований у боях воїн;

• терпимий і витриманий.

  Політичні погляди:

• поборник об’єднання України;

• прихильник міцної гетьманської влади;

• веде боротьбу на Правобережжі проти шляхетсько-польського ставленика Тетері;

• на Лівобережжі — щоб підтримати Сомка на чорній раді;

• вступає в суперечки з міщанами;

• турбується долею України;

• боровся за незалежність рідного краю у війську Б. Хмельницького;

• засуджує народні бунти.

Івана Шрам для Пантелеймона Куліша:

• ідеалізує старшинську свідомість, честь і звичаї…

• непримиренне ставлення до «черні»;

• ідея старшинського аристократизму.

V. Узагальнення вивченого на уроці

          Хто із героїв є найбільш яскравим представником ідеї державотворення нової незалежної України?

    Можна їх  всіх назвати національними героями?

    Чи згодні ви із висловами: «Будь-чий патріотизм доводиться не словом, а ділом(В. Бєлінський). Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може».

(Д. Байрон)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Написати лист улюбленому персонажу з роману.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів