Урок 14.   7 клас

Тема: Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета: · ознайомити учнів з періодом міжкнязівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославовичів та зміцнення її за Володимира Мономаха,

· розвивати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати навички роботи в малих групах, вчити робити власні висновки, аргументовано висловлювати думки;

· виховувати почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Обладнання: підручник, атлас, зошит.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Основні поняття: князівський з’їзд, уділ, вотчина, торки, половці.

Основні дати: 1060 р., 1068 р., 1097 р., 1113-1125 рр., 1125-1132 рр.

1097 – князівський з’їзд в Любечі

Історичні постаті: Ізяслава Ярославовича, Святополка Ярославовича, Святополка Ізяславовича, Володимир Мономах.

Хід уроку.

I.     Організація учнівського колективу

II.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим. Із таким ім'ям він назавжди залишився в історії нашої бать­ківщини. Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних...». За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князюван­ня. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

Пригадайте, який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

III.   Представлення теми та очікуваних результатів

Очікувані результати

По закінченні уроку ви зможете:

•     пояснити, з якою метою відбувся з'їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;

•     дати оцінку діяльності Ярославовичів та Володимиру Мономаху;

•     визначити причини занепаду Київської держави;

•     вдосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи в малих групах.

 

Учитель. Князь Ярослав Мудрий помер, створивши особливий прин­цип престолонаслідування. Розгляньте, будь ласка, дві схеми і знайдіть від­повіді на питання

1)    3 якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престо­лонаслідування?

2)    До яких наслідків могла призвести така система?

 

Учитель. Нова система викликала конфлікт між дядьками і небожа­ми. Але Ярослав наділив кожного сина уділом. Знайдіть на карті розташу­вання земель, що належали спадкоємцям Ярослава, і покажіть їх на кон­турній карті.

Жоден з братів не хотів поступитися владою, тож формується компро­місна система. Пригадайте, що таке дуумвірат. У Русі ж склався тріум­вірат— спільне правління трьох осіб: Ізяслава, Святослава, Всеволода. (Пишемо у словники.) Але війни між братами не закінчились. (Знайомствоз документом)

Чому це сталося? Війни між правителями окремих частин однієї держа­ви називають міжусобними (записуємо у словниках).

Самостійна робота із завданням

Знайти відповіді на питання.

1) Чому політика Ізяслава викликала невдоволення киян?

2) Коли відбулося повстання?

3) Які наслідки воно мало?

(Відповіді учнів, по ходу роботи відбувається корекція.)

— Кияни підняли повстання, бо з'явились нові вороги — половці. По­значимо на контурних картах місце їх розташування. Послухаємо доповіді знайдемо відповіді на питання:

1)   Чому руські князі зазнали поразки на р. Альті?

2)   Чому кияни звернулись по допомогу саме до князя?

3)   Що послужило причиною запрошення на київський стіл Всеслава, князя половецького?

Учитель. Великі проблеми і загроза загибелі держави спонукали князів зібратися у 1097 р. на з'їзд у місті Любечі. Князі домовились про припинення міжусобної війни, проголошувалася політична єдність країни, вотчина визнавалася володінням певної князівської лінії. Проте міжусоби­ці все одно не припинилися.

IV.   Інтерактивні вправи

Для подальшої роботи на уроці вчитель за допомогою різнокольорових жетонів ділить учнів на 5 робочих груп і пропонує кожній групі обрати лідера. Лідери вибирають запропоновані вчителем завдання і спільно з члена­ми групи намагаються відшукати відповідні на поставлені перед групою питання.

Завдання групі № 1

Спробуйте дослідити, опрацювавши запропоновані історичні джерела» яким було становище Руських земель після смерті Ярослава, і дайте відповіді на такі запитання:                                            ;

1. У чому полягав принцип старшинства, запропонований Ярославом Мудрим?

2. Чи мав Ізяслав Ярославич особистий авторитет для ролі старшого князя? Доведіть свою думку.

3. Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

Завдання групі № 2

Проаналізуйте, чому загострювалися суперечності між старшими Ярославичами, і дайте відповідь на запитання:

1.  У чому полягав запропонований Ярославичами принцип ротації влади?

2.  Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?

3.  Які рішення було прийнято на з'їзді в місті Любечі?

Завдання групі № З

Тезисно постарайтесь викласти свої роздуми про роль особистості в іс­торії. Складіть історичні портрети (за пам'яткою):

1.   Ізяслава Ярославовича.

2.   Святополка Ярославовича,

3.   Святополка Ізяславовича.

Завдання групі № 4

Постарайтесь відшукати факти, які б підтвердили думку, що між давні­ми князями дотатарської доби після Ярослава Мудрого не було гідніших князів за Володимира Мономаха. Назвіть якості, які були притаманні Мо­номаху як політику, полководцю і людині.

Завдання групі № 5

Ви — вчені-дослідники, які намагаються встановити основні причини занепаду Київської Русі та перетворення її на конфедерацію руських князівств. Визначте, які з причин призвели до розпаду Київської держави на удільні князівства.

Вчитель повідомляє учасникам груп, що на самостійну роботу їм відво­диться 6-7 хвилин. Лідерам вручається «Пам'ятка» щодо організації роботи групі усіх учасників. Після підготовки груп учні звітують про свою групову роботу у формі «Акваріуму». По черзі групи займають місце в центрі класного приміщення і повідомляють про результати своїх досліджень іншим учас­никам.

Учитель. Отже, ми з вами спробували проаналізувати основні тенденції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, проаналізували державницьку діяльність Володимира Мономаха, а тепер я попрошу кожного з вас відповісти на запитання:

Князь Володимир Мономах продовжував політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого чи здійснював власну політику, що різко відрізнялася від політики його попередників?

Учні за допомогою методу «Прес» висловлюють свої думки, а потім займають відповідну позицію.

Вчитель пропонує підняти жетони тим учням, які в ході розгляду запитання змінили своє ставлення до Володимира Мономаха і його політично­го курсу.

V.    Оцінювання результатів уроку

Учням пропонуються оціночні листи за 12-бальною системою. Здійс­нюється взаємооцінювання.

VI.  Домашнє завдання

Параграф 13, читати відповідати на питання.

 

 

.