Як парость виноградної лози.
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян…
М. Рильський
Мета: Поглибити розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів’я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення – найголовнішу ознаку загальної культури: визначити рівень доброзичливості кожного учня.
На дошці записана тема виховної години, а нижче – уривок вірша О.Гончара
Є слова, що білі – білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар пекучі,
І отруйні, наче чад…
І. Постановка проблеми.
Бесіда.
? Чим, на вашу думку, відрізняється цивілізована, культурна людина від дикуна?
? Як виявляється культурний рівень людини?
? Ким вам хочеться бути: особистістю чи дикуном?
Послухайте невеликий текст. Висловіть свою думку щодо міркувань
байкаря.
Язик
Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язик і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язик. Той відповів : ,, Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З цого допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаємо науку і отримуємо знання, люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати проання, освідчуватися в коханні. Тому я думаю, що нема нічого кращого від язика’’.
Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше.
Езоп пішов і знову купив язика. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: ,, ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обурюються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!’’.
Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа.
Порівняйте обидві відповіді Езопа.
Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу? Обґрунтуйте свою думку.
(роздуми учнів)
Послухайте висловлення В.Сухомлинського:
,,Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом,і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду…Зле, невдале, нетактовне. Просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину’’.
Повертаємось тепер до вас. Як стало ясно з ваших відповідей на поставлені вище питання, ніхто з вас не вважає і не хоче вважати себе дикуном. Отже, всі хочуть стати людьми культурними. Перед тим ви констатували, що культура людини передусім виявляється в її мовленні.
Тоді яким має бути ваше слово: ,,запашною квіткою’’, ,,живою водою’’ чи ,,розжареним залізом і брудом’’? Мудрим і добрим чи нерозумним і злим? Що воно має приносити – радість чи біду?
Зверніть увагу на вірш, записаний на дошці. Прочитайте його в голос.
? Про які слова мовить поет у перших 4 – х рядках?
? Якими словами ви можете замінити означення ,,білі – білі’’, ,, лагідні’’, ,,ніжносяйні’’.
Чи знаєте ви такі слова покаже гра.
ІІ. Гра – естафета.
Учні один за одним називають задані слова, хто не може назвати – вибуває з гри.
1) Згадайте слова, якими називаємо те, що нам найрідніше, найсвятіше (Мама, Батьківщина, тато, брат, Бог…).
2) Назвіть слова ввічливості, так звані ,,чарівні слова’’. (ласкаво просимо, вибачте, будь ласка…).
3) Назвіть слова з ласкаво – пестливим відтінком. (мітінка, сестричка, серденько, маленький,…).
Разом із лагідним словом. Привітною усмішкою ми передаємо позитивну
енергію своєї душі, вона впливає на співрозмовника, піднімає йому настрій. Те добре, яке ви віддали, повертається до вас. Скільки б добра ми не віддавали. Воно не вичерпується з вашої душі. І чим більше ви його віддаєте людям, тим багатшими на добро стаєте самі.
А тепер зверніть увагу на два останні рядочка вірша, записаного на дошці. ? як назвав такі слова Сухомлинський? (брудом).
Що можуть зробити такі ( злі, чорні, отруйні і т. п. ) слова? (поранити, вразити, розчарувати, образити, отруїти, вбити…).
А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми починали
сьогоднішню нашу бесіду. (учень читає вголос).
? Про який бур’ян говорить поет? (негарні слова).
? То який же бур’ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злим і диким?
(відповідають учні:
? Грубі, брутальні. Непристойні,зневажливі слова;
? Слова з бандитсько – хуліганського жанру;
? Прокльони, лайку;
? Брутальні вирази зі словом ,,мать’’).
Зауважимо, слово ,,мати’’ – святе. І, вживаючи його в такій непристойній,
брудній мові, ти обржаєш, найперше, свою матір, найріднішу людину, ти грішиш, адже Матір’ю називаємо Богородицю, мати – Україна, мати – рідна земля. То яким треба бути нелюдом, щоб осмілитись бруднити таке святе слово!
Той, хто вживає злі слова, разом з ними викидає на співрозмовника і
негативну енергію. І зло, як бумеранг, повертається до вас. Отже, чим більше ви його викидаєте, тим більше його стає у вашій душі. Бійтеся таких слів, виполюйте їх, як найшкідливіші бур’яни. Особливо страшну силу мають прокльони. У народі вважається ( не безпідставно), що прокльони повертається й падають на тих, хто кляне, на їх дітей, навіть на майбутніх нащадків.
Для підтвердження цього хочу розказати одну невигадану історію. В одному селі багата й побожна родина. Почалась Перша світова війна, і чоловік, голова сім’ї, пішов на фронт. Залишивши дружину з чотирма дітьми. Пішов, щоб уже ніколи не вернутися. Жінка одружилася вдруге, її чоловіком і вітчимом для її дітей став дуже вродливий, але бідний парубок. Ставши господарем, він почав думати над тим, що виростуть діти – і доведеться ділити між ними землю, до речі, придбану їхнім рідним батьком. Вітчим зненавидів сиріт, часто проклинав їх: ,,А щоб ви пониміли!’’, ,,А щоб ви посліпли!’’. Минуло трохи часу – і осліпла його рідна дочка. А пізніше народилася глухоніма внучка. У другої доньки теж народилася глухоніма дитина. Що це? Збіг обставин? Чому в одній ролині три каліцтва, пов’язиних зі сліпотою і німотою? Чим винні ті нещасні, за що покарані? За батьків гріх, за прокльони.
