Тема.     Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології та лексикології.

Мета:    повторити та систематизувати знання учнів про українську фразеологію; формувати в них уміння визначати стилістичне призначення фразеологізмів; систематизувати знання про марковані слова вузького стилістичного призначення (професійні, діалектні, запозичені слова, терміни, неологізми і застарілі слова) та їхню закріпленість за певними стилями, стилістичні можливості омонімів, синонімів та антонімів; удосконалювати вміння працювати зі словниками й таблицями; удосконалювати логічне й образне мислення, розвивати мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, удосконалювати культуру мовлення; виховувати повагу до фольклору, до влучного й образного слова.

Тип уроку:    комбінований урок (повторення вивченого; узагальнення і систематизація вивченого).

Обладнання: підручник, таблиці «Склад української лексики за походженням»; «Склад української лексики за її вживанням».

 

ХІД УРОКУ

 

І.             Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ.           Повторення ключових питань теми.

 

?           Прочитати (прослухати) народні прислів’я, вказати вжиті в них фразеологізми.

               Що називається фразеологізмом? Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Яку людську рису характеризує кожне з прислів’їв?

 

               Йому розуму не позичати. У нього в голові не всі дома. Думає, що Бога за бороду спіймав. Корчить із себе Лазаря. Цей знає, де раки зимують. Не доглянув оком, то вилізло боком. У нього щоразу з переляку душа в п’яти втікає.

         (Нар. творч.)

 

ІІІ.          Вправи на матеріалі повторення вивченого.

 

?           Прочитати дотепи, вказати вжиті в них фразеологізми.

               Розкрити зміст фразеологізмів. Яка їхня роль у мовленні?

 

               Першими у чорні списки потрапляють світлі голови. Якщо залишився в дурнях – значить, виправдав довір’я! Ми завжди все робимо правильно і навіть лікті потім касуємо, як слід. Трапляється, і духовна їжа відгонить душком. (О. Перлюк.) Хто віддав останню сорочку, той не носить камінь за пазухою. (А.Закревський.) Кипуче сьогодення: заварюємо кашу. Яке коротке життя: не встигне людина навчатися тримати язик за зубами, як вони випадають… Хіба у нас очі бачать, що купують, як вони від цін не лоба полізли? (Ф. Боднар.) З великого ума, вірніше, здуру з невбитого ведмедя ділим шкуру. (М. Самійленко.)

 

 

?           Прочитати (прослухати речення).

Вказати       фразеологізми,     пояснити      значення    кожного, за    потреби

скориставшись  словником.  З’ясувати  походження  кожного  з  фразеологізмів.

 

               Черепи в степу, мов курай, несло, а з хрестів гаї скрізь росли на зло. То

свята земля, то батьківський прах нам життя верта на семи вітрах! (Г.Лютий.) Блудний сину, стривай, з нами ворог не дав собі ради. Ми – народ кобзарів, маєм пісню, що вічно жива. (В. Василашко.) Не виведе новітній нас Мойсей ні інші ясні зорі й тихі води… (І. Жиленко.) Більмо, полуда… Як назвати ту сліпоту, що з ранніх літ вожді – новітні Герострати – нас виряджали з нею в світ? (Я. Павлюк.) Вбивають слово, як вбивають людину. Вмиваючи руки, судять до страти. (Л. Герасимчук.) А я гортаю сторінки газет, читаю лаконічні некрологи і в безконечній суєті суєт не жду над часом влади й перемоги. (М. Луків.) Посланці гніву і любові, ми звикаєм сміятись на кутні... А колись, як лицарі Франкові, ми йшли в одну громаду скуті… (П. Осадчук.) Ах, друже мій, поет сучасний – він тим сучасний, що нещасний… В його чутливість сильна, лика, еольська арфа мов велика, що все бринить і не втихає…  (І. Франко.)   О мудрості нелегка глибина! Я знову й знову б’юся

кулаками у чорну браму з сімома замками: як ти існуєш справді – відчини! (В. Мороз.) Ще попереду в тебе твоя пісня пісень, та, що душу любити навчила. (Н. Клименко.) Каліфи на мить, як на мед, вириваються легко. А ти не спіши – в тебе надто висока мета. (Б. Олійник.)

 

?          Прочитати (прослухати).

               Вказати перефразовані або обіграні в поетичних рядках фразеологізми. Назвати ці фразеологізми (відновити їхні звучання), розкрити значення кожного.

 

               Скажи, яку, Іудо, плату за голову мою береш, за скільки мічених, проклятих срібляників ти продаєш моє життя своїм хазяям?.. Я вольним був, таким і буду, однаковим у всі часи. Мій дух бунтарський ти, Іудо, із тілом їм не продаси! (О. Гончар.) Мій журавель у небі. Я втомилась ловити те, що майже недосяжне.   …Навколо ж всі тримають по синиці, а всі не можуть, звісно, помилятись. (М. Ломонос.) …Отак живу. Ти бачиш, бачиш? Я на Ікарових лечу, на воскових, і западаю у прірву прірв без вороття, але не каюся, бо це і є моє життя. (О. Орач.) Покликала -  уже востаннє… Не відчинився мій Сезам… (Л. Рубан.) Я летів звідусіль, розривав ковтунисті тумани, я до тебе ішов, як у Мекку ідуть мусульмани… (В. Осадчий.) …Ти геть летиш у інший час – та й баста: в середньовіччя, Грецію чи Рим, забувши, як пахтить вітчизни дим. (Ю. Клен.) Здавалося, що завжди молоді ми будемо у дивовижнім світі, що не для нас розкинув Хронос сіті й пливе не в Лету човен по воді. (Б. Демків.) Не треба все валити на Прокруста, коли не маєш дару Златоуста. (Л. Костенко.)

