ТЕМА. ТВІР-ОПОВІДАННЯ НА ОСНОВІ ПОЧУТОГО З ОБРАМЛЕННЯМ Мета:спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння   прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне  мислення; формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне чуття мови.

Обладнання: оповідання С.Васильченка «Чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.

ХІД УРОКУ

I.         ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

II.        МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

1. Прочитайте початок і закінчення оповідання С. Васильченка «Чайка». Що спільного між ними?

ПОЧАТОК

По садах вітри гасають, а над садами зоріє небо осіннє.

Маленьку хату обступили кругом високі ясени... Крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. Чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та сумний...

Очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.

Вітри   гудуть,    а    ясени   скриплять,    а    матері   дрімається.    Дрімається    та   и вчувається, що то, пустуючи, на гіллях гойдаються діти. Го-ой-да! Го-ой-да-ша!..

ОСНОВНА ЧАСТИНА Було у матері їх, синів, троє...

ЗАКІНЧЕННЯ Співали півні.

Одні й другі — сидить мати, як сиділа.

А вітри гудуть...

Вітри гудуть, а ясени риплять, а матері дрімається...

Затріщав каганець — гасне.

Глибоко-глибоко зітхнула, підвелась, наладила ґніт.

Стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі зводить...

Підійшла    до    малюнка,   обсмикала    рушник,    краще   квіти    порівняла,    починає говорити до нього стиха:

— Скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? Де мені шукати? Куди листи слати? Чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Бесіда з учнями.

1) Що називається оповіданням?

2)   Який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? Чому?

3)   Чому оповідання складається в художньому стилі?

4)   Яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?

5)   Чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя персонажа?

6)   Наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?

7) Які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?

8) Що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?

9) Чи можливе оповідання без кульмінації?

2. Розповідь вчителя.

Обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді

про інші — основні — події. Найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про

джерело  викладеної  в основній  частині  оповідання інформації  або  про  подальшу

долю персонажів твору.

На прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а

також знайти обрамлення.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення, тему і основну думку. Простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).

ЛЕЛЕЧИЙ СУД

Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів...

Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.

Мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. Господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. Він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. На виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. Лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. Але там його упізнали й засудили на вічну самотність (За В. Земляком).

Про що йдеться у початковій частині тексту? Доповніть текст завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.

2. Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? Чи можна вважати його оповіданням? Запишіть зліва елементи сюжету, а справа - пункти плану твору, які відповідали б цим сюжетним елементам.

Придумайте до тексту обрамлення.

ДИВОСИЛ

Давним-давно одному чоловікові ворожка наворожила, що він помре, якщо доторкнеться до свого сина. Той любив одинака, проте й життям дорожив. Тому звелів відвезти сина у далекі краї, щоб не збувалося оте пророкування ворожки. Лише гінці зрідка доносили вістку про нього.

Минули роки. Одного разу батько одержав звістку, що син ходив на війну, був там поранений і зараз лежить недужий, з дня на день смерті дожидає. Запечалився батько. Найняв найкращих лікарів і послав їх рятувати свого безталанного одинака. Проте нічим лікарі зарадити не змогли. Тоді старий батько сам полинув до сина, сльозами обмив його рани. І сталося диво: рани затяглися і син одужав. Щасливий батько обнімав його, пригортав і не міг натішитися, забувши про слова ворожки.

Та словам тим належало збутися. І батька не стало. Проте він не помер, а перетворився на дивосил - лікувальне зілля (За Є. Шморгуном).

3. Складіть усний  твір за поданим обрамленням. Доберіть заголовок.

ПОЧАТОК Прізвища, на жаль, не знаю. їй було, здається, сімнадцять... Бачу її болісні дитячі очі  (війна   —   не  місце   для   жінок),  пам'ятаю,   спитав   ім'я.  Галинка.   Медсестро! Сестро! Ти не бачила того бою до кінця...

ЗАКІНЧЕННЯ Медсестрі Галинці  (прізвище  невідоме) було  лише  сімнадцять років...  Вона  не бачила того бою до кінця...

3. Пригадайте оригінальну історію, яку ви почули від однокласників, знайомих, рідних, по телебаченню чи радіо тощо. Яким матеріалом можна доповнити почуте, щоб яскравіше донести до читача (слухача) її зміст, висловити думку?

Що в почутій історії можна назвати її зав'язкою, а що - кульмінацією? Чим закінчилася історія?

Придумайте до почутої історії обрамлення (початкову й завершальну частини).

Складіть і запишіть складний план твору-оповідання на основі почутого   (з

обрамленням). Доберіть до нього заголовок. За планом напишіть твір-оповідання. Скористайтеся поданими нижче схемою плану і порадами.

Схема складного плану твору-оповідання з обрамленням

Обрамлення(початкова частина)                    І. Вступ.

Почуте                                                                   II. Основна частина.

(зав'язка, кульмінація,                                                  1.

розвиток дії, розв'язка)                                               2.

3.

Обрамлення (завершальна частина)                       III. Висновок.

Поради щодо написання твору-оповідання

1.         Описуючи події, покажіть героїв у дії, а не тільки розповідайте про них;
включайте в оповідання (якщо це відповідає темі й основній думці) описи природи,
обставин, місця, зовнішності героїв;

2.         Використовуйте слова та вирази, за допомогою яких пов'язуються композиційні
частини оповідання, передається послідовність дій (одного разу, раптом, у той же
час, ось такий випадок тощо);

3.         Пам'ятайте про засоби зв'язку речень у тексті (вживання сполучників,
займенників, прислівників; синонімів, спільнокореневих слів тощо);

4.   Не забувайте, що оповідання пишуться в художньому стилі;

5.   Пам'ятайте про вимоги до мовлення.

IV.       ПІДСУМКИ УРОКУ.

•    Які гіпотези розвитку подій ви пропонуєте?

•    Якого стилю ви дотримувались?

•    Які запитання, проблеми виникли в ході роботи?

V.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Відредагувати чернетку і переписати твір у зошит.