Тема:  Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами.

Мета:закріпити знання про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах речення, уміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати  патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроків:  уроки закріплення вивченого.

Обладнання:  підручник.

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

*Робота біля дошки.  Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. У першому реченні підкреслити всі члени речення, накреслити схему речення.

 

Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу. Хліб їмо троякий: чорний, білий і ніякий. З виноградної лози  росте три  пагони: здоров’я,  настрій і  розстрій.

Народна творчість.

 

*Пояснювальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем  речення.

 

І. Земля України, небо і люди – усе мені рідне. (П.Воронько.) А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. (Л.Костенко.) Земля безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію. (Д.Павличко.) Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу. Сам Бог велів любити Україну. (І.Гнатюк.) Гарячий степовий вітрець подихнув і обдав польовими пахощами: зігрітої трави, чебрецю, материнки. (Панас Мирний.) І хліб, і сіль, і ліс, і камінь, руда й вугілля – все своє. (В.Лісняк.) Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле. (О.Гончар.)

ІІ. Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка. Ще було рано, а вже всі в селі повставали: старі, молоді, діти -  всі вийшли на вигін виряджати в дорогу поселенців. Червоні, білі, блакитні хустки й спідниці, чорні й сірі свитки, кудлаті голови – все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й іншими домашніми речами.

З творів  С.Васильченка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

 

*Бесіда.

·                   Які члени речення називаються однорідними?

·                   Які члени речення можуть бути однорідними?

·                   Які  слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?

·                   Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово?

·                   Який розділовий  знак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами?

·                   Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?

 

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці «Розділові знаки при однорідних членах речення» (с. 65).

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Диктант із коментуванням.  Вказати непоширені й поширені однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при них виділити рамкою.

 

І. Згадувались імена славних оборонців рідної землі: Хмеля, Сірка, Сагайдачного. (Ю.Мушкетик.) А то був ще Кішка Самійло, що руйнував за Чорним морем турецькі міста: Синоп, Трапезунд та Скутару. (А.Кащенко.) Січ дала видатних полководців, мудрих державних діячів: Северина Наливайка, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Семена Палія. (З підр.) Підручні гетьмана: Максим Перебийніс, повновидий рум’яний красунь Іван Богун, велетень Данило Нечай та худорлявий і високий Хвилон Джеджалій – теж були добре відомі всім. (А.Кащенко.) Ось і ворога відбито. Все минуло: гнів і жах. (Олександр Олесь.)  Несуть пани осаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую. (Т.Шевченко.) Козаки були озброєні шаблями і списами, а також вогнепальною зброєю: мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями. (О.Апанович.) Та все пішло царям на грище: і Запорожжя, і село... (Т.Шевченко.) І право людське, й воля, і закон – усе потоптано. (Б.Грінченко.) Тепер Україну ні москалі, ні татари – ніхто не воює. (Т.Шевченко.) Чи ж Січ була? Минулось, ніби сон, усе: клейноди, булава, смертельні змаги... Лишився лиш гучний атракціон роззявам ситим на розвагу. (Л.Степовичка.)

ІІ. Всі для нас народи рівні: і великі, і малі. (П.Тичина.) Всього дісталось: і добра, і зла. (О.Грязнов.) Відома пристрасть Олександра Довженка: будувати, перебудовувати, поліпшувати, вдосконалювати. Забудова Хрещатика, гідроелектростанції на Дніпрі, українське садівництво, народна медицина  - за все він переживав. Без орлиного польоту думки, крилатості – без цього неможливо уявити собі Довженка. (О.Гончар.)

ІІІ. У Київській Русі з’являються зовнішні атрибути української державності: гривня як грошова одиниця і тризуб як державний знак. (З підр.). Орден Ярослава Мудрого, орден княгині Ольги, орден Архістратига Михаїла, хрест князя Володимира – ці нагороди були визначені у проекті, підготовленому УНР 1918 р. На жаль, проект не було реаліізовано. (З посібн.) До системи  державних нагород нині входять Ордени України: орден князя Ярослава Мудрого, орден "За заслуги”, орден Богдана Хмельницького, орден "За мужність”, орден княгині Ольги.( З календ.)

 

Словник. Осаул (осавул) – виборна особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Клейноди –  знаки влади.  Атракціон – види масових розваг: карусель, гойдалка, тир і т.ін. Атрибути  - невід’ємна ознака, властивість чого-небудь.  Архістратиг -  найстарший  воїн, командир.

 

*Переписати з дошки, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).  Накреслити схему вказаного вчителем речення.

 

І. Народивсь я на Поліссі, де в сусідах добрі села: Вороневе, Межирічка, Хотинівка, Лісовщина, Ходаки і Зубовщина. (М.Сингаївський.) Засвітились молодістю вдруге дід, бабуся, тато, мама – вся родина. (П.Перебийніс.) Я на влови з друзями ішов, сотні тем зачіплюючи всяких: про міста, про гордість, про любов... (М.Рильський.) Лиш власне ймення, прізвище й дві дати - це  все колись ти будеш мати в своєму розпорядженні колись, щоб зрячому про себе нагадати. (Д.Павличко.)

ІІ. Як на берег ступиш ти, знову все на місці:  море, берег і мости, і будівлі в місті. (Л.Дмитерко.) Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко.) Все зроблять автомати: продадуть, розмелють,  випечуть і подадуть, з’їдять, лиш тягаря з душі не знімуть, добра з ненависті не накують. (Д.Павличко.) А нам новим ввижалось все:  щербатий місяць, крик гусей, тужлива пісня журавлина, в далечині жовтавий дим. (М.Стельмах.) Тут все мені близьке з дитячих років: гаптований шипшиною байрак, і за селом ромашки жовтоокі, і вже старий розмаїстий дубняк над сонними глибокими ярами, і кущ рясний бузку за ворітьми. (Д.Луценко.) Багато є роботи для сокири:  рубать сучки, вигладжувать, рівнять, обтесувати й знову виправлять! (М.Рильський.)

 

*Творча робота.На одну з поданих нижче тем написати невеликий твір (обсягом  6-7 речень) з використанням узагальнювальних  слів при однорідних членах речення.

 

o  Найрідніші мені люди (Нам родинне тепло всім  на душу лягло)

o  Моя душа бринить піснями

o  За квітку кращою є  тільки інша квітка

 

*Навчальний диктант.

 

Від тебе все: і хліб, і весен перший цвіт, і світлий обрій, і криниця чиста, і серця жар, і мрій стрімкий політ, і за селом стежина серед жита. Від тебе все: і подих віщої грози, і даль доріг, і ранні в небі зорі, і щем гіркий болючої сльози коли бувала ти в тяжкому горі. Прибуде сили й щастя з джерела, яке ми Україною назвали. Тому й шумлять у мене два крила, найважчі не лякають перевали. Від тебе все... (Д.Луценко; 78 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.