 

?           Бесіда.

 

1)                       Що є предметом вивчення фразеології?

2)                       Що називається фразеологізмами? Навести приклади.

3)                       Яка роль фразеологізмів у мовленні?

4)                       Які фразеологізми називаються синомічними? Навести приклади (стук-грюк, аби з рук – косо-криво, аби живо).

5)                       Навести приклади антонімічних фразеологізмів (кури не клюють – як кіт наплакав).

6)                       У висловлюваннях якого стилю фразеологізми вживаються найчастіше?

7)                       Чи можливе вживання фразеологізмів у висловлюваннях наукового стилю? Офіційно-ділового?

8)                       Які особливості фразеології слід ураховувати в процесі перекладу текстів з однієї мови на іншу? Наведіть приклади фразеологізмів-відповідників в українській та російській мовах.

 

 

?           Дібрати українські відповідники до російських фразеологізмів.

              

  Во всю Ивановскую. Ворона в павлиньих перьях. Гусь лапчатый. Губа не дура. В подметки не годится. Голодной куме хлеб на уме. Строить глазки. Легок на помине. Мели, Емеля, твоя неделя.

 

 

Д л я   д о в і д о к.

На всі заставки (щосили, щодуху, на весь окіл, на всю вулицю). Убрався в жупан і дума, зо пан (красне пір’я на одудові, але сам смердить; пані на всі сани, тільки хвіст волочиться). Хитродум (хитромудрий). Губа не з лопуцька (ласий НП чужі ковбаси). Не годен і в слід ступити (не варт і нігтя). Голодній курці просо на думці (голодній Гапці хліб на гадці). Бісики пускати. Про вовка помовка. Мели, Іване, доки вітру стане (говорив Мирон рябої кобили сон).

 

IV.          Аналіз матеріалу з метою повторення та узагальнення вивченого.

 

 

?           Робота з таблицею.

 

 

СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Успадковані (корінні) слова (близько 90%)				Слова, запозичені з інших мов (близько 10%)
Слова, що ведуть початок з індоєвропей-ської мовної спільності	Слова, що виникли в спільно-слов’янський період	Східносло-в’янська лексика	Власне українська лексика	спорт галактика музей журнал арія
мати сестра серце око	пшениця трава читати молотити	батько урожай снігур білка	мрія плесо  смуга хист

 

V.            Вправи на застосування систематизуючих правил.

 

?           Диктант із коментуванням.

Вказати іншомовні слова, з’ясувати їхню стилістичну роль.

 

Я знаю: ми тугі бібліофаги і мудрість наша – шафа книжкова. (М. Зеров.)  І лиш в одній, у Сікстинській мадонні, в живій гармонії її душі і серця, в її очах, розумних і тривожних, я бачу образ Матері-Людини. (Л. Волошина.) Національність не потрібна баранам, їм все одно – де їх заріжуть. Чи їх везуть в Афгані, чи у В’єтнам, чи шкуру на манто деруть в Парижі. Всі барани – інтернаціоналісти: шашлик із них, де хочеш, можеш їсти. (О. Білаш.) Волаю у горі я вкотре запитую: чому замість обіцянок прав і свобод я отримав ідентифікаційний код? Обираєм пастирів зі святими мандатами, а відтак голодуємо, набиваючи шлунок і душу нітратами… (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) Раз поїхав був Мусій у поле орать, а за ними услід мерщій два інструктори… Вже б Мусієві орать – час не жде, весна ж! тільки як до тями взять мудрий інструктаж? (М. Яровий.)

 

VІ.          Аналіз матеріалу з метою повторення та систематизації вивченого.

 

?           Робота з таблицею.

               Заповнити таблицю, самостійно дібравши приклади застарілих слів (історизмів та архаїзмів) і неологізмів.

 

СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗА ЇЇ ВЖИВАННЯМ
Активна лексика української мови	Пасивна лексика української мови
	Застарілі слова		Неологізми
	Історизми	Архаїзми

 

 

VІІ.         Вправи на застосування систематизуючих правил.

 

?           Пояснювальний диктант.

               З-поміж виділених у реченнях слів назвати застарілі слова і неологізми, з’ясувати їхню  стилістичну роль.

