Правопис [Е], [О] ПІСЛЯ [Ж], [Ч], [Ш]
Мета: ознайомити і поглибити знання учнів про правопис [є], [о] після [ж], [ч], [ш]; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з орфограмою в текстах; розвивати творчі вміння використання слів з поданими голосними при побудові власних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до повір'їв, звичаїв, традицій українського народу, збагачувати знання про значення великодніх свят.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів'їв, крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ '
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників
Робота з текстом
? Прочитати текст, записати його. Дібрати заголовок. Розбити текст
на частини і кожній дати назву. Підкреслити підмет і присудок.
Писанка — розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце. У часи язичництва вона з'явилася як атрибут весняних культових обрядів. Пов'язувалися ці обряди з пробудженням весняної землі. З прийняттям християнства писанка стала уособлювати свято воскресіння Господнього.
Після розп'яття Христа семеро іудеїв зібрались на бенкет. Серед страв була смажена курка і зварені круто яйця. Під час бенкету хтось, згадавши про покараного, сказав: «Ісус воскресне на третій день». На це хазяїн дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». У цю мить яйця змінили свій колір, а курка ожила.
Інша легенда розповідає, що Марія Магдалина проповідаючи Христову науку, увійшла у двір римського імператора, подарувала йому червону крашанку й сказала: «Христос воскрес.» За її прикладом пішли інші християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками та писанками (3 календаря).
? Розказати, які ви знаєте легенди про писанку?
? Знайти і підкреслити слова, в яких відбувається чергування [є], [о] після шиплячих.
IV. Виконання системи творчих завдань
Творче спостереження над мовним матеріалом
? Переписати подані слова, пояснити чергування голосних. Продовжити ряд спільнокореневих слів до кожної пари. Назвати і пояснити орфограми.
Вечеря —вечори, шостий — шести, пшоно — пшениця, чотири — четверо, жонатий — женитися.
Моделювання словосполучень
? Замінити прикметники антонімами і записати їх разом з іменниками, до яких вони відносяться.
М'яке волосся, гладенька дошка, русявий хлопець, зелене листя, білий колір, свіжий хліб.
Довідка: жорсткий, чорнявий, шорсткий, жовтий, чорний, черствий.
? Пояснити переносне значення слова черствий у словосполученнях
черствий погляд, черства людина.
Вибіркове письмо
? Прочитати текст. Дібрати заголовок. Виписати слова, в яких відбувається чергування [є] з [о] після [ж], [ч], [ш].
Українська писанка — найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня — свята, коли воскресає природа, коли відроджується все живе для продовження життя на землі. Існує ціла низка легенд і повір'їв, які пов'язують традицію розписувати писанку з життям Христа і Богородиці. Однак дослідники пов'язують писанку із сонячним культом, який прийшов до слов'ян зі Сходу. Традиція розмальовувати навесні яйця сягає епохи язичества. Писанки були пов'язані з комплексом весняних обрядів. Вона була в добі родового побуту наших пращурів, що підтверджують археологічні знахідки.
Писанка походить від слова «писати», в розумінні «прикрашати орнаментом». Яєчко було емблемою Сонця, Весни. Воно було амулетом оберегом, з допомогою якого людина заворожувала та з'єднувала в собі добрі сили, лихі ж відганяла.
Шведський вчений-дослідник Арйе стверджує, що саме в Україні виник звичай крашения писанок, а згодом поширився в інших країнах світу
Яйце стало символом усього живого, тому що жовток своєю формою і кольором нагадував сонце.
Писанки розписували різними фарбами. Основними кольорами були: червоний — життя, жовтий — сонце, місяць, зорі, урожай; зеле¬ний — пробудження природи; синій — здоров'я; білий — пошана духів (З газети).
Ігрове завдання
? Прочитати подані загадки, відгадати їх. З'ясувати вживання [є], [о]
після шиплячих.
