План конспект 11 клас Тема: Роль мови у формуванні та самовираженні особистості.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 3-09-2013, 11:33

 

11 клас

Тема: Роль мови у формуванні та  самовираженні особистості.

Мета: обrрунтувати важливість значення мови, зокрема рідної, у формуванні духовного світу людини, а також як  найважливішого засобу самовираження людської індивідуальності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник (Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. шк. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М.Бєляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова. – К.: Освіта.

 

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

*Прочитати спроектовані на дошку висловлювання. Яка роль мови у формуванні й самовираженні особистості?

 

    Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова - це неперервний процес пізнання світу, освоєння його людиною. Мова сприяє виявленню й задоволенню матеріальних і духовних потреб людей, об'єднує їх у суспільство. Мова є засобом і матеріалом формування та становлення особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів і формою буття.  (З підручн.) Мовлення – прояв свідомості, її лабіринтів, поєднання і розташування нейронів у корі головного мозку. Мовлення відбиває психосоматичний стан людини, воно показує здібності людини, її рівень культури, духовности, свідомости. (Д.Дроздовський.)

 

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Пояснення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи  1.

 

*Пояснювальний диктант. Витлумачити лексичне значення виділених слів.

 

Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні  передовсім  духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні викладачі, політики, правники. Вміння говорити становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарного фаху. Проте й для представників професій, пов’язаних з технікою, це вміння є важливою професіограмою.

Уміння людини спілкуватися засобом слова зумовлюється загальною ерудицією, здібностями, самоосвітою, прагненням до самовдосконалення.

 

Словник.

 Інтелектуальний –  який стосується інтелекту – здатності до мислення, особливо до його вищих, теоретичних рівнів. Професіограма – важливий показник здатності до певної професії, роду діяльності: набір необхідних і достатніх якостей особистості, її знань та вмінь. Ерудиція – глибокі знання в певній галузі чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність, енциклопедизм

 

 

V. Виконання вправ на закріплення здобутих знань.

 

* Робота з підручником. Виконання вправ 3, 4.

 

* Прочитати (прослухати) речення. Як характеризує  мовця його мовлення?

 

     Розмовляти сучасною мовою свого народу, мати високий рівень культури власної мови – це не тільки показник інтелектуального розвитку особи, а й її обов’язок. (Б.Антоненко-Давидович.) Розумного одразу видно, дурного одразу чутно.  (О.Перлюк.) Зв’язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком. (Л.Сухоруков.) Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я. (О.Сухомлин.)

 

 

*Прочитати. Наскільки в мовленні сучасних старшокласників поширені жаргонізми? У мовленні дорослих та літніх людей? Як уживання жаргонізмів характеризує особистість? Висловити власне ставлення до активного поширення жаргону (сленгу)  ЗМІ (засобами масової інформації), зокрема телебаченням. Навести відомі вам приклади.

 

І. Жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні – соціальному діалекті мови, яким користуються люди, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

Жаргонізми використовуються для надання  експресивного забарвлення назвам предметів та явищ, важливих для членів соціальної групи, що послуговується даним жаргоном, а також для встановлення й вираження духовної єдності між ними. Наприклад, бабки (гроші), тусівка (спілкування), на шару (задарма), наїжджати (мати претензії), прикид (одяг), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) – молодіжний жаргон.

З довідника.1

 

ІІ. Українсько-російський, а подекуди російсько-український, суржик є нашою лінгвальною дійсністю; він багатоликий, має свої різновиди, можливо, найкраще відбиті в творах художньої літератури. Аналіз сучасного стану мови не обходиться без того, щоб не сказати щось із приводу  суржика. Його називають гримучою сумішшю, мовним безладом, шельменкоденщицьким мовленням, мовою-калікою, імперським діалектом, колоніальним гібридом, інвалідним покручем, вирізняють специфічний суржик інтелігенції, легалізований суржик тощо, говорять про нього осуджуючи, а то й беручи на кпини. Переважно трактують його як хворобливий стан мови, що є очевидним наслідком нечуваного тиску русифікації, складних інтерференційних процесів.  (О.Сербенська).

 

 

* Робота в групах. Прочитайте. Спробуйте перекласти поданий уривок (усно) літературною українською мовою. Які процеси в розвитку мови він ілюструє? Як характеризує людей, які таким чином спілкуються?

