Реферат на тему: «Волинський край у роки Другої світової війни»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 27-01-2013, 16:55
Друга світова війна стала однією з найтрагічніших подій в історії людства. Дорогою ціною вдалося відстояти нашу Батьківщину, врятувати народи від коричневої чуми. Справжньої кількості жертв війни ми не знаємо і до тепер. Однак відомо, що це непоправна втрата, то біль матерів та дітей, рідних синів та батьків. Свій внесок в боротьбі за свободу і незалежність нашої Вітчизни зробили сини і дочки Волині. Волинську область із центром у Львові було утворено у 1939 році після від’єднання західноукраїнських земель від СРСР. СРСР поділялась на 30 районів. В економіці провідну роль відігравали сільське господарство і переробні підприємства. Промисловість бала розвинута слабо. Переважали дрібні підприємства в основному харчової і деревообробної галузей.
У сільському господарстві провідними галузями були землеробство і тваринництво, причому переважали одноосібні форми господарювання. На початку 1941 року діяло 663 колгоспи.
Протягом 1939-1941 років сформувалася система культосвітніх закладів. Відкрили 1193 школи, учительський інститут, 3 педучилища, 4 музичних школи. До літа 1941 року працювали 25 міських і районних будинків культури, 384 сільських лубів, 265 хатчиталень і червоних кутків, 505 бібліотек різного типу. Започаткували діяльність драмтеатрів, обласної філармонії, будинку народної творчості, краєзнавчого музею, розгорнуто широку мережу мед закладів-лікарень, диспансерів, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів.
Територія Волинської області належала до Київського воєнного округу і Українського прикордонного округу, штаб якого знаходився у Львові. Державний кордон проходив по річці Західний Буг і охоронявся силами Любомильського прикордонного загону (начальник-підполковник Г.Г.Сурженко) і Володимир-Волинського прикордонного загону (начальник-майор М.С.Бичковський). До кожного загону входили чотири прикордонні комендатури, маневрова група і підрозділи обслуговування. Комендатури мали по чотири застави і по одній резервній.
За кілька тижнів до початку війни було сформована і прибула на Волинь, під Ківерці, перша артилерійська протитанкова бригада резерву головного командування. Бригадою командував генерал-майор К.С.Москаленко.
На початку війни територія Волинської області опинилася на напрямі головного удару німецько-фашистського угрупування “Південь”. Протии з’єднань 5-ї армії розгорнула наступ 6-та німецька польова армія генерал-фельдмаршала.
Головний удар противник завдав танковими з’єднаннями в напрямку з Володимир-Волинського на Луцьк, які згодом захопили.
Тисячі жителі Волині стали жертвами фашистського окупаційного режиму.
Одразу ж після окупації на Волині розгорнулась антифашистська боротьба. Її організаторами стали радянські активісти, колишні члени КПЗУ, які мали досвід підпільної роботи, воїни Червоної армії, що опинилися в оточені або втекли з полону.
Велику роботу по формуванню партизанських загонів і підпілля проводив центральний комітет КП(б)У. допомогу партизанським загонам надавали члени підпільних антифашистських груп, які діяли в багатьох містах.
Гітлерівці вдалися до кривавого терору. У червні 1942 року спалили села Вілиця і Кропивники Швацького району, а 22-23 вересня провели каральну експедицію “Трикутник” під час якої повністю знищили білоруські села Барки, Борисівка, і Заболоття та велике Волинське село Кортеліси з мешканцями. 4 листопада 1942 року за сприяння партизанському загону О.Ф.Філюка розстріляли мешканців села Клубочиш.
Складність ситуації на Волині в 1944 році полягала в тому, що на її території діяли формування Української повстанської армії (УПА), яка, втілюючи у життя гасло “Як проти Москви, так і проти Берліну”, вела бої з партизанами та частинами військ Червоної армії під час визволення нею області від німецько-фашистської загарбників.
Проте був ряд випадків, коли низові підрозділи УПА виступали в бої з фашистами і наносили ім втрати.
Звільнення Волинської області від німецької окупації розпочалася в під час Рівненсько-Луцької окупації, яка проводилася з 27 лютого по 11 квітня 1944 року.
Після визволення Луцька радянські війська 11 лютого закріпилися на рубежі Рожище-Кульсин-Колки-Луцьк-Підгайце. В результаті цієї операції було визволено понад 200 населених пунктів. Наступним етапом у звільнені області стала боротьба за Ковель.
Остаточно визволено область від німецьких окупантів у другій половині липня 1944 році. На першому етапі Люблінсько-Брестської операції І-го Білоруського і Львівського-Синдомирської операції І-го Українського фронтів.
У період бойових дій на території області загинуло багато військово-службовців, рядових і командирів. Було знищено 30 районних і 3 міських промкомбінати 56 підприємств облхарчпрому 140 артілей промкооперації.
За мужність і відвагу 1000-і волинян відзначено бойовими орденами.
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів