ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ О. НАЗАРУКА «ОСМОМИСЛ» (УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, ІСТОРІЯ)
Мета: розвивати творчу уяву учнів, уміння самостійно висловлювати свої думки, робити висновки й узагальнення, виховувати любов і повагу до історичного минулого України, розкрити історичні умови становлення і особливості розвитку Галицько-Волинського князівства XII ст.
Обладнання: повість О. Назарука «Осмомисл», карта, портрети князів, таблиці, виставка літератури.
Тип уроку: інтегрований.
Міжпредметні зв'язки: історія України, музика, християнська етика.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Репродуктивна бесіда за питаннями:
Звідки ми можемо почерпнути знання про життя наших предків?
Про що дізнаємось, читаючи історичні твори?
III. Вивчення нового матеріалу
Учитель літератури. Читаючи той чи інший історичний твір, линеш думками в сиву давнину, прагнеш пізнати сповнене боротьби і страждань життя наших предків, свій родовід, як писав Т. Г. Шевченко, «чия правда, чия кривда і чиї ми діти, бо не хочеться бути поганими правнуками "славних прадідів великих"».
Ми живемо в час, коли народи світу усвідомлюють свою національну самобутність, гідність і прагнуть свободи й незалежності, відроджують занедбані джерела культури. Болем у серці відгукуються рядки із щоденника О. П. Довженка, написані в тяжкі дні Великої Вітчизняної війни: «Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним,— це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема».
Тож не будьмо духовними каліками, які зрікаються рідної мови, культури, історії свого народу.
Відомо, що той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього. Звідки ж ми можемо почерпнути знання про життя наших предків? (Учні розкривають джерела пізнання минувшини. До таких джерел належить і художня література.)
Тож заглянемо в ту сиву давнину і сьогодні на нашому уроці ознайомимося з історичною повістю О. Назарука «Осмомисл». (Оголошує тему, мету, план.)
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
(Л. Костенко) Чи був щасливим князь Я. Осмомисл?
Учитель історії. На протязі уроку за допомогою «пам'ятки-інструкції» складіть історичний портрет князя Я. Осмомисла.
1. Розповідь про автора повісті
Учень: Назарук Осип Тадейович (1883-1940) — письменник, журналіст, політичний діяч. Походив із селянсько-міщанської родини. Юридичну освіту здобув у Львівському і Віденському університетах. Працював адвокатом. З 1900 р. — член Української радикальної партії. У 1914 р. вступає в легіон Українських Січових Стрільців, у серпні — член Центральної Бойової Управи УСС. У 1918 р. — член Української Національної Ради, учасник антигетьманського повстання, один із авторів маніфесту Директорії про відречення гетьмана від влади. З відновленням УНР — міністр преси і пропаганди. З 1920 р. — член уряду ЗУ HP в екзилі, з 1922 р. — в еміграції у Канаді та США. Згодом повернувся до Львова, де виступав як автор історичних романів, спогадів, статей, публіцистичних праць. У жовтні 1939р. емігрував до Варшави.
2. Історичні умови становлення і особливості розвитку Галицько-Волинського князівства в XII ст. Родовід Я. Осмомисла
Учитель історії. Для того щоб зрозуміти твір О. Назарука «Осмомисл», необхідно пригадати історичні умови створення Галицького князівства, матеріал, який ви вивчали на уроках історії України в попередніх класах.
Отже, юні історики: коли і як виникло Галицьке князівство? Що ви знаєте про родовід князя Я. Осмомисла?
1-й учень. Галицька земля (Перемишль, Теребовля, Звенигород і Галич) за життя Ярослава Мудрого була уділом його сина Володимира, який помер у 1052 р. Потім уділ перейшов до малолітнього сина Рос¬тислава, опікуном якого став рідний дядько — київський князь Ізяслав Ярославович. З нього й почалася династія Ростиславовичів, яка правила на Галицькій землі до кінця XII ст. Ростислав намагався проводити незалежну політику, але зазнав невдачі через Київського князя Ізяслава, у 1064 р. залишив Галицьку землю і перейшов у Тмутаракань, де правив з 1064 по 1066 рік.
А року 1067 Ростислава отруїв посол візантійського імператора.
Учитель. Що відомо у літописі про Ростислава?
Учень-літописець. Ростислав «був муж доблесний у бою, а на зріст ставний і красен лицем, і милостивий до убогих».
Учитель. Після смерті Ростислава залишилося три малолітні сини Рюрик, Володар, Василько, які з 1083 р. почали боротьбу за батьківські вотчини. У 1092 р. Рюрик помер і Галицькі землі розділили між собою Володар та Василько. У Любечі під Києвом у 1097 р. відбувся з'їзд князів, де було утверджено принцип удільного володіння. Про цей історичний з'їзд, на якому були присутні і Ростиславичі, згадує літописець Нестор. За Ростиславичами закріпили гради Перемишль і Теребовлю. Однак боротьба продовжувалась. Волинський князь Давид підступно полонив теребовлянського князя Василька і осліпив його. Брат Володар визволив його, а катів покарав.
Учень-історик. У лютому 1124р. помер Василько, а через місяць Володар. Галицькі землі розділили між собою їхні сини.Старший син Володаря Всеволод — отримав Перемишль, молодший Володимирко — Звенигород. Син Василька Іван отримав Теребовлю, а Юрій — Галич. Невдовзі померли: Всеволод, його син Ростислав і Юрій. Хитрий і настирливий Володимирко залишив Івану Звенигород, а собі взяв усі інші уділи. У 1141р. він переносить столицю з Перемишля до Галича.
Учитель історії. У 1144р. Володимирко розпочинає боротьбу з Іваном (тривала 17 років), про що літописець напише: «Та, виїжджаючи з города, билися кріпко галичани, і багато падало з обох сторін, і билися вони близько трьох неділь. А в м'ясниці, в неділю на ніч (на 18 лютого) виступив на них Іван із галичанами, і багато вони билися: І побили в Івана дружини багато, і відрізали його од города, і не можна було йому вернутися в город. І побіг він крізь Володимирове військо до Дунаю, а звідти полем побіг до Всеволода в Київ. Галичани ж усю неділю билися після Івана з Володимиром, та поневолі одчинилися йому в масляну неділю (25 лютого). Володимир же, увійшовши в Галич, багатьох людей порубав, а інших покарав карою лютою».
У результаті війн Володимирко стає одноосібним правителем.
2-й учень. Як політик та державний діяч Володимирко досягнув значного успіху, зумівши об'єднати удільні землі в єдине Галицьке князівство. Прославився він і як мужній лицар та здібний воєначальник.
Однак був людиною жорстокою, лицемірною й підступною. Про жорстокість свідчить розправа над жителями Галича. А прикладом лицемірства є порушення клятви на хресті, яку він дав київському князю Ізяславу II Мстиславичу, обіцяючи повернути Погоринську волость, яку підступно захопив. Коли в лютому 1153 р. до Галича прибув від київського князя боярин Петро Бориславич і нагадав Володимиру про клятву, той посміхнувся з цього й того ж дня відправив Петра назад, не давши йому ні коней, ні їжі, як тоді годилося. Надвечір Володимир пішов до церкви
Спаса. Після закінчення богослужіння в нього стався серцевий напад, а через кілька годин князь помер. Не тільки в Галичі, але й у Києві та інших удільних князівствах наглу смерть Володимира вважали Божою карою за клятвовідступництво на хресті. Трапилось це в 1153 р. Після смерті Володимирка галицьким князем стає його син Ярослав.
3. Ідейно-художній аналіз твору
Учитель літератури. Перед смертю князь Володимирко покликав до себе свого сина Ярослава.
Про що він мав з ним поговорити?
Який заповіт залишив Володимирко Ярославу?
Які риси характеру успадкував Ярослав від батьків?
За допомогою якої деталі автор підкреслює розум Ярослава?
Чому до Галича прибув київський посол?
Про що думав князь в день похорону батька?
Чи хоче Ярослав війни з Києвом? Чому?
Чому Ярослав не хоче віддати Бузьк?
