Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз

Мета:    удосконалювати вміння та навички учнів застосовувати здобуті ними теоретичні знання на практиці – шляхом здійснення різноманітних видів мовного аналізу; удосконалювати логічне мислення, вміння робити висновки, систематизувати, узагальнювати; навички роботи з таблицею; розвивати мовлення, пам'ять.

Тип уроку:    урок закріплення знань і навичок.

Обладнання:             підручник, схеми розбору.

 

 

ХІД УРОКУ

 

І.             Повідомлення теми і мети уроку.

 

?           Пояснення вчителя[1].

               Мовний розбір – один з найбільш ефективних видів тренувальних вправ, у процесі якого в тексті знаходять, виділяють окремі слова (звуки, морфеми), словосполучення чи речення, відносять їх до певної категорії (розряду, групи) і дають їм характеристику.

Про мовний розбір можна говорити тоді, коли учні усвідомлено і самостійно застосовують теоретичні знання на практиці. Це важливий прийом закріплення і узагальнення вивченого матеріалу, поглиблення знань.

За значенням мовний розбір може бути лексичним, фонетичним, морфемним, словотворчим, морфологічним, синтаксичним, стилістичним.

 

 

ІІ.           Відтворення теоретичних відомостей з лексикології.

 

?           Бесіда.

1.     Що є предметом вивчення лексикології?

2.     Що таке лексика?

3.     Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади.

4.     Які слова називають однозначними? Які – багатозначними? Наведіть приклади.

5.     Що таке пряме іпереносне значення слова? Наведіть приклади.

6.     Які слова називають омонімами? Наведіть приклади.

7.     Чим омоніми відрізняються від багатозначних слів? Наведіть приклади.

8.     Які слова називаються синонімами?

9.     Що таке антоніми? Наведіть приклади синонімів та антонімів.

10.   Які слова належать до загальновживаної лексики?

11.   Яка лексика обмежена у вживанні? Наведіть приклади професійних слів та діалектизмів.

12.   Яка лексика належить до власне української? Наведіть приклади.

13.   Які слова належать до пасивної лексики української мови? Наведіть приклади застарілих слів та неологізмів.

14.   До яких словників слід звернутися з метою з’ясування лексичного значення слів?

 

ІІІ.          Виконання вправ на закріплення знань та навичок.

 

?           Прочитати текст.

               Зробити (колективно) лексичний розбір виділених слів, користуючись як пам’яткою поданою нижче таблицею. Вказати вжиті в тексті фразеологізми, розкрити значення кожного.

 

Матуся й татко власне жереб’яткотягнути воза змалку не привчали: «Нехай награється дитятко. Доволі ми возів тих потягали… Що? Тягнути воза?   Для нашого   жеребчика  це  –  проза!Давно  вже  впевненість у мене: наш вундеркінь родився для арени!» І правдами й неправдами помалу матуся в цирк синочка влаштувала. Та скоро повідомили Кобилу: «Лиш викидає коники ваш син та їсть на повну силу. Працюють всі, не тягне він один…» Рук не приклавши, на широку ногу жить хоче не один такий «артист», якого не навчили головного: любов до праці – ось найперший хист.

       (За А. Гарматюком)

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВА                1.      Слово, що аналізується, назвати в початковій формі. 2.      Розкрити лексичне значення слова в реченні чи в контексті. 3.      Вказати, однозначним чи багатозначним є слово. 4.      Пояснити, у якому значенні вжите слово в реченні (контексті) –  прямому чи переносному. 5.      Чи має слово омоніми (якщо має, вказати їх). 6.      Дібрати до аналізованого слова синоніми (якщо вони є). 7.      Дібрати до аналізованого слова антоніми (якщо це можливо). 8.      З’ясувати походження слова. Якщо слово іншомовне, визначити, з якої мови воно запозичене. 9.      Чи належить слово до загальновживаних? Чи є професійним, діалектним? 10.   Чи належить слово до пасивної лексики (є застарілим або неологізмом).

 

IV.          Відтворення теоретичних відомостей з фонетики.

 

 

?           Бесіда.

1)     Що вивчає фонетика?

2)     Що лежить в основі поділу звуків мовлення на голосні та приголосні?

3)     Що лежить в основі поділу приголосних на дзвінкі та глухі, тверді та м’які? Назвіть шиплячі приголосні, сонорні, губні, носові.

4)     Від чого залежить кількість складів у слові? Який склад називається відкритим? Закритим? Наведіть приклади.

5)     Що таке наголос?

6)     Яку функцію виконує наголос у словах насИп – нАсип, стІни – стінИ?

7)     У чому полягає відмінність між звуком та буквою?

8)     Який розділ мовознавчої науки вивчає букви?

9)     Які графічні знаки використовуються в українському письмі?

10)   Що таке алфавіт? Поясніть походження слів алфавіт, графіка,    

          фонетика.

11)   Які букви завжди позначають два звуки?

12)   Чи є в українській графіці, що не позначають жодного звука?