 

               Йду повз лани поорані: Хоружівко, агов! В твоїм прадавнім корені величчя хоругов. (Д. Білоус.) Раби вчорашні знов не годні почуть душею волі глас. (В. Забаштанський.) Моя стражденна Україно, прекрасний, роботящий край, підводсь з колін! На прю ставай! (І. Цюпа.) Хвалю я ворога: піднявши забороло, він ставить чоло проти чола. (Ю. Клен.) І сніг рипить… То знов і знов несуть волхвисвої сакви. (І. Жиленко.) Згадаймо: річка ще не скресла, а ми босоніж – у лікнеп… (М. Подолян.) Здається, в романі «Диво» я вперше вжив слово «пильновані». Коли згадати царську охранку та горезвісні радянські «органи», можна зрозуміти глибинний сенс цього неологізму. (П. Загребельний.) Здибалася воля у незгоді, зрекетіла злидням завдяки. Бузина буяє на городі, і дуріють в Києві дядьки. (В. Забаштанський.) Під осінь синя, підосінена, Вкраїно, ти розукраїнена. (О. Орач.) Стоїть діва-краса Україна у віночку аесовім, просить у Бога роси. (Р. Лиша.) Вірю яснозорно – за рікою дзвони. (П. Тичина.)

 

?           Вибірковий  диктант.

               Виписати неологізми. Прокоментувати стилістичну роль авторських неологізмів у художніх текстах.

 

               Як багато зробив Павло Тичина для розвитку рідної мови і як у творенні нового залишався близьким її духові, навіть у тому чудовому яблуневоцвітно! А що вже говорити про слова, утворені  без суфіксів і префіксів: бездорож, бризь, витрим, гучінь, квіть, тень та ін. Звичайно, частина цих слів звучить тільки в контексті, але звучить незамінно.

               Улюбленими для Павла Тичини є різного типу складені слова. Що таке опукло-бадьорий? Незрозуміло. Але як добре пливти під опукло-бадьорими вітрилами! Інші слова ніби й простіші, однак теж створюють неповторні образи: блакитнолісся не замінити на блакитні ліси, а бистрокрилля взагалі нічим замінити. Неологізми Тичини йдуть цілком природно від Тараса Шевченка: згадаймо хоча б його «лани широкополі».

               Збагатили літературну мову також неологізми-дієслова, утворені від іменників: акордитись, брунчати, глибитися, дипломатити, збутонити і багато інших.

 (З журналу)

 

?           Прочитати текст.

               Витлумачити лексичне значення іншомовних слів. Чи можна вважати їх неологізмами?

 

               На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв’язків України із західним світом ЗМІ відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, відеокліп, діджей, ексклюзив, іміджмейкер, моніторинг, прес-реліз, рімейк, сервер, спікер, слайзер, топ-модель, факс, хек-трик,  хіт та ін.

 (З журналу)

 

?           Прочитати висловлювання.

               З’ясувати  його   стиль,   свою думку    обґрунтувати.  Пояснити     термін       норма

літературної   мови.  Самостійно   дібрати    аналогічні   поданим  приклади    лексичних

паралелей.

 

               Поповнення української мови новотворами, запозиченням, елементами розмовного, професійного, діалектного мовлення актуалізує питання про функціонування літературної норми. Виникають лексичні паралелі як перехідні ланки до нової норми або синоніми: баскетбол– кошиківка; винятковий – ексклюзивний; бачення – візія; гімнастика – рухавка; журнал – часопис; результат – вислід; фотографія – світлина та ін.

 (З журналу)

 

 

?           Бесіда.

1) Які слова належать до загальновживаної лексики? Навести приклади.

               2)   Яка лексика обмежена у вживанні?

3) Дати визначення професійних слів, діалектизмів. Навести приклади.

               4)   З якою метою професійні слова вживаються у спілкуванні фахівців?

               5)   З якою метою професійні слова вживаються в художніх творах?

               6)   З якою метою в художніх творах вживають діалектизми?

7)   Навести приклади художніх творів, у мові яких щедро використано діалектні слова.

 

?           Попереджувальний диктант.

               Професійні та діалектні слова підкреслити. Назвати запозичені слова. З’ясувати їхню стилістичну роль у поданих реченнях.

 

               Ну, а пальці чаклують. У тому для них сконцентровано зараз проблеми, це – проблема врожайності зернових, цілий космос підземний – коренева система. (М. Стрельбицький.) Чіпляємося за прогрес комп’ютерами і АЕС, концернами і концентратами, модернами і автоматами, надзвуковими ракетами і відеокасетами. (Н. Гуменюк.) Вузькоспеціальна лексика перестала бути секретом спеціалістів, спустилися до звичайних мовців: аудит, бартер, брокер, дистриб’ютор, дилер, інвестиція, інфляція, субсидія, селенг, транш. (З журналу.) Значно легше було перейти океан, ніж тепер у чеканні стояти на рейді. (В. Березінський.)  Ми прикипіли до фальшбортів, грудьми вдавилися в метал. (Г. Книш.) Як небо прихилить людині фотонами нових зірок? (З. Гончарук.)

 

               Голосно й надривно, як тронка, плакала в руках похоронка. (Б. Мозолевський.) Ой, три роки, як мандрую та в чужий далекий світ, - ні флояри я не чую, ні заплаканих трембіт. (В. Кобилянський.) Линула зоря на круті плаї, як метелика, я впіймав її. (Д. Павличко.) Ярило срі