Зв’язне мовлення
Створення діалогів дискусійного характеру відповідно
до запропонованої ситуації. Замітка дискусійного характеру.
Мета: пояснити особливості складання замітки в газету дискусійного характеру; на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння; формувати вміння дискутувати, а саме: чітко висловлювати власну позицію (тезу), добирати аргументи і приклади на її підтвердження або спростування, контраргументи в суперечці; виховувати толерантість, чемність, повагу до опонентів; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу учнів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодосокоп) речення, визначити стильову належність кожного. Пояснити значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. У першому реченні вказати слово, вжите в переносному значенні, розкрити це значення.

Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала. (П.Перебийніс.) Залежно від характеру освітлених фактів та способу викладу позиції автора замітки бувають такі: замітка інформаційного характеру, пропозиція, подяка, замітка дискусійного характеру тощо. (З посібн.)

Словник. Інформація - повідомлення. Факт - подія, що справді відбулася, реальність. Позиція – погляд на те чи інше питання.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Підготовка до роботи над заміткою.

* Пояснення вчителя.

Замітка – інформаційний газетний жанр, в якому в лаконічній формі повідомляється про важливі, суспільно вагомі події й цікаві факти.
Замітка характеризується злободенністю, оперативністю, правдивістю. У замітці дискусійного характеру розповідається про факт, який різними читачами може бути сприйнятий неоднозначно: хтось погодиться з позицією автора замітки, комусь захочеться заперечити. Вправно написана замітка дискусійного характеру спроможна викликати жвавий відгук читачів. Нерідко після надрукування такої замітки на шпальтах газети виникає дискусія.
Замітка може бути складена в цілком серйозному або ж у дещо іронічному тоні.

Словник. Оперативність – вчасність. Іронія - тонке приховане кепкування, глузування.

*Читання учнями однієї із заздалегідь записаних на дошці (спроектованих через кодоскоп) заміток.

І. Постріл лунатиме щоденно

Щоденно о 12 годині з північної башти укріплення історико-архітектурної пам’ятки-музею “Фортеця” лунатиме гарматний постріл. Стрілятимуть з макета гармати зразка 1805 року, який було виготовлено та апробовано на Київському заводі “Арсенал”.
Виникає питання: чи ж варто до виснажливого міського гамору додавати ще й гарматний постріл? Невже щоденний гарматний постріл щодня пробуджуватиме історичну пам’ять мешканців міста? Навряд на відновлення пам’яті він вплине суттєво. Чи ж не краще видати побільше книжок історичного змісту та зняти хоч два-три високохудожніх історичних кінофільмів? Чи не краще – оголосити конкурс на найбільш сучасні (за змістом і формою) підручники історії для школярів і студентів? На історичну пам’ять і національне самоусвідомлення мешканців міста це, певно, вплине суттєвіше. Та й у місті буде тихіше.
З газети.
ІІ. Українські богатирки

Усього шестеро штангістів (троє мужчин і троє дівчат) представили збірну України на чемпіонаті Європи – 2002 в Анталії. “Змагатимуться в Туреччині лише ті, хто дійсно спроможий поборотися за нагороди”, - заявив перед початком змагань керівник нашої делегації Олександр Пуцов.
І що ж? Найперший же вихід на поміст увінчався перемогою. Чемпіонкою Європи в категорії до 48 кг стала 21-річна Олена Зінов’єва із Запоріжжя. У сумі вона підняла 177, 5 кг.
Золоту естафету підхопила 20-річна Наталя Скакун з Чернігова (категорія до 63 кг). Її досягнення – 240 кг – виявилося новим європейськи
м рекордом. В той же час у поштовху (135 кг) Наталя побила світовий рекорд.
З-поміж українських богатирів чоловічої статі 23-річний харків’янин Олександр Лихвальд удостоївся лише бронзи.
Вже вкотре українські дівчата виявилися спритнішими і, найголовніше, сильнішими за українських хлопців. Хтось скаже: навіщо дівчині штанга? Навіщо їй сталеві м’язи, кремезна постать, квадратна талія, виснажливі фізичні тренування? А чому ні? Чому не привчати усіх юних українок до штанги уже з середньої школи? Якщо в нашому суспільстві не цінуються належним чином такі дівочі якості, як врода, розум, жіночність, порядність, скромність, чому б не розвивати фізичну силу? Може, хоч у Туреччині та хоч за силу м’язів наших дівчат гідно поцінують...
Як цього, тобто кремезної статури й квадратної фігури, досягти? Є ідея. Загальновідомо, що до шкільного розкладу введено уроки футболу. То хай собі у футбол грають миршаві хлопці, а для дівчат варто організувати уроки зі штанги. Хіба ж це не по-сучасному – привчати юних дівчат піднімати вантажі, котрі козакові Мамаєві, мабуть, і не снились?
Звісно, не кожній козачці поталанить із золотою медаллю (на всіх у турків металу не вистачить), зате вдома легко буде лантухи з картоплею тягати. Знов-таки на вечірній міській вулиці захистити себе тренована козачка цілком зможе. Ще й хулігана покарає, куди тому ОМОНу. Відпочивай, міліціє!
З газети.

* Колективне обговорення прочитаної замітки за поданим нижче планом.

План аналізу замітки

1. Наскільки чітко формульоване питання, що обговорюється.
2. Наскільки чітко висловлено позицію самого автора. Чи переконливою є наведена автором аргументація цієї позиції.
3. Чи спроможна замітка переконати читачів у правоті автора.
4. Чи додержано вимог публіцистичного стилю.
5. Наскільки вдалим є заголовок.

ІV. Робота учнів над заміткою дискусійного характеру.

* Обговорення змісту відповіді авторові опрацьованої замітки з позиції “проти” у формі замітки дискусійного характеру до газети (як пам’ятку можна використати план аналізу замітки).

*Самостійна робота над текстом замітки-відповіді на чернетках. Добір заголовка.

* Читання й обговорення кількох складених учнями заміток.

* Запис тексту замітки дискусійного характеру на дошці й у зошитах. Колективний добір заголовка до замітки.

V. Виконання ситуативної вправи.

• Скласти й розіграти діалог, що міг би відбутися між двома семикласниками, які знайшли на подвір’ї бездомного хатнього песика. Один з учнів наполягає на виклику відповідної санітарної служби, вважаючи, що собачка може виявитися хворим на інфекційну хворобу. Другий переконує в необхідності повернути тварину хазяїнові, поселивши її на час розшуків у підвалі будинку.
Письмове завдання. Від імені обох хлопців (за варіантами) написати замітки дискусійного характеру про долю бездомних тварин до міської газети (один з дописувачів наполягає на їхньому винищуванні, другий пропонує створити притулки для тварин на громадських засадах). До кожної замітки дібрати заголовок.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 583.