Тема: Відмінювання іменників другої відміни.

Мета: пояснити особливості відмінювання іменників другої відміни, формувати вміння відмінювати такі іменники, виділяти їхні відмінкові закінчення, визначати орфограми у відмінкових закінченнях давального й орудного відмінків однини та обгрунтовувати їх написання відповідним орфографічним правилом; розвивати логічне мислення, сприяти збагаченню словникового запасу учнів; виховувати пошану до майстрів художнього слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

 

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань (двома-трьома учнями) за картками.

 

 

Картка 1   Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини.  Визначити відміну та групу кожного з іменників.   Малина, зоря, хмара, суша, ріка, мрія, орлиця, каша, мамалига, груша.

 

Картка 2 Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини.  Визначити відміну та групу кожного з іменників.   Майстерня, корона, левиця, пуща, родина, ноша, мряка, метелиця, галоша.

 

* Диктант із завданням.  Подані в дужках іменники поставити у формі кличного відмінка. Пояснити розділові знаки при звертаннях.

 

О рідна (мова)! Хто без тебе я… (Д.Павличко.) (Поезія! Супутниця) моя! Ти – теплий, животворний промінь сонця… (А.Кримський.) Вий, грими, казися, (буря)! (О.Козловський.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

   *Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (поділ      іменників другої відміни на групи, с. 73).

 

* Розподільний диктант.  Записати іменники в три колонки за групами.

 

Дніпро, берег, плай, меч, озеро, берег, спокій, латаття, жабуриння, ніж, плач, плече, серце, батько, син, плащ, кущ.

 

* Робота біля дошки. Провідміняти іменники син, край, товариш, звіряючи закінчення за поданою у підрічнику на с. 72 таблицею.

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення.

 

* Пояснювальний диктант. Підкреслити іменники другої відміни, визначити відмінок кожного, виділити закінчення.

 

Мов горнятко, хмару смуглолицю місяць взяв червоним рогачем, підійма над вогнищем зірниці, що пала  на сході кумачем. (І.Хоменко.) Запах чебрець осіннім запахом, облитий вранішнім дощем. (М.Драй-Хмара.) Лящ зустрівся із лящем і вгостив його лящем. (Є.Гуцало.) Хто вродився вовком, тому не бути ні бараном, ні цапом. Краще битися орлом, ніж жити зайцем. На свиню хоч сідло надінь, а конем не буде. Не лякай щуку морем, а голого горем. Будь сильним духом, а не теплим кожухом. Його і в ступі товкачем не влучиш. Ми до них з серцем, а вони до нас із перцем. (Нар.творч.)

 

 

V. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (кличний відмінок, с. 75).

 

VІ. Виконання  вправ на закріплення.

 

 

* Робота біля дошки. Поставити іменники у формі кличного відмінка. Вказати приголосні, що чергуються.

 

Дуб, козак, брат, молодець, князь, парубок, Довбуш, Явтух, сторож.

 

*Диктант із завданням. Записати, ставлячи іменник, яким виражається звертання, у формі  кличного відмінка.

 

Ой (Дніпро) мій, (Дніпро), широкий та дужий! Багато ти, (батько), у море носив козацької крові; ще понесеш, (друг)! Чи спиш, чи чуєш, (брат Луг)? О милий (Бог) України! Не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! (Місяць) мій  ясний! З високого неба сховайся за гору, бо світу не треба… Мій (край) милий, неповинний, за що тебе Господь кара, карає тяжко… За кого ж ти розіп’явся, (Христос, Син Божий)?

З творів Т.Шевченка.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІІ. Домашнє завдання. П. 15, вправа 144.