Урок № 4. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА І ДІАЛОГ

Мета:          повторити, узагальнити й поглибити основні теоретичні відомості про просте і складне речення, пряму мову й діалог, сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми; удосконалити пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях, у реченнях з прямою мовою та при діалозі; розвивати творчі вміння моделювати речення з прямою мовою, реконструювати складні речення в речення з прямою мовою, створювати діалогічні тексти відповідно до мовленнєвої ситуації; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до літератури.

Тип уроку:урок повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання

III.                                                Ознайомлення восьмикласників з темою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Прекрасне слово, але що в ньому,

як не від серця йде воно?

В. Мисик

ІV. Виконання системи завдань на основі повторення вивченого

1. Навчальне читання мовчки з елементами аналізу тексту

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати своє твердження. З яких речень за будовою складається текст? Думку підтвердити прикладами.

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Із глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.

Хлоп’ям зустрів Симоненко сонячний День Перемоги. Фронтові випроби минули його, але червоно-вишневі Малишкові зорі з дивною силою продовжили себе в Симоненковій поезії. І якщо Малишко для нас — сурмач покоління фронтового, то Симоненко постав сурмачем покоління молодшого. Україна для нього — мати, святиня, вона йому дала крила і снагу, глибінь роздумів і художні барви.

Художня палітра його багатюща. Симоненко сміливо випробовує себе в ранніх жанрах. Поряд із творами громадянської та інтимної лірики з-під його пера виходять і дошкульні сатиричні епіграми, байки, він пише віршовані жарти й казки для дітей.

Ось таке розмаїття знайде читач у творах Василя Симоненка (О. Гончар).

·       Схарактеризувати прості й складні речення. Зіставити їх. Як поєднані частини складних речень між собою?

·       З’ясувати лексичне значення виділеного слова. У якому значенні автор використав його? Виписати ключові слова й переказати текст.

2. Робота з підручником. Виконати усно вправу 44, 45.
3. Робота біля дошки.

Записати речення, зробити синтаксичний розбір. Пояснити, чому перше речення просте, а друге – складне.

1. В небі жайворонки в’ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять цілий день, і щебечуть, і співають, і з весною світ вітають дзвоном радісних пісень. (О. Олесь)
2. Цвіте й гуде земля, і серце повне вщерть. (М. Рильський).
3. Дослідження-трансформація

Прочитати прислів’я і приказки. З’ясувати їх зміст. У яких ситуаціях ви могли б почути або використати подані прислів’я і приказки?

 

1. Хто рано встає, тому Бог дає. 2. Так спить, як полохливий заєць. 3. Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки. 4. Око бачить далеко, а серце — глибоко. 5. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. 6. Не помиляється той, хто нічого не робить.

 

7. Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм умінням. 8. Добрим словом мур проб’єш, а лихим — і в двері не ввійдеш (Нар. творчість).

4. Робота з підручником.

Виконати вправу 51-53 (усно).

5.Робота на картках

Завдання для першої групи

Перебудувати речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою. Визначити вид речень.

1)     Сковорода навчав нащадків: «Будьте обачливими у виборі друзів».

2)     Аристотель писав: «Дружба – найнеобхідніше для життя».

3)     Далі він роз’яснював:«Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна».

4)     Плутарх доводив: «Дружба не тільки додає втіхи, але й зменшує страждання».

Завдання для другої групи

·       Перебудувати речення непрямою мовою в речення з прямою мовою

1)     На плакаті написано, щоб піонери дружили з книгою – джерелом знань.

2)     Учитель природознавства сказав, що завтра ми будемо працювати в саду.

3)     Піонервожатий попередив нас, щоб ми були уважні, коли переходимо дорогу чи вулицю.

4)     Я запитав товариша, чи він піде на річку ловити рибу.

 

6. Робота з підручником.

·       Опрацювати таблицю на с.51. Виконати усно вправу 54.

Проаналізувати розділові знаки при діалозі. Пригадати, як називаються висловлювання співрозмовників у діалогічному тексті.

7. Творчий диктант на реконструювання монологічного тексту в діалогічний

• Перебудувати поданий монологічний текст у діалог, уявивши ситуацію: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте. Записати діалог, розставляючи потрібні розділові знаки.

Щоб записатись до бібліотеки, необхідно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід указати на прізвище, ім’я, по батькові, школу, клас. Після заповнення картки треба звернутися до чергового бібліотекаря для одержання читацького квитка. Читацький квиток дає право користуватися і бібліотекою, і читальною залою.

8. Робота з текстом. Прочитати уривок з «Легенди про золоте зернятко істини» Василя Сухомлинського, виписати речення з прямою мовою.

У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле».

Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою. «Для чого ми копаємо? І взагалі, для чого ми живемо на світі?» - питають вони.

Батько й каже синам: «Бачите цю велику гору?». І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.

«Бачимо»,  - відповіли сини. «У цій горі – Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо на поверхні – ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істин,» - розповів батько.

• До поданих схем дібрати речення з прямою мовою, що їм відповідають.

1)     А: «П».

2)     «П?» - а.

3)     А: «П?».

4)     «П», - а

  V. Підбиття підсумків

VI. Домашнє завдання

Вивчити теоретичні відомості з параграфа 3, 4. Виписати з будь-якого підручника 6–7 речень з прямою мовою різної структури. Усно пояснити розділові знаки.