Тема: Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: систематизувати здобуті учнями в попередніх класах знання про іменник як частину мови, удосконалювати вміння розпізнати іменники, визначати його морфологічні ознаки,  з’ясовувати синтаксичну роль; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення; виховувати любов до  природи.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; узагальнення та систематизація вивченого).

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації раніше здобутих знань.

* Робота з підручником. Колективне виконання вправи 84.

* Вибірковий диктант.  Виписати іменники, ставлячи кожен у називному відмінку однини (у початковій формі). Визначити рід кожного з іменників.

Не вчи орла літати, а рибу плавати. Знати сокола по польоту, а молодця з постави.  Горобців боятись – проса не сіяти. Немає сороки, щоб від свого язика не страждала.

Народна творчість.

*Робота біля дошки.  Записати речення. Пояснити лексичне та граматичне значення виділеного слова. У реченнях вказати  іменники. Визначити рід, число та відмінок кожного іменника. Підкреслити члени речення, з’ясувати синтаксичну роль кожного з іменників.

Я вранці голос горлиці люблю. Гарячий лоб до шибки притулю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю.

Л. Костенко.

ІІ. Систематизація раніше засвоєного теоретичного матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці та читання правила на с. 47.

ІІІ. Виконання  вправ на застосування систематизованих знань.

* Пояснювальний диктант. Вказати іменники, визначити рід, число, відмінок кожного. З’ясувати його синтаксичну роль.

Народи до свободи йдуть од природи. (К.Сакович.) Коли нащадки погано засвоюють уроки історії, ці уроки зазвичай повторюються. (М.Левицький.) Копитом до душі не достукаєшся. (М.Полотай).

* Навчальний диктант.  Іменники підкреслити. Пояснити лексичне й граматичне значення виділених іменників. Визначити їх рід, число, відмінок.

І.Українці любили ластівку і вважали її Божою пташкою. У колядках ця пташка  віщує господареві добробут, а сім’ї обіцяє благополуччя та щастя.  Ластів’їне гнідечко  під стріхою вважалось за добру прикмету. Зруйнувати його – великий гріх. На обличчі винного з’явиться невивідне ластовиння. Ластівка може й помститися. Вона літатиме до корови й псуватиме молоко.

З етнографічного довідника.

      ІІ. Погодою на сінокосі завідувала наша фамільна ворона. Вона бездоганно вгадувала наближення дощу ще при безхмарному ясному небі. Після того, як вона крякне тричі спеціальнимголосом,  дід починав ні з того ні з сього кашляти і позіхати. Ми кидали граблі й вила і падали сонні під копиці. Один дядько не піддавався воронячим чарам,він трусився від гніву і кричав: "Киш, нечиста сило!”

За О.Довженком.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. П.8, вправа 88.