План конспект з української мови 8 клас

Урок №6. Тема: Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова

Мета: поглибити знання восьмикласників про словосполучення, його будову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прості й складні словосполучення, розрізняти лексичні й фразеологічні словосполучення; навчити аналізувати їх за способом вираження головного слова; удосконалити вміння порівнювати словосполучення зі словом, словоформою, реченням; формувати навички аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксичного розбору словосполучень; розвивати творчі вміння побудови словосполучень з різними видами зв’язку; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичного минулого української держави, а також виробляти почуття національного патріотизму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда:
1. Як називається розділ мовознавчої науки, який вивчає словосполучення та речення?
2. Що називається словосполученням?
3. Які є види словосполучень за будовою?
4. Чим словосполучення відрізняється від речення?

V. Опрацювання нового матеріалу

1. Опрацювання таблиці в підручнику

2. Коментар учителя.

- Словосполучення – це поєднання двох або більше повнозначних слів, що виражають єдину назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою: дитячі усмішки, доля поета, говорити голосно.

- Словосполучення складається з головного і залежного слова. За будовою бувають прості (складаються з двох повнозначних слів: невеликий твір) і складні (утворені з трьох і більше повнозначних слів: дуже пізно прийшов).

- У словосполученні між головним і залежним словами розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.

Узгодження – це такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тих же формах, що і головне: зоряне небо, сміливий хлопчик.

Керування – спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку,якого вимагає головне слово: виконаний школярами, куточок лісу. При зміні головного слова залежне не змінюється: збираю листя, збираємо листя, збирає листя. Керування може бути іменниковим, прикметниковим, займенниковим, дієслівним, прислівниковим.

Прилягання – такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово, маючи незмінну форму, поєднується з головним лише за змістом. Залежними словами при цьому виступають прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова: бажання говорити, упоратися несподівано.

3. Прочитатитекст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Переказати текст, висловивши власне ставлення до описаних у тексті подій.

Кінець XIX століття. Київ. Провінційний «южнорусскій город». Жодного напису українською мовою. Жодної української книжки чи газети.

Лише подекуди якась бабуся чи дідусь вимовлять що-небудь співучою народною говіркою. А на запитання українською можна почути у відповідь хіба що зневажливе: «Чєво ізволітє? Нє понімаю».

Ця прикра картина відображає всього лише зовнішній вияв дії сумнозвісних царських указів про заборону української мови.

Справжні наслідки всезагального русифікаторського наступу на українську культуру, духовність були значно глибші й руйнівніші.

Шкіл українських не було, вищих навчальних закладів також. Українською розмовляли здебільшого в селах. Хто був заможніший, віддавав своїх дітей у науку до міст. Там молоді українці швидко переходили на російську мову, а свою рідну забували і навіть цурались її, соромились як ознаки «низького» походження.

У Києві на той час згуртувалася невеличка громада українських інтелігентів — письменників, композиторів, художників, які вболівали за рідну культуру. Та далеко не в усіх навіть інтелігентських українських родинах усупереч російській державній і шкільній політиці велося українське виховання (О. Таланчук).

?Назватиз тексту приклади словосполучень. Які сполучення слів не є словосполученнями? Аргументувати своє твердження.

?Записати5—6 словосполучень. Виділити головне і залежне слова. Якими частинами мови вони виступають? У тексті підкреслити їх як члени речення.

4. Гра «Хто швидше?»

?Визначитивиди зв’язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргументувати свій вибір.

1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч.

2. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.

3. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі.

?Дібратиантоніми до виділених слів і скласти з ними словосполучення.

5. Розподільний диктант з обґрунтуванням.

- записати словосполучення у два стовпчики: у перший – прості, у другий – складні. Визначити між ними зв'язок.

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити цікаву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже пізно зійшло, висока дівчина, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати.

6. Робота в парах

Прочитати. Які з поданих сполучень слів є словосполученнями? Свою думку обгрунтувати. Визначити в словосполученнях слова головне й залежне. Як здійснюється граматичний зв’язок між словами у кожному з поданих словосполучень?

Пісня і праця, натхненна праця, зворушити піснею, співати незрівнянно, падає сніг, вкриває щільно, налетіла хурделиця, потішний сніговик, сніг і вітер, безперервний снігопад, виснажливий мороз, скучили за теплом; виглядаємо сонця, сподівався немарно, надії й сподівання.

7. Вибіркове списування.

Випишіть із тексту словосполучення. Визначте головне і залежне слова. З’ясуйте, якою частиною мови виражене головне слово.

Сивіють і народжуються роки — минають століття, однак у побуті значну, а часом і вирішальну роль продовжують грати прості речення, якими ще користувався наш далекий предок.

Полотнище-обрус було для нього і скатертиною, і вузликом, де зберігалися харчі, і за необхідності елементом одягу, і оздобою оселі. З часом це полотнище стали називати рушником.

(В. Супруненко)

8. Розподільний диктант.

Розподіліть подані словосполучення за видами зв’язку слів у три колонки: 1 — утворені зв’язком узгодження; 2 — зв’язком керування; 3 — зв’язком прилягання.

Любити Вітчизну, написаний лист, сидіти на стільці, зустріч із товаришем, швидко бігли, прикрашений квітами, підійшли до мене, тихо шумлять, давно написаний, голосно співає, присів відпочити.

VI. Систематизація й узагальнення вивченого

Списатисловосполучення. Визначити вид зв’язку слів у них. Аргументувати свій вибір.

Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, пошепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, поспішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати вправу з підручника.