1) Звечора одна ходить краля чарівна. 2) Летіла тетеря не вчора — тепера, упала в лободу, шукаю — не знайду. 3) Лисий віл через болото брів. ; 4) Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і наверх вийшов. 5) Сам червоний, а чуб зелений. 6) Чепуруха біла-біла чорну сорочку наділа. 7) Висока гора, шовкова трава, під золотим дахом хатка моя. 8) Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі.
Довідка: вечірня зоря; палаюча зоря; небо, місяць, зорі; місяць; сонце; мак; буряк; редька; цибуля; яблуко з насінням; пшениця; черепаха; І очерет; кочерга.
Коментар учителя. В українській мові після шиплячих звуків у ко¬ренях слів вживаються звуки [є] {честь, пшениця, джерело) та [о] {жолудь, шовк, чоло). Звук [о] після шиплячих уживається перед твердими приголосними {шовк, чорт), перед складом із голосними [о], [у] {щока, звечора, чоловік, жолудь), а також перед складом із звуком [и].
Звук [є] зберігся після шиплячих в українській мові перед м'якими приголосними {вечеря, печеня), перед складом із голосним [є] {шелест, шестеро, через), перед складом із голосними [и], перед складом з іншими Голосними в окремих словах за традицією {черга, щезати, черговий, червоний).
Серед слів, у яких після шиплячих у коренях слів наявні [є], [о], можна виділити три групи:
1) слова, які постійно вживаються з [є]: честь, чемний, через, очерет, шелест, джерело; 2) слова, які постійно вживаються з [о]: чобіт, чоловік, чого, чому, шовк, шовковий, жовтіти; 3) слова, в яких відбувається чергування [є] — [о] після шиплячих, зумовлене наступним приголосним ( і голосним наступного складу), отже, вони вживаються і з [є], і з [о]: шестеро — шостий, четвертий — чотири, вечеря — звечора, женити — жонатий.
Робота над текстом з творчим завданням
? Прочитати текст. Виписати слова, у яких відбувається чергування [є], [о] після шиплячих. Усно доповнити текст розповіддю про те, з чи пов'язують традицію писанкарства у вашій місцевості. Що ви знаєте про це із книжок, з розповідей дорослих, із звичаїв?
ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА
Готували крашанки і писанки у Великодню суботу. Вони зберігалися протягом усіх свят. Крашанку фарбували природними барвниками із трав, кори та ягід у червоний, жовтий, синій, зелений, золотистий. Для червоного кольору використовували сік буряків, для жовтого вживали яблуневу кору, для синього варили проліски. Використовували ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі.
Писанки — яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого писальця, писачка. Спочатку наносять воском деталі орнаменту, що мають лишитися білими. Після цьо¬го яйця фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне, яйце опускають в темну фарбу, наприклад, червону. Потім на червоному тлі виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т.д. Насамкінець тло писанки забарвлюють основною — коричневою, вишневою або чорною — фарбою. Після цього яйця складають у миску, ставлять у натоплену піч. Віск стікає і писанка готова.
Крашанки — яйця, намальовані різнокольоровими цяточками на чорному або вишневому тлі... (З газети).
? З'ясувати лексичне значення виділених слів. Скласти з ними речення.
V. Систематизація й узагальнення знань
Подумати і дати відповіді:
1. Які особливості чергування голосних звуків після шиплячих ви знаєте?
2. Назвати три групи слів, у яких після шиплячих у коренях слів уживаються [є], [о].
3. У якому випадку після шиплячих пишеться тільки звук [є]? Навести приклади.
4. Коли вживається звук [о]? Навести приклади.
5. Які труднощі у вас викликали розглянуті чергування?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Дібрати до поданих слів такі синоніми й антоніми, в корені яких були б наявні шиплячі звуки з [є], [о] після них; з'ясувати їх уживання:
а) лоб, безжалісний, зникати, твердий (хліб), правдивий, тліти, вихований, золотистий, сімейний, наречений, порядність, кар'єризм, квартет, шушукання, елегантний;
б) скупий, добрий, м'який (хліб), грубий, неохайний, ганьба, крик, рано, зранку, появлятись, гладкий, підлий, білий, ввічливий, дорогий, начисто.