Дорогі діти! Я хочу нагадати вам слова нашого великого поета і пророка Т.Г.Шевченка:
Умийтеся! Образ Божий
Багном не скверніте!
Бог створив людину за своєю подобою. Отже. В кожній людині відбитий образ Божий, а поганими словами і вчинками вона цей образ оскверняє, а значить – грішить проти Бога. Така людина не може розраховувати на любов і повагу. Бо хто захоче любити і поважати грубіяна, дикуна, лихослова? Хіба такі самі людці, як він. Подумайте над цим. Іноді навіть виховані хлопчики, тай дівчатка. Наслідуючи поганий приклад, вживають такі слова й вирази, від яких, як кажуть, ,,вуха в’януть’’. Зрештою, більшість із вас це розуміє. Але в товаристві не хочуть виділятись і уподобатися до невихованих. Чому? Невже це їм подобається? А може, просто, бояться зробити зауваження, виправити свого ровесника. Ще розсердиться, не захоче з вами спілкуватися, дружити. А ви не бійтеся! Якщо це хороші хлопці чи дівчата, такі, з якими варто дружити, то вони зрозуміють вас і візьмуть до уваги ваше зауваження. А якщо ні – то не варто шкодувати за такими приятелями.
Лихослів’я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать численні перлини народної творчості, зокрема, прислів’я. ось деякі з них:
Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.
Що маєш сказати, наперед обміркуй.
Краще мовчати, аніж брехати.
Слово – не горобець, вилетить не спіймаєш.
Слово – не стріла, а ранить глибше.
Вода все сполоще, а злого слова – ні.
Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
Не кидай словами, як пес хвостом.
Що вимовиш язиком, то не витягнеш волом.
Дурний язик голові не приятель.
Добре слово краще за гроші.
Від теплого слова і крига скресне.
Говори мало, слухай багато.
Хай це останню прислів’я і буде завданням, яке поставить кожен перед собою. Збагачуйте своє мовлення розумними і добрими словами, виполюйте з нього увесь бур’ян, бруд, усе непристойне. Підвищуйте свою культуру мовлення , бо тільки через неї – шлях до загальної культури, інтелігентності, авторитету й поваги серед людей.
ІІІ. Тестування.
Учитель: зараз ми проведемо тестування. Я буду читати вам запитання, а ви будете відповідати: так або ні. Відповіді записуйте на листках які я вам роздала.
Тестування.
1. У вас з’явилися кишенькові гроші. Чи могли би ви витратити всі гроші на подарунки друзям?
2. Товариш розповідає вам про свої негаразди. Чи натякнете ви йому, що вас це мало цікавить, навіть якщо це так?
3. Якщо ваш партнер не дуже добре грає в шахи або в іншу гру, чи будете ви інколи піддаватися, щоб зробити приємне?
4. Чи часто ви говорите приємне людям для того, щоб підкреслити їхній настрій?
5. Чи полюбляєте ви злі жарти?
6. Ви злопам’ятні?
7. Чи можете ви терпляче вислухати навіть те, що вас зовсім не цікавить?
8. Чи вмієте ви застосовувати свої здібності на практиці?
9. Чи зупиняєте ви гру, коли починаєте програвати?
10. Якщо ви впевнені в тому, що ваша думка правильна, ви відмовитесь вислухати аргументи опонента?
11. Чи охоче ви виконуєте прохання?
12. Чи станете ви насміхатися з будь – кого, щоб розвеселити оточуючих?
ІV. Обробка результатів.
Учень отримує по одному балу за відповідь так на питання: 1, 3, 4, 7, 11 і за відповідь ні на питання: 2, 5, 6, 8, 9, 10, 12.
Більше 8 – ми балів:
Ви люб’язні, подобаєтесь оточуючим, вмієте спілкуватись з людьми. У вас, напевно, багато друзів. Одне застереження: ніколи не намагайтеся мати добрі стосунки з усіма, бо для всіх добрим не будиш, та й на користь це вам не піде.
Від 4 – х до 8 – ми балів:
Ваша доброта – питання випадку. Добрі ви далеко не з усіма. Для одних ви можете зробити все, але спілкування з вами більш ніж неприємне тим, хто вам не подобається. Це вже не так і погано. Але, напевно, треба намагатися бути рівними з усіма, щоб не ображати людей.
Менше 4 – х балів:
Спілкування з вами, треба зізнатися, часом буває просто неможливим, навіть для найближчих людей. Будьте доброзичливими – і у вас з’явиться багато друзів. Адже дружба вимагає гарного ставлення одне до одного.
V. Бесіда.
А зараз, діти, спробуємо скласти портрет доброзичливої людини.
Розглянемо такі проблемні ситуації.
1. Ваш однокласник, який традиційно отримував низькі оцінки останнім часом отримує кращі. Ваше ставлення до цього?
2. Як ви будете ставитись до новачка у вашому класі?
3. Коли проводяться змагання між класами, чи дратує вас успіх інших класів?
4. Учитель оцінив вашу відповідь неадекватно. Ваше ставлення до цього.
VІ. Підсумок
Сьогодні ми перевірили ваш рівень доброзичливості, люб’язності та вміння спілкуватися. Думаю кожен з вас зробить для себе правильний висновок.