 

      Цю розмову, нереальну за доби І. Нечуя-Левицького і часів М. Стельмаха, складено з лексики, взятої із сучасних друкованих видань. Якби й трапилося в ній якесь питоме українське слово, як-от глузд, вщерть, малюсінький,  сахатися, навшпиньки, сутужно, поспіль, всуціль, допіру, далебі, перегодом, неборак, проноза, шарварок, чи не здавалося б воно іноземним?..

     «Гадаєш, піпл буде без бонусу й пресингу толерувати інвазію офшорних брендів у прайс-листах наших маркетів і на бігбордах?» – зі смайлом на фейсі проартикулював бой-френд іміджмейкер офіс-менеджерці за бізнес-ланчем з бренді й чикен-київ у снек-барі фітнес-центру, коли диск-жокей міняв рімейк синглу модерної хедлайнерки-суперстар на коктейль з хітів попси, мікс гардроку, арт-ґотіку, репу – харитативний ексклюзив для фанів брейк-дансу й рекреаційного секунд-хенду. „Що за слоган з постера? Не жени перманентно, без тайм-ауту піарний фаст-фуд, як на брифінгу перед самітом чи на пабліситі ток-шоу зі спікером! Ти ж не копірайтова топ-модель істеблішменту. Та й не репрезентант формації аутсайдерів, не тінейджер-скінхед чи памперсний байкер з пірсингом. Ти – креативний трейдер інновацій, промоутер маркетингу й сайдингу, хай-фай модератор, тебе респектують фундатори холдингів, спонсори перформенсів, монетарні боси, що мають кейси баксів на депозитах і гігабайти в ноутбуках лояльних білих комірців! Не пролонгуй нонсенсу фрустрацій депресивним кілером із мильного трилера. Наш месидж рецептору – це глобальний виклик. Фокусуватися в дискурсі конвенційної трансляції та мобільної перцепції на евентуальних лейбелах прагматичної екзистенції і нефункційних субститутах ноу-хау хепіендової футуристики – аналог суїциду на старті. Альтернатива – драйв у тренді. Концентруймося на тотальному консенсусі щодо формату тренінгу просунутої генерації лідерів. Щоб мати з гарантією реальний дилінг, треба зафондувати драстичний моніторинг і релевантний консалтинг дистриб’юторів, імплементувати трансформацію менталітету через мас-медіа і шоу-бізнес, поюзати для піар-акцій кліпи, музик-фести, інет-клаби, таблоїди, рейтингових спічрайтерів, блокбастерних секс-бомб, дайджести віртуальних блоків, пакети тестів для аплікантів на гранти”. „Вау, моя бізнес-леді, твій прес-реліз – супер для адмінсайту фірми! Але таймер у холі демонструє фінал вікенду й акселерує інтенцію фінішувати з чізбургером та біг-шейком. Подискутуймо адекватно на бізнес-панелі або в чаті он-лайну, окей?” (В.Радчук.)

 

* Диктант із коментуванням. Дати відповідь на запитання: яка роль у формуванні  особистості належить рідній мові? Як рідна мова формує людську та національну гідність?

 

   Не стліє рідне слово в домовині, як це йому пророчили колись. Жага життя не вмерла в Україні, сини своєї мови не зреклись! (Б.Дегтярьов.) Українське слово проситься до тебе. Хто його настояв на цих травах неба? Українська казка із-під віч сія – та хіба не звідси доленька твоя? (М.Шостак.) Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? О рідна мово солов’їна, до тебе лину звідусіль; моя ти мово українна, моя жаго, відрадо, біль! (П.Харченко.) Не відцураймося добра – своєї мови, бо загинем. Нема без неї ні Дніпра, нема без неї України. (Б.Дегтярьов.) Як усяка любов, любов до рідного слова збагачує нас, ушляхетнює, робить щасливими. (В.Захарченко.) І слову найріднішому звучати в житті народу сто тисячоліть.  (І.Редчиць).

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

*Робота в парах. Прочитати уривок. Пояснити лексичне значення виділеного слова, за потреби звернувшись до словника. Дібрати до цього слова антонім. Витлумачити лексичне значення слів хохол – малорос - українець.

Дати відповіді на запитання:

·        Чи  пов’язана самоповага людини із її національною самоідентифікацією? Яким чином?

·        Яка роль самоповаги у формуванні особистості молодої людини?

·        Як ви розумієте слова поетеси: Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція (Леся Українка). Чи втратили вони актуальність? Чи стосуються ці рядки мовного питання? Поясніть.

