Тема: Не, ні з різними частинами мови (узагальнення).
Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про написання не, ні з різними частинами мови; формувати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами; виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки систематизації й узагальнення вивченого.
Обладнання: підручник.
Хід уроків
.
І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Виконання вправ 472, 473.
Опрацювання таблиці “Написання не” (с. 168).

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

*Переписати, знімаючи риску. До виділених слів дібрати й записати в дужках синоніми.

Зразок.
Щастя має друзів, а їх вивіряє не/щастя (горе).

Спокій воду п’є, а не/спокій мед. То не/щастя, як дощ у жнива вдасться. Ми багатим урожаєм усіх не/другів лякаєм. Де не/згода, там часто шкода. Краще цнота у болоті, ніж не/цнота у золоті. Вмить нічого не буває, все не/легкої праці чекає Не/велика біда, що минула середа. Не/знайома дорога – то прикрита западня. Не/добрий шлях веде в злий край. Вовк без хвоста – то штука не/проста. На чужій стороні і влітку не/затишно. Нове колесо не/рівно котиться. Солома біля вогню лежатиме не/довго. Через цямрину не/легко воду пити. Не/рідко смішний початок сльозами закінчується. У своїй справі суддею бути не/гоже.
Народна творчість.
Словник. Цнота - доброчесність, непорочність.

*Завершити прислів’я (усно). Пояснити написання не з різними частинами мови.

І тварина любить ласку, а не ... . Не вогонь залізо розігріває, а … . Не клей тримає, а … . Думки рухай не язиком, а ... . Не море топить, а... .Годують не сокира, не вила, не таця, а ... . Їдь не швидко, але ... .
Народна творчість.
Для довідок. Тряску. Руки. Вміння. Вухами, очима та розумом. Калюжа. Праця. Впевнено.

*Прочитати. Пояснити написання не з виділеними словами.

Як неук кує, то коня псує. Всяке напівзнання гріше невігластва. Напав нежить – і на печі не влежить. У недбалої квочки шуліка – свояк. Щасливому по гриби ходити, а невдасі по лісу блукати. Злодій не розбагатіє, ненажера не розжиріє. Трутнів бджоли викидають, як нероб люди. Хто звик чужим жити, той нездужає робити.
Народна творчість.

* Прочитати. Пояснити написання не з дієсловами.

Не мудруй багато, а працюй завзято. Не вийдуть жнива з доброго дива. Немає височин без низин. Немає тіні без світла. Немає троянди без колючок, а людини без болячок. Не май поле за бовдура, а ліс за дурня. Немає ціннішого напою від води. Верблюда ложкою не напувають. На чужій стерн
і кінь не напасеться. Ледареві завжди нездужається. У останніх штанів не буває кишень.
Народна творчість.

*Переписати. Виділені слова розібрати за будовою. Пояснити написання не з цими словами.

Перерод не краще недороду. На чужій землі не доробиш хліба. Усяка борозна недолюблює сна. Хто худобу не доглядатиме, мало хліба матиме. До дуги й вудила недостає воза й кобили. Не примушуй голодного варити їсти, бо недоварить і недосолить. Щербатого горшка вже не доліпиш.
Народна творчість.

*Прочитати. Пояснити написання не з дієприкметниками.

Незакінчену роботу дощі та сніги закінчують. Не закінчену вчасно роботу дощі закінчують. За несказане слово не буває соромно. За не сказане зопалу слово не буває соромно. Необдумане діло взяло й згоріло. Не обдумане вчасно діло померехтіло й згоріло. Негріте залізо не зігнеш. Не нагріте заздалегідь залізо не зігнеш.
Народна творчість.

* Переписати. В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Пояснити написання не з частинами мови, що виступають у реченнях присудками.

Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Хліб не тільки не молочений, а й на тік не волочений. Невисіяне насіння і на той рік не пропаде. Лопата – не плуг, приятель – не друг. Ледачому коневі лозина не страшна. Переказами вовк не ситий. Яка не вправна твоя рука, а не стисне більше одного кулака.
Народна творчість.

