Тема:  Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами.

Мета:пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроків:  уроки  вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення, а також слова, що об’єднують названі однорідними членами поняття в одну групу.

 

І. Нас чарують мелодії українських композиторів:Максима Березовського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка. Світові відомі імена українських художників: Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка, Миколи й Олександра Мурашків, Федора Кричевського. Пам’ятками історії й культури уславлені українські міста, як-от: Київ, Львів, Чернігів, Харків.

ІІ. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна. (М.Нагнибіда.) Чорний грунт пахнув скошеними рослинами:  житом, полином,  петровим батогом, деревієм. (Є.Гуцало.) Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. (П.Перебийніс.) Нас небагато було: батько, мати та я – от і вся сім’я. (Панас Мирний.) Люди різні між нас бувають: симпатичні, гарні, чудні. (В.Симоненко.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.64) і таблиці  "Розділові знаки при однорідних членах речення” (с.65).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Переписати, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них узяти в рамку. Яким членом речення є узагальнювальне слово в кожному з речень? Накреслити схему кожного речення.

 

І. Кажуть, Довбуш у скелях скарби ховав: срібло й золото, вуздечки й збрую. (Л.Забашта.) В одежі будній старий: в штанях брезентових, в ситцевій сорочці. (О.Гончар.) Напроти стояв невисокий чолов’яга. У нього все було округлим: і голова, і щоки, і рум’янці, і галіфе, і живіт. (М.Стельмах.) І гніт, і неволя, і кров – все зникне навіки. (Б.Грінченко.) Люди різних поколінь:  діди, батьки, діти – прагнуть волі й незалежності для своєї  Вітчизни. (З газ.)

ІІ. Все в золоті: каштани й вербняки, Святошин, і Печерськ, Березняки. (Д.Луценко.) Гори, дерева, хмари – усе таке неземне! (О.Довгий.) У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл,  горицвіт і звіробій,  деревій і ромен, медунка і чемериця,  буркун і подорожник, кульбаба і молочай – все це росло на землі, по болотах і на воді. (М.Стельмах.)

 

*Попереджувальний диктант.  Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні  слова взяти в рамку.

 

Усе у плині, русі, осіянні:  дерева й квіти,  води і лани. (О.Довгий.) Улиці, півні, собаки, люди – все веселим видалось мені. (М.Рильський.) У гущавині молодого гілля ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив’янки, горлиці. (Панас Мирний.) Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві. (О.Довженко.) І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю. (Л.Дмитерко.) У пісні все, усе вернути можна: і юність, і дитинства дальні дні. (В.Сосюра.)

 

*Диктант  із коментуванням.

 

На всьому просторі  запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. Тут були такі звірі: вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. Птахи водилися такі: лебеді, гуси, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. Білуга, севрюга, стерлядь, соми, коропи, судаки, окуні, щуки, карасі -  ця риба кишіла в ріках, озерах та лиманах козацьких вольностей. У степах водилися комахи, як-от: бджоли, цвіркуни,  мурахи, таргани, павуки. З плазунів відомі  гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо.

За книгою Д.Яворницького

"Історія запорізьких козаків”

V. Вивчення нового матеріалу.

 

*Пояснення вчителя.

 

Уже говорилось, що після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире. Напр: Над озерами, річками, на полянах лісових, на стрімких високих горах, на просторах степових – скрізь розкидались оселі наших прадідів слов’ян. (Олександр Олесь.)  Промінням сонця, м’ятою лугів і колосом достиглих наших днів – так пахне хліб. (І.Ліберда.) І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ – все було залите  гарячим маревом. (І.Нечуй-Левицький.)

Проте перед тире може ставитися також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами (кінець однієї з частин складного речення тощо). Напр.: Мине все на світі: і злочин, і лють, -  лиш праця для людства одна не минає. (П.Тичина.)

Якщо  після однорідних членів речення  з попереднім узагальнювальним словом  з певної причини слід поставити  кому (скажімо,  між частинами складного речення), як правило,тире опускається.  Напр. І все минеться: суєта й прокльони, але правічне дерево життя! (А.Малишко.)Рвала ти гірке та сиве зілля: ковилу, кермек, полин-траву, в розмах степового многопілля душу вклавши вільну і живу. (М.Доленго.)

Якщо двокрапка після узагальнювального слова збігається з комою (скажімо, на межі частин складного речення), опускається кома. Напр.: Все, як у рідному домі: і піч, і сволок, і скрині, і божниця з вишиваними рушниками. (З.Тулуб.)

 

VІІ. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

 

*Пояснювальний диктант.

 

І. Із землі показалася перша зелень: проліски, фіалочки. (Панас Мирний.) Поле зелене, поле золоте, а по тому полю бризки: дикий мак, волошки, черевички, сокирки. (С.Васильченко.) І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь лугової калини -  все в мені. Все, як є, до росинки. (Д.Луценко.) У городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров,  королів цвіт. (С.Васильченко.) І трави, і води, і гори, і квіти, і Седнів зелений, і води, і ліс – усе  до нас сяло привітно і світло, і білий лелека нам сонечко ніс. (О.Довгий.)

ІІ. Ніщо не могло вдержатися через нас у нашому лісі: дикі яблука, кислиці, грушки-крем’янки, глід, шипшина, калина. (І.Сенченко.) Кущова рослина: порічки, агрус – розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. (Панас Мирний.) А калина над ставом одягне розкоші суцвіть, і забудеться все:  і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Яка ж бо я трава: полин, спориш, калачик, подорожник, можливо, деревій, чорнобиль, золототисячник, дурман? Ні! На землі іще нема ніде трави моєї проби! (Б.Чіп.)

 

*Навчальний диктант.

 

Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь: на бур’янах, на грудках землі. Воно пливе білою журбою в повітрі, лягає на чиюсь скроню й ворушиться од легкого вітру.

Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені: неквапна течія ріки, пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів.

Скільки не дивлюсь на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється: лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба, тремтячі тіні під деревами, попелясто-сірі  яри. (За Є.Гуцалом; 83 сл.)

 

Словник. Плаский (плоский)  - такий, що має рівну поверхню б ез заглиблень і підвищень.

 

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІІ. Домашнє завдання.