Урок№ 2.

Словосполучення і речення; члени речення, звертання, вставні слова

Мета:          повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про словосполучення й речення як основні синтаксичні одиниці, про особливості вживання звертань, вставних слів і однорідних членів речення; удосконалити загальнопізнавальні вміння розрізняти словосполучення й речення, визначати головне й залежне слова у словосполученнях, головні й другорядні члени речення, знаходити звертання і вставні слова та правильно розставляти розділові знаки відповідно до вивчених пунктуаційних правил; розвивати творчі вміння використовувати вивчені поняття у власних висловлюваннях, зважаючи на особливості їх уживання в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до рідного слова та надбань української літератури.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка виконання домашнього завдання.

2.Бесіда за питаннями:

·  Які розділи науки про мову вам відомі?

·  Який з розділів вивчає словосполучення й речення?

·  Чим речення відрізняється від словосполучення?

·  Які сполуки слів не є словосполученнями?

·  Який розділ вивчає правила вживання розділових знаків?

·  Які члени речення називаються однорідними?

·  Які члени речення можуть бути однорідними?

·  Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

·  Які розділові знаки ставляться мієж однорідними членами речення?

·  Що таке звертання? Які розділові знаки ставляться при звертанні?

·  Яка роль вставних слів? На що вони можуть вказувати?

·  Які розділові знаки ставляться при вставних словах?

·  Чому звертання та вставні слова не є членами речення?

ІІI. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

1.Робота з підручником. Виконання впр. 13 (усно).

ІV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого

1. Колективна робота з текстом

·  Прочитати текст. Визначити його тему. З’ясувати стильову належність. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Дібрати власний заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий записати. Яке значення мають речення, різні за метою висловлювання? Дібрати кілька означень мови.

МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! У тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі, мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.

Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів. Люблю і твою ніжність, коли ти однимоднісіньким словом зігріваєш, мов сонце.

Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою).

·  Виписати з тексту 7–8 словосполучень та зробити їх синтаксичний розбір.

2. Завдання на швидкість.

·  Прочитайте.Випишіть із кожного речення по одному словосполученню (на вибір), позначте головне слово, поставте від нього питання. Усно визначте члени речення.

 

Дніпро

      починається з краплі,

                 якою зоря нап'ється.

Добро

       починається з людського

                доброго серця.

 

Море

       вітри випивають

                крапля за краплею.

Горе

       по краплі

                вливається в біографію.

Так і зоря

       починається з неба

                тихо і голубино.

А я

       починаюся з тебе,

                доле моя, Україно!

(М. Сингаївський)

3. Робота з картками.

·  Прочитати.Виписати сполучення слів, які не є словосполученнями. Аргументувати свій вибір.

Алгебра й геометрія, гарячий обід, зворушливо переконувати, мова відроджується, восьмий клас, словосполучення й речення, улюблена справа, дихати повітрям, наші друзі, щоденники школярів, із мовлення, учні розмовляють, ніжний подих, призначити побачення, написати другові, рядки тексту, долати перешкоди, для взаєморозуміння, наука про мову, смачна малина.

4. Самостійна робота.

· Прочитати, визначити чим ускладнені подані речення.

1.На вулицю, чи в степ, чи навіть на річку її не докличешся. 2.Мамо, а родзинки теж скромні? 3.Та от нема сьогодні Корчуна, оце біда! 4.Гей, Івашку, поспішай гривуна купувати… 5.Ну, брат, тепер наддай ходи! 6.Мабуть, вони не слухалися своїх мам.7.Ну, Ланка, розуміється, зараз же вся наїжачується.8.Аж ось, нарешті, крізь юрбу продирається поліцай. 9.От. так наморився, братця! Ну так і робота була.10.А в кухні дим, чад, гармидер, задуха. 11.Та, кажеш, що ти й їсти вариш? 12.Мама аж палає й пашить усім лицем, чолом, руками. 13.Правда, Любка не могла зовсім притихнути. 14.А там, думаєш, з медом?

1)однорідними членами.

 2)звертаннями.

 3)вставними словами.

5. Прочитайте вірш. Назвіть вставні слова, речення. Визначте групи. Запишіть.

Рідний край

У всіх людей одна, мабуть, святиня.

 Куди не глянь, де не спитай.

 Рідніше, безумовно, їм своя пустиня,

 Аніж земний в пустині рай.

 Їм красить, безперечно, все їх рідний край.

 Нема (ви знаєте) без кореня ростини,

 А нас, людей, нема без Батьківщини.

 - Тепер попрацюємо з цими словами і словосполученнями.

 7. Вправа.

Запишіть речення, вставивши в нього вставні слова з попереднього речення. Як змінюються смислові відтінки в реченні?

 Вихована людина, … , ніколи не дозволить собі сказати брутальні слова іншій людині, бо розуміє, що цим вона, … , образить людину, і, … , принизить себе.

V. Слово вчителя.

 А тепер давайте згадаємо, які розділові знаки ставляться при вставних реченнях. Завдання: об’єднати кожну пару речень, щоб одне з них стало вставним.

 1) Василь швидко переклав назву пісні. Він добре знав англійську мову.

 2) Одного травневого дня до мене зателефонували з редакції. У той час я вже переїхав до Києва.

 3) Місяць рік годує. Так кажуть у народі.

 10. Ще в народі кажуть: « Без верби та калини нема України!». Давайте послухаємо наступний діалог.

1. - Для того, щоб краще і швидше повторити розділові знаки при звертаннях і вставних словах, я пропоную вам графічний диктант, оскільки він концентрує вашу увагу саме на розділових знаках.

 1) Може, то птахи приносять на своїх крилах весну?

 2) Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

 3) Не було, здається хати, біля якої не кущувала б калина.

 4) Прощай, моя люба, прощай, моя мила.

 5) Стелися, барвінку, буду поливати

2. Відредагувати словосполучення. Вказати головне і залежне слова

Хороша, настрій; мокрий, вода; вчорашнє, день; до, йти, школа; з, виходити, дім; писати, радість; пізній, повертатися.

3.Слово вчителя

Пригадаємо, що речення поділяють на двоскладні та односкладні. У реченні є слова, які не бувають його членами – звертання, вставні слова. Словосполучення, вставні слова на письмі найчастіше виділяються комою, а рідше знаком оклику, знаком питання. Н-д: Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка…(В.Сосюра) Зоре, моя вечірняя, зійди над горою. Ви, звичайно, знаєте мою сестру.

Між однорідними членами речення також ставляться розділові знаки.

4. Робота з підручником.

Виконання вправи 18,19 (усно).

5. Робота біля дошки: виконати повний синтаксичний розбір речень.

 1) Соломіє, сідай швидше до мене в човен!

 2) На сміх його, однак, ніхто не обізвався.

 - З якого твору подані речення?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Cкласти і вивчити діалог про будову словосполучень і речень.

  У репліках діалогу використати такі вислови: 1. Словосполучення відрізняється від речення … . 2. Словосполучення складається … . 3. Слова у?словосполученні пов’язуються між собою … . 4. Речення служить … . 5. Йому притаманні такі ознаки … . 6. Речення складається … .