Урок № 26.

Г.Ф. Квітка – Основ’яненко. Іронія та сатира, поєднання реалізму й фантастики

у повісті «Конотопська відьма».

Мета: допомогти учням з'ясувати секрети художньої

Майстерності автора, ідейну спрямованість твору, природу сміху письменника; розвивати навички аналізу сатиричних прозових творів, уміння висловлювати власну думку з приводу зображуваних явищ, визначати засоби комічного; виховувати активну громадянську позицію, почуття гумору, естетичний смак.

 

Обладнання: портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до

твору, словники літературних термінів.

 

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка складених сенкани.

2.Бесіда:

• Пригадайте, що таке комічне, іронія та сатира.

Комічне – естетична категорія, що характеризує той аспект суспільного життя, який викликає сміх.

Іронія– іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане у контексті мовлення набуває протилежного значення; прихована насмішка, часто навіть під виглядом похвали.

Сатира – висміювання вад суспільства, недоліків людей у різній формі, яке виражає негативне ставлення автора до зображуваного

III. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV.Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя.

Давно відомо, що сміх – це велика сила. Доброзичливий гумор, самоіронія допомагають по-новому побачити проблему, навіть вирішити її; подивитися на себе збоку. Сатира ж б’є досить боляче й влучно по негараздах та недоліках людей і суспільства, допомагає очищатися від усього, що суперечить здоровому глуздові, заважає жити.

 

2. Робота в групах

— Як поєднуються реалізм і фантастика у повісті "Конотопська відьма"? (Казковий, фантастичний сюжет використаний для максимальної насиченості його реальними картинами й епізодами життя українського народу в переломний історичний період).

I група досліджує засоби комічного в повісті, виписує їх та класифікує .

II група характеризує головних персонажів.

III група визначає, що в повісті є реалістичним, а що фантастичним.

 

Реалістичне	Фантастичне
Спосіб життя, служба козацької старшини: об’єднання, пиття без міри, неробство; чванливість і погорда до простих козаків. Звичай топити відьом у посуху і т. ін.	Причарування, ворожіння відьми Зубихи; вкрадені двері; політ сотника на хутір Безверхий; перетворення Зубихи на молоду дівчину, стару бабу чи колоду і т. ін.

Забрьоха посаду сотника не заслужив, а успадкував. Він не дотримується козацьких звичаїв. Малоосвічений, грубий, лінивий, тільки їсть, п'є та відпочиває. Жадібний (хоче одружитися на багатій); нерозумний (слухає, що радить писар), не виконує наказів начальства. Разом із тим пихатий, зарозумілий: «Хоч і підійшов до людей, що перед ним усі шапки познімали і поклоняються йому, а він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут-здесь є старший» і т. ін.

Писар Пістряк — дурисвіт і крутій, який використовує дурного сотника й своє службове становище у власних інтересах. Хитрий та підступний, мріє сам стати сотником; разом із тим нерозумний у простих речах — рахуванні козаків із хворостиною. Писар пишається своєю вченістю, але говорить незрозумілою мовою і не до ладу. Жорстокий у визначенні та виведенні «відьом».

Судденко Дем'ян Халявський здається розумнішим, кращим за сотника й писаря. Він Пістряка відразу ж розкусив, «та в потилицю і вигнав його з хати, і змінив його з писарства». Але й сам швидко «щось процвиндрив, і його з сотенства змінили». Не вдався і його шлюб з Оленою хорунжівною, бо склався «не через Божу волю, а через Явдоху», «через чаклування та ворожіння».

Слід зазначити, що в повісті немає позитивних персонажів, і це говорить про її сатирично-гумористичне спрямування, бурлескний стиль.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 

• Продовжіть речення

«Найбільше мені сподобалася робота…»

«Найцікавіша відповідь…»

«Письменник відкрився нам як…»

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання.