Тема: Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду. Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.

Мета: повторити вивчене про рід і число іменників та іменники спільного роду, формувати вміння визначати рід іменників; поглиблювати знання про іменники спільного роду; дати відомості про іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини, дати поняття про збірні іменники, розвивати спостережливість, пам’ять; виховувати цікавість до влучного і дотепного слова.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого: вивчення нового матеріалу).

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Повторення ключових питань.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (П.10, с.50).

 

ІІІ. Виконання  вправ  на  повторення.

 

* Прочитати. Визначити рід виділених іменників.

 

Учитель, робітник, лікар,  орел, вовк, коза, вівця, син, дочка, дитя, ім’я, коліща,  маестро, леді, кашне, шахи, ножиці.

 

* Прочитати (прослухати). Вказати іменники, які можуть позначати осіб як  чоловічої, так і жіночої статі.

 

Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. (Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк. (С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.) Три роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не платив. (В.Ортинський.)

 

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 52).

 

*Бесіда.

·                   Завдяки якій граматичній категорії розрізняється стать істот?

·                   Чи в усіх назвах тварин наявне розрізнення родових іменникових форм? Навести приклади.

·                   Чому в назвах неістот рід не має істотного значення?

·                   Які іменники належать до спільного роду? Навести приклади.

·                   Чи можна віднести до іменників спільного роду іменники суддя, слюсар, пекар? Чому?

 

*Вибірковий диктант. Виписати іменники спільного роду. Один з виписаних іменників увести до двох самостійно складених речень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а в другому - особу жіночої статі (усно).

 

Базіка набалака – і в торбу не збереш. Соня та ледацюга – рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов – не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.

Народна творчість.

 

*Творча робота.

Подані іменники увести до самостійно складених речень. Особу якої статі називає іменник у складеному реченні? Чи може він називати особу протилежної статі?

 

Лівша (шульга), знайда, заволока, нахаба, роззява, зануда.

 

* Пояснювальний диктант.  Іменники спільного роду  підкреслити.

 

На ранок випала пороша холодна, мокра і густа. Тоді вусатий листоноша мені приніс твого листа. (М.Руденко.) І туман осів, сховався в плавнях, наче злодіяка. (Л.Куліш.) Той чортів вітер, півночі приблуда… (П.Дорошко.) Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… (Л.Костенко.) П’є печеніг вино з черепа Святослава. І доки буде пити кров мою зайда кривава? (Т.Мельничук.) Ти споглядай час від часу мурах – точно таких же, як ти, розумах. (В.Березінський.) …Величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем. (В.Симоненко.) Прокаркала роззява, огляділась… Чортма куми і снідання нема! (Л.Глібов.)

 

VІ. Повторення  ключових питань.

 

* Робота з підручником. Колективне виконання вправ 103, 104.

 Опрацювання теоретичного матеріалу (п.11, с.53).

 

V. Виконання  вправ на  повторення.

 

* Розподільний диктант. Іменники, що вживаються тільки у формі однини та тільки у формі множини, записати у дві колонки.

 

Карпати, Україна, мідь, мед, іменини, двері, Жуляни, нафта, заробітки, Донбас, хащі, боротьба, сукно, терези, Львів, ясна, Суми, молоко, джунглі, сум, макарони,  вермішель, ночви, алюміній, бетон, ясла, канікули.

 

* Попереджувальний диктант. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, підкреслити.

 

І. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З.Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М.Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О.Кониський.) В хлопців щелепи, як жорна, під pум’янцем ходять жовна. (Л.Костенко.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила. У лестощах бува магічна сила! (В.Лагода.) Наївся дрижаків. (Нар.творч.)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

Пояснення вчителя.

 

Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними. Наприклад: коріння, листя, молодь, дітвора, жіноцтво, гарбузиння.

Збірні іменники не мають форми множини, тому що виражають об’єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі. Проте в них є рід і словозміна1.

 

* Вибірковий диктант. Виписати збірні іменники (ставлячи їх у початковій формі). Визначити рід кожного. Пояснити, чому збірні іменники не мають форми множини.

 

Знову осінь, знов у дальній вирій птаство з України відліта… (Є.Гуцало.) Буйнотрав’я доли заквітчало, перелітним птахом прокричало. (Л.Тендюк.) Ворони у гіллі – як чорне шмаття ночі… (Б.Чіп.) Зжовкне листя вліті, відчахнеться віття. (М.Стельмах.)  Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. (Л.Костенко.)

 

*Диктант із коментуванням. Визначити іменники, що вживаються тільки у формі множини або тільки у формі однини.

 

Як ото дехто тримається за гаманець із грішми! Але гроші випурхують з рук, либонь, ще проворніше, ніж виривається з пальців зловлена уві сні казкова жар-птиця.  Та не всі покладаються на силу грошей, знаходиться багато таких, що з дитинства і до старості дбають про знання,  досвід, розум, бо й сила перед розумом никне, бо жодні статки не дорівняються в ціні до золотого слова.

За Є.Гуцалом.

* Робота з підручником. Усне виконання вправи 107.

 

VIІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VIІІ. Домашнє завдання: п.11, вправа 107.