*Переписати, знімаючи риску. Пояснити написання не з дієсприслівниками.

Не/вклонившись, ягідки не/зірвеш. Не/домовившись на березі, не/вирушай за ріку. Не/йди у воду, не/розпитавши броду. Не/піднявшись на гору, обширу не/побачиш. Новою дорогою йди, стару не/забуваючи. Не/нагодувавши коня, далеко не/збирайся. Не/ставши на граблі, не/дістанеш по чолі.
Народна творчість.

*Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Не з іменниками, прикметниками, дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками”.

І. Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають. (В.Коротич.) В рабстві наше зло, не в нашому невмінні. (В.Забаштанський.) Не відцурайся слова при столі, не пошкодуй півночі на розмову. (А.Малишко.) Я теж не трутнем, а мурахом із ранніх літ трудився й ріс. (Д.Луценко.) Не пастушком, не водовозом, а сівачем у десять літ по ниві йшов назустріч грозам, крізь піт дитинства бачив світ. (М.Нагнибіда.) На щоках не відчувши студеного вітру доріг, не дійдеш до мети. (В.Раєвський.) Нехай ідуть всі ті нездари на торговиці та базари! (М.Вороний.) Картав я своє невігластво. (І.Драч.) Слава – недобра страва, крутиться під нею тарілка. (Е.Дікінсон.) Не жили в мене, а мільйони струн. Не золото, не долари й дукати, насущний хліб був завжди у ціні! Всі, хто віддав своє життя за волю, для мене також рідні, не чужі. (Д.Луценко.) Ні, непросто жити в цьому світі! На планеті спокій нестійкий. (П.Перебийніс.)
ІІ. Можна мати усе, та не мати Вітчизни. Без Вітчизни мені не потрібне життя. (П.Перебийніс.) Хай крутиться собі часу машина, не вивітрить із нас добра й тепла. У нас народу жодного меншина покривджена ніколи не була. (Д.Білоус.) Непотрібно топити думки у словесній воді. (В.Коротич.) Висока думка в’юнитись не вміє. (Л.Костенко.) На волі доки буть нам у неславі? (В.Забаштанський.) Нам не страшні ворожі тучі і низьколоба клевета. (М.Рильський.) Не зважай на біснування, силам диким не корись. (П.Усенко.) В бою страшний не ворог, а відступник, та відданість бійця – непереможна! (П.Перебийніс.) Мене звалила з ніг тяжка недуга, я нетепляче ждав, як брата, друга, щоб з ним своє нещастя розділить. (Д.Луценко.) Ненавистю душі не погубив. (Д.Павличко.) Я ходив навпрямки, не питавши броду, скуштував розлуки я на смак, як воду. (М.Сингаївський.)

*Диктант з коментуванням.

