Урок № 2. ЗМ№1. Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Навчальне аудіювання тексту

Мета:розширити загальне уявлення п’ятикласників про мовлення як діяльність; про види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та їхні особливості; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати повагу і любов до мови свого народу як найціннішого скарбу, шанобливе ставлення до традицій народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Соціокультурна змістова лінія: «Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня народу»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Що таке мова та мовлення?

2. Яка різниця між мовою та мовленням?
3. Чому саме мова є знаряддям мислення?

4.Які існують види мовленнєвої діяльності?

5.Що ми називаємо аудіюванням?

6.Які є види аудіювання?
7. Яка роль аудіювання у процесі спілкування?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Мова – звукова система; знаки – це слова, звуки, морфеми, словосполучення, фразеологічні одиниці тощо.

Мовлення – це саме спілкування, вираження думки, це вербальне, мовне спілкування, самовираження.

Мова – система знаків. Мовлення – це дія та її продукт, це діяльність людей, воно завжди мотивоване – викликане обставинами, ситуацією, завжди має певну мету.

Мова стабільна, а мовлення припускає винятки, саме в мовленні з’являбться нові слова.

Мовленнєва діяльність включає чотири види:
-аудіювання(слухання й розуміння),
-читання,
- говоріння
-письмо.
Той, хто говорить або пише(мовець), вкладає певний зміст у власне, самостійно створене висловлювання. Той, хто слухає або читає (адресат мовлення), вилучає зміст із створеного кимось висловлювання.
Кожен із чотирьох видів мовленнєвої діяльності включає в себе три частини.
Передовсім мовець або адресат мовлення має зрозуміти, з якою метою він вступає у спілкування (навіщо він це слухатиме, говоритиме тощо).

Друга частина – це сприйняття і розуміння закладеної у висловлювання інформації.
Третя частина – виконавча. Це сприйняття на основі отриманої інформації рішення, що найчастіше супроводжується наступним говорінням або письмом.
Сприймання і розумінняусного мовленнязабезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, якаудіювання.Аудіювання є основою спілкування.
Аудіювання не слід змішувати зі слуханням.Слухання– це передусім акустичне сприймання звуково­го потоку, тоді якаудіюваннявключає процес сприйманняй розуміння усного мовлення.

Мовлення розрізняють за стилями: усне та писемне.

Перевага усного мовлення в тому, що воно може поєднуватися з невербальними засобами спілкування (жести, міміка, інтонація тощо). Висловлювання залежить від того, де відбувається процес спілкування, з ким і з якою метою.

Відповідно до цих комунікативних зав­дань реалізуються й різні види читання:озна­йомлювальне, вивчальне, вибіркове.Спробуйте схарактеризувати кожен з різновидів читан­ня, виходячи із самих їхніх назв.
Останнім часом називають ще один вид читання -сканування.Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізви­ща, факту.
Ознайомлювальнечитання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою(часописом, газетою тощо). Переглянувши анотацію, передмову або зрозумівши зі змісту найважливіші положення видання, читач ді­стає уявлення про його цінність і корисність для себе.
Для навчання найдоцільнішим уважається такий вид читання, яквивчальне (поглибле­не).Під час такого читання учень не просто сприймає інформацію, він з'ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні й слабкі місцявпоясненнях, дає влас­не трактування поданим положенням і вис­новкам, оцінюючи прочитане творчо і кри­тично. Власний погляд на прочитане дає змо­гу краще запам'ятати сприйняте, підвищує рівень активності читацької думки. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи новий матеріал на незнайому або малознайому тему.
Вибіркове -швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на окремих, потрібних йому аспектах тексту.Такийвид читання здебільшого застосовують після попередньо­го перегляду книжки, сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце - його чи­тають, застосовуючививчальне (поглиблене)читання.
Людина має навчитися свідомо обирати певний вид читання залежно від комуніка­тивного зважання, яке перед нею стоїть. Це сприятиме розвиткові здатності працювати з книжною (підручником, довідником, словни­ком тощо) у різних життєвих ситуаціях.

2.Робота з підручником

3. Розподільний диктант
Записати сполучення слів у такій послідовності:
а) сполучення слів, що виражають процес спілкування; (1-в)
б) сполучення слів, що виражають процес повідомлення; (2-в)
в) сполучення слів, що виражають про­цес впливу.(3-в)
Відповідати на уроці української мови; вітатися з друзями; робити зауваження однокласнику; ділитися літніми враженнями з однокласниками; робити повідомлення на занятті мовного гуртка; пояснювати за­дачу товаришу по парті; запрошувати друзів у похід; розповідати казку молодшому братові.

4. Указати на вид мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читан­ня, письмо),скориставшись поданими характеристиками:
1) почерк, зв'язно, зміст висловлювання, писемне мовлення, писати зі скороченнями, записувати, рукопис;
2) голос, мовлення, слово, виступ, план мовлення, зміст висловлю­вання, думка;
3) читати мовчки, читати вголос, підкреслювати, робити виписки, кон­спект, зміст висловлювання;
4) слухати, зміст висловлювання, запам'ятовувати, співрозмовник, зна­чення, зміст.
5.Згрупувати слова і сполучення слів у дві колонки:
а) ті, що вказують на неофіційні (побутові) стосунки; (1-в)
б) ті, що вказують на офіційність процесу спілкування.(2-в)
Удома; на роботі; у школі на уроці; у школі на перерві; під час екс­курсії в музеї; на прогулянці; у магазині; у поліклініці; у громадському транспорті; у бібліотеці; в гостях у друга; на класних зборах.
6. Колективна робота з текстом.

Прослухати текст, дати відповіді на запитання.

Де сім господинь, там хата неметена

У нас в хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та Ліна... Порахуйте, скільки їх.

Мама каже:

— Оксано, хату підмети!

— Добре, — обзивається Оксана, та тільки мама за двері — кричить:

— Юлько, хату підмети! Кому кажу!

А Юля відповідає:

— І не подумаю. Хіба немає меншого за мене? Он Христя. Чуєш, Христе? Хату підмети, мама сказала!

— А чого це мені підмітати ? — розсердилася Христя. — Я он і місяць тому підмітала, і ще раніше — влітку... і минулого року раз... Я не хочу. Я не маленька. Он Катря без діла сидить. Чуєш, Катре, хату підмети.

— Еге, яка, — обізвалася Катря. — А ось і не підмету. То тобі Христя сказала, щоб підмела. Так що можеш. Та й Олька у нас є. Чого це Ольці така полегкість, що вона ніколи й за віник не візьметься? А вже їй сім років. Чуєш, Олько, кидай свої ляльки. Віник бери. Хату підмітай!

— Оце ще мені лихо, — захлипала Оля. — Все Олько та Олько! Не хочу підмітати. Он Лінка ніколи нічого не робить. Кажуть: маленька. А яка маленька, коли їй вже п'ять років? Хай привчається, а то виросте за нашими спинами і не знатиме, як мамі допомагати. Чуєш, Ліно, віник бери!

Ліна не опиралася, взяла віник і як почала підмітати! Кушпелу таку збила, що в хаті нічого не видно.

Зайшла мама, взялася за серце:

— Лишенько моє, лишенько! Правду люди кажуть: Де сім господинь, там хата неметена!

(Іван Сенченко)

Поміркуйте, у прямому чи переносному значенні вжито в оповіданні прислів'я?

Чи міг трапитися такий випадок у житті?

Який тип мовлення використав автор?

До якого стилю належить текст?

 

 

Якби В.Сухомлинський не писав жодного літературного твору,а тільки мудрі свої педагогічні праці,все одно залишився б письменником. Якби не писав жодної наукової праці, все одно залишився б великим педагогом. А він залишився для нас і великим педагогом, і великим письменником.
- Що ви знаєте про життя і творчість В. Сухомлинського?
Народився Василь Олександрович Сухомлинський в Україні у 1918 році. Його батько працював столяром, робив музичні інструменти. Мати працювала у колгоспі, займалася домашнім господарством. У сім ї, крім Василя, було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварили своїх дітей і не наказували. Змалку у них виховували любов до книги. Усі діти Сухомлинських обрали професію вчителя.
Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Він був двічі поранений, довго лікувався. Але після перемоги повернувся до школи, де пропрацював 35років. Був учителем і директором школи. Його любили батьки і діти.
Для молодших школярів він написав майже 1500 мініатюр, казок. «Людина ,- стверджував великий педагог,- народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.»
V. Навчальне аудіювання.
Текст для аудіювання
ЛЕГЕНДА ПРО ЗОЛОТЕ ЗЕРНЯТКО ІСТИНИ
У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: "Беріть заступи, підемо копати поле".
Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.
— Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?
Батько й каже синам:
— Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.
— Бачимо,— відповіли сини.
—У цій горі — Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини.
Підійшли брати до гори, а вона величезна й висока, за день не обійдеш навколо, за три дні не зійдеш на вершину. Як же шукати Золоте Зернятко Істини?
Стали брати біля підніжжя гори. Старший — з одного боку, молодший — з іншого. Почали копати гору, пересипаючи землю жменя за жменею. Золотого Зернятка не було.
Молодший брат підійшов до старшого і каже:
— Я більше не буду копати. Не хочу стати рабом цієї гори. Старший відповідає:
— Хоч і все життя доведеться копати, а я все-таки знайду Золоте Зернятко Істини. Тому що я не раб, а вільна людина. А ти раб, бо не хочеш дізнатися, для чого ми живемо на світі, для чого копаємо землю і сіємо хліб, споруджуємо будинки й думаємо про зірки.
Пішов молодший брат, поселився на березі річки — курінь збудував, рибу ловить і юшку варить. А старший брат копає і копає, кожну жменю землі у порох розтирає. Золоте Зернятко Істини шукає.
Десять років копав старший брат гору, жодного дня не відпочивав. Нарешті, на одинадцятий рік, коли вся гора була розкопана й пересипана на нове місце, знайшов старший брат на самому дні гори Золоте Зернятко Істини. Воно було маленьке, як мачинка. Поклав старший брат Зернятко на долоню, і яскраве світло Істини осяяло весь світ. Дізнався старший брат, для чого людина живе на світі, землю копає і ниву засіває, споруджує будинки й про зірки думає.
Пішов старший брат по землі, побудував Щастя для всіх людей. І став Могутнім і Непереможним. Тому що він — Вільна Людина.
А молодший брат живе в убогому курені, одяг на ньому порвався, відро, в якому він юшку варив, продірявилося, їсть він сиру рибу і водою болотною запиває. Тому що він безвільний раб — раб свого ледарства, неробства і невігластва. Тому що справжня свобода — в умінні працювати день і ніч для того, щоб пересунути гору з місця на місце, побудувати Щастя для людей.
Василь Сухомлинський (427 слів)

В. Сухомлинський «Легенда про Золоте Зернятко Істини»
1. Яке завдання дав батько синам?
а) посадити сад;
б) копати поле;
в) побудувати хату.
2. Вершина у великої гори була
а) вкрита хмарами;
б) заросла лісом;
в) підпирала небо.
3. Що давало людям Золоте Зернятко Істини?
а) багатство і славу;
б) розуміння, для чого люди живуть на світі;
в) свободу від рабства.
4. Як брати шукали Золоте Зернятко Істини?

а) піднімалися на гору;
б) опускалися в підземні печери;
в) копали гору, пересипаючи землю жменю за жменею.
5. Чому молодший брат покинув роботу?
а) знайшов Золоте Зернятко Істини першим;
б) не хотів стати рабом гори;
в) через знесилення не міг більше працювати.
6. Чому старший брат не кидав копати?
а) тому що він був не раб, а вільна людина;
б) боявся не виконати батьків наказ;
в) пообіцяв людям дізнатися, для чого вони живуть на світі.
7. Де поселився молодший брат?
а) в домі свого батька;
б) в землянці серед густого лісу;
в) в курені на березі річки.
8. Скільки років працював старший брат?
а) 1 рік;
б) 10 років;
в) все життя.
9. Що зробив старший брат, коли знайшов Золоте Зернятко Істини?
а) зробив всіх людей вільними;
б) зробив всіх людей багатими;
в) побудував щастя для всіх людей.
10. Рабом чого був молодший брат?
а) ледарства, неробства і невігластва;
б) заздрості, жадібності і зажерливості;
в)злості, егоїзму і гніву.
11. В чому полягає справжня свобода людини?
а) самостійно вибирати собі працю;
б) жити там, де хочеш, і так, як хочеш;
в) в умінні працювати вдень і вночі, щоб побудувати Щастя для людей.
12. Цей твір – це …
а) казка;
б) легенда;
в) оповідання

Де сім господинь, там хата неметена

У нас в хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та Ліна... Порахуйте, скільки їх.

Мама каже:

— Оксано, хату підмети!

— Добре, — обзивається Оксана, та тільки мама за двері — кричить:

— Юлько, хату підмети! Кому кажу!

А Юля відповідає:

— І не подумаю. Хіба немає меншого за мене? Он Христя. Чуєш, Христе? Хату підмети, мама сказала!

— А чого це мені підмітати ? — розсердилася Христя. — Я он і місяць тому підмітала, і ще раніше — влітку... і минулого року раз... Я не хочу. Я не маленька. Он Катря без діла сидить. Чуєш, Катре, хату підмети.

— Еге, яка, — обізвалася Катря. — А ось і не підмету. То тобі Христя сказала, щоб підмела. Так що можеш. Та й Олька у нас є. Чого це Ольці така полегкість, що вона ніколи й за віник не візьметься? А вже їй сім років. Чуєш, Олько, кидай свої ляльки. Віник бери. Хату підмітай!

— Оце ще мені лихо, — захлипала Оля. — Все Олько та Олько! Не хочу підмітати. Он Лінка ніколи нічого не робить. Кажуть: маленька. А яка маленька, коли їй вже п'ять років? Хай привчається, а то виросте за нашими спинами і не знатиме, як мамі допомагати. Чуєш, Ліно, віник бери!

Ліна не опиралася, взяла віник і як почала підмітати! Кушпелу таку збила, що в хаті нічого не видно.

Зайшла мама, взялася за серце:

— Лишенько моє, лишенько! Правду люди кажуть: Де сім господинь, там хата неметена!

(Іван Сенченко)

Поміркуйте, у прямому чи переносному значенні вжито в оповіданні прислів'я?

Чи міг трапитися такий випадок у житті?

Який тип мовлення використав автор?

До якого стилю належить текст?

VI. Узагальнення вивченого на уроці

Бесіда.
- Яка різниця між говорінням і письмом? Свою відповідь обґрунту­вати.
- Які види мовленнєвої діяльності належать до усної форми мовлення, які до письмової.

VII. Домашнє завдання

Написати невеличке висловлювання про вашу улюблену справу.