13)   Які букви можуть в одному випадку позначити два звуки, а в 

          іншому – один?

14)   Які звуки позначаються на письмі сполученням двох букв?

15)   Скільки букв в українському алфавіті?

 

V.            Виконання вправ на закріплення знань та навичок.

 

?           Зробити фонетичний розбір поданих слів, використовуючи як пам’ятку подану  нижче таблицю.

 

               Дзеленчання, об’їждчик, ґуральництво, заджерготіти, розплющуються.

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВА   1.      Слово поділити на склади, назвати склади відкриті й закриті. 2.      Визначити місце наголосу. 3.      Назвати звуки, з яких складається слово, кожному звукові дати характеристику: -         для голосного – визначити, наголошений він чи ненаголошений, якою літерою позначається на письмі; -         для приголосного – визначити, м’який він чи твердий, дзвінкий чи глухий, якою буквою позначається на письмі. -         Вказати, чи має приголосний звук відповідний парний за ознаками твердий - м’який, дзвінкий – глухий. 4.      Визначити кількість звуків у слові, а також кількість букв. 5.      З’ясувати відповідність між звуками і буквами. 6.      Назвати фонетичні процеси, що відбуваються у слові (чергування, уподібнення, спрощення, подовження).

 

 

?           Слова, подані в попередній вправі, розібрати за будовою, як пам’ятку використовуючи подану нижче таблицю.

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ СЛОВА ЗА БУДОВОЮ     1.      Виділити в слові закінчення. 2.      Вказати основу. 3.      Визначити корінь слова, дібрати два-три спільнокореневих слова. 4.      Визначити суфікс (суфікси) слова, дібрати два-три слова з тим самим суфіксом. З’ясувати значення суфікса. 5.      Визначити префікс (префікси) слова, дібрати два-три слова з тим самим префіксом. З’ясувати значення префікса.

 

 

?           Словниковий диктант.

               Виділені слова самостійно розібрати за будовою.

 

               Вишиванка, двадцятип’ятиріччя, зжитися, чудовисько, життєрадісний, надріччя, заозер’я, над’яр’я, зигзагуватий, перебіжник, загальнообов’язковий,вогкуватий, В’ячеслав, Святослав, лейпцизький, казахський, узбецький, католицький.

 

 

?           Диктант із коментування.

Самостійно зробити лексичний та фонетичний розбір виділених слів. Підкреслені слова розібрати за будовою.

 

               Відомо, що дитина, скажімо, українки і китайця, щоб отримати все необхідне для розвитку, краще самореалізуватись, в Україні повинна розмовляти (думати)  українською мовою. Інші мови, особливо батькову , їй також не  завадитьзнати. А коли ця ж дитина житиме в Китаї, то, щоб отримати від довкіллявсі необхідні їй для закладання фізичного, психічного й морального здоров’я соки, вона повинна спілкуватись, міркувати, писати китайською.

Ось що, виявляється, є в нашому житті і рідна мова, і та перша пісенька, співана ненею біля колиски, і перша дитяча книжечка…

 (З журналу)

 

 

IV.          Відтворення теоретичних відомостей щодо словотворення.

 

 

?           Бесіда.

1)                       Що вивчає словотвір?

2)     Що таке основа слова?

3)                       Яка основа називається твірною?

4)                       Яке слово називається твірним?

5)                       Які ви знаєте способи творення слів? Наведіть приклади слів, утворених суфіксальним, префіксальним та префіксально-суфіксальними способами.

6)                       Яким способом утворено слова рань, синь, блакить, молодь?

7)                       Яким способом утворено слова зорепад, хлібопекарний, синьо-жовтий, медсестра, спортзал?

 

VІI.         Виконання вправ на закріплення знань і навичок.

 

?           Пояснювальний диктант.

               З’ясувати спосіб творення виділених слів.

 

               Дівчата – красунітакі юнолиці – плуганились снігом на вечорниці. (І. Драч.) Котра дівчина чари добре знала, вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобровая, та чарівниченька справедливая. (Нар. творч.) Душа моя, знайдибіда! Яку біду надибала? У легкості вітрила, у попелі згортань ти знаєш словобрилу і слово-філігрань. (Л. Костенко.)

 

 

?           Словниковий диктант.

               Зробити словотвірний розбір слів, як пам’ятку використовуючи подану нижче таблицю .

 

               Пом’якшання, кар’єрист, морквяний, міждержавний, незалежність, незабаром, ненависний, неохоче, ризький, озброювати, заштовхнути, зріз, зойк, зелень, мореплавець, науково-дослідний, жовтогарячий, світло-оранжевий.

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ СЛОВА   1.      Порівнявши слово з однокореневими, виявити твірну основу. 2.      Визначити значущу частину, за допомогою якої утворене слово. 3.      Визначити спосіб творення слова.

 

 

VІIІ.       Відтворення теоретичних відомостей з морфології.

 

?           Бесіда.

1)     Що вивчає морфологія?

2)     Скільки в українській мові частин мови? Назвіть самостійні частин мови.

3)