Контрольний докладний переказ розповідного тексту
з елементами опису зовнішності людини або елементами роздуму
Мета: з’ясувати рівень сформованості текстотворчих умінь, зокрема вміння письмово переказувати текст розповідного характеру, що вміщує елементи опису зовнішності людини або роздуму; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей та їхньої праці, кмітливості, вправності; цікавість до різноманітних видів людської діяльності; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення, удосконалювати навички самостійної роботи.

Хід уроків

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тексту вчителем або учнями.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типів мовлення – основного й допоміжних (розповідь з елементами опису зовнішності людини або з елементами роздуму).

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити п. 23-24.

Тексти для письмового докладного переказу

1. Скляр

Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.
Роботи скляреві ніколи не бракувало.Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє він часу, а скло тримається, як припаяне.
Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно.
Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова.
Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.
Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі видніли блискучі скалки, валялися дві цеглини.
Підійшовши уранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині. (За А.Дімаровим; 225 сл.)

• Пояснити значення слова алмаз (прозорий, переважно безбарвний мінерал класу самородних неметалів, що має найвищу серед відомих мінералів твердість; різальний інструмент в ювелірній справі.
• Дібрати синоніми до слів зібганий, втіха, скалки, моторошно.
• Скласти план (орієнтовний: І. Був у селі скляр. 1. Невисокий худой чоловічок. 2. Ніби зібгане в кулачок обличчя. 3. Густа щетина. 4. Ніби вилиті з прозорого скла очі. ІІ. Скляр славився своїм умінням. ІІІ. Працював швидко і вправно. 1. Завжди скидав шапку. 2. Відмірював скло, проводив алмазом. 3. Вставивши скло, втішено дивився. ІV. Засклено шкільні вікна. V. Скляр плаче за покаліченими шибками.)
• Написати докладний переказ.

2. Михайло Кішка-Самійло

Михайло Кішка-Самійло – прямий нащадок отого самого Самійла Кішки, що про нього співається в народних історичних піснях. У свята він і сам співає пісень. Тоді очі в нього робляться вогкі, а сльози капають аж на бороду. Але це тільки святкова романтика. Кожній людині приємно поплакати з жалю за минулим. Взагалі ж Михайло Кішка-Самійло - чоловік тверезої і навіть веселої вдачі.
Зобразити портрет Михайла Кішки-Самійла можна так. Ось перед вами лежить на сонці здоровенний червоний, аж фіолетовий баклажан з тонісінькою прозорою шкіркою. Баклажан лежить на сонці, лосниться, Черкніть легенько по цьому овочу кінчиком гострого ножа. Він дзвінко трісне, проріз широко розвернеться, показуючи здорове, сахаристе м’ясо. Михайло Михайлович на схожий на баклажан. Швидше це баклажан схожий на Михайла Михайловича.
Візьміть цей баклажан у руки, приробіть до нього чорну кучеряву бороду й вуса. Причепіть перуку з довгої гриви, зачесаної назад. На гриву надіньте синій суконний картуз. Уявіть собі, що баклажан стримить на дебелій шиї, а чорна грива своїми хвилястими кінцями покриває широченні
плечі й могутню спину. Ця грива робить Михайла Михайловича схожим на чорне вітрило.
Михайло Кішка-Самійло встає дуже рано. На подвір’ї уже клекотить життя. Іржать коні, мукають корови, гомонять робітники. З кухні пахтить духом свіжого житнього хліба.
Михайло Михайлович не хапається, не поспішає, він іде, як бог-громовержець. Він відчуває свою потужність і силу. Але, відчуваючи це, не забуває заховати в кишеню гайку або підкову, знайдену на дорозі. У господарстві пригодиться.
Обійшовши двір, Михайло Кішка-Самійло повертається назад. Настрій у нього добрий, бо скрізь чистота й порядок. (За І.Сенченком; 250 сл.)

