Аналіз поезії Тараса Шевченка «Світе ясний, світе тихий!»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 27-01-2014, 00:23
Аналіз поезії Тараса Шевченка «Світе ясний, світе тихий!»
Якщо в поезії «Я,не нездужаю, нівроку» йшлося про знищення старого світу, то у вірші «Світе ясний! Світе тихий?» — про те, яким буде нове суспільство. За жанром це ліричний роздум про долю рідного краю, про сучасне і майбутнє людства, Початкове звертання до «світу-брата», тобто до народу,— проникливе і зворушливе. Тарас Шевченко непохитно вірить у силу, кремінну мідь народу, його світлий розум, волелюбність, чисті поривання до правди, Цю віру підкреслюють позитивні епітети: ясний, тихий, вольний, несповитий.
Благоговіння поета перед величчю народного духу переходить в зойк болю:
За що ж тебе, світе-брате,.
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано
(Премудрого одурено),
Багряницями закрито
І розп'ятієм добито?
Як могло статися, з обуренням запитує автор, що народ на його ж землі закуто в кайдани, кинуто в тюрми, обмануто? Засобом метонімії (різновид метафори) «багряницями закрито і розп'ятієм добито» вказано на одного з винуватців темноти, затурканості народу -— фарисействуюче, промосковське духівництво. Поставивши знак запитання після дієслова «добито» (у підтексті: невже справді добито?), Шевченко поринає у роздуми, в результаті яких доходить висновку, що народ «не добито!» Знак оклику тут — свідчення міцної переконаності у висловленому. А щоб людомори не восторжествували, трудовому люду треба рішуче стрепенутися, тобто не дати себе приспати. Освіта — один із шляхів прозріння («Просвітися!»).
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів