УРОК 14

Тема. Кирило-Мефодіївське братство

Мета: охарактеризувати процес утворення, програмові доку­менти, громадсько-політичну діяльність та значення Кирило-Ме- фодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документа­ми та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити вис­новки, порівняння, висловлювати свої думки; на прикладах діяль­ності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов'янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов'янська федерація, Слов'янський собор.

Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодїв- ське братство», роздавальні картки з історичними джерелами, пор­трети учасників Кирило-Мефодіївського братства. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївсь­кого братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

з'ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для роз­гортання національно-визвольного руху в Україні; вдосконалити уміння працювати з документами та іншими іс­торичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порів­няння, висловлювати свої думки; давати власну оцінку діяльності товариства.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1.  Які ви знаєте течії суспільно-політичного руху, що діяли в Ук­раїні наприкінці XVIII —на початку XIX ст.?

2.  Чи однаково вони бачили майбутнє України?

3.  А чому вони мали різні точки зору з цього питання?

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. З березня 1847р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посиле­них допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївсько- го товариства — першої на Україні організації політичного спряму­вання. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Това­риство складалося всього з десятка активних членів та кількох де­сятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандар­мів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество бы­ло не более как ученый бред трех молодых людей».

А чи насправді це було так і товариство не становило загрози само­державному російському правлінню на українських землях? На сьо­годнішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на це запитання.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя про передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства

— Перш ніж ми познайомимося із діяльністю Кирило-Мефодіїв­ського товариства, давайте пригадаємо, які існували етапи розвит­ку національних рухів у Східній Європі (в т. ч. і в Україні):

1.  Фольклорно-етнографічний — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні екс­понати, фольклорні пам'ятки.

2.  Літературний (або культурницький) — відродження мови наро­ду, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літера­турі та освіті.

3.  Політичний —більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідом­лення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.

Проблемне завдання

Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

Відповідь на це завдання учні повинні дати в кінці уроку. Під час лекції учителя про зовнішньополітичні й внутрішньо­політичні обставини, які вплинули на процес формування товарист­ва, діти мають визначити передумови утворення Кирило-Мефодіїв- ського товариства, склавши таблицу.

 

Робота учнів з програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства

1- а   група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського на­роду» й виконати завдання.

Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов'ян, і почують її поклик, встане Слов'янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходи­тельства,ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів.І Україна буде незалежною республікою в слов' янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 458)

Завдання

      Яким братчики бачили майбутнє України?

      У чому вони вбачали історичне покликання України?

      Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов'янської федерації?

      Прокоментуйте вислів, виділений у тексті.

2- а   група. Опрацювати записи одного з братчиків Василя Біло- зерського і виконати завдання.

Текст 2

«Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням вся­кого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об'єднанні слов'янських племен в одну сім'ю, з охороною закону, любові і сво­боди кожного». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 459)

Завдання

      На яких засадах повинно було здійснитися об'єднання слов'ян­ських держав?

      Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існуван­ня України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими слов'янськими народами?

3- я   група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського това­риства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

    Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

  Визначаємо, що під час об'єднання кожне слов'янське плем'я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, по­ляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

   Визначаємо, що кожне плем'я повинне мати народне прав­ління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх наро­дженням, християнським віросповіданням і станом.

   Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії гос­пода нашого Ісуса Христа.

  Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

    Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен». (Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Істо­рія України. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71)

Завдання

1.  Визначте, які завдання ставили братчики для розв'язання со­ціальних і національних проблем українців.

2.  Як має бути організовано управління Слов'янською федера­цією?

3.  Як ви думаєте, чому у переліку слов'янських племен, які по­винні увійти до Слов'янської федерації, українці стоять на пер­шому місці?

4- а   група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товарис­тва і виконати завдання.

Розділ II. «Головні правила»

1.  Товариство утворюється з метою поширення вищевикладе- них ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примно­ження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителя­ми святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2.  Кожний член товариства при вступі приймає присягу вико­ристовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв'язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4.Кожний член товариства може прийняти нового члена това­риства, не повідомляючи йому імена інших членів. <...>

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне по­ширення грамотності.

9.  Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повин­ні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покір­ності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <...>

11. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існу­вання і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».{Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія Ук­раїни. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)

Завдання

1.  На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2.  Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета ви­правдовує засоби»?

Робота над узагальнюючою таблицею

За результатами роботи учні складають узагальнюючі таблиці.

Головне завдання

Спонукати всіх слов'ян до боротьби за економічне, соціальне й націо­нальне визволення

     Програмові цілі__________

•  Знищення царизму, кріпосного права і поділу населення на стани.

•  Об'єднання слов'янських народів у єдину федерацію.

•   Кожний слов'янський народ зберігає свою самостійність і незалеж­ність й утворює власну державу з республіканською формою правлін­ня у складі федерації.

•   Управління Слов'янською федерацією повинен здійснювати Слов'янський собор із представників усіх слов'янських народів.

•  Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів.

•  Розвиток національної мови та культури усіх слов'янських народів.

•   Українському народові відводилася місія визволителя та об'єднувача усіх слов'янських народів.

•                    Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеяхРелігійна спрямованість

•   Названо на честь відомих слов'янських просвітителів, православних Кирила й Мефодія.

•  Форма організації була запозичена в українських церковних братств.

•   У програмових документах домінують соціальні ідеї первісного хрис­тиянства.

_ Помірно-ліберальна___Костомаров, Куліш, Бєло- зерський, Маркович. Прагнуть досягти поставленої ме­ти шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетво­рень

•   Чітко простежується ідея відстоювання загальнолюдських цінностей: справедливості, свободи, рівності й братерства

Форми та методи діяльності

•  Нелегальність і конспірація.

•  Прийняття присяги.

•  Проголошення взаємодопомоги.

•  Поширення освіти і грамотності серед населення.

•   Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури

Дві течії товариства

    Радикальна__Шевченко, Навроцький, Гулак, Посяда.

Виступають за революційний пе­реворот, встановлення республіки, соціальне й національне звільнен­ня українського народу

Значення діяльності товариства

•   Поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

•   Це була спроба передової частини української інтеліґенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі.

•  Спроектували передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт.

•   Сформулювали основні засади українського національного відро­дження.

•  Визначили форми і методи досягнення поставленої мети.

•   Діяльність товариства — то був початок довгої безупинної боротьби української інтеліґенції з російським царизмом

V. Узагальнення та систематизація знань

Учні дають відповідь на питання, яке прозвучало на початку уроку:

А чи насправді це і товариство не становило загрози самодер­жавному російському правлінню на українських землях?

Завдання виконується методом «Прес».

Висновок. Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товарис­тва фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

VI. Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Підготувати повідомлення «Місце Т. Г. Шевченка в українсько­му національному відродженні» (чотирьом учням).

3.  Усім учням підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї.