ПРАКТИЧНА РОБОТА З ТЕМ «РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ», «ЗВЕРТАННЯ», «ВСТАВНІ СЛОВА». СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Мета: сформувати систему знань учнів про однорідні члени речення, звертання, вставні слова, підвищити пунктуаційну грамотність п'ятикласників; структурувати вивчений теоретичний матеріал шляхом синтаксичного розбору простих речень; удосконалювати пунктуаційні вміння правильно розставляти розділові знаки при однорідних членах речення, звертаннях, вставних словах і обґрунтовувати їх за допомогою вивчених правил; формувати загальнопі-знавальні вміння аналізувати стилістичну функцію звертань у художніх творах; розвивати передмовленнєві вміння добирати до простих речень граматичні синоніми; розвивати логічне мислення, мовленнєво-мисленнєві вміння аналізувати,зіставляти, порівнювати, класифікувати, доводити, обґрунтовувати; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити багатство синтаксичної будови творів українських поетів. Правопис: кома між однорідними членами, двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами, розділові знаки при звертанні, виділення вставних слів на письмі комами. Внутрішньопредметні зв'язки:
Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях з однорідними членами, із звертаннями і вставними словами; використання звертань і вставних слів у художньому стилі мовлення. Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст.
Міжпредметні зв'язки: однорідні члени речення, звертання і вставні слова в художніх творах (література).
Тіш уроку: урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення (урок-практикум).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її" учнями)
III. Виконання системи практичних завдань (практична робота) «Третє зайве»
? Прочитати речення. Проаналізувати розділові знаки в них. Назвати зайве речення. Свій вибір обґрунтувати.
1) Греки німці італійці 2) Далі хмари грім пожежа
Чехи угри всі ішли... (О. Олесь). Плач стогін з-під землі (0. Олесь).
3) Вийшла дівчина на річку
Сіла в човен і сидить (О. Олесь).
? Записати зайве речення. Підкреслити граматичну основу.
Стилістичний аналіз звертань у поетичних творах
? Прочитати поетичні уривки. Знайти в них звертання. Записати спочатку речення зі звичайними звертаннями, потім — з риторичними (які не потребують відповіді, бо в ролі таких звертань виступають живі істоти, історичні особи, явища природи, окремі поняття тощо).
1. Ой повій, повій ти, вітре! Швидше коней повези! (О. Олесь).
2. Любий сину України,
Я тобі співаю! (М. Вороний).
3. Дощем квітневим, весно, не тривож! {Б.-І. Антонич).
4. Та тут до грому навздогін Заговорила груша: «Трусніть і грушу, дядьку грім,
Бо важко мені дуже...» (М. Вінграновський).
5. Слухай, старче! Ти
Ясним соколом у хмарах,
Сірим вовком в полі скачеш (М. Вінграновський).
Усно схарактеризувати стилістичну роль звертань у художніх творах. Творче конструювання (завдання на синонімію простих речень). До поданих простих речень дібрати синонімічні, доповнивши їх од¬норідними членами речення. Записати перше речення так, щоб уза-гальнювальне слово стояло перед однорідними членами, друге речення — узагальнювальне слово після однорідних членів. Зразок. На шкільному подвір'ї наш клас посадив багато дерев.— На шкільному подвір'ї наш клас посадив багато дерев: кленів, каштанів, беріз.
1) У бібліотеці з'явилося чимало нових книг. 2) Люди багатьох національностей живуть в Україні.
? Накреслити схеми побудованих речень.
Синтаксичний розбір простого речення
? Прочитати. Визначити межі речень. Списати, розставляючи потрібці розділові знаки. Зробити синтаксичний аналіз речень, користуючись алгоритмом розбору простого речення.
Протягом дня ми спілкуємося з різними людьми у школі вдома на вулиці в метро автобусі в магазині спілкуємося постійно з рідними вчителями й однолітками а починається наше спілкування у сім'ї.
У постійному спілкуванні з близькими дістаємо ми перші уроки співпереживання чи вмієте ви вловити настрій матері батька бабусі брата чи сестри (За М. Лемберською).
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
1. Виписати з художньої літератури чотири речення
1) просте неускладнене;
2) просте з однорідними членами;
3) із звертанням;
4) зі вставним словом чи словосполученням.
Зробити їхній синтаксичний розбір.
2. Написати переказ тексту , доповнивши його відповіддю на запитання «Чи вмієте ви вловити настрій матері, батька, бабусі, брата чи сестри?»
3. Уявити себе в ролі класного керівника, який проводить бесіду з учнями щодо правил поведінки в театрі під час перегляду вистави. Скласти невелике висловлювання, використовуючи звертання і вставні слова.