КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА
Мета: повторити й поглибити знання учнів про корінь і спільнокореневі слова, сприяти зміцненню навичок їх добору і виділення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити корінь слова і добирати споріднені слова; розвивати творчі вміння використання спільнокореневих слів під час створення монологічних та діалогічних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв і повір'їв та любов до природи.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських).
Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок (урок-практикум).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення
її'учнями. Мотивація навчальної діяльності
III. Генералізація знань учнів (відтворення теоретичних
відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження над мовним матеріалом
? Прослухати текст. Пояснити заголовок. Доповнити висловлювання власною інформацією про конвалію.
ЦАРІВНА КВІТІВ Чарівна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжнопахучі білі ..звіночки втілюють у собі радощі в..сни. Вона є однією з улюблених
і ра..ніх квіток. їй присвятили поетичні рядки Михайло Лєрмонтов, Леся Українка, Олександр Купрін та інші.
«Царівною квітів я визнаю конвалію»,— писав Петро Ілліч Чайковський. А скіл..ки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю не¬велику квітку!
Українс.ка ботанічна назва — «конвалія звичайна» походить від латинської назви «конвалярія маяліс», яку можна п..р..класти так: «лілія долин, травнева».
Конвалія ці..на лікарс.ка рослина. Ліки, виготовлені з неї, поліпшують діяльність сер..ця та кровообіг, діють як загальний заспокійливий засіб.
Збирають квіти й траву в період цвіті..ня, тобто в травні-червні. Стебла зрізують ножами або серпами, залишаючи в гніздах частину рослин.
Великої шкоди запасам цієї лікарської рослини завдають ті, хто зриває і квіти, і її листя. При цьому дуже ушкоджуєт..ся кореневище і може . загинути вся сім..я конвалій. А деякі «любителі» природи саме так «заготовляють» цю дорого ці..ну квітку.
Юні друзі природи! Бережіть красуню-конвалію! Пильнуйте, щоб її не винищували в лісах (3 журналу).
? Дати відповіді на запитання:
• Як виглядає конвалія?
• Хто присвятив поетичні рядки цій квітці?
• Як перекладається назва квітки з латинської мови?
• Яку користь приносить конвалія людям?
• Коли і як необхідно заготовляти квіти й траву цієї рослини?
• Чи може людина завдати шкоди квітці?
• Чому конвалію називають «царівною квітів»?

? До слів юний і лікарський дібрати спільнокореневі слова.
? Пояснити написання слів з пропущеними літерами.
IV. Виконання практичних завдань творчого характеру
Пояснювальне письмо з творчим завданням
? Переписати. З'ясувати, чи є слова у кожній групі спільні за лексичним значенням?
Весна, веснянка, веснообранка, веснувати, веснянкуватий; дерево, деревонасадження, дереворіз, деревообробник, дерев'яний; квітка, квіткар, квітковий, квіткогриз, квітник.
? Виділити у словах основу й корінь.
? Із словами дереворіз, квіткар, веснообранка скласти речення. Пояснити значення цих слів.
Робота над зв'язним висловлюванням
? Прочитати текст. Переказати його. Визначити стиль і тип мовлення. Життя квітів навесні починається з пролісків. Пролісок — квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату снігольодову скоринку пнеться цупкий паросток. Сьогодні це біложовтуватий хвостик, завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. І квітів визоріє так густо, що земля знову стає біла від рясного холодного цвіту.
І негайно заквітковує ряст. Це вже весна. Квіти рясту — фіалкові, теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще.тверде, напружене, готове до опертя холоду і негоди — її дух вже ніжний, теплий, весняний. Вона вже пахне (10. Смолич).
? Знайти і виписати спільнокореневі слова.
? До слів життя і цвіт дібрати спільнокореневі слова.
Конструювання нових слів
? Використовуючи корені/?ад, лук, лис, кур, рік, утворити різні за лексичним значенням слова. Пояснити їхнє значення за допомогою тлумачного словника.
Вибірковий диктант
? Виписати слова, в яких корінь стоїть на початку слова. Виділити
в них основу і закінчення.
Сад, зацвітає, квіти, посадити, квітник, писати, напис, садовий. Робота з текстом
? Прочитати речення. Чи можна їх назвати текстом? Чому? До якої значущої частини слова належать виділені букви? Аргументувати свою думку. На Закарпатті ткали коротенькі рушники і декорували лише на одному кінці. Такі рушники називали «грядкові», бо їх вішали на грядку (жердку) — декорованим кінцем до виду (О. Гончар).
? Знайти спільнокореневі слова. Визначити корінь.
? Як називається частина України, що по цей бік Карпат? Якою значущою частиною слова Закарпаття відрізняється від слова, названого вами?
Навчальне аудіювання
? Прочитати текст мовчки. Що нового ви дізналися? Дати визначення слову врахмани.
Не всякому українцеві відоме слово рахманний. Слово рахманний залетіло в нашу мову з давньої візантійської легенди про міфічних людей — врахманів. Врахмани — жителі далекої казкової країни. Вони не знають ні заліза, ні золота, ні срібла, ні вогню — нічого. І проте врахмани — найщасливіші люди на землі. Через їхню країну протікає річка. На одному березі її живуть чоловіки, на другому — жінки. Вони проводять своє життя у всіляких веселощах. Живляться врахмани фруктами і слодкою водою. Вони завжди задоволені (Нар. творчість).
? Виписати виділені слова. Дібрати спільнокореневі й виділити корінь.
Пояснити орфограми.
V. Систематизація й узагальнення знань
1) Чи завжди співзвучні слова є спільнокореневими? Навести приклади.
2) Чим відрізняється формотворення від словотворення?

VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Скласти й записати казку про корінь та спільнокореневі слова (визначити головних героїв, використати діалог).