Урок №3. Тема: Повторення та узагальнення вивченого. Лексикологія. Фразеологія

Мета:Повторити, закріпити, поглибити, удосконалити знання учнів із розділів мовознавства «Лексикологія» та «Фразеологія»; узагальнити засвоєний мовний матеріал; формувати уміння й навички усного мовлення, вміння швидко орієнтуватися у запропонованій ситуації; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності; виховувати естетичні смаки, любов природи, рідного краю.

Тип уроку:узагальнення та систематизації знань.

Обладнання:словники (етимологічний, лексичний, словник антонімів, словник паронімів), обереги.

Епіграф:

Нема просто слова.

Воно або прокляття, або поздоровлення,

або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня,

або ложа, або правда, або світло, або пітьма.

(Р.Гамзатов.)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка письмовогї роботи

2. Бесіда:

- Що вивчає лексикологія?

-Що таке лексика?

-Що таке лексичне значення слова?

-Де зібрано основний лексичний запас слів?

-У яких словниках пояснювано лексичне значення слова?

-Яке значення, крім лексичного, мають слова? Наведіть приклади.

-Чим розрізняються слова, ужиті в прямому і переносному значеннях?

-У яких стилях мовлення вживаються слова в переносному значенні?

-Які групи слів за значенням ви знаєте?

-Що таке синоніми? Наведіть приклади синонімічного ряду.

-Що таке антоніми? Наведіть приклади антонімічних пар.

-Що таке омоніми? Наведіть приклади антонімічних пар.

-Яка роль синонімів та антонімів у мовленні?

-Що вивчає фразеологія?

-З якими розділами вона пов’язана?

-Яку роль відіграють фразеологізми в нашій мові?

ІV. Оголошення теми та мети уроку

V. Виконання вправ на повторення

1. Робота з текстом.

Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, заходить у серце й настроює струни ніжності. З ніжної душі – слово ніжне й запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня. Дивиться мудрими очима вічність і розмовляє до нас зеленою травою, яблуневою весною, червоним осіннім зойком клена й ніжністю слова. Слово ніжне будить у нас людину, слово ніжне освячене любов’ю до найдорожчого на землі, слово ніжне сходить зорею й яскравіє, доки людина живе для добра, доки мудрість і праця квітчають землю, доки живе у людині жага творення (І Вихованець).

- Доберіть синоніми до слів бринить, неперевершена, мудрими, праця

2. Колективна робота.

«Хто перший?», «Хто більше?»

1) Підібрати образні означення до слів. Першими нехай будуть слова , які на вашу думку, найяскравіші, найдорожчі.

Земля – рідна, українська, батьківська, улюблена, родюча, багата, щедра, свята, миролюбна, найкраща, неозора.

Людина – добра, щаслива, весела, чесна, приємна, чудова, сильна, смілива, культурна, геніальна, рідна.

2) Підібрати синоніми.

Гарний – прегарний, прехороший, красивий, чудовий, чудесний, вродливий.

Іти – ходити, простувати, прямувати, чимчикувати, шкандибати.

3. Розумне перо.

По групуйте: слова в прямому значенні запишіть в ліву колонку, а слова в переносному значенні – в праву. Складіть речення зі словами другої групи.

Рух поїзда, золота осінь, синє море, рух за мир, море квітів, золота обручка, вовчий апетит, ластівка летить, дитина іде, вовчий слід, час летить, підняти настрій, дощ

4. Складання міні-опису.

Складіть невеликий художній опис лелеки, використовуючи епітети, порівняння, пестливі слова й інші засоби виразності.

Бабуся, пригостивши внучку, зробила «екскурсію»: показувала сад, город, домашніх тварин, птахів.

– А тепер поглянь на верхівку дерева, що поблизу сараю. Бачиш, хто там поселився?

Наталя побачила великого птаха і сплеснула в долоні:

– Це ж лелека! Він … .

5. Синонімічна хвилинка.

– А знаєш, як у нас у селі називають лелеку? – запитала бабуся. – Бузько.

– А я знаю й інші назви. Наприклад, … .

Доберіть синоніми до слова лелека. За потреби скористайтеся словником синонімів. (Бусел, боцян, чорногуз, жабоїд, гайстер і т. п.)

6. Робота із тлумачним словником.

– Бабусю, а можна лелеку назвати журавлем?

• Знайдіть відповідь на запитання у тлумачному словнику, відшукавши відповідні словникові статті. (На відміну від лелек, журавлі живуть на лісових і степових болотах. Крім цього, слово ж у р а в е л ь має й інші значення: довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води; народний танець, у якому виконавці зображують журавлів.)

• Яка ж відмінність між однозначними й багатозначними словами? Що таке переносне значення слова?

7. Розтлумачте!

Пояснити значення фразеологізмів:

- Плутатись під ногами – заважати

- Робити з мухи слона – перебільшувати

- Сім п’ятниць на тиждень – дуже швидко і легко змінювати свої рішення

- Як кіт наплакав – дуже мало

- Братися за розум – порозумнішати, виправитись

- Муха вкусила – бути в поганому настрої, гніватись, нервуватись

- Задирати ніс – зазнаватися, ставати зарозумілим

- Як вітром здуло – швидко зникнути

- Замилювати очі – обдурювати, ошуковувати когось

- Засукати рукава – завзято, енергійно взятись за якусь роботу

Скласти 1 речення з будь-яким фразеологізмом.

8. Дібрати фразеологізми до слів:

• Ніколи - … (тоді, як рак свисне; тоді, як довбня зацвіте)

• Осоромитися - … (пошитися в дурні, вскочити в сливки, вскочити в халепу)

• Далеко - … ( у чорта на болоті, за тридев’ять земель)

• Закінчити справу - … (довести до краю, доїхати до кінця)

9. Підберіть з російської мови фразеологізми, які б відповідали українським:

було та загуло – било да сплило

твердий горіх – крепкий орешек

ласкаво просимо – добро пожаловать

п’ятами накивати – дать стрекача

обоє рябоє – два сапога пара

10. Робота в парах

Продовжити речення за допомогою фразеологізмів:

- Місто він своє знає як … (свої п’ять пальців – дуже добре)

- Нові будинки ростуть як …(гриби після дощу – дуже швидко, рясно)

- Схожі ми з сестрою як … (дві краплі води – дуже схожі, подібні)

- Приїзд друзів був як … (сніг на голову – несподівано, раптом)

- Дощу цієї весни було мало як … (кіт наплакав – дуже мало)

- Після хорошої зарядки сон як … (рукою зняло – безповоротно пройшло, зникло)

- Село було видно як … (на долоні – дуже добре)

- Що йому не кажи, йому все як … (з гуски вода – ніщо не впливає)

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів.

Технологія «Мікрофон». (вчитель передає «мікрофон» дітям, які дають відповіді на запитання швидко і чітко). Продовжіть:

- Слова з одним лексичним значенням називаються – …

- Слова, які мають кілька лексичних значень – …

- Багатозначні слова можуть вживатися в – …

- Властиве слову звичайне значення – це …

- Переносне значення – …

- Переносним значення називають тому, що …

VІІ. Домашнэ завдання

Повторити відомості з розділів «Морфологія», «Орфографія». Виконати вправу з підручника.