Що відповів воєвода Халдієвич Ярославу, коли той хотів віддати інші міста?
Хто зупиняє Ярослава при спробі повернути міста Погоринської волості?
Чим сподобався боярам Ярослав?
За мир чи за війну виступили бояри?
А ось чому бояри мали такий великий вплив на князя, з'ясуємо з вчителем історії.
Учитель історії. Розквіт Галицького князівства сприяв збагаченню галицьких бояр.
Зосередивши у своїх руках значну кількість земель, маючи власні військові дружини, займаючи вищі посади в княжому уряді, вони намагалися обмежити владу князя. Галицьке боярство стало настільки сильним, що почало втручатися в сімейні справи князя.
Учитель літератури.
Чому Ярослав так гаряче молився Богу, коли бачив дітей, ідучи в похід?
Що відчув князь, які батьківські слова пригадалися?
Як почував себе князь перед першою битвою з Чорними Клобуками?
Чи були рівними сили полків Ярослава й Ізяслава?
Чому полководці і бояри просили князя Ярослава не брати участі в битві з полками Ізяслава?
Чи послухався Ярослав?
Про що молився князь перед битвою під Теребовлею?
Чому князь метнувся з високого замку до передніх окопів міста?
До якої хитрості вдався князь Ізяслав?
Як закінчилася битва під стінами Теребовлі?
Про що думав Ярослав після битви?
Який злочин здійснив Ізяслав?
Яка реакція була у Ярослава на побачене?
4. Теребовлянська битва
Історична довідка про битву під Теребовлею
Учитель історії. У 1154р. під Теребовлею відбулася битва з військом київського князя Ізяслава II Мстиславовича, який хотів захопити Галичину. Обидві сторони зазнали великих втрат. Ізяслав був близький до поразки, оскільки один із його полків, не витримавши наступу галичан, покинув поле бою. Але він усе ж таки зумів добитися перемоги.
Ізяслав наказав своїм дружинникам підняти кілька стягів, захоплених у галицького війська. Вечоріло... галичани поверталися з поля бою невеликими загонами і, думаючи, що це свої спрямували на стяги. Тут на них нападали дружинники Ізяслава і таким чином, як каже літописець, взяли в полон «многа-множества пов'язаних колодників-галичан». Наступного дня він звелів слабших і поранених «порубати», а «ліпших мужів із собою забрав». За вбитими та забраними в полон "«був плач великий по всій землі Галицькій».
Звучить пісня «Чорна земля зорана».
Це була перша й остання поразка Ярослава.
Учитель літератури.
Якої кари забажав галицький народ за страту полонених?
Чи пристав до цієї думки Ярослав? Чому ні?
Чому князь Ярослав вважав, що стара віра нижча від нової?
Які слова з святого письма пригадалися?
3 якою промовою виступив Ярослав на раді бояр і народу?
Що на таку думку Ярослава сказав боярин Микулич?'
Яке ім'я дали Ярославу на раді?
Учитель історії. Князя Ярослава, за розум та мудру політику народ прозвав «Осмомислом», тобто мудрим князем, так цро нього пише і автор Київського літопису: «князь мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях, і славен військами,— бо де була йому обида, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх із воєводами. З усіма князями він жив у злагоді й раді, особливо дбав про порядок своєї землі й тому всім сусідам був страшний. Ніхто не смів на нього нападати, тому що воєводи його, безперестану грекам, уграм і чехам допомагаючи, були умілі в ратних справах і хоробрі в битві. Земля ж його була повна в усьому достатку, процвітала й множилася в людях, тому що вчені умільці й ремісники з усіх країн до нього приходили й городи населяли, котрими збагачувалася земля Галицька в усьому. По Дунаю він городи укріпив, купцями населив; тим, які торгували через море в греках і ремесла налагоджували, він зі своїх маєтностей допомагав. Він був щедрим, милостивим і правосудним, через те безліч іноземців йому служило. Навчений був мов, багато книг читав, у церковному чині багато що виправляв, і клір влаштовуючи і навчаючи, зловір'я скореняв, а мудрості й правдивої віри навчав і вчити спонукав. Монахів же і їхні прибутки призначив для навчання-дітей».
