УРОК-РОЗДУМ
Тема. Р. Іваничук. "Мальви". (Урок-роздум з елементами диспуту.)
Мета: перевірити, як учні прочитали і зрозуміли роман "Мальви"; навчити дітей виділяти найважливіші проблеми у творі; сконцентрувати увагу учнів на ролі слова, художніх деталей і символов у творенні образів головних героїв.
Обладнання. Портрет Р. Іваничука, ілюстративні матеріали, видання творів.
Пасма золотого не губіть за собою... щоб не згубити сліду матері вашої, і діда, і прадіда... Згадайте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не згубіть...
О. Кобилянська
Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів.
Вступне слово вчителя.
Роман Іваничук — справжній майстер історичного жанру. Його істо¬ричні романи відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Сьогоднішній урок присвячено вивченню та осмисленню його первістка — історичного роману "Мальви". Звернімося до довідника "Літературознавчі терміни", щоб визначити особливості роману як жанру.
II. Засвоєння нових знань.
(Учні зачитують визначення.)
Роман — це великий і складний за будовою прозовий твір, в якому широко охоплено події і докладно розкрито життєві долі кількох, а іноді багатьох людей у зв'язку з їхніми суспільними відносинами та побутовими обставинами.
Історичний жанр — це твори, в яких зображено важливі для долі народу події минулого на документальній основі, а їхніми персонажами (принаймні, головними) виступають справжні, а не вигадані авторами, історичні особи, які прославили себе, помітними звершеннями.
Отже, на основі зіставлення ми можемо зробити висновок про історичний роман.
(Учень дає визначення історичного роману як жанру.)
Усі історичні твори Іваничука, а їх на сьогодні десять, мають одну мету — вони "покликані повертати народові історичну пам'ять". Так своє завдання визначає і сам Р. Іваничук.
Ви запитаєте: хіба цю роль не можуть виконувати історичні праці?
Безперечно, можуть. Але на час, коли Роман Іваничук задумав написання "Мальв", а це були 60—70-і роки минулого століття, інтерес до української історії не заохочувався. Суспільство опинилося на дні бездуховності. Праці М. Грушевського, М. Костомарова, І. Крип'якевича, Д. Яворницького знаходились у спецфондах, доступ до них був обмеженим. Поява і поширення серед читачів роману "Мальви" — непрості. У 1968 році твір, як і "Собор" О. Гончара, побачив світ, але був підданий гострій критиці.
Сам автор з болем згадує про той час.
(Учень зачитує спогади письменника зі щоденникових записів "Благослови,
душе моя, Господа".)
"Мені заборонили друкуватися. Протягом одного місяця 1973 року у видавництві "Дніпро" знімають з плану видання "Край битого шляху", "Мальви" вилучаються з бібліотек і подекуди, як це було в Миколаєві (обласному), їх спалюють. З дня на день я чекав арешту: мене попередили в обкомі, що як тільки "Журавлиний крик", який розійшовся у передруках "самвидаву", буде опубліковано за кордоном (а "Мальви вже вийшли у Канаді"), волі мені ніхто гарантувати не зможе. Я почав подумувати про
самогубство..."
Що ж такого було у цьому романі? За що автор зазнав таких гонінь?
Тема відступництва, тема яничарства в українській літературі не нова. Ще Іван Франко говорив: "Чому відступництва у нас так много і чом відступництво для нас не є страшне?"
Цю проблему розкривали і Леся Українка у поемі "Бояриня", і Іван Нечуй-Левицький у романі "Князь Ієремія Вишневецький".
Роман Іваничук обрав собі форму "мислячого історичного роману", який примушував думати, порівнювати з сучасністю. Історичний роман був своєрідною великою алегорією", яка давала можливість порушити ряд гострих проблем, і, найголовніше,— національну.
Сам Іваничук так визначив своє завдання.
(Учень зачитує спогади Р. Іваничука зі щоденникових записів Р. Іваничука "Благослови, душе моя, Господа ".)
"Час вимагав не відпочинкової, а державотворчої літератури: народ повинен був міцніти в жорстокій правді, а його заколисували лірикою, народ треба було розбуджувати, а його присипляли шароварною бравадою. Я взявся за найболючішу сучасну проблему — яничарство."
Саме тому спочатку роман отримав назву "Яничари". У це поняття автор вкладав забуття свого національного коріння. Він говорив про яничарів сучасних, які за ласий шматок пирога ладні матір забути, мову під ноги кинути, від народу свого відмежуватися.
Для кращого розуміння проблем, висвітлених у творі, звернімося до історичної доби та історичних постатей, змальованих у романі.
(Слово історикові. Учень знайомить клас з історичною добою та історичними постатями, змальованими в романі.)
Р. Іваничук поставив собі за мету на прикладі розпаду Османської імперії показати розпад імперії більшовицької; так він став пророком, який передбачив хід історії.
III. Закріплення знань, умінь і навичок.
Бесіда з елементами диспуту за змістом роману "Мальви".
У романі є художня деталь, яка виконує роль символу. Це — мертвий платан, оповитий плющем. Подивіться на малюнок. Дерево зелене, міцне, але якщо уявити його без плюща, — воно стане голим, без листя. Знайдіть у тексті опис платана.
1. Чому автор протягом усього роману звертається до цієї художньої деталі? Що вона символізує?
2. Ми знаємо роман як "Мальви". Чому Р. Іваничук не зміг видати його під назвою "Яничари"?
3. Пригадайте мальви. Як вони виглядають?
(На вибір цієї назви письменника наштовхнула жовта низенька мальва, пришпилена до кримської землі. Це, за Іваничуком, трагічний символ українського народу — гожого, пишного на своїй землі і знищеного духовно та фізично на чужій.
Отже, суто українські проблеми проходять підтекстом через увесь роман.)
4. Продовжуємо роботу над текстом у руслі проблеми, підказаної автором. Якої?
5. Шлях до яничарства не простий. Що стало для героїв роману сходинками, які вели до яничарства?
6. Отже, перша проблема — це проблема невільництва, зради, яничарства.
7. Як Марія з Мальвою потрапили у неволю?
8. Чи стали вони вільними після того, як їх відпустив турок?
9. Чому Марія вирішує змінити віру?
10. Зачитайте сцену прийняття Марією та Мальвою мусульманства.
11. Чому Мальва потоптала хрест?
12. Чи розуміла мати наслідки?
13. Як потрапили у неволю Андрій та Семен?
14. Як вів себе Андрій?
15. Що він зрадив? Це була усвідомлена зрада?
16. Що ним керувало? Страх за життя?
17. Якщо говоримо про зраду Аліма, то вчинок Марії — теж зрада?
18. Чи розумів Селім свою неволю?
19. У романі Марія, маючи на увазі Селіма і Мальву, каже: "Обоє яничари... Діти, діти, мальви зів'ялі..." Чому?
20. Чи стала Мальва яничаркою?
21. Що спричинило переродження Мальви? Спробуймо уявити. (Інсценізація першого уривка роману.)
22. Які почуття і думки пробудила у ній пісня?
23. Чому проблема національної свідомості та національної гідності є найболючішою.
24. Чому Мальва не повертається на Україну?
25. Поставте себе на місце Мальви. Чи можна її зрозуміти?
26. А хто у романі дійсно яничар? Чому?
27. Мальва прозріла. А чи прозрів Алім? Коли саме?
28. Яка доля чекала Селіма? Як його усі називали?

29. Чому він, вірний капи-кулу Іслам-Гірея, перейшов на бік козаків? (Інсценізація другого епізоду.)
30. Сеймен — яничар?
31. Аліма (Андрія) убито, Сеймен (Семен) загинув, захищаючи рідну
землю, Мальва (Соломія) отруїла зрадника-хана.
А на розпутті стоїть Марія, мати яничарська, з болем у душі і розпукою у грудях. Чому нема конкретних героїв? (Інсценізація третього уривка.)
32. До кого повертається Марія?
33. Маріїні мальви не стали високими, гожими. У чому їхня трагедія?
34. Образ Марії — це образ матері тільки трьох дітей?
35. У романі автор постійно використовує таку стилістичну фігуру, як
повтор:
"Якщо сини забувають про матір, то вмирає вона, жебраючи під сусідськими порогами". Про кого він говорить: про Марію чи про нас?
IV. Узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок.
1. Чи актуальні проблеми, порушені в історичному романі Р. Іваничука,
сьогодні?
2. Який найважливіший урок дав нам своїм твором письменник?
І.М. Очеретнюк