І. Незчулися, як рідне наше поле скував мороз і снігом замело. (М.Старицький.) Мороз дихнув на скло і залишив казкових квітів гори якоїсь неземної чистоти. (П.Воронько.) Сніги зійшли немов навіки, і сліду не лишивши нам. Земля розплющила повіки, своїм не вірячи очам. (Л.Дмитерко.) Тиша ловить у невід хвилин переплин. (Б.Олійник.) Вогонь не гаситься вогнем, а ніч не здовжується днем. Не пнеться з вірності біда, не ллється з кременю вода. (А.Малишко.) Недосяжна зірка в небі, хоч і сяє вона всім. (Олександр Олесь.) Далека, небезпечна путь, таж хвилі приязно гудуть. (М.Рильський.) Виходить сонце на поля незаймане, як немовля. (Д.Павличко.) Незчулися дерева, як старість підкотилася до них. (О.Довгий.) Рости сильним і здоровим, синочку недужий. (П.Перебийніс.) Калина кров губила, та нескорено на серці України запеклась. (М.Сингаївський.) Висне небо блакитне, без хмар, до глибин недосяжних прозоре, без угаву цілується з морем. (П.Воронько.) Серцю нічого не треба, тільки б весніла земля. (В.Сосюра.) Там народилась перша пісня, там ходить повість недописана. (М.Сингаївський.) Творчість – це не звично і не випадково. Як не чисте серце, то й не чисте слово. (О.Довгий.)
ІІ. На незабудь лиши мені левкої. (П.Усенко.) Гіркий полин, болиголов, дурман не втишать болю, не загоять ран. (М.Вороний.) А серце билося в несупокої. (Д.Павличко.) Я не нездужаю, нівроку. (Т.Шевченко.) Є вміння бачити і є невміння. (М.Руденко.) Так недотепний, темний чоловік недолюбляє ясної освіти, бо, як той жук, до темноти привик. (Л.Глібов.) Пройде чорний час недолею, та минеться, розгодиниться. (П.Усенко.) Не смерті я боюсь, а темноти, в якій не можеш сам себе знайти. (Д.Павличко.) Незчувсь, як змовкли солов’ї, донизали намисто зозулі. (М.Самійленко.) Невгавають перепілки: “Підпадьом”, - то тут, то там. (Б.Дегтярьов.) Тобі чуже все темне, ненависне. (В.Сосюра.) Двадцятий вік!.. У пащу ненажері мільйони люду вкинуто в цій ері. Воістину важкий двадцятий вік. (Д.Луценко.) Як не встежиш, від блискавки недовго до пожежі. (П.Перебийніс.) Манекени не люблять праці, від неробства зрослися в них пальці. (Д.Павличко.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Робота з підручником. Виконання вправи 475.
Опрацювання таблиці “Написання ні” (с. 169).

V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

*Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Ні із займенниками”. Вказати речення, в яких ні... ні є єдальними сполучниками.

І. Ні з ким сісти потужити в полі на могилі, ні з ким піснею збудити літа молодії. (П.Куліш.) Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь. (П.Перебийніс.) Ти ні до чого тут не звик і не залишив тут нікого. (Б.Дегтярьов.) Ні, цей народ із крові і землі я не віддам нікому і нізащо! (М.Вінграновський.) Краса – над всім. Вона живе, бо не залежить ні від кого в світі. (В.Коротич.) А майстер ні хвилини не прогавить. (Р.Лубківський.) Це, морозе, ти навіяв роздумів ніяк не втішних. (М.Сингаївський.) Те, що сьогодні зберегти можливо, те завтра вже нізащо не купить. (М.Чхан.) Маємо все! Ні купити його, ні продати. З віку передане передамо у віки. (Б.Олійник.) Ти йдеш у світ зелений навмання. У тебе ні машини, ні коня. (П.Перебийніс.) Не хочеться ні просіки, ні стежки. (М.Сингаївський.)
ІІ. Зеленим вогнем береза, як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза не можуть її погасить. Лиш до нікчеми спиною стаю! Ніщо так не росте, як сміття. Ніщо так пишно не цвіте і так ніщо, як труйне цвіття, не вабить зору.
З творів Д.Павличка.
*Переписати, знімаючи риску.

Ледареві й ні/кчемі завжди свято. Голова – як казан, а розуму – ні/ложки. Ледачому й лінуватись ні/коли. Ні/хто ні/озвався, ані/засміявся. Ні/хто майстром враз не/став. З пустого в порожнє переливати ні/чого. Як нема пального, трактор ні/до/чого. Їздив ні/з/чим, а привіз воза. Багато з чим піти – ні/з/чим не/вернутись. Ні/кому сама птаха в руки не/летить. Його робота не/ лізе ні/в/які ворота. Красно говорить, та слухати ні/чого. Ні/коли н
е знаєш, де причаївся заєць. Живий ведмідь своєї шкури ні/за/які гроші не продасть. Не/бери чужого ні/чого й не/боятимешся ні/кого. Де сівач ледащо, там урожай – ні/нащо. Держися в усьому міри, то не/ матимеш ні/в/чому потреби. Якщо грубо, ні/кому не любо. Камінь угору не котиться ні/в/яку пору. В чужім оці бачить зразу, а в своїм – ні/разу.
Народна творчість.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 19, вправи 481, 486.