Епітет «Осмомисл» дослідники тлумачать по-різному: Ярослав володіє вісьмома мовами, у нього одночасно вісім політичних турбот, розум його вартий розуму вісьмох.
Учитель літератури.
Як зустріли Ярослава галичани після битви?
До яких справ взявся Ярослав після повернення до Галича?
Чия заслуга була в тому, що Ізяслав покаявся за свій злочин?
Чи був Київ мрією для Ярослава?
Хто розпочав нову війну з Ярославом?
Як закінчилася війна?
Як почував себе князь, коли в'їздив у Київ?
Про що молився князь у соборі святої Софії?
Які землі приєднав до Галича?
3 якими планами Ярослав повертався до Галича?
Що довідався Ярослав про себе у розмові з селянином?
Ким була та правдива любов для Ярослава?
Як відносився князь до Настасі?
Хто втихомирив бунт?
Яка подія викликала новий бунт?
Що бояри зробили з Настасею?
Чому Ярослав не захистив її?
Як почував себе князь після смерті Настасі?
Чи помстився князь за смерть Настасі?
Чи проводив князь війни до кінця життя?
5. Державотворча діяльність Я. Осмомисла
Учитель історії. Надалі Галицька земля не знала війн і грабунків, а тому склалися сприятливі умови для розвитку сільського господарства, промислів, ремесел, торгівлі, росту населення, будівництва міст. Галицький князь мав великий авторитет і повагу не тільки на Русі, але й серед правителів Європи. Добрі відносини підтримувались із візантійським та німецьким імператорами, угорськими та польськими королями, суздальськими князями Юрієм Долгоруким й Андрієм Боголюбським.
Про могутність Галицького князівства й становище, яке займав серед князів Ярослав Осмомисл, каже й невідомий автор «Слова о полку Ігоревім».
«Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши гори угорські своїми залізними військами, заступивши королеві дорогу, зачинивши ворота на Дунаї, через хмари каміння кидаючи, суд по Дунаї рядячи. Грози твої по землях течуть. Одчиняєш ти браму Киеву, стріляєш із отчого столу золотого на султанів у далеких землях».
Учень-історик. За князювання Ярослава укріплено південні кордони князівства: появились нові, зміцнені старі міста-залоги в пониззі Дністра, зокрема Кучельмин, Каліус, Ушиця, Василів, Бакота. Онут. На заході князь укріпив Перемишль, на сході — Теребовлю, на півночі — Звенигород.
Особливо багато зробив князь Ярослав для розбудови Галича. Будувалися монастирі й церкви, житлові будинки, розвивалася наука й освіта, книгописання.
Галич став важливим портом на Дністрі, торгово-ремісничим центром. У центрі міста стояв збудований ним Успенський собор, при якому діяла бібліотека. За своє 34-річне правління Ярослав Осмомисл зумів високо піднести політичний престиж Галицького князівства. Князь помер 1 жовтня 1187 року і був похований в Успенському соборі.
Учитель літератури. А тепер в кінці уроку дамо відповідь на проблемне питання: чи був щасливим князь Осмомисл?
Відповіді учнів.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель історії. За допомогою пам'ятки-інструкції спробуйте скласти історичний портрет князя.
Учні складають і зачитують історичний портрет князя.
V. Підсумковий момент
Учитель літератури. Старовинна мудрість говорить, що людина — творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя — це передусім вміння любити життя і людей. Це відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, це і вміння віддавати свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І таким був Ярослав Осмомисл.
Учитель історії. Дощ змиває всі сліди, роки тамують біль гірких утрат, але пам'ять береже світле ім'я того, кого сьогодні ми згадали. Так, це наша гордість. І коли вже така гірка доля у славетних постатей України, то їхню справу мусимо гідно продовжувати ми.
Сподіваюсь, що сьогоднішній урок допоможе вам збагнути таємниці слів і думок Ярослава Осмомисла. Дякую.
VI. Домашнє завдання
Написати твір-роздум «Ярослав Осмомисл — людина і політик».