Урок №2

Просте нескладнене та ускладнене речення. Види простого речення, їх істотні ознаки

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про просте неускладнене й ускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу простого ускладненого речення, удосконалити пунктуаційні вміння вживати розділові знаки в реченнях з однорідними й відокремленими членами, зі вставними словами (словосполученнями) тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в історії нації.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

День, прожитий кожним із нас сьогодні,

завтра стане історією — історією сучасності.

В. Гусєв

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

1.                Яка синтаксична одиниця називається реченням?

2.                Які ви знаєте основні ознаки речення?

3.                На які типи поділяються речення за метою висловлювання?

4.                Які речення називаються простими? Наведіть приклад.

5.                Які речення називаються складними? Наведіть приклад.

6.                З чого складається граматична основа (граматичний центр) речення?

7.                Які речення називаються односкладними, а які двоскладними?

8.                Чим можуть ускладнюватися прості речення?

9.                Які члени речення можуть бути відокремленими?

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

1. Дослідження-аналіз (колективна робота з текстом)

·                Прочитати текст. Дібрати заголовок. З’ясувати тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання.

Побутує думка, що історія — щось далеке від нас, таке, що давно минуло. Ні, історію творимо ми — повсюди і щогодинно. День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією — історією сучасності. І з того, яким був цей день, чим він був насичений, про нас судитимуть наші нащадки. Ми ж, ті, хто живее нині, відповідальні як за минуле, так і за майбутнє. Відповідальні перед тими, хто творив підвалини нашої державності. Наша подвійна відповідальність перед тими, хто прийде після нас, адже успадкують вони не тільки наше сьогодення, а й минуле.

Безперечно, визначення шляхів подальшого розвитку України великою мірою ґрунтується на історичному досвіді народу, на засадних настановах визначних громадських і політичних діячів, видатних представників вітчизняної науки та культури. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, політичними поглядами, конкретними діями, проте ми маємо знати й пам’ятати їх, якщо бажаємо осягнути минуле України, адже, оволодіваючи знаннями про історію нашого народу, вчимося дбати про його прийдешнє. Отже, з упевненістю можна твердити: наближення до історичної правди допоможе нам у розв’язанні сьогоднішніх і завтрашніх проблем (В. Гусєв).

·                Назвати речення, ускладнені: а) однорідними членами; б) відокремленими членами; в) вставними словами (словосполученнями). Пригадати, які ускладнювальні компоненти не є членами речення.

2. Дослідження-відновлення (самоперевірка)

 Відновити текст, визначивши межі речень. Списати, поділивши висловлювання на абзаци й розставивши потрібні розділові знаки.

ЛИСТОПАД

Дерева сплять я це бачила до останніх хвилин каштан притримував листя засохле зморщене але ще живе до останніх хвилин він чекав сонячного промінця не можна кидати жовтого листя напризволяще до останніх хвилин він чекав борючись з негодою й дочекався сонця морозний ранок каштан засинав а листя зморщене покручене все ще було живе «До наступної весни!» співав листок залишаючи гілку і плавно линув донизу підбадьорений променями сонця куди не глянь — всюди лежать килими із листя виблискуючи на сонці летять нитки, з яких тчуться перші по-справжньому осінні павутини днів листопад дерева як люди весною народжуються влітку розквіт і радість восени прощальний сонячний промінь остання радість похмурий сон листопад... (За А. Зеленською).

·                Визначити, чим ускладнені речення. Зробити синтаксичний розбір.

ЛИСТОПАД

Дерева сплять. Я це бачила. До останніх хвилин каштан притримував листя — засохле, зморщене, але ще живе. До останніх хвилин він чекав сонячного промінця. Не можна кидати жовтого листя напризволяще. До останніх хвилин він чекав, борючись з негодою, й дочекався сонця... Морозний ранок. Каштан засинав. А листя — зморщене, покручене, все ще було живе. «До наступної весни!» — співав листок, залишаючи гілку, і плавно линув донизу, підбадьорений променями сонця.

Куди не глянь — всюди лежать килими із листя, виблискую- чи на сонці, летять нитки, з яких тчуться перші, по-справжньому осінні павутини днів. Листопад...

Дерева — як люди. Весною народжуються, влітку — розквіт і радість, восени — прощальний сонячний промінь, остання радість, похмурий сон. Листопад... (А. Зеленська).

3. Лінгвістична діагностика з елементами кодової роботи.

Прочитайте текст. Запишіть його, розстав-

ляючи  розділові знаки. Визначте номери  речень,  що відповідають  таким  характеристикам:

а)  речення, неускладнені  відокремленими

членами;

б) речення, ускладнені відокремленими означеннями;

в)  речення,  ускладнені відокремленими  додатками;

г)  речення,  ускладнені відокремленими  обставинами.

1.  Першим українським  книгам  майже тисяча років! 2. До сьогодні їх дійшло небагато зокрема  «Повість минулих  літ» «Слово  про  Ігорів похід»  «Слово про  закон і благодать». 3. Давню  історію  нашого краю ми  знаємо передусім  завдяки «Повісті минулих літ» написаній Нестором Літописцем. 4. Хто ж такий Нестор  і що  це за  по-

вість? 5. Нестор Літописець жив у другій половині ХІ — на початку ХІІ століття. 6. Він присвятив своє життя релігійній справі будучи до кінця своїх

днів ченцем Києво-Печерської лаври. 7. Але прославився монах передусім як автор найдавнішого літописного зібрання «Повість минулих літ» що проливає світло на нашу історію. 8. Адже пам’яток написаних майже тисячу років тому дуже мало.

(За Д. Павленком.)

4. Робота на картках.

Визначити вид односкладних речень

1. Усі  національні культури  побудовано  на шануванні предків  (О. Таланчук). 2. За рідний край  і життя віддай  (Нар. творчість).  3. Образи  української міфології...  4. Не можна забувати про український мовний етикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного  словом знаходимо  по  всіх наших  обрядових  піснях (С. Богдан).  6.  Загалом у  міфології  різних народів  перевагу  надавали нерукотворному будуванню  світу (О. Таланчук).

5. Дослідження-трансформація

·                Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження. Визначити вид односкладних речень.

1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків  (В.  Скуратівський).  2. Ранкова  роса  вкрила зелень  (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні.

4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне свято (З тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи  звідкись чи кудись,  ти раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс

(М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння  (Є. Гуцало).

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Скласти висловлювання, розкривши зміст вислову, узятого епіграфом до уроку День, прожитий кожним із нас сьогодні, завтра стане історією — історією сучасності (В. Гусєв). Використати однорідні й відокремлені члени речення, вставні слова і словосполучення.