• Пояснити лексичне значення слова романтика (надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення).
• Відповісти на питання: хто такий Самійло Кішка? (козацький ватажок другої половини ХVІ – початку ХVІІ століть, фольклорний персонаж).
• Дібрати синоніми до слів дебелий, лоснитися, клекотіти, хапатися.
• *Скласти план (орієнтовний: І. Прямий нащадок гетьмана Самійла Кішки. ІІ. Як зобразити портрет Михайла Кішки-Самійла. 1. Черкніть ножем по баклажану. 2. Прикріпіть чорну бороду й вуса. 3. Надіньте перуку з чорної гриви й картуз. 4. Уявіть баклажан на дебелій шиї. 5. Схожий на чорне вітрило. ІІІ. Ранок Михайла Кішки-Самійла. 1. Встає рано. 2. Йде, як бог-громовержець. 3. Не забуває підібрати підкову. ІV. Михайло Кішка-Самійло любить порядок).
• Написати докладний переказ.

3. Лісовик

Козак Андрій Ярчук в’їхав у ліс. Дороги не було видно. Земля під високими соснами була всипана глицею. Під копитами Орлика голки ворушилися, шурхотіли, наче змії.
Раптом сосни дивно хитнулися. Звук, що народився при цьому, мало скидався на звичайний лісовий шурхіт. Скоріше це було зітхання велетня.
Андрій зробив коліньми ледь помітний порух. Орлик слухняно спинився. Дерева зрушилися з місця й встали навкруг щільним частоколом. Тепер між стовбурами неможливо було ні на коні проїхати, ні пішому протиснутися.
В одному місці дерева посунулися, пропускаючи чоловічка. Точніше, це тільки спереду можна було прийняти за чоловічка ту істоту. Була вона з колоди та гілок, вкритих хвоїнками. Чоловічок спритно скакав на однісінькій нозі з шістьма різномірними пальцями, допомагаючи собі при цьому руками. Тією, яка коротша, розмахував у повітрі, а довшою зрідка спирався на землю. Лист папороті звішувалося у чоловічка з маківки на зразок козацького оселедця. Метелик павичеве око сидів над сучком, котрий правив за носа. Той метелик широко розкинув свої крила з великим оком на кожному. Таким чином він заміняв чоловічкові очі справжні.
Чоловічок незграбно вклонився. Метелик склав крила і знову розгорнув їх.
- Хочу літати., - сказав чоловічок. –Коли на коні, то майже летиш.
Андрій зрозумів, що лісовикові припав до вподоби Орлик.
- Хоч виведи мене з лісу, - попросив він.
Дерева розступилися, пропускаючи їх. Вони навіть вишикувалися двома рядами, вказуючи путь. Невдовзі підійшли до краю лісу. Попереду був степ.
Андрій пихнув люлькою, вийняв її з рота й витрусив жаринки просто в оселедець з папороті. Зайнялося вмить. По-особливому свиснувши Орлику, козак пригнувся, і вони полетіли. Зупинилися на високій могилі, куди лісовик ніяк не міг дістатися. Поплескавши коня, Андрій рушив далі. (За В.Пузієм; 252 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів лісовик, оселедець.
• Дібрати синоніми до слів глиця (хвоя), незграбно; синонім до фразеологізму припасти до вподоби.
• Скласти план (орієнтовний: І. Козак в’їхав у ліс. 1. Хвоїнки ворушились, як змії. 2. Ліс стогав, наче велетень. ІІ. Дерева стали навкруги частоколом. ІІІ. Лісовик. 1. Істота з колоди й гілок. 2. Одна нога з шістьма пальцями. 3. Руки рідної довжини. 4. Оселедець з папороті. 4. Метелик павичеве око над сучком-носом. ІV. Лісовик уподобав козацького коня. V. Вийшли з лісу. VІ. Жаринки в лісовикових кучерях. VІІ. Зупинились на високій могилі).
• Написати докладний переказ.