 

 

-         Отже, ти хохол? -  запитав мене  прапорщик.

-         Ні, українець, - тихо відповів я.

-         А що, хіба є різниця між хохлом і українцем?

-         Звичайно.

-         Невже? Ну то яка?

       -   Хохол -  це людина, яка втратила свою батьківщину і до неї байдужа, а українець – хто на ній живе, чи, принаймні, її любить.

-         О-о-о-о, філософ, - промовив прапорщик. – Але тут ти просто рядовий.

 Він на хвилю вмовк, вдивляючись у вираз мого обличчя.

-         Що, хохол, прижмурився? Не подобаються мої слова? Я теж був колись украйонцем, але тепер я – прапорщик і у своїх поглядах на життя глибоко космополітичний.

-         Шпрехен зі Дойч? Парле ля франсе? Ду ю спік інгліш? – запитав я.

-         Що-що?

-         Чи володієте ви хоча б однією з цих трьох світових мов, що я назвав?

-         Ні. Ну то й що?

-         А те, що космополіт повинен знати мову, культуру, побут, звичаї народів земної кулі. Тільки в цьому випадку він може назвати себе громадянином світу.

Того мов грець трапив. Погляд став сталевим, обличчя попелястим, очі, й так вибалушені, здавалося, от-от полізуть із орбіт.

За О.Сушком.

 

*Прочитати висловлювання. Розповісти, яке місце посідає  у вашому житті Інтернет.  У чому ви вбачаєте його користь? Які загрози ви відчуваєте для вас і ваших  однолітків? Ким ви відчуваєте себе в Інтернеті: Homo faber  (людиною вмілою), Homo Consommatus (людиною-споживачем), Homo еloquens (людиною, що спілкується) чи Homo Informaticus (інфолюдиною)?

 

І. Homo Internetus – людина-космополіт, громадянин світу, яка втратила свою ідентифікацію, самобутність і культуру.

Інтернет – це суперпотужний інструмент, який нав’язує  західну культуру та систему цінностей.  Констатуємо ще один факт, що це безцензурна система, яка наповнена інформаційним сміттям,  непотрібною рекламою. (З газети.)

     ІІ. Хоча глобалізація високо підносить прапор свободи, але реально сфера свободи людини звужується, як шагренева шкіра, під дією не завжди помітних, однак потужних маніпуляторів — економічних, політичних, мас-культурних, мас-медіальних та інших. Яке місце залишиться для особистості під пресингом глобальних чинників, на що вона спиратиметься? Чи не перетвориться вона просто на статистичну одиницю, позбавлену можливості бути творцем — у культурі, в господарстві, в інтелектуальній сфері? (Іван Дзюба.)

Словник.

Homo Informaticus - біологічне творіння  з одним лише інформаційним суперінтелектом, позбавлене емоцій і душі, людина, поневолена  інформацією, яка часто стає заручником маніпулятивних технологій через невміння або небажання критично, осмислено до отриманої інформації підходити.

 

Дати відповіді на запитання:

·        Як ви розумієте  вислів «Homo sapiens – це  Homo еloquens  (Людина розумна – це людина, яка спілкується)».

·        Як ви ставитесь до засилля інших мов у інформаційному просторі України? Чи відчуваєте на собі його вплив? У чому він виявляється?

·        Який внесок можете зробити особисто ви у формування україномовного інформаційного середовища (зокрема україномовного Інтернету?)

·        Яка роль україномовного Інтернету в особистісному розвитку молодих українців? Виконайте проект «Homo sapiens в україномовному Інтернеті».

 

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 4.

Конспекти уроків підготувала О.Глазова.

Газета «Методичні діалоги», 2010, №8.

 

 

 

ПРОЧИТАЙТЕ УЧНЯМ

 

Проблема формування україномовного інформаційного простору нашої держави актуальна й досить гостра. Нацковці довели, що сучасний масований інформаційний вплив уже не вимагає прямої чи прихованої пропаганди. Цілком досить тривалого й системного перебування особистості в інформаційному соціумі іншої держави. Відбувається тісний інформаційний зв'язок з іншою країною, що призводить до духовної і психічної нівеляції власного мовного імунітету. Створюються сприятливі умови для чужомовної ідентифікації, що є значно сильнішим чинником, ніж конкретна ідеологічна диверсія. На думку вчених, відсутність мовної стійкості – набута риса української ментальності. Тому лінгвісти б'ють на сполох: у нашої нації дуже занижений поріг гідності. Гідність українця необхідно виховувати з дитячого садочка. Тоді зі шкіл і вищих навчальних закладів не виходитимуть люди, байдужі до української культури.

Чинники, які обумовлюють поведінку людини, є, як правило, групові, а не індивідуальні. Середовище скеровує взірці мовної поведінки. Переважання російськофонної міської лексики, на думку вчених, призводить до потрактування україномовного взірця у ролі відсталого, «сільського». У живому українському лінгво-культурному середовищі найбільш спостережені взірці суржикомовної мовленнєвої поведінки. Тому мігрант із села, перебуваючи на межі двох культур, двох мовленнєвих стихій, у стані роздвоєння душі, не обирає мову, а тільки підсвідомо пристосовується до лінгвокультурного середовища. Вагаючись між містом і селом, не знаючи, з чим себе ідентифікувати, він перетворюється в суржикомовного марґінала.

З журналу.


      Суржик – це хвороба, що зачіпає не тільки "порушення мовної норми”. Це проблема – психічна, психологічна, гуманітарна... Спроба таким чином "захистити себе від України (мови, мовомислення, свідомости) перетворює людей на пітекантропів ХХІ століття, калік і рабів. Культурне невігластво – результат опору, природної редукції естетичних клітин людини.
      Україна сьогодні перебуває "на лінії мовного фронту” – із заходу та центру йде циклон – з півдня насувається антициклон.  Українці цілком можуть втратити зв’язки із генетичним корінням. Ліна Костенко з цього приводу сказала: "...Значна частина самих українців, які, втративши свою національну ідентичність і не ставши органічно людьми російської культури, являють собою конґломерат нечіткої національної належності, що продукує найпримітивніший засіб спілкування – суржик. Це вже хронічна хвороба нації. Її не вилікуєш ні піґулками, ні грошовими преміями всеукраїнських конкурсів, ні бальзамом патетики про національні святині... Тут вже потрібна шокова терапія”.        

                                                                                      Дмитро Дроздовський.

 

Людині властиво прагнути органічності й цілісності мовного середовища. Часте переключення з коду на код викликає втому й хворобливе сприйняття у довкіллі всього, що має риси будь-якої самобутності. Навіть поліглот, потрапивши за кордон, продовжує мислити рідною мовою і невдовзі починає відчувати незборимий потяг додому - ностальгію. Перекладачам-синхроністам (недарма ж вони працюють зазвичай у парі) добре відомі втома від швидких перебіжок з мови на мову і напруга від приблизного тлумачення того, над чим письмові перекладачі сушать собі голови годинами, іноді роками. Інша справа - масова свідомість. Вона не підготовлена спеціальним тренуванням. Її перемінне блимання мов пригнічує і паралізує. Того ж ефекту можна було б добитися, вимагаючи від усіх громадян країни навичок космонавта, балерини, циркового акробата чи оперного співака.

Ви давно були на залізничному вокзалі у Києві? Там демонструється новий винахід для здійснення сучасної мовної політики. Це електронне табло, де написи англійською, російською та українською мовами змінюються почергово через кожні кілька секунд. Не встигнеш щось прочитати, як текст уже інший. Здавалося б, навіщо це сіпання у коліщатках мізків, адже в Україні всі чудово розуміють мову свого громадянства. Ні в Лондоні, ні в Парижі, ні в Римі, де збирається значно більше людей з усього світу, нічого подібного немає. Будьте певні, у цього пристрою є і призначення, і замовники. Йому б пасувала назва шизофренізатор.

Навіть блимання сонця крізь шпари частоколу викликає у цілком здорового на голову велосипедиста епілептичний припадок. Але ж мова і є практична свідомість."Шизують" радіо й телепередачі, залізничні квитки, чеки у магазинах, етикетки на товарах, рекламні оголошення, періодичні видання, цитатні огляди, пари ведучих на концертах. Прогинатися у поклоні перед чужим привчають з казки-телеколиски, з американського мультика для малят. Роль віддушини від мовної напруги, а заразом і відпочинку від мовної втоми відведено сердючкам, кроликам, телекумам і таким іншим мамадурникам.

Віталій Радчук.

 



1 Див. Сучасна українська мова: Довідник/ Л.Ю. Шевченко, В.В.Різун, Ю.В.Лисенко; за ред. О.Д.Пономаріва .- К.: Либідь, 1993.-336 с.

 
скачати plan-konspekt-z-movi-pershy-uroki.doc [361,5 Kb] 
 
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали