СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
Мета: ознайомити учнів з особливостями будови словосполучень, поглибити знання про головне й залежне слово, навчити відрізняти словосполучення від слова, його форми й речення; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати будову словосполучень, порівнювати словосполучення з іншими мовними одиницями (словом, словоформою, реченням) і робити висновки, знаходити головне й залежне слово у словосполученнях, визначати спосіб їхнього морфологічного вираження; розвивати творчі вміння побудови словосполучень: а) за поданими моделями; б) зі слів, поданих у початковій формі; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості п'ятикласників, спонукати учнів до осмислення краси осіннього лісу.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Граматика: спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Установчо-мотиваційний етап
1. Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації». Ознайомлення учнів зі структурою теми.
2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами розділу): учитель акцентує увагу п'ятикласників на визначеннях таких понять, як синтаксис і пунктуація, й пропонує учням самостійно дати визначення словосполученню і реченню, скориставшись набутими знаннями з синтаксису в початкових класах. 3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення».
Синтаксис — розділ науки про мову, в якому вивчаються такі синтаксичні одиниці, як словосполучення і речення.
Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає розділові знаки і правила їх уживання на письмі.
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Осінній час — сім погод у нас: гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.
Прислів'я
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників
Робота над текстом (навчальне читання мовчки)
? Прочитати мовчки текст.
ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ
Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день. Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь дале¬ко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?
Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвонить струмок у яру (В. Сухомлинський).
? Дати відповіді на запитання до тексту:
а) Що відображає заголовок — тему чи основну думку висловлювання?
б) Від якої особи ведеться розповідь у тексті?
в) Чим були вкриті галявини в лісі?
г) Доведіть, чому килим був барвистим.
д) Що бриніло десь далеко в лісі?
3. Виписати з тексту словосполучення зі словом день. Визначити головні і залежні слова в кожному словосполученні. Дібрати залежні слова до виділених слів. Назвати частини мови, якими вони виражені.
Запитання за матеріалом таблиці:
1) Яку роль виконує словосполучення у мовленні? Чим воно відрізняється від слова?
2) Яку будову має словосполучення?
3) Як зв'язуються слова у словосполученні?
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Створення проблемної ситуації
Який підпис із двох називає зображений предмет більш точно? Чому? Назвати, що зображено на інших малюнках: спочатку одним словом, потім — тим же словом із залежним, тобто словосполученням.
? Записати утворені словосполучення. Визначити, якою частиною мови виступають головні і залежні слова. Побудувати моделі словосполучень. Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
Словосполучення — синтаксична одиниця, яка складається з двох або більше повнозначних слів і служить назвою предметів, дій або їх ознак (дрібненькі опеньки, сісти на пеньок, різко повернутися). Словосполучення має свою структуру: головне і залежне слово. Слова зв'язуються у словосполучення за змістом і граматично. Змістовий зв'язок встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного (дихати як? легко). Граматичний зв'язок здійснюється за допомогою закінчення (плоди дубів), закінчення і прийменника (опинитися між березами).
Дослідження-пошук
? Дослідити, які сполучення слів належать до словосполучень, і виписати їх, виділивши головне й залежне слово.
Осінній дощ, осінь прийшла, чиста роса, вітер й дощ, прийти до лісу, шумить вітер, у лісі, спів пташок, припікає сонце, дерева й кущі, лісовий дзвін, серед лісу, лісова галявина, прокинувся ліс, біля ставу, вийти в поле, хмарне небо, ліс і поле.
Зробити висновок, які поєднання слів не є словосполученнями. Заповнити таблицю (клас ділиться на три групи, кожна з яких заповнює лише одну частину таблиці й доводить правильність свого вибору).
VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Колективна робота
? Прочитати вірш Михайла Стельмаха. Визначити його основну думку
На жовтих стернях сизі гуси, Від картоплищ снується дим, И самотня груша, мов бабуся, Тремтить над шляхом віковим. І лист її тече довкола, Неначе сльози золоті, І все чіткіш темніють в полі Дощем карбовані путі. Над ними гнеться чиста просинь, Курличуть дальні журавлі... Чого ж здається, що не осінь, А щастя ходить по землі!
? За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення слів карбований, картоплище, просинь, стерня. (Карбований — покритий карбами, тобто виїмками, рівчаками, вирізьбленими дощем. Картоплище — місце, з якого зібрано картоплю. Просинь — синій колір неба. Стерня — поле, на якому зібрано хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їхні стебла).
3. З'ясувати, як зв'язується залежне слово з головним у кожному словосполученні.
Творчі вправи на побудову словосполучень
1. Скласти словосполучення з поданими дієсловами, добираючи необхідні іменники. Визначити відмінок іменників.
Дивуватися (з чого?), зустрічатися (з ким?), готуватися (до чого?), збирати (що?), турбуватися (про кого?), наближатися (до чого?), захоплюватися (чим?).
? Підібрати антонім до слова захоплюватися-.
3 одним із словосполучень скласти й записати речення. Визначити
в ньому граматичну основу. 2. Скласти словосполучення із слів, добираючи необхідний прийменник і ставлячи залежне слово у відповідному відмінку. Побудувати схеми словосполучень.
Прямувати, ліс; йти, річка; турбуватися, тварини; спуститися, берег; ступити, галявина; опинитися, берези; гілляка, дуб; бігти, листя; спостерігати, природа; наближатися, яр.
Що відбувається із залежним словом у процесі побудови словосполучення? Яку роль відіграють прийменники у словосполученні?
VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Що називається словосполученням?
2. Яку структуру має словосполучення?
3. Як зв'язуються слова в словосполученні?
VIII. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
IX. Домашнє завдання
1. Уявіть, що вам треба виступити на засіданні мовного гуртка з теми «Словосполучення як синтаксична одиниця». На основі теоретичного матеріалу скласти усне повідомлення, користуючись власними прикладами.
2. Скласти невелику зв'язну розповідь «У лісі» від першої особи. Виписати 8—10 словосполучень, визначити головне й залежне слова, указати на частини мови, якими вони виражені. Навести приклади змістового й граматичного зв'язку слів у словосполученні.