Тема:  Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета.

Мета: поглибити знання про головні члени речення; формувати вміння визначати в реченнях граматичну основу та спосіб вираження підмета;  виховувати повагу до влучного й образного слова, розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця "Способи вираження підмета”.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

*Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Які члени речення становлять граматичну основу речення? Які члени речення є другорядними?

 

І. Чуже добро не нагріє. Праця ніколи не ганьбить.  Хліб кожен уміє їсти. Ніхто всього не знає. Наші їдуть, ваші йдуть, ваші наших

підвезуть. Латане не буває хватане. Один всіх вмінь не осягне. Семеро одну соломину несуть. Заможно жити –  вправно  діло робити. Два півні на подвір’ї не помиряться. В одній кухні господині не змиряться ні  завтра, ні нині.

Народна творчість.

ІІ. Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса.  Щн є на тривожній планеті раби, щ е ловиться слово у сіті. Та світить у хмарах людської журби  пророчий рядок "Заповіту”.

П.Перебийніс.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 206, 209).

Опрацювання таблиці "Головні члени речення” (с. 210.)

 

* Опрацювання таблиці.

 

 

Способи вираження підмета

Іменником  у формі Н.в.	Працелюби всюди найщасливіші. Сидить Семен під кручею, ловить рибу онучею. (Нар.творч.)
Іншими частинами мови в значенні іменника	Сам уперед іди й другого веди. Один збирає, другий розкидає. Поранений колись та засне, а голодний ніколи.                                                                  (Нар.творч.)
Неозначеною формою дієслова	На себе працювати – у достатку проживати.  Рік прожити – не просвистіти.                                                             (Нар.творч.)
Словосполученням	Двоє котів у одному мішку не помиряться. Вівця з вовком змагалися та й у лісі зосталися.                                                                 (Нар.творч.)

 

 ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Пояснювальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Якою частиною мови виражено підмет?

 

І. Ледар хлібу надокучає. Ситий голодному не вірить. Пішли наші їсти каші. Один рибу ловить, а другий гави стереже. Бережене двічі живе. Жити -  в поті лиця робити. Балакати – то найменше діло. Два недужих сіли й хлібину з’їли. Мокрий мисливець і сухий рибалка нічого не варті. На густу крону сідає багато птахів.

Народна творчість.

ІІ. Ми зібралися із вами на хорошую розмову. (П.Тичина.) Любить медалі один, а другий любить мрію. (Д.Павличко.) Тобі за мить лукавої облуди ніхто не дорікатиме ніколи. (П.Перебийніс.) Ми всі зачекалися повені, тепліні, любові, добра. (М.Сингаївський.) Ранком двоє ми йшли по лузі. (В.Симоненко.) Пошепки десь розмовляють стареньких двоє. (М.Рильський.) Стане дійсним неможливе. (М.Рильський.)

 

V. Вивчення нового матеріалу.

 

*Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці "Способи вираження підмета” (с. 211).

 

VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити головні члени. Якою частиною мови виражено в кожному реченні підмет?

 

І. Ремесло повагу принесло. В погоду і смутний веселим буває. Наші пряли, а ваші спали. Дешеве дорого обходиться. Гірко зароблене солодко їсться. Рівно сковане швидко гостриться. Горщик з горщиком стрічаються, як в них страва вариться. Робота сама за себе скаже. Робити – то  не змерзнути. Жити – значить творити.

Народна творчість.

ІІ. Зійшлись на зустріч побратими. (Б.Дегтярьов.) Ми сидимо удвох, одні. (Олександр Олесь.) А двоє в закутку очікують. (І.Драч.) Щось цвіте у цьому світі. Щось у серці доцвітає. (П.Перебийніс.) Ми з тобою, мій сину, мужчини. (П.Перебийніс.) А п’ять синів роз’їхалось у світ. (А.Малишко.)

 

*Переписати, на місці крапок вставляючи підмет, виражений неозначеною формою дієслова. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. На яке слово падає логічний наголос?

 

   Козу одну ... – більша морока, ніж десять корів. ... легше, ніж поправляти. У небо .... – тільки стріли витрачати. Криво фундамент ...  – увесь дім зіпсувати.

Народна творчість.

Для довідок.Пасти. Псувати. Стріляти. Покласти.

 

 

*Диктант з коментуванням.  Підкреслити в кожному реченні підмет. У яких випадках підмет виражений словосполученням? Як виражений словосполученням підмет узгоджується з присудком?

 

І. Із Дунаєм Дніпро стрілись, як два козаченьки. (П.Усенко.) Дві хмароньки зустрілися удосвіта колись. (Олександр Олесь.) Вийшов сивий дід з онуком  рибу вудити в Дніпрі. (В.Швець.) Проходять по вулиці мати і син. (Д.Павличко.) Відвідало сиву матір синів аж семірко. (А.Малишко.) Батько з двома синами вдосвіта йде степами. (М.Нагнибіда.) Від Низківки із батьком від’їжджаю на Городище сивими кіньми. (О.Довгий.)

ІІ. Сусіди з батьком радили мені  з дитинства стати в праці хліборобом. (А.Малишко.) Йдуть за яри й долини хлопець і дві дівчини. Троє ідуть степам

и у молодому житі. (М.Нагнибіда.) За ранковим променем в саду брат із братом,  друг із вірним другом  повертають землю до ладу. (А.Малишко.) Через левади та городи два кума йшло з весілля до господи. (Л.Глібов.) Колись на пагорбі отім два вітряки старих стояло. (М.Федунець.)

ІІІ. Вітри і сніг схрестились  в чорнім полі. (М.Стельмах.) Там шумлять в зеленому розвої сто дубів, як велетні круті. (А.Малишко.) Ми з тобою рвали квіти. (Олександр Олесь.) Порядкують там дні і ночі бусол з трактором на лану. (О.Довгий.)

 

*Самостійна робота. Переписати  заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. На місці крапок вставити пропущені букви. Підкреслити в кожному реченні граматичну основу. Визначити (надписати),  чим виражено в кожному реченні підмет.

 

І. Сад саджати  -  ж..ття пр..крашати. Пр..пасене для дітей не ро..тринькуй на себе. Чуже на ніжки ставить, а своє з ніг валить. Двоє третього не ч..кають. Ро..балуваний матір’ю у батька не навчиться. Одно – творити язиком, а друге – перти плуга. Зароблене потом обертається медом.  Чиє б  нявчало, а твоє б мовчало. З дурнем зч..питись – дурнем зробитись.

Народна  творчість.

ІІ. Не може людина самотньою жити. (М.Нагнибіда.) Мовчк.. слухають і хмуряться обоє. (П.Перебийніс.) Ж..ття нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) Кожен жити б до ста літ хотів. (А.Малишко.) Побачили ми світ на цій землі пр..красній. (В.Сосюра.) Церков м..режані убори на кручах сяють, а проте найвищі – чистих душ собори. (Д.Білоус.) Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове. (В.Сосюра.)

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

ІХ. Домашнє завдання.  